Ухвала суду № 42729034, 11.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 361/7240/2014-ц Головуючий у І інстанції Сердинський В.С.Провадження № 22-ц/780/321/15 Доповідач у 2 інстанції СушкоКатегорія 18 11.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

11 лютого 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Сушко Л.П.,

суддів: Кулішенка Ю.М., Лащенка В.Д.,

при секретарі: Лопатюк В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк", ОСОБА_2 про визнання договору поруки припиненим,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з вищезазначеним позовом, обґрунтовуючи його тим, що 23 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», з 21 грудня 2012 року - ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11031751000, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 170000,00 дол. США зі строком повернення до 23 серпня 2017 року. В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 23 серпня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір поруки №36301. Відповідно до умов якого кредитор не вправі без згоди поручителя змінювати умови кредитного договору з позичальником, внаслідок яких збільшується обсяг відповідальності поручителя. 21 лютого 2009 року між банком та позичальником було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони домовилися викласти додаток №1 до кредитного договору, а саме графік погашення платежу, в новій редакції. Також, відповідно до додаткової угоди №2 до кредитного договору від 25 лютого 2009 року, сторони домовилися про зміну графіку погашення кредиту за договором. Відповідно до графіка погашення заборгованості, у період з 23 лютого 2009 року по 25 серпня 2009 року платежі по погашенню кредиту позичальником не здійснюються. Починаючи з 26 вересня 2016 року збільшується обсяг щомісячних платежів позичальника, замість суми в розмірі 1287,88 дол. США, позичальник має сплачуватися щомісячно не менше 1931,82 дол. США. У зв'язку з тим, що було збільшено обсяг щомісячного зобов'язання позичальника, а разом із ним і проценти за користування кредитом, а у випадку прострочення позичальником термінів повернення кредиту - збільшення пені, тобто сум, що можуть бути згодом стягнуті з поручителя на підставі п.5.3 кредитного договору у випадку недобросовісного виконання зобов'язань позичальником, за рахунок зміну графіків платежів зобов'язання по сплаті відсотків збільшилось на 8604,47 доларів США, просила суд визнати припиненим договір поруки №36301 від 23 серпня 2006 року, укладеного між нею та ПАТ «УкрСиббанк».

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 06 листопада 2014 року позов задоволено, визнато припиненим договір поруки №36301 від 23 серпня 2006 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ "УкрСиббанк" та стягнуто з ПАТ "УкрСиббанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 243,60 грн..

В апеляційній скарзі відповідач ПАТ "УкрСиббанк" просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволені позовних вимог ОСОБА_1 відмовити за безпідставністю, посилаючись на його незаконність, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права. Вважає, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження збільшення обсягу відповідальності.

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вирішуючи даний спір, суд першої інстанції обґрунтовував свої висновки тим, що позов заявлений правомірно, оскільки внаслідок внесення сторонами кредитного договору на підставі додаткової угоди №2 змін до графіка погашення кредиту, було збільшено обсяг щомісячного зобов'язання позичальника, а разом із ним і проценти за користування кредитом, а у випадку прострочення позичальником термінів повернення кредиту - збільшення пені, тобто сум, що можуть бути згодом стягнуті з поручителя, тому відповідно до ст. 559 ЦК України є всі підстави для припинення поруки.

Такі висновки суду відповідають обставинам справи та вимогам закону.

Відповідно до ч.1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідносини, в яких одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право, вимагати від боржника виконання його обов'язку

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Згідно ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 1 ст. 559 ЦК України порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.

Частинами 1,2 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

Встановлено, що 23 серпня 2006 року між АКІБ «УкрСиббанк», (правонаступник, якого є «УкрСиббанк») та відповідачем ОСОБА_2 було укладено договір про надання споживчого кредиту №11031751000, відповідно до умов якого, ОСОБА_2 отримав кредит в розмірі 170000, 00 дол. США зі строком повернення до 23 серпня 2017 року, зі сплатою процентної ставки в розмірі 14% річних (а.с.10-17).

В забезпечення виконання зобов'язання за кредитним договором, 23 серпня 2006 року між банком та позивачкою ОСОБА_1 було укладено договір поруки №36301 (а.с.18-19).

21 лютого 2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої сторони домовилися викласти додаток №1 до кредитного договору, а саме графік погашення платежу, в новій редакції (а.с.20-24).

25 лютого 2009 року між банком та відповідачем ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду №2 до кредитного договору, сторони домовилися про зміну графіку погашення кредиту за договором: з 26 вересня 2016 року збільшується обсяг щомісячних платежів позичальника: замість суми в розмірі 1287,88 дол. США, позичальником має сплачуватися щомісячно не менше 1931,82 дол. США (а.с.25-30).

Як вбачається з матеріалів справи 25 лютого 2009 року року додатки № 1 до кредитних договорів викладено в новій редакції, згідно з якою змінено графік погашення кредиту унаслідок чого збільшився розмір щомісячних платежів і загальної суми боргу по відсоткам на 8604,47 доларів США(а.с. 57-63, 67-72), проте згода поручителя на зміну графіку відсутня.

Відповідно до п.22 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» , відповідно до ч.1 ст. 22 ЦК України припинення договору поруки пов'язується зі зміною забезпеченого зобов'язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому, обсяг зобов'язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте, якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов'язанням і строків їх виплати тощо, без додаткового повідомлення поручителя та укладання окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже поручитель дав згоду на зміну основного зобов'язання.

Якщо в договорі поруки такі умови сторонами не узгоджені, а з обставин справи не вбачається інформованості поручителя і його згоди на збільшення розміру його відповідальності, то відповідно до положень частини першої ст. 559 ЦК порука припиняється у разі зміни основного зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. У цьому випадку поручитель має право на пред'явлення позову про визнання договору поруки припиненим.

З урахуванням наведеного, суд дійшов вірного висновку, що позов заявлений правомірно, оскільки внаслідок внесення сторонами кредитного договору на підставі додаткової угоди №2 змін до графіка погашення кредиту, було збільшено обсяг щомісячного зобов'язання позичальника, а разом із ним і проценти за користування кредитом, а у випадку прострочення позичальником термінів повернення кредиту - збільшення пені, тобто сум, що можуть бути згодом стягнуті з поручителя, тому відповідно до ст. 559 ЦК України є всі підстави для припинення поруки.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано жодного доказу на підтвердження збільшення обсягу відповідальності не заслуговують на увагу, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки обсяг зобов'язань по сплаті відсотків збільшився на 8604,47 доларів США, відповідно до наданих розрахунків.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права і не може бути скасовано з підстав, викладених у апеляційній скарзі.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209, 218, 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія судців, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відхилити.

Рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 06 листопада 2014 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: