Вирок № 42738088, 13.02.2015, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/11598/14-к

Провадження № 1-кп/635/310/2015

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2015 року смт Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючий суддя - Савченко Д.М.,

секретар судового засідання - Журавльова Є.А.,

прокурор - Муханов І.М.,

обвинувачений - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Покотилівка Харківського району Харківської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12014220430005035 по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Лизогубівка Харківського району Харківської області, громадянин України, освіта неповна середня, не одружений, не працює, судимий:

1) 05.03.1997 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 208 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2) 17.12.2002 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2 до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 13.02.2003 року Краснолиманським міським судом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 7 місяців;

4) 14.12.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі;

5) 29.03.2012 року Харківським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 297 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.11.2014 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 27 днів,

проживає за адресою: АДРЕСА_1,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1, будучи неодноразово судимим, останній раз 29.03.2012 року Харківським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 297 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнений 06.11.2014 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 27 днів, на шлях виправлення не став та повторно вчинив корисливий злочин.

2 грудня 2014 року, приблизно о 9 годині, ОСОБА_1, діючи умисно та з корисливих мотивів, повторно, з метою таємного заволодіння чужим майном, шляхом розбиття скла на віконній рамі проник до сараю на території неогородженого двору домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2, та переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне заволодіння чужим майном, викрав зварювальний апарат «Темп ИСА250А» вартістю 1147 грн. 50 коп., тачку садову вартістю 200 грн., швелер 12 вартістю 77 грн. та швелер 16 вартістю 100 грн., після чого з місця події зник, обернувши викрадене майно на свою користь, та розпорядився ним на власний розсуд, чим завдав потерпілому ОСОБА_2 матеріальної шкоди на загальну суму 1524 грн. 50 коп.

Допитаний в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_1 вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, визнав в повному обсязі, щиро розкаявся та не оспорював встановлені досудовим розслідуванням обставини вчиненого ним кримінального правопорушення.

Потерпілий ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, у телефонограмі просив суд розглядати справу без його участі, у зв'язку з чим суд вважав за можливе розглядати справу за відсутності потерпілого.

На підставі ч.3 ст. 349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений правильно розуміє зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності його позиції немає.

За таких обставин, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення в судовому засіданні доведена повністю.

Дії обвинуваченого суд кваліфікує за ч.3 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена повторно, поєднана з проникненням у сховище.

Вивченням даних про особу ОСОБА_1 встановлено, що він судимий:

1) 05.03.1997 року Харківським районним судом Харківської області за ст.ст. 140 ч.2, 140 ч.3, 208 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі;

2) 17.12.2002 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 185 ч.2 до 2 років 6 місяців позбавлення волі;

3) 13.02.2003 року Краснолиманським міськсудом Донецької області за ст. 185 ч.2 КК України до 2 років 7 місяців;

4) 14.12.2009 року Харківським районним судом Харківської області за ст. 121 ч.2 КК України до 7 років позбавлення волі;

5) 29.03.2012 року Харківським районним судом за ст.ст. 185 ч.2, 185 ч.3, 297 ч. 2 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі, звільнився 06.11.2014 року на підставі ст. 81 КК України умовно-достроково на невідбутий строк 8 місяців 27 днів,

на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, не працює, за місцем мешкання характеризується посередньо.

Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_1, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття у вчиненому злочині.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому суд, керуючись вимогами ст.65 КК України, поряд з наведеними вище даними про його особу, обставинами, що пом'якшують покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який, відповідно до ст.12 КК України, відноситься до тяжких злочинів, конкретні обставини справи, ставлення обвинуваченого до скоєного.

З урахуванням вищезазначених обставин у сукупності, враховуючи, що інкримінований злочин обвинувачений вчинив під час умовно-дострокового звільнення від покарання, призначеного вироком Харківського районного суду від 29.03.2012 року, суд приходить до висновку, що необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових правопорушень буде покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч.3 ст.185 КК України з призначенням остаточного покарання на підставі статті 71 КК України.

Цивільний позов у справі не заявлено.

Судові витрати на проведення судово-товарознавчої експертизи у сумі 246,00 грн. відповідно до частини 2 статті 124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого на користь держави.

Питання про речові докази суд вирішує відповідно до приписів статті 100 КПК України.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 368-374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у вигляді трьох років позбавлення волі.

На підставі ст. 71, ч. 4 ст. 81 КК України частково приєднати до покарання за даним вироком невідбуту частину покарання за вироком Харківського районного суду від 29.03.2012 року.

Призначити ОСОБА_1 остаточне покарання у вигляді трьох років одного місяця позбавлення волі.

Строк покарання ОСОБА_1 рахувати з моменту фактичного взяття під варту.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати на проведення судової товарознавчої експертизи № 13993 від 17.12.2014 року в сумі 246,00 (двісті сорок шість грн.) за наступними реквізитами: код 02883133, р/р 31250201111378 в ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851 011.

Речові докази - садову тачку та корпус зварювального апарату «Темп ИСА250А», передані на зберігання потерпілому ОСОБА_2, після набрання вироком законної сили - повернути потерпілому.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Харківський районний суд Харківської області.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя Д.М. Савченко