Рішення № 42709764, 12.02.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа № 911/5275/14

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів», Херсонська обл., смт. Мирнедо Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий», Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомельпро стягнення 577 424,13 грн., за участю представників:

позивача:Циганенко О.П., довіреність №1-4/441 від 19.12.2014 року;відповідача:Мамаєнко О.Д., довіреність №б/н від 02.06.2014 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2014 року Публічне акціонерне товариство «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» про стягнення 398 000,00 грн. основного боргу, 26 525,01 грн. 3% річних, 78 216,87 грн. інфляційної складової боргу, 74 682,25 грн. пені, а загалом 577 424,13 грн. у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором №54-к купівлі-продажу від 12.11.2008 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 11.12.2014 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 15.01.2015 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 15.01.2015 року розгляд справи було відкладено на 05.02.2015 року.

Через відділ діловодства господарського суду Київської області 05.02.2015 року від відповідача надійшли письмові пояснення щодо розміру основного боргу, в яких останній просив суд розстрочити погашення заборгованості в частині оплати основного боргу в сумі 277 000,00 грн. та відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в частині стягнення