Рішення № 4273873, 27.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 39/209

27.07.09

За позовом Відкритого акціонерного товариства «Комфот-Сервіс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Мол Інвест»

про стягнення 407 432,20 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Ситайло З.Г. (довіреність № б/н від 16.04.2009 р.)

Від відповідача: не з`явилися

СУТЬ СПОРУ:

Відкрите акціонерне товариство «Комфорт-Сервіс»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Мол Інвест»(відповідач) про стягнення 407 432,20 грн. заборгованості за Договором № 1804-01 на виконання проектних робіт від 18.04.2008 року. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 287 430,00 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 46 101,10 грн. за період квітень 2008 р. – березень 2009 р., пені в розмірі 65 722,22 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. та трьох відсотків річних в розмірі 8178,88 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог вказаного договору позивач виконав проектні роботи, проте, відповідач в порушення умов договору зобов‘язання по своєчасній оплаті виконаних робіт не виконав вчасно у встановлені договором терміни.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.04.2009 р. порушено провадження у справі № 39/209 та призначено справу до розгляду на 01.06.2009 р. о 11:00 год.

Представники позивача в судовому засіданні подали усне клопотання про долучення доказів до матеріалів справи. Судом клопотання задоволено.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р., відповідно до ст. 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 06.07.2009 р. о 14:40 год.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 01.06.2009 р., відповідно до ч. 3 ст. 69 ГПК України, строк вирішення спору у справі № 39/209 продовжено на один місяць.

Судове засідання, призначене на 06.07.2009 р., не відбулося в зв’язку з тим, що відповідач 06.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про призначення колегіального розгляду справи.

Ухвалою Голови Господарського суду міста Києва від 07.07.2009 р. клопотання відповідача про призначення колегіального розгляду справи № 39/209 залишено без задоволення.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2009 р., на підставі ст. 86 ГПК України, розгляд справи було призначено на 27.07.2009 р. о 10:40 год.

Відповідач 27.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про відвід судді, яке мотивоване тим, що суддя відверто займає позицію позивача, що є безсумнівною підставою для відводу судді.

Ухвалою Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 27.07.2009 р. клопотання відповідача про відвід судді залишено без задоволення.

Представник відповідача у судові засідання 01.06.2009 р. та 27.07.2009 р. не з‘явився, відзив на позовну заяву з підтверджуючими документами на виконання вимог вищезазначених ухвал суду не подав і не надіслав, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому порядку.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз‘яснення Президії ВАСУ від 18.09.97 р. № 02-5/289 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України”).

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Згідно п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" вищезазначена відмітка про відправку процесуального документа, за умови, що її оформлено відповідно до наведених вимог названої Інструкції, є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва по справі № 39/209 від 30.04.2009 р., від 01.06.2009 р. та від 08.07.2009 р. були направлені відповідачу за адресою, вказаною позивачем у позовній заяві та яка відповідає даним Довідки з ЄДРПОУ (серія АГ № 450141) щодо ТОВ «Мега Мол Ін вест»станом на 01.06.2009 р. (а.с. 49-58). Відправка названих ухвал суду підтверджується відповідними відмітками на їх зворотньому боці.

Водночас до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом саме згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23), від 13.08.2008, № 01-8/482 "Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2008 року" (пункт 19).

Відтак, про час, дату та місце судового розгляду справи № 39/209 відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином.

Письмових заяв, повідомлень суду щодо поважності причин відсутності відповідача в судових засіданнях 01.06.2009 р. та 27.07.2009 р. від останнього до суду не надходило.

Представник позивача в судовому засіданні 27.07.2009 р. заявлені позовні вимоги підтримав повністю, надав суду пояснення по справі.

В судовому засіданні, призначеному на 27.07.2009 р,. за згодою представника позивача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами, оскільки відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи відповідачем не подано.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

18.04.2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «Комфорт-Сервіс»(позивач), визначеним як Виконавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Мега Мол Інвест» (відповідач), визначеним як Замовник, було укладено Договір № 1804-01 на виконання проектних робіт (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1., 1.2 якого, позивач за дорученням відповідача зобов’язувався виконати проектні роботи для 2-го блоку (загальною площею 14620 метрів квадратних (за винятком 2-гих поверхів, боулінгу, льодового катка) в одну стадію по об`єкту: «Торгівельно-розважальний центр в м. Черкаси по пр. Хіміків,74»2-ий блок (надалі –Проектні роботи), а відповідач у свою чергу зобов’язувався надати архітектурно-будівельні креслення, завдання на технологію, вихідні дані, згідно ДБН А.2.2-3-2004 дод. Г., технічне завдання на проектування, затверджене відповідачем.

Відповідно до п.2.1. Договору, загальна вартість Проектних робіт складає 287 430,00 грн. (з ПДВ).

Згідно п. 2.2. Договору, вартість Проектних робіт по даному договору погоджується відповідачем в Протоколі погодження договірної ціни (Додаток № 1 до Договору).

Пунктом 4.1. Договору передбачено, що передача відповідачу технічної проектної документації здійснюється за накладною на передачу проектної документації та за актом здачі-приймання технічної документації (грошовий документ) при умові оплати відповідачем авансового платежу за виконання робіт.

В п. 5.1. Договору визначено, що розрахунки по Договору проводяться в грошовій формі в безготівковому порядку згідно планового графіка фінансування (Додаток № 4 до Договору).

Пунктами 5.2. - 5.4. Договору визначений порядок розрахунків за Договором, а саме:

- Замовник (відповідач) повинен перерахувати позивачу аванс в розмірі 170 000,00 грн. в термін 5 банківських днів з моменту підписання Договору (п. 5.2);

- остаточний розрахунок за виконані роботи проводиться Замовником (відповідачем) протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт як кожного етапу так і повного виконання робіт (п. 5.3);

- оплата виконаних робіт здійснюється з урахуванням пункту 4.1 Договору (п. 5.4).

Відповідно до п. 6.3 Договору відповідач, зокрема, зобов’язаний прийняти та оплатити виконані роботи на умовах, передбачених Договором.

На виконання умов Договору позивач належним чином та в повному обсязі виконав Проектні роботи за Договором на загальну суму 287 430,00 грн., що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт, а саме:

- акт виконаних проектних робіт № 2304-02 від 23.04.2008 р. на суму 170 000,00 грн. (копія в матеріалах справи);

- акт виконаних проектних робіт № 3005-03 від 30.05.2008 р. на суму 117 430,00 грн.(копія в матеріалах справи).

Вищезазначені акти виконаних Проектних робіт підтверджують виконання позивачем в повному обсязі всього комплексу робіт по Договору та прийняття цих робіт відповідачем без жодних претензій і зауважень.

З огляду на наведене, акти виконаних проектних робіт № 2304-02 від 23.04.2008 р., № 3005-03 від 30.05.2008 р., які підписані уповноваженим представником та засвідчені печаткою відповідача, приймаються судом у якості належних доказів по справі.

Відповідно до п. 5.2 Договору відповідач повинен був перерахувати позивачу аванс в розмірі 170 000,00 грн. в термін 5 банківських днів з моменту підписання Договору.

Згідно п. 5.3 Договору остаточний розрахунок за виконані роботи відповідач повинен був здійснити протягом 5-ти банківських днів з моменту підписання акта здачі-приймання виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Оскільки відповідач у строк, встановлений Договором, не розрахувався з позивачем за виконані ним Проектні роботи, позивач направив відповідачу претензію № 1003-04 ц від 10.03.2009 р., якою просив сплатити суму заборгованості в розмірі 287 430,00 грн. (основний борг) відповідно до Договору № 1804-01 від 18.04.2008 р. на виконання проектних робіт. Проте, відповідач залишив вказану претензію без відповіді та задоволення.

З огляду на наведене, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 287 430,00 грн., пені в розмірі 65 722,22 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р., суми інфляційних збитків в розмірі 46 101,10 грн. за період квітень 2008 р. –березень 2009 р. та трьох відсотків річних в розмірі 8 178,88 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. на підставі Договору № 1804-01 на виконання проектних робіт від 18.04.2008 року.

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір підряду на проведення проектних робіт (№1804-01 від 18.04.2008 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61, зокрема параграфу 4 цієї глави ЦК України, та глави 33 Господарського кодексу України (ГК України) визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 887 ЦК України встановлено, що за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов’язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов’язується прийняти та оплатити їх.

Згідно ч. 2 ст. 887 ЦК України до підряду на проведення проектних та пошукових робіт застосовуються загальні положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 889 ЦК України замовник зобов’язаний, якщо інше не встановлено договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт, сплатити підрядникові встановлену ціну після завершення усіх робіт чи сплатити її частинами після завершення окремих етапів робіт або в іншому порядку, встановленому договором або законом.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Зібрані у справі докази свідчать, що позивач свої зобов`язання за Договором виконав в повному обсязі, проте відповідач зобов‘язання по оплаті виконаних Проектних робіт не виконав у встановлені Договором терміни.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 287 430,00 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем також заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 65 722,22 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. відповідно до п. 9.1. Договору.

