Рішення № 4273673, 27.07.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 05-5-39/13594-39/144

27.07.09

За позовом Приватного підприємства «Пронет»

до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»

про стягнення 97 725,93 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники:

Від позивача: Деркач О.Д. (довіреність № б/н від 05.03.2009 р.)

Від відповідача: Оганесян А.Г. (довіреність № 62-ЮР від 21.05.2009 р.)

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство «Пронет»(позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»(відповідача) про стягнення з останнього заборгованості в розмірі 97 725,93 грн. відповідно до Договору № 12-07/2007 від 12.07.2007 р. Зазначена сума включає в себе: суму основного боргу в розмірі 80751,48 грн., суму інфляційних збитків в розмірі 14785,85 грн. за період вересень 2007 р. –листопад 2008 р. та суму трьох відсотків річних в розмірі 2188,60 грн. за період з 11.09.2007 р. по 11.12.2008 р. за вказаним договором. Позивач також просив покласти на відповідача судові витрати, пов‘язані з розглядом цієї справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.12.2008 р. № 05-5-39/13594 позовні матеріали повернуті позивачеві без розгляду на підставі п. 6 ч. 1 ст. 63 ГПК України.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2009 р. ухвалу Господарського суду міста Києва від 19.12.2008р. № 05-5-39/13594 скасовано, а матеріали справи № 05-5-39/13594 направлено до Господарського суду міста Києва для розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.03.2009 р. справу № 05-5-39/13594 прийнято до провадження, присвоєно їй № (05-5-39/13594)-39/144 та призначено справу до розгляду на 06.04.2009 р. о 15:00 год.

Розгляд справи, призначений на 06.04.2009 р., не відбувся, у зв’язку з тим, що відповідач подав касаційну скаргу і матеріали справи були скеровані до касаційної інстанції.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.05.2009 р. касаційну скаргу залишено без задоволення, постанову Київського апеляційного господарського суду без змін.

Згідно резолюції Заступника голови Господарського суду міста Києва справу передано судді Гумезі О.В. для подальшого розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2009 р. розгляд справи призначено на 06.07.2009р. о 12:10 год.

Представник відповідача 03.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав Відзив на позов № 96-100 від 03.07.2009 р., яким позовні вимоги в частині основного боргу визнав та зазначив, що в зв’язку з тяжким фінансовим станом підприємства виконати свої зобов’язання по спірному договору не спроможне, а тому просив суд відмовити позивачу в стягненні штрафних санкцій, посилаючись при цьому на положення ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України. Представник відповідача також подав клопотання про відкладення розгляду справи. Судом клопотання задоволено.

Представник позивача 06.07.2009 р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав документи на виконання вимог ухвали суду від 04.06.2009 р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2009 р., на підставі ст.77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 27.07.2009 р. о 09:40 год.

Представник позивач через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва 16.07.2009 р. подав заяву про збільшення позовних вимог від 15.07.2009 р., яка обгрунтована тим, що з моменту подання позивачем позовної заяви до суду минув певний час, за який борг відповідача перед позивачем, відповідно до Договору № 12-07/2007 від 12.07.2007 р., збільшився і становить 107961,46 грн., з яких: 80751,48 грн. - сума основного боргу, 23587,76 грн. - сума інфляційних збитків за період вересень 2007 р. –червень 2009 р. та 3622,22 грн. - сума трьох відсотків річних за період з 11.09.2007 р. по 15.07.2009 р.

Відповідно до 4 ст. 22 ПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі, зокрема, збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині.

Вищий господарський суд України в п. 3.7 роз’яснення від 18.09.1997 року № 02-5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” зазначає, що під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві. Під зміною розміру позовних вимог не може розумітися заявлення ще однієї чи кількох вимог додатково до викладених у позовній заяві –така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Оскільки позивачем у вищезазначеній заяві від 15.07.2009 р. було збільшено суму позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві, суд прийняв заяву про збільшення розміру позовних вимог до розгляду. А тому новою ціною позову, виходячи з якої розглядається спір є 107961,46 грн., з яких: 80751,48 грн. - сума основного боргу, 23587,76 грн. - сума інфляційних збитків за період вересень 2007 р. –червень 2009 р. та 3622,22 грн. - сума трьох відсотків річних за період з 11.09.2007 р. по 15.07.2009 р.

Представник позивача в судовому засіданні, призначеному на 27.07.2009 р., подав заяву про уточнення позовних вимог, якою позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

В судовому засіданні, призначеному на 27.07.2009 р., за згодою представників позивача та відповідача, оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.07.2007 р. між Приватним підприємством «Пронет»(позивач), визначеним як Виконавець, та Відкритим акціонерним товариством «Мостобуд»(відповідач), визначеним як Замовник, було укладено Договір № 12-07/2007 (надалі –Договір), відповідно до п. 1.1. якого позивач зобов’язувався поставити матеріали та виконати роботи зі створення в приміщенні відповідача (м. Київ, вул.. Паньківська, 5 (1,2 поверх) структурованої кабельної системи, а відповідач відповідно до п. 4.2.6 цього договору повинен був своєчасно провести розрахунки за виконані роботи та за поставлені матеріали.

Відповідно до п. 1.2. Договору, комплекс робіт по створенню кабельної системи включає в себе:

- монтажні роботи;

- пусконалагоджувальні роботи.

Пунктом 1.3. Договору визначено, що кількість та перелік матеріалів, об’єми робіт, зміст, етапи виконання та терміни визначаються за додатками до Договору.

Пунктом 2.1. Договору передбачено, що його вартість становить 115352,40 грн. (включно з ПДВ). Розрахунок динамічної договірної ціни на монтажні роботи (Додаток № 1 до Договору) проводиться на підставі діючих Державних будівельних норм України (ДБН Д.1.1.-1-2000).

Пунктом 2.2. Договору визначено, що відповідач проводить оплату по Договору наступним чином:

- попередня оплата в розмірі 30% вартості Договору, що складає 34605,72 грн. з ПДВ, перераховується протягом трьох днів з моменту надання рахунку позивачем;

- щомісячно перераховується аванс в розмірі 30% від вартості робіт по Договору, що залишилися несплаченими на момент оплати та підлягають виконанню за даним Договором не пізніше 10-го числа місяця, в якому проводиться оплата;

- остаточний розрахунок за виконанні роботи та витрачені матеріали (згідно підписаних сторонами актів здавання-приймання робіт) здійснюється протягом 5-ти днів з дати підписання акту здавання-приймання робіт.

В пункті 3.1. Договору зазначено, що позивач розпочинає передбачені Договором роботи при наявності узгодженої з відповідачем та затвердженої у встановленому порядку проектно-кошторисної документації, відповідно до діючих ДБН Д.1.1.-1-2000, за умови проведення відповідачем попередньої оплати відповідно до п. 2.2. Договору в повному обсязі та за умови наявності будівельної готовності об’єкту.

Відповідно до п. 3.3. Договору виконання робіт та постачання матеріалів здійснюється в терміни відповідно до календарного плану (Додаток № 2 до Договору).

Пунктом 3.4. Договору передбачено, що позивач щомісячно надає відповідачу акт здачі-приймання виконаних робіт, з наданням підтверджуючих документів вартості використаних матеріалів. Відповідач у 5-ти денний термін з дати отримання акту здачі-приймання робіт надсилає позивачу підписаний акт або мотивовану відмову від прийняття робіт. При відсутності мотивованої відмови від прийняття робіт робота вважається прийнятою згідно акту, який підготував позивач.

Відповідач на виконання умов Договору 20.08.2007 р. здійснив попередню оплату (аванс) в розмірі 34 605,72 грн., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача від 20.08.2007 р. (копія в матеріалах справи).

Позивач, в свою чергу, на виконання умов Договору виконав роботи на суму 80 751,48 грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідками про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3, а саме:

- актом № 1 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. на суму 47510,40 грн.;

- актом № 2 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. на суму 930,00 грн.;

- актом № 3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. на суму 26004,00 грн.;

- актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. на суму 40912,80 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 930,00 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 26004,00 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 року на суму 47510,40 грн.;

- довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 року на суму 40912,80 грн.

(копії актів та довідок в матеріалах справи).

Позивач звернувся до відповідача з листом № 622 від 21.12.2007 р., яким направив на для підписання акти № 1, 2, 3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. (за формою № КБ-2в) та довідки до них про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. (за формою № КБ-3). Відповідно до названого листа позивач просив відповідача підписати направлені акти і довідки або вислати мотивовану відмову від підписання даних документів у встановлені Договором терміни.

