Ухвала суду № 42716162, 26.11.2014, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/16792/14-ц

Провадження № 2/638/6544/14

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2014 року суддя Дзержинського районного суду м. Харкова Цвірюк Д.В., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів проведення прилюдних торгів, визнання незаконним актів державного виконавця, визнання незаконними і скасування свідоцтв, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та відновлення становища, що існувало до порушення, -

встановив:

Позивач звернулася до Дзержинського районного суду із позовом до Приватного підприємства «Спеціалізоване підприємство «Юстиція», Державної виконавчої служби України в особі Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, ОСОБА_2, Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк» в особі відділення «Харківської регіональної дирекції ПАТ «ВТБ Банк», Приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання недійсними прилюдних торгів, протоколів проведення прилюдних торгів, визнання незаконним актів державного виконавця, визнання незаконними і скасування свідоцтв, скасування реєстрації права власності на нерухоме майно та відновлення становища, що існувало до порушення.

Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 26.11.2014 року провадження по вищевказаній справі було відкрито.

Разом із позовом позивач надала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт та оголосити заборону відчуження на майно: житловий будинок №64 з надвірними будівлями та спорудами літер «А-2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2; на земельну ділянку площею 0,1000 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; на земельну ділянку площею 0,5161га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2; на земельну ділянку площею 0,4403 га, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. Також просив до вирішення спору по суті заборонити ОСОБА_2, якому належить вказане майно, та будь-яким іншим особам здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у житловому будинку №64 з надвірними будівлями та спорудами літ. «А-2», що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2.

Клопотання мотивує тим, що відповідач по справі ОСОБА_2 до вирішення спору по суті може відчужити спірне майно, що зробить не можливим відновлення становища, що існувало до порушення права власності позивача та повернення спірного майна останній. Також зазначив, що можливість ОСОБА_2 відчужити спірне майно створює реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову. Також ОСОБА_2 може вчинити дії щодо реєстрації місця проживання у спірному житловому будинку інших осіб, що в свою чергу створює реальну загрозу утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження, без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі, що відповідає змісту ч. 1 ст. 153 ЦПК України.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, вивчивши матеріали позовної заяви, суд вважає її обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року „Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову", вживаючи заходів до забезпечення позову, слід виходити з відповідності виду забезпечення позову позовним вимогам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 152 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб.

Згідно ч. 3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

В обґрунтування заявленого клопотання про забезпечення позову позивач зазначає, що у позивача достатньо підстав вважати, що відповідач може на власний розсуд розпорядитися спірним майном і провести його відчуження на користь невідомих осіб, що ускладнить або навіть зробить неможливим виконання рішення суду.

В даній ситуації існує реальна загроза правам та інтересам позивача, а тому накладення арешту на зазначене у клопотанні майно, як спосіб забезпечення позову, є обґрунтованим, відповідає вимогам розумності та адекватності, забезпечує збалансованість інтересів сторін, оскільки саме цей захід спроможний забезпечити захист інтересів позивача до вирішення спору по суті.

Як вбачається із свідоцтва про право власності від 20.07.2011 року, виданого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим №1846, власником житлового будинку №64 з надвірними будівлями та спорудами літер «А-2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2 є ОСОБА_2.

Згідно державного акту серії ЯК №193180 на право власності, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №631010001000004 від 25.08.2011 року, земельна ділянка площею 0,1000га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0049), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_2.

Згідно державного акту серії ЯК №193179 на право власності, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №631010001000003 від 25.08.2011 року, земельна ділянка площею 0,5161 га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0055), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_2.

Згідно державного акту серії ЯК №193175 на право власності, який зареєстровано в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №631010001000002 від 25.08.2011 року, земельна ділянка площею 0,4403 га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0109), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, належить ОСОБА_2.

При розгляді заяв про забезпечення позову, суд не вирішує питання про законність або обґрунтованість позовних вимог по суті. До предмету дослідження на цій стадії входить лише питання про те, чи може існуючий стан організації правовідносин ускладнити чи зробити неможливим виконання судового рішення. А враховуючи, те що мова йде про порушення прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, очевидним є необхідність накласти арешт на майно в межах суми позовних вимог, на час розгляду спору по суті.

В Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» за № 9 від 22.12.2006 року, зокрема зазначено, що точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні судових справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті.

Таким чином, суд дійшов висновку, що заявлений вид забезпечення позову є співмірним із заявленими позивачем вимогами, між сторонами дійсно виник спір, вжитий захід забезпечення позову до розгляду справи по суті, не потягне порушень гарантованих законом прав відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151 - 153 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Заяву позивача ОСОБА_1 - задовольнити.

Накласти арешт на майно ОСОБА_2 (місце реєстрації: АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) та оголосити заборону його відчуження, а саме:

- житловий будинок №64 з надвірними будівлями та спорудами літер «А-2», що розташований за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 0,1000га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0049), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 0,5161 га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0055), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2;

- земельну ділянку площею 0,4403 га (кадастровий номер 6310136300:11:001:0109), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам здійснювати реєстрацію місця проживання будь-яких осіб у житловому будинку №64 з надвірними будівлями та спорудами літ. «А-2», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Копію ухвали надіслати до Реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції , Головного управління Держземагенства у Харківській області - для виконання в частині накладення арешту та заборони відчуження майна.

Копію ухвали надіслати до Дзержинського відділу державної виконавчої служби Харківського міського управління юстиції та до Дзержинського районного відділу у місті Харкові Головного управління Державної міграційної служби у Харківській області - для виконання в частині заборони реєстрації.

Копію ухвали направити відповідачам після її виконання.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Строк пред'явлення ухвали до виконання протягом одного року.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя: Д.В.Цвірюк