Згідно з приписами ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Штрафними санкціями відповідно до ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Статтею 611 ЦК України також передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України). В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Для пені, як різновиду неустойки, характерним є те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення зобов’язання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно з ч. 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України № 543/96-ВР від 22.11.1996 р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов»язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до ст. 3 вищезазначеного Закону України, розмір пені, передбачений статтею 1, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується.

Пунктом 9.1. Договору сторони визначили, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов’язань за Договором сторони несуть відповідальність у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення згідно чинного законодавства України.

Судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті за виконані Проектні роботи за спірним договором мало бути виконано відповідачем протягом 5 банківських днів з моменту підписання акта здачі –приймання виконаних робіт як кожного етапу так і повного виконання робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (ч. 1 ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. ст. 255 ЦК України).

З огляду на дати підписання актів виконаних проектних робіт № 2304-02 від 23.04.2008 р. та № 3005-03 від 30.05.2008 р., відповідач мав оплатити виконані проектні роботи за першим із наведених актів до 30.04.2008 р., а за другим –до 06.06.2008 р. (надалі - акт № 2304-02, акт № 3005-03). Відповідно днем настання прострочки виконання зобов‘язання по оплаті виконаних проектних робіт за актом № 2304-02 вважається 01.05.2008 р., а за актом № 3005-03 –07.06.2008 р.

Фактично позивач здійснив розрахунок пені за актом № 2304-02 за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. (366 днів) та за актом № 3005-03 –за період з 0706.2008 р. по 24.04.2009 р. (322 дні) у загальній сумі 65 722,22 грн. Проте, такий розрахунок позивача не відповідає приписам ч. 6 ст. 232 ГК України щодо припинення нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми пені обґрунтовані та підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 34 797,59 грн. за період з 01.05.2008 р. по 01.11.2008 р. (185 днів) за актом № 2304-02 та за період з 07.06.2008 р. по 07.12.2008 р. (184 дні) за актом № 3005-03 відповідно до п. 9.1. Договору, приписів ч. 6 ст. 232 ГК України та враховуючи діючу на спірний період облікову ставку Національного банку України (12% відповідно до Постанови НБУ від 21.04.2008 р. № 107):

12% х 2 : 100 : 366 х 170 000,00 грн. х 185 днів = 20 622,95 грн. (за актом № 2304-02);

12% х 2 : 100 : 366 х 117 430,00 грн. х 184 днів = 14 174,64 грн. (за актом № 3005-03);

20 622,95 грн. + 14 174,64 грн. = 34 797,59 грн.

В іншій частині вимог позивача щодо сплати пені в сумі 30 924,63 грн. (65 722,22 грн. –34 797,59 грн. = 30 924,63 грн.) відповідачу належить відмовити на підставі ч. 6 ст. 232 ГК України

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань за договором, позивач просить суд стягнути з останнього суму трьох відсотків річних в розмірі 8 178,88 грн. за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. та суму інфляційних збитків в розмірі 46 101,10 грн. за період квітень 2008 р. –березень 2009 р.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи встановлений судом початок прострочки виконання зобов‘язання по оплаті виконаних проектних робіт (за актом № 2304-02 з 01.05.2008 р., за актом № 3005-03 з 07.06.2008 р.), розмір 3% річних за перерахунком суду становить 8 124,03 грн.:

170 000,00 грн. * 3% * 359 (з 01.05.2008 р. по 24.04.2009 р.) / 365 (днів у році) = 5 016,16 грн. (за актом № 2304-02);

117 430,00 грн. * 3% * 322 (з 07.06.2008 р. по 24.04.2009 р.) / 365 (днів у році) = 3 107,87 грн. (за актом № 3005-03);

5 016,16 грн. + 3 107,87 грн. = 8124,03 грн.

Враховуючи встановлений судом початок прострочки виконання зобов‘язання по оплаті виконаних проектних робіт (за актом № 2304-02 з 01.05.2008 р., за актом № 3005-03 з 07.06.2008 р.), розмір індексу інфляції за перерахунком суду становить 40066,10 грн. з огляду на наступне:

Величини індексів інфляції за даними Державного комітету статистики України у травні 2008 р. –101,3% (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 105 від 10.06.2008 р.), у червні 2008 р. –100,8 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 123 від 09.07.2008 р.), у липні 2008 р. –99,5 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 144 від 07.08.2008 р.), у серпні 2008 р. –99,9 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 165 від 06.09.2008 р.), у вересні 2008 р. –101,1 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 187 від 08.10.2008 р.), у жовтні 2008 р. –101,7 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 210 від 08.11.2008 р.), у листопаді 2008 р. –101,5 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 231 від 09.12.2008 р.), у грудні 2008 р. –102,1 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 1 від 09.01.2009 р.), у січні 2009 р. - 102,9 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 23 від 10.02.2009 р.), у лютому 2009 р. –101,5 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 43 від 11.03.2009 р.), у березні 2009 р. –101,4 % (опубліковано у газеті «Урядовий кур’єр»№ 63 від 08.04.2009 р.).

101,3% * 100,8 % * 99,5% * 99,9 % * 101,1% * 101,7% * 101,5% * 102,1% * 102,9% * 101,5% * 101,4% = 114,54 %

170 000,00 грн. * 114,54 % - 170 000,00 грн. = 24 718,00 грн. (за актом № 2304-02);

100,8 % * 99,5% * 99,9 % * 101,1% * 101,7% * 101,5% * 102,1% * 102,9% * 101,5% * 101,4% = 113,07 %

117,430,00 грн. * 113,07 % - 117 430,00 грн. = 15 348,10 грн. (за актом № 3005-03);

24 718,00 грн. + 15 348,10 грн. = 40066,10 грн.

З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 46 101,10 грн. за період квітень 2008 р. –березень 2009 р. та 8 178,88 грн. трьох відсотків річних за період з 26.04.2008 р. по 24.04.2009 р. обґрунтовані та підлягають лише частковому задоволенню у сумі 8 124,03 грн. трьох відсотків річних за період з 01.05.2008 р. по 24.04.2009 р. та у сумі 40 066,10 грн. індексу інфляції за період травень 2008 р. - березень 2009 р. з огляду на не вірно визначений позивачем початок прострочки виконання зобов‘язання по оплаті проектних робіт за актами № 2304-02, № 3005-03.

В іншій частині вимог щодо сплати індексу інфляції в сумі 6 035,00 грн. (46 101,10 грн. –40 066,10 грн. = 6035,00 грн.) та трьох відсотків річних в сумі 54,85 грн. (8 178,88 грн. –8124,03 грн. = 54,85 грн.) позивачу належить відмовити.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач в судове засідання не зЧявився, доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Статтею 45 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачена сплата державного мита за подання позовних заяв і заяв про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду, крім випадків встановлених законодавством.

Позивач, звертаючись до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, в якості доказу сплати державного мита подав платіжне доручення № 96 від 24.04.2009 р. на суму 4074,00 грн. (позовна заява про стягнення 407 432,20 грн.).

Відповідно до ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" розмір ставки держмита із позовних заяв майнового характеру, що подаються до господарських судів України становить 1% ціни позову, але не менше шести неоподаткованих мінімумів доходів громадян (не менше 102 грн.) та не більше 1500 неоподаткованих мінімумів (не більше 25500 грн.).

За подачу вищезазначеної позовної заяви, відповідно до ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито”, з урахуванням заявлених позовних вимог, позивач повинен був сплатити 1 відсоток від ціни позову, а саме 4 074,32 грн., що свідчить про недоплату державного мита у сумі 0,32 коп. і яке належить стягнути з позивача відповідно до ст. 45 ГПК України в дохід Державного бюджету України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, при частковому задоволенні позову витрати по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу господарський суд покладає на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 251, 252, 253, 255, 509, 525, 526, 530, 546, 547, 549, 551, 611, 625, 626, 887, 889, ЦК України, ст. 1, 193, 230, 232 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 45, 49, 75, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мега Мол ІНВЕСТ»(01103, м. Київ, Залізничне шосе, 57; ідентифікаційний код № 34240783; р/р 26000380732051 в КОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 321013), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого іншого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код № 31957561; п/р № 26001301008380 у ЛФ ВАТ ВТБ Банк м. Львів, МФО 385316) 287 430,00 грн. (двісті вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять гривень 00 коп.) основного боргу, 34 797,59 грн. (тридцять чотири тисячі сімсот девЧяносто сім гривень 59 коп.) пені, 8 124,03 грн. (вісім тисяч сто двадцять чотири гривні 03 коп.) трьох відсотків річних, 40 066,10 грн. (сорок тисяч шістдесят шість гривень 10 коп.) інфляційних збитків, 3703,88 грн. (три тисячі сімсот три гривні 88 коп.) державного мита та 107 (сто сім) грн. 28 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Комфорт-Сервіс»(04119, м. Київ, вул. Сім`ї Хохлових, 15; ідентифікаційний код № 31957561; п/р № 26001301008380 у ЛФ ВАТ ВТБ Банк м. Львів, МФО 385316) в доход Державного бюджету України недоплачене державне мито в сумі 0,32 грн. (нуль гривень 32 коп.).

2. Видати накази.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.07.2009 р.