Постанова № 42725286, 16.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа № 920/1898/14

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Сіверін В. І., суддя Терещенко О.І. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Новіковій Ю.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з'явився,

відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 526 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 15.12.14 у справі

за позовом ТОВ "Шостка-тепло", м. Шостка,

до Колективного підприємства торгівлі "Корал-1", м. Шостка,

про стягнення 21 924,19 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Позивач у позовній заяві просив суд стягнути з відповідача 21 924 грн. 19 коп. шкоди, нанесеної позивачу у зв’язку з несплатою відповідачем вартості отриманої теплової енергії.

Рішенням господарського суду Сумської області від 15.12.2014 року (суддя Лиховид Б.І.) позов задоволено. Стягнуто з Колективного підприємства торгівлі «Корал-1» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Шостка-тепло» 21 924 грн. 19 коп. заборгованості, 1 827 грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.

Відповідач із вказаним рішенням місцевого господарського суду частково не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить вищенаведене рішення скасувати в частині стягнення 758,70 грн. коштів за квітень 2014 року та припинити провадження у справі в частині стягнення грошових коштів за період з 14.10.2012 року по 31.03.2014 року.

Представники сторін в судове засідання не з'явились.

В апеляційній скарзі відповідачем заявлено клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, яке задовольняється колегією суддів.

Від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю прибуття представника позивача в судове засідання.

Колегія суддів відмовляє у задоволенні заявленого клопотання, оскільки неможливість прибуття представника жодним чином не обґрунтована та до клопотання не додано доказів поважності причин неможливості прибути до судового засідання.

На думку суду обставини справи свідчать про наявність у справі матеріалів достатніх для її розгляду та ухвалення законного і обґрунтованого рішення. Крім того, суд приймає до уваги, що судом сторонам були створені належні умови для надання усіх необхідних доказів (надано достатньо часу для підготовки до судового засідання, ознайомитись із матеріалами справи, зняти з них копії, надати нові докази тощо).

Беручи до уваги, що відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов’язок доказування і подання доказів покладено на сторони, суд згідно за статтею 75 Господарського процесуального кодексу України розглядає справу за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Рішенням виконавчого комітету Шосткінської міської ради № 263 від 11.10.2004р. позивача – Товариство з обмеженою відповідальністю «Шостка-Тепло» визначено виконавцем послуг з теплопостачання.

Товариство позивача постачає теплову енергію, в тому числі, на опалення будинку по вул. Орджонікідзе, буд. 8 в м. Шостка Сумської області, що підтверджується Актом № 26 від 01.10.2012 р. готовності до опалювального сезону.

01.03.2012 р. між Виконавчим комітетом Шосткинської міської ради в особі міського голови та відповідачем – Колективним підприємством торгівлі «Корал-1» був укладений договір № 14 оренди індивідуально визначеного нерухомого майна, що належить до комунальної власності, відповідно до якого відповідач прийняв у строкове платне користування нежитлове вбудоване приміщення по вул. Орджонікідзе, 8, площею 122,8 кв.м.

Позивач вважає, що рішення виконавчого комітету Шосткінської міської ради № 263 від 11.10.2004р., яким позивача визначено виконавцем послуг з теплопостачання, зумовлює виникнення взаємних прав та обов’язків між теплопостачальною організацією та споживачами її послуг, у зв’язку з чим позивач звернувся до суду з вимогою про примусове укладення договору з відповідачем про надання послуг з теплопостачання, проте рішенням господарського суду Сумської області від 13.06.2013р. у справі № 920/655/13 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, в обґрунтування позовних вимог, зазначає, що, не зважаючи на відсутність укладеного між сторонами договору про теплопостачання, він не мав технічної можливості припинити подачу теплової енергії відповідачу, оскільки приміщення відповідача розташоване у житловому будинку.

Як встановлено матеріалами справи, листом № 621 від 01.10.2012р. відповідач просив позивача укласти з ним договір на теплопостачання та надіслати представника для обстеження опалювальних приладів та опалювальної площі орендованого приміщення.

14.11.2012р. приміщення відповідача було обстежено, що підтверджується Актом технічного обстеження системи централізованого водяного опалення у приміщеннях.

Як пояснював представник позивача у судових засіданнях, на день розгляду справи, відповідач вже не користується орендованим приміщенням та послуг з теплозабезпечення не отримує, але за раніше отримані послуги відповідач не здійснював оплату вартості отриманої теплової енергії, у зв`язку з чим позивач і звернувся до суду з позовними вимогами.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов‘язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов‘язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, тобто із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов‘язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов‘язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутно сті конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбаченим цим Кодексом.

Аналогічна норма щодо виконання зобов`язань міститься в статті 526 Цивільного кодексу України.

Як встановлено матеріалами справи, відповідач орендував приміщення, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Шостка, вул. Орджонікідзе, 8 згідно умов договору № 14 від 01.03.2012р. та отримував від позивача послуги з теплопостачання з жовтня 2012 року, проте, своїх зобов`язань щодо оплати наданих позивачем послуг з теплопостачання не виконував у зв`язку з відсутністю договірних відносин між сторонами.

Факт поставки теплової енергії відповідачу підтверджується матеріалами справи, зокрема, розрахунком заборгованості за опалення орендованого приміщення по вулиці Орджонікідзе, 8 в м. Шостка Сумської області за період з 14.10.2012р. по 30.04.2014р., а також рахунками на оплату вартості поставленої теплової енергії, які виставлялись відповідачу, наявними в матеріалах справи.

У відповідності до ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісяця здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

У відповідності до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що, не зважаючи на відсутність договірних відносин між сторонами, відповідач, на виконання вищезазначених норм права, зобов`язаний був здійснити оплату отриманих від позивача послуг по теплопостачанню, оскільки перебував в орендованому приміщенні, яке безпосередньо опалювалось і не відмовлявся від отримання даних послуг.

Таким чином, на підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 21 924 грн. 19 коп. заборгованості за поставлену теплову енергію є правомірними, обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Беручи до уваги всі наведені обставини в їх сукупності, судова колегія дійшла висновку, що під час розгляду справи господарським судом першої інстанції фактичні обставини справи встановлені на основі всебічного, повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки суду відповідають обставинам справи та їм надана правильна юридична оцінка, прийняте рішення відповідає нормам чинного законодавства та підстав для його скасування не вбачається, як не вбачається підстав і для задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Сумської області від 15.12.2014 року залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 16.02.2015 року.

Головуючий суддя Сіверін В. І.

Суддя Терещенко О.І.

Суддя Пелипенко Н.М.