Вирок № 42733977, 24.12.2014, Лисичанський міський суд Луганської області

1-КП /415/439/14

415/4272/14-к

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.12.14 року

Лисичанський міський суд Луганської області в складі:

головуючого судді Дядько Л.І.,

за участю:

секретаря Лебединській Л.М.

прокурора Шаммієва А.Ф.

обвинуваченого ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Лисичанську кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця України, Луганської області, м. Лисичанську, громадянина України, з базовою вищою освітою, працює на посаді директора Лисичанського міського спортивно-технічного клубу «Товариство сприяння обороні України», одруженого, раніше не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1.

у скоєні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, перебуваючи відповідно до наказу № 14 від 07.02.2008 року на посаді директора Лисичанського міського спортивно-технічного клубу «Товариство сприяння обороні України» (21849811), будучі службовою особою, наділеною організаційно-розпорядчими та адміністративно-господарськими повноваженнями та повноваженнями, закріпленими у Статуті ЛМСТК «Товариство сприяння обороні України», а саме: організовувати навчально-виробничій процес, забезпечувати та створювати необхідні умови для підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації водіїв, діяти без довіреності від імені навчального закладу, представляти його інтереси в усіх установах, організаціях і підприємствах та інші повноваження, скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

Так, в жовтні 2014 року директор Лисичанського міського спортивно-технічного клубу «Сприяння обороні України» - ОСОБА_1, перебуваючи на своєму робочому місці за адресою: м. Лисичанськ, вул. Карла Маркса, 151, виконуючи організаційно-розпорядчі функції, умисно, з метою незаконного збагачення, з корисних мотивів, шляхом використання свого службового становища, повідомив ОСОБА_2, що за грошову винагороду в сумі 4 100 грн. він посприяє у видачі свідоцтва про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, необхідного для швидкого відкриття категорії «СЕ» управління транспортними засобами без фактичного проходження навчання ОСОБА_2 за програмою водіїв категорії «СЕ» у його організації - ЛМСТК «Товариство сприяння обороні України», після чого сам подасть необхідні документи до Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів УДАІ у м. Лисичанську.

16.10.2014 року приблизно о 12 годин 30 хвилин, ОСОБА_1 знаходячись у будівлі Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговуванням у м. Лисичанську підпорядкованого УДАІ, за адресою: м. Лисичанськ, вул. П. Морозова, 45, маючі при собі підписане та завірене відбитком ЛМСТК «Товариство сприяння оборони України» свідоцтво про закінчення закладу з підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації водіїв, з відсутністю даних про особу у графі «видано громадянину», заздалегідь підготовленим для внесення необхідного прізвища, одержав від ОСОБА_2, неправомірну винагороду у вигляді грошових коштів у розмірі 4 100 грн. При цьому ОСОБА_2 ніколи навчання за програмою водіїв категорії «СЕ» або за іншими програмами у ЛМСТК «Товариство сприяння обороні України» не проходив.

Проте, після отримання грошових коштів та збираючись передати документацію про проходження навчання ОСОБА_2 в ЛМСТК «Товариство сприяння обороні України» до працівників Центру надання послуг, пов'язаних з використанням автотранспортних засобів з обслуговуванням у м. Лисичанську, ОСОБА_1 був викритий співробітниками правоохоронних органів.

Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 показав, що він повністю визнає свою провину у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення, при обставинах, визначених в обвинувальному акті, вказавши, що події, а також час та спосіб скоєння ним кримінального правопорушення, описаного в обвинувальному акті, викладені вірно та відповідають дійсності, і він їх в повному обсязі підтверджує. Він дійсно отримав від ОСОБА_2 грошові кошті в сумі 4100 грн. нібито за навчання в школі водіїв і за отримання свідоцтва про закінчення закладу, хоча останній не навчався в школі. У скоєному щиро розкаявся.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_1 в судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України визнає недоцільним дослідження доказів у судовому засіданні щодо до тих обставин, які ніким не оспорюються. Обвинувачений проти даного рішення суду не заперечував.

Суд, допитавши обвинуваченого ОСОБА_1 та дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_1 в умисних діях, що виразилися в одержанні неправомірної вигоди для себе з використанням наданих йому повноважень, в інтересах того, хто надає таку вигоду, доведена у повному обсязі, а його дії органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч.3 ст.368-3 КК України.

При призначенні ОСОБА_1 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно до ст. 12 КК України відноситься до злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який працює, позитивне характеризується у побуті а.с.70, а. с. 14,16-17 матеріали обвинувального акту, раніше не судимий, вину визнав у повному обсязі, у скоєному щиро розкаявся.

Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно ст. 66 КК України, суд визнає його щире каяття та визнання своєї провини.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, згідно ст. 67 КК України, суд не вбачає.

При призначенні покарання обвинуваченому суд враховує його сімейний стан, а саме, що мати обвинуваченого ОСОБА_3 1935 року народження страждає тяжкими захворюваннями, не має нозі в наслідку хвороби, тому вона є постільна хвора і потребує постійного стороннього догляду, що підтверджується довідкою медичного закладу а.с.15 матеріали обвинувального акту, крім ОСОБА_1 інших дітей у ОСОБА_3 не має. Суд вважає, що дану обставину можливо визнати як обставину, що помякшує покарання

Враховуючи викладене, беручи до уваги тяжкість вчиненого злочину, обставини, що пом'якшують покарання, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі в межах, передбачених санкцією ч.3 ст.368-3 КК України, разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, суд вважає, що виправлення ОСОБА_1 можливе без ізоляції від суспільства і тому до нього слід застосувати положення ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування покарання із випробуванням та з покладенням ряду обов'язків, передбачених п.п.3, 4 ч.1 ст.76 КК України, що буде необхіднім та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Враховуючи декілька обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, раніше не судимий, позитивно характеризується, щиро розкаявся, працює, крім того суд враховує його сімейний стан, має на утриманні тяжко хвору мати похилого віку, суд у відповідності до ст.69 КК України вважає можливим не застосовувати до ОСОБА_1 додаткове покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю. Також суд вважає недоцільним застосовувати до ОСОБА_1 спеціальну конфіскацію так як грошові кошти в сумі 4100 грн., яки були їм отриману в якості винагороди, повернути заявнику ОСОБА_2 а.с.56.

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

Долю речових доказів по справі суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України з обвинуваченого підлягають стягненню на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта для проведення експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв в сумі 737,10 грн.

Керуючись ч. 3 ст. 349 , ст. ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368-3 КК України, і призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 2 (два) року, на підставі ст.69 КК України без позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю , без спеціальної конфіскації.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:

повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;

періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу відносно ОСОБА_1 не обирати.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави процесуальні витрати на залучення експерта в сумі 737,10 грн. (сімсот тридцять сім гривень ) 10 (десять копійок) за проведення експертизи спеціальних хімічних речовин та речовин хімічних виробництв, за наступними реквізитами (рахунок №31117115700051, код бюджетної класифікації 24060300, одержувач коштів УДКСУ м. Лисичанська, ідентифікаційний код 37800278, банк одержувача ГУ ДКСУ у Луганській області, МФО 804013).

Речові докази, які знаходяться на зберіганні в камері схову Лисичанського МВ ГУМВСУ, а саме: змиви з правої та лівої рук ОСОБА_1, конверт № 1, що містить фрагмент бинту, оброблений спеціальним засобом (зразок спеціальної хімічної речовини), конверт № 2, що містить фрагмент паперу оброблений спеціальним засобом (зразок спеціальної хімічної речовини), конверт № 3, що містить фрагмент бинту без обробки (зразок тканини) знищити.

Грошові кошти в сумі 4100 грн. ( чотири тисячі сто гривень), з відповідними серійними номерами, яки знаходяться на зберіганні у ОСОБА_2 повернути ОСОБА_2.

Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Харківської області шляхом подання апеляційної скарги через Лисичанський міський суд Луганської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Відповідно до ст.532 КПК України вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Копію вироку негайно після проголошення вручити прокурору, обвинуваченому в порядку, визначеному ст.376 КПК України.

Суддя Л.І.Дядько