Рішення № 42731934, 26.01.2015, Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області

Справа №173/655/14-ц

Провадження №2/173/603/2014

РІШЕННЯ

(додаткове)

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2015 р. м. Верхньодніпровськ

Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області у складі

головуючого судді Шевченко О.Ю.,

при секретарі судового засідання Демяненко С.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання договору дарування квартири удаваним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, ОСОБА_6,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровської області від 15 жовтня 2014 року було частково задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання договору дарування квартири удаваним, а саме, в порядку поділу майна подружжя за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано право власності по ? частині домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_1, в іншій частині позову - відмовлено. Також даним рішенням суду частково задоволено зустрічний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя: в порядку поділу майна подружжя ОСОБА_2 виділено в натурі: холодильник SNAIGA; принтер-сканер BROTHER; ноутбук SAMSUNG; телевізор SAMSUNG; шафу (книжну); електропіаніно YAMAHA; блендер з насадками; поличку (навісну); намет туристичний; стіл розкладний металевий туристичний; комод (світлий дуб); стелаж металевий; поличку кутову; мобільний телефон NOKIA, стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію половини вартості автомобіля LADA 111 2009 року випуску 33 585 грн., в іншій частині позову - відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 грудня 2014 року справу було повернуто до суду першої інстанції для ухвалення додаткового рішення, зазначивши, що судом першої інстанції не було вирішено питання щодо заявленої позовної вимоги ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування автомобіля LADA 111 2009 року.

В судовому засіданні позивач та представник позивача проти задоволення даних вимог заперечували. Позивач суду пояснив, що переписав автомобіль на сина за згодою ОСОБА_2 Представник позивача проти задоволення даної позовної вимоги заперечував, оскільки ОСОБА_2 заявлені вимоги про визнання договору дарування недійсним, однак такого договору в матеріалах справи взагалі не має, окрім того в вимогах не правильно зазначено марку автомобіля.

Відповідач, ОСОБА_2, в судовому засіданні наполягала на заявлених позовних вимогах, суду пояснила, що ані усної, ані письмової згоди на відчуження автомобіля тне надавала та наполягала на виділені даного автомобіля їй в натурі.

Представник відповідача підтримав вимоги ОСОБА_2 та просив їх задовольнити.

Інші особи, які брали участь у справі, в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належними чином.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які брали участь у справі та дослідивши матеріали справи в межах вирішення питання щодо заявлених позовних вимог про визнання договору дарування автомобіля недійсним, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що в період шлюбу з ОСОБА_2 ОСОБА_1 придбав автомобіль ВАЗ 211140 2009 року випуску д.з. НОМЕР_1 № куз. НОМЕР_2 (т.1, а.с. 191-193). На час розгляду справи судом власником автомобіля ВАЗ 211140 2009 року випуску д.з. НОМЕР_1 № куз. НОМЕР_2 є ОСОБА_6, 1980 року народження, на підставі довідки-рахунку № ВІА № 158148 від 3 грудня 2013 року.

Отже, між колишнім власником автомобіля, ОСОБА_1, та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу автомобіля.

Статтею 65 Сімейного кодексу України передбачено, що дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя. Дружина, чоловік має право на звернення до суду з позовом про визнання договору недійсним як такого, що укладений другим з подружжя без її, його згоди, якщо цей договір виходить за межі дрібного побутового. Для укладення одним із подружжя договорів, які потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

З договору купівлі-продажу автомобіля від 10 березня 2009 року вбачається, що його вартість на момент придбання становила 55 975 грн. Згідно зі ст. 31 Цивільного кодексу України правочин вважається дрібним побутовим, якщо він задовольняє побутові потреби особи, відповідає її фізичному, духовному чи соціальному розвитку та стосується предмета, який має невисоку вартість.

Отже, договір купівлі-продажу автомобіля вартістю 55 975 грн. не є дрібним побутовим правочином, а тому відчуження даного майна мало відбувати обов'язково за згодою другого з подружжя, при цьому з урахуванням вартості цього майна, ця згода обов'язково мала бути надана в письмовій формі.

Разом з тим судом встановлено, що ОСОБА_2 не надавала ані письмової, ані усної згоди на відчуження спірного автомобіля. Жодних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_2 надавала таку згоду особами, які беруть участь у справі суду надано не було.

При цьому суд не приймає доводи представника позивача про те, що ОСОБА_2 заявлено вимоги про визнання недійсним договору дарування автомобіля LADA 111 2009 року випуску, а не ВАЗ 211140 2009 року випуску, оскільки судом встановлено, що це є один автомобіль, що підтверджується номером кузова.

Також суд приймає до уваги, що позивачем за зустрічною позовною заявою, ОСОБА_2, фактично було заявлено вимоги про визнання недійсним договору відчуження автомобіля, не залежно від того, чи є це договір дарування чи купівлі-продажу.

Оскільки, судом встановлено, що ОСОБА_1 фактично самостійно розпорядився спільним сумісним майном подружжя, а саме відчужив автомобіль сину без згоди на це колишньої дружини, ОСОБА_2, суд вважає за можливе задовольнити вимоги ОСОБА_2 щодо визнання недійсним договору відчуження автомобіля.

Згідно зі ст. 220 Цивільного процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно якої-небудь позовної вимог, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

На підставі вищевикладеного та на виконання ухвали апеляційного суду, керуючись ст. ст. 57, 60, 65 Сімейного кодексу України, ст. 215-216 Цивільного кодексу України, ст. ст. 60, 220 Цивільного процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Ухвалити у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна подружжя, визнання права власності, визнання договору дарування квартири удаваним та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: ОСОБА_3, ОСОБА_4, приватний нотаріус Верхньодніпровського районного нотаріального округу Дніпропетровської області ОСОБА_5, ОСОБА_6, додаткове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 про визнання фіктивного договору відчуження (дарування) автомобіля недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір відчуження автомобіля ВАЗ 211140 2009 року випуску д.з. НОМЕР_1 № куз. НОМЕР_2 від 3 грудня 2013 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області шляхом подання апеляційної скарги через Верхньодніпровський районний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, проте не були присутні під час проголошення рішення суду, мають право оскаржити додаткове рішення суду протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя О.Ю.Шевченко