Рішення № 4273769, 02.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/250

02.07.09

За позовом

Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»

До

Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»

Про

Стягнення 206530,40 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача Кологайда О.В. –дов.

Від відповідача Шевчук М.О. –дов.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про розірвання депозитного договору № 13-ДЮ-980-135 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту) від 13.06.2007р, додаткової угоди № 2 до договору № 13-ДЮ-980-135 та стягнути з відповідача –Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»199577,98 грн. основного боргу, 1164,66 грн. 3 % річних, 5787,76 грн. інфляційних збитків.

В процесі розгляду справи позивач, у зв’язку з закінченням строку дії депозитного договору № 13-ДЮ-980-135, а також з виникненням додаткової заборгованості відповідача по сплаті відсотків за період з 01.05.2009р. по 23.06.2009р., позивач надав клопотання про зменшення та уточнення позовних вимог, а саме просить стягнути з відповідача 200 000 грн. основного боргу, 12 449,32 грн. відсотків.

Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 16.04.2009р. № 22/1730.

Крім того надав доповнення до відзиву на позовну заяву, в якому відповідач заперечує проти посилання позивача на ст.. 625 Цивільного кодексу України як на підставу для розірвання договору у зв’язку з істотною зміною обставин, оскільки не вважає обставини, на які посилається позивача, таким, що істотно змінилися після укладання депозитного договору.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.06.2007р. між Закритим акціонерним товариством «Українська екологічна страхова компанія»та Акціонерним банком «Банк регіонального розвитку»було укладено депозитний договір № 13-ДЮ-980-135 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту).

Відповідно до умов договору п.1.1., банк приймає від вкладника грошові кошти на депозит і зобов’язується виплачувати вкладнику суму депозиту і нараховані проценти на умова і в порядку передбачених цим договором.

Вказаний договір посвідчує право банку управляти залученими коштами Вкладника та право вкладника отримати в обумовлений термін суму депозиту і процентів по ньому (п.1.2.)

Строк дії договору встановлений до 18.06.2008р.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 18.06.2008р. до депозитного договору № 13-ДЮ-980-135 про розміщення строкового банківського вкладу (депозиту) від 13.06.2007р. процентна ставка за користування депозитом – 16% річних, строк депозиту до 23.06.2009р.

Відповідно до п.3.1.1. договору № 13-ДЮ-980-135 вкладник має право вимагати дострокового повернення вкладу в повному обсязі, за умови письмового попередження про це банку за три банківські дні.

Відповідно до п.3.4.3. договору банк зобов’язаний повернути вклад вкладнику на його поточний рахунок по закінченні строку депозиту або при його достроковому витребуванні, погодженому з банком за реквізитами зазначеному в договорі.

10.12.2008р. позивач звернувся до відповідача з вимогою про дострокове припинення договору з 12.12.2008р. в порядку визначеному договором та повернення суми депозиту на поточний рахунок позивача.

Відповідно до п.4.3. договору нарахування процентів на суму вкладу здійснюється щомісячно і відсотки повинні перераховуватись на поточний рахунок позивача не пізніше третього робочого дня наступного місяця.

Пунктом 4.4. договору передбачено, що по закінченню строк депозиту або при його повному дострокову витребуванні проценти нараховуються та сплачуються в день повернення депозиту.

Відповідно до п.5.2. договору суперечки між банком і вкладником за даним договором вирішуються за домовленістю сторін, а у випадку незгоди –у випадку, передбаченому чинним законодавством України.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню частково з наступних підстав:

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Відповідно до ч. 1. ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 4 статті 343 ГК України юридичні особи та громадяни-підприємці відкривають рахунки для зберігання грошових коштів і здійснення всіх видів банківських операцій у будь-яких банках України за своїм вибором і за згодою цих банків у порядку, встановленому Національним банком України.

Частиною першою статті 1058 ЦК України визначено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Відповідно до частини 3 статті 1058 ЦК України до відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесений вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка (глава 72 цього Кодексу), якщо інше не встановлено цією главою або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Частиною 2 статті 1060 ЦК України передбачено, що за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Як вбачається, сторонами договору банківського вкладу виступають банк та вкладник, де предметом договору можуть бути грошові кошти (валюта України або іноземна валюта), за користування якими згідно зі статтею 1061 ЦК України банк зобов'язаний виплатити вкладнику проценти на суму вкладу в розмірі, встановленому договором банківського вкладу.

До того ж, згідно з пунктом 1.6 глави 1 Положення про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізичними особами банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до заяви вкладника - в іншій іноземній чи в національній валюті.

Згідно частини 1 статті 1074 ЦК України обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду у випадках, встановлених законом.

Згідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (п.1).

Тому вимога позивача про стягнення суми депозиту (вкладу) у розмірі 200 000 грн. та процентів в розмірі 12449 ,32 грн. підлягає задоволенню.

З метою захисту інтересів кредиторів і вкладників відповідача, забезпечення схоронності капіталу й активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку Національним банком України на підставі Постанови Правління НБУ від 23.03.2009р. № 157 з 24.03.2009р. введено тимчасову адміністрацію до Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку», та для створення сприятливих умов щодо відновлення фінансового стану банку запроваджено мораторій на задоволення вимог кредиторів на строк 6 місяців з 24.03.2009р. по 23.09.2009р.

Протягом дії мораторію забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до законодавства України, не нараховується неустойки (штраф, пеня), інші фінансові (економічні) санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язання і зобов’язань щодо сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 49, п.1.1. ст.. 80, ст.ст. 82-85 ГПК України Господарський суд міста Києва,-

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Акціонерного банку «Банк регіонального розвитку»(04050, м. Київ, вул.. Дегтярівська, 8-А, код ЄДРПОУ 19338316) на користь Закритого акціонерного товариства «Українська екологічна страхова компанія»(03150, м. Київ, вул.. Димитрівська, 5б, код ЄДРПОУ 30729278) 200 000 грн. депозитного вкладу, 12 449 грн. 32 коп. відсотків, 2124 грн. 49 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після вступу рішення в законну силу.

В решті частини позову провадження у справі припинити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.

Суддя І.І.Борисенко