Фактично лист № 622 від 21.12.2007 р. та додані до нього вищезазначені акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. відповідач отримав 21.12.2007 р., про що свідчить підпис представника відповідача на зазначеному листі (копія в матеріалах справи).

Отже, отримані 21.12.2007 р. акти приймання виконаних підрядних робіт за формою № КБ-2в та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за формою № КБ-3 відповідач мав розглянути у 5-ти денний термін з дати отримання, тобто не пізніше 26.12.2007 р. (п. 3.4. договору). Проте, отримані 21.12.2007 р. акти і довідки відповідач підписав лише 07.04.2008 р.

Відповідно до п. 3.4. Договору при відсутності мотивованої відмови від прийняття робіт у 5-денний термін з дати отримання акту здачі-приймання робіт, робота вважається прийнятою згідно акту, який підготував позивач. Судом встановлено, що мотивована відмова від підписання актів відповідачем позивачу у передбачений умовами Договору строк не направлялась, а тому акти приймання виконаних підрядних робіт та довідки про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. вважаються підписаними 26.04.2007 р.

Зібрані у справі докази свідчать також про те, що роботи за Договором були завершені у липні 2008 р., що підтверджується актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. (за формою № КБ-2в) та довідкою до нього про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. (за формою № КБ-3), які були підписані сторонами 18.07.2008 р.

Надані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. і липень 2008 р. (за формою № КБ-2в) та довідки до них про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. і липень 2008 р. на загальну суму 115357,20 грн. підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками відповідача, що свідчить про відсутність у останнього претензій щодо обсягів та якості виконаних робіт.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов’язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов’язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Згідно ч. 2 ст. 251 ЦК України терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов’язана дія и подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (ст. 252 ЦК України). Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок (ст. 253 ЦК України). Якщо строк встановлено для вчинення дії, вона може бути вчинена до закінчення останнього дня строку (ч. ст. 255 ЦК України).

Судом встановлено, що зобов‘язання по оплаті виконаних позивачем робіт відповідачем не було виконано у передбачені п. 2.2 Договору строки.

Враховуючи вищенаведені норми ЦК України та умови п.п. 2.2., 3.4. Договору суд визначає початок прострочення оплати за Договором: з 11.09.2007 р. - по оплаті авансового платежу у сумі 24224,00 грн., з 01.01.2008 р. - по оплаті вартості робіт за актами № 1, № 2, № 3 приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р., з 24.07.2008 р. - по оплаті вартості робіт за актом № 4 приймання виконаних підрядних робіт за липень 2008 р. (формування заборгованості відповідача наведене у відповідній таблиці у позовній заяві (а.с. 13).

За таких обставин, основний борг відповідача перед позивачем за спірним Договором становить 80751,48 грн. (115357,20 грн., загальна сума робіт, виконаних за вищезазначеними актами і довідками –34605,72 грн., попередня оплата в розмірі 30% вартості Договору, сплачена відповідачем 20.08.2007 р. = 80751,48 грн., основний борг).

Основні засади господарювання в Україні визначає Господарський кодекс України, який регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання (ст. 1 Господарського кодексу України).

Стаття 193 Господарського кодексу України (надалі –ГК України) встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України (надалі –ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Наведене свідчить, що між сторонами по справі укладений договір будівельного підряду (№ 12-07/2007 від 12.07.2007 р.), а тому саме він та відповідні положення статей глави 61, зокрема параграфу 3 цієї глави ЦК України, та глави 33 Господарського кодексу України визначають права та обов‘язки сторін зі здійснення передбачених ним підрядних робіт та їх оплати.

Частиною 1 ст. 875 ЦК України встановлено, що за договором будівельного підряду підрядник зобовЧязується збудувати і здати у встановлений строк обЧєкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобовЧязується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обовЧязок не покладається на підрядника, прийняти обЧєкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Згідно ч. 2 ст. 875 ЦК України договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов’язаних з місцезнаходженням об’єкта.

Частиною 3 ст. 875 ЦК України також передбачено, що до договору будівельного підряду застосовуються загальні положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Згідно із ст. 14 ЦК України, цивільні обов‘язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов‘язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.

Відповідно до спільного наказу Державного комітету статистики України та Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21 червня 2002 року № 237/5 „Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві” такими типовими формами є № КБ-2в „Акт приймання виконаних підрядних робіт» та № КБ-3 «Довідка про вартість виконаних підрядних робіт».

Отже, належним доказом, що підтверджує факт виконання підрядних робіт та їх вартість, є акти № КБ-2в і № КБ-3.

Враховуючи вищенаведене, надані позивачем акти приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. і липень 2008 р. (за формою № КБ-2в) та довідки до них про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. і липень 2008 р., підписані уповноваженими представниками та скріплені печатками сторін, приймаються судом у якості належних доказів здійснення позивачем підрядних робіт за Договором та беззаперечного прийняття їх відповідачем, а рівно, у якості доказу наявності заборгованості відповідача перед позивачем у розмірі 80751,48 грн. за Договором № 12-07/2007 від 12.07.2007 р.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення основного боргу у сумі 80751,48 грн. визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню повністю.

Позивачем заявлено також позовні вимоги про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 23587,76 грн. за період вересень 2007 р. –червень 2009 р. та суми трьох відсотків річних в розмірі 3622,22 грн. за період з 11.09.2007 р. по 15.07.2009 р.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов‘язання, на вимогу кредитора зобов‘язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України (надалі –ГПК України) передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Суд не приймає до уваги доводи відповідача, викладені у Відзиві на позовну заяву № 96-100 від 03.07.2009 р. (надалі – Відзив), про відсутність вини останнього щодо невчасних розрахунків з позивачем з огляду на «спад економічної активності в країні»та тяжкий фінансовий стан підприємства та не вбачає підстав для відмови позивачу у стягненні сум інфляційних збитків та трьох відсотків річних відповідно до Договору № 12-07/2007 від 12.07.2007 р. на підставі положень ч. 1 ст. 233 ГК України та п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України з огляду на наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Таким чином, приписи вищезазначених статей 233 ГК України та 83 ГПК України стосуються сплати штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), тоді як фактично до стягнення пред’явлені вимоги про стягнення сум інфляційних збитків та трьох відсотків річних.

Крім того, суд враховує, що заборгованість відповідача, зокрема, за актами приймання виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. та довідками до них про вартість виконаних підрядних робіт за грудень 2007 р. виникла у відповідача ще з 01.01.2008 р., а отже, ще до початку «спаду економічної активності в країні».

Отже, враховуючи норму ст. 625 ЦК України та здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків розміру трьох процентів річних та індексу інфляції (Додаток № 1 до позовної заяви, а.с. 17-18), суд прийшов до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача суми інфляційних збитків в розмірі 23587,76 грн. за період вересень 2007 р. –червень 2009 р. та суми трьох відсотків річних в розмірі 3622,22 грн. за період з 11.09.2007 р. по 15.07.2009 р. обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, стороні на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує державне мито за рахунок другої сторони, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

За таких обставин, витрати по сплаті державного мита в розмірі 1079,62 грн. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 11, 14, 202, 251, 252, 253, 509, 525, 526, 530, 610, 612, 625, 626, 875, 879 ЦК України, ст. ст. 1, 193, 230, 231, 233 ГК України, ст.ст. 22, 33, 34, 49, 82-85, 116 ГПК України, Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Мостобуд»(01033, м. Київ, вул. Паньківська, 5; ідентифікаційний код № 01386326, п/р № 2600300018913 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670), а у разі відсутності грошових коштів - з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду на користь Приватного підприємства «Пронет»(01014, м. Київ, вул. Струтинського, 6; ідентифікаційний код № 21680973; п/р № 260063013564 в АБ «Національні інвестиції»в м. Київ, МФО 300498) 80751,48 грн. (вісімдесят тисяч сімсот п’ятдесят одну гривню 48 коп.) основного боргу, 23587,76 грн. (двадцять три тисячі п’ятсот вісімдесят сім гривень 76 коп.) інфляційних збитків, 3622,22 грн. (три тисячі шістсот двадцять дві гривні 22 коп.) трьох відсотків річних, 1079,62 грн. (одну тисячу сімдесят дев`ять гривень 62 коп.) державного мита та 118,00 грн. (сто вісімнадцять гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

2. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя Гумега О. В.

Дата підписання

повного тексту рішення: 28.07.2009 р.