Ухвала суду № 42725776, 16.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2015 року Справа № 876/10582/13

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :

головуючого судді: Ліщинського А.М.,

суддів: Довгої О.І., Запотічного І.І.

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 7519 грн. 80 коп.,-

В С Т А Н О В И Л А:

01.06.2013 року позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 7519 грн. 80 коп.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що на підставі ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», п.28 Положення, затв. Постановою КМУ від 28.10.2004 року № 1444 «Про порядок речового забезпечення військовослужбовців Збройних сил України та інших військових формувань у мирний час» позивач має право на одержання грошової компенсації замість не отриманого речового майна. Оскільки як під час проходження військової служби, так і після звільнення Академія не видала позивачу заборгованості по речовому майну, ОСОБА_1 просить суд стягнути грошову компенсацію за невидане речове майно.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року позов задоволено частково. Стягнуто з Академії Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного (місцезнаходження: 79012, м.Львів, вул.Гвардійська, 32, ідентифікаційний код 08410370) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: 81000, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) грошову компенсацію за належне до видачі та невидане речове майно в розмірі 224,37 (двісті двадцять чотири) грн. 37 коп.

Позивач постанову оскаржив, не погодившись із зазначеним судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, зазначивши, що оскаржувана постанова винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права та є незаконною, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги.

В апеляційній скарзі покликається на те, що не було враховано, що у відповідності до ст..242 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних силах України», затвердженого Указом Президента України від 10.12.2008 року №1153/2008 - особа, звільнена з військової служби, на день виключення зі списків особового складу військової частини має бути повністю забезпечена грошовим, продовольчим і речовим забезпеченням. Військовослужбовець до проведення з ним усіх необхідних розрахунків не виключається без його згоди зі списків особового складу військової частини.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, на основі наявних у справі доказів, колегія суддів приходить до переконання, що подану апеляційну скаргу слід задовольнити частково, постанову суду першої інстанції скасувати, а позов залишити без розгляду з таких підстав.

Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, що позивач звернувся в суд з адміністративним позовом до відповідача про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 7519 грн. 80 коп.

При прийнятті рішення суд першої інстанції враховував правову позицію Верховного Суду України, викладену в постанові від 04.12.2012 року. Так, Верховний Суд України вказав, що змістом ст.9 Закону № 2011-XII (у редакції зі змінами, внесеними Законом № 1459-III, що набрав чинності 11 березня 2000 року) військовослужбовці мали право одержати грошову компенсацію лише за речове майно, неодержане до березня 2000 року.

З врахуванням викладеного, оскільки ОСОБА_1 за період до 11.03.2000 року не отримав речове майно на суму 224,37 грн., позовні вимоги в цій частині суд першої інстанції визнав обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.ст. 99, 100 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції не враховано, що позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду, оскільки звернувся з позовом лише 01.06.2013 року, а доводи викладенні в позовній заяві про поновлення строку є необґрунтованими, оскільки позивач під час проходження служби знав про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а саме що він має право на грошову компенсацію за неотримане речове майно.

У відповідності до п.9 ч.1 ст.155 КАС України, суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Відповідно до ч.1 ст.203 КАС України, постанова або ухвала суду першої інстанції скасовується в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається з підстав, встановлених відповідно статтями 155 і 157 цього Кодексу.

З огляду на викладене, суд першої інстанції порушив норми процесуального права, а тому суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково та адміністративний позов залишити без розгляду.

Керуючись статтями 160, 167, 195, 197, 198, 203, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 липня 2013 року у адміністративній справі №813/4312/13-а - скасувати та позовну заяву ОСОБА_1 до Академії Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного про стягнення грошової компенсації за неотримане речове майно в сумі 7519 грн. 80 коп. - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, та може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя А.М. Ліщинський

Судді О.І. Довга

І.І. Запотічний