Ухвала суду № 42712302, 03.02.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/11754/14 Головуючий у І інстанції Яковлєва Л. В.Провадження № 22-ц/780/639/15 Доповідач у 2 інстанції КасьяненкоКатегорія 18 03.02.2015

УХВАЛА

Іменем України

03 лютого 2015 рокуколегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Касьяненко Л.І.,

Суддів: Антоненко В.І., Олійника В.І.,

При секретарі: Ромашині І.В.,

Розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області на ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 року за поданням головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської області про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспорта громадянки України ОСОБА_1 до виконання виконавчого провадження, -

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року державний виконавець ВДВС Бориспільського МРУЮ звернувся до суду з вищезазначеним поданням, посилаючись на те що, на виконанні у ВДВС БориспільськогоМРУЮ знаходяться виконавчі провадження за № ЄДРВП 43908250 від 08.07.2014 року та № ЄДРВП 43994694 від 14.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 26 175,00 грн. та боргу в розмірі 9 523,50 грн., з гідно з виконавчим листом №2/359/937 від 02.07.2014 року, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Боржником рішення суду не виконується, борги на користь ОСОБА_2 не сплачуються, майно належне їй на праві власності на яке можливо звернути стягнення в рахунок погашення боргів відсутнє.

З метою забезпечення повного та своєчасного виконання зазначених виконавчих проваджень, просив обмежити право ОСОБА_1 на виїзд за межі України до погашення боргу.

Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 рокув задоволенні подання відмовлено.

В апеляційній скарзі ВДВС Бориспільського МУЮ, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення подання.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що на виконанні у ВДВС БориспільськогоМРУЮ знаходяться виконавчі провадження за № ЄДРВП 43908250 від 08.07.2014 року та № ЄДРВП 43994694 від 14.07.2014 року про стягнення з ОСОБА_1 боргу в розмірі 26 175,00 грн. та боргу в розмірі 9 523,50 грн., згідно з виконавчим листом №2/359/937 від 02.07.2014 року, виданих Бориспільським міськрайонним судом Київської області. Боржник не виконує зобов'язання за виконавчим листом за № №2/359/937 виданим 02 липня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позики в сумі 26 175 грн. 00 коп. та за виконавчим листом за №2/359/937, виданим 02 липня 2014 року Бориспільським міськрайонним судом Київської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 261 грн. 75 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 4500 грн. 00 коп., на загальну суму 4761 грн. 75 коп.

08 липня та 14 липня 2014 року головним державним виконавцем ВДВС Бориспільського МУЮ Київської області Салівон А.В. винесені постанови про відкриття виконавчого провадження за №43908250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 позики в сумі 26 175,00 грн. та виконавчого провадження за № 43908250 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судових витрат, які складаються з судового збору у розмірі 261,75 грн. та витрат на правову допомогу у розмірі 4500,00 грн., на загальну суму 4761,75 грн.

Відповідно до ст.13 Загальної декларації прав людини кожна людина має право вільно пересуватися й обирати собі місце проживання в межах любої держави. Кожна людина має право залишати будь-яку країну, включаючи свою власну , і повертатися у свою країну.

Відповідно до ст. 13 Конституції України , кожному , хто на законних підставах перебуває на території, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Закон України « Про порядок виїзду з України та в»їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в»їзд в Україну порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв»зання спорів у цій сфері.

Так, п.2 ст.6 вищевказаного Закону передбачено як підставу для тимчасового обмеження у праві виїзду за кордон наявність невиконаних зобов»язань, але лише до моменту виконання зобов»язань або забезпечення заставою, якщо інше не передбачене міжнародним договором України.

Згідно п.18 ч.3 ст.11 Закону України « Про виконавче провадження» державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов»язань , покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи або керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобов»язання за рішенням.

Виходячи зі змісту вищенаведених правових норм, обов»язковою обставиною є факт умисного ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням суду зобов»язань та доведення цього факту заявником у порядку , встановленому ст. 60 ЦПК України.

Оскільки долучені заявником до подання письмові докази факт умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання покладеної на неї рішенням суду обов»язку не підтверджують, зокрема заявником не долучено доказів , які б підтверджували, що боржник не з»являється на виклики до виконавчої служби , приховує майно чи змінив місце проживання з метою ухилення від виконання рішення суду, суд прийшов до обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні подання.

У відповідності п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Таким чином, викладені в апеляційній скарзі твердження щодо порушення судом норм процесуального права та неправильності оцінки доказів є безпідставними та висновку суду першої інстанції не спростовують, постановлена ухвала відповідає матеріалам справи та вимогам закону, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Бориспільського міськрайонного управління юстиції Київської областівідхилити.

Ухвалу Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 листопада 2014 рокузалишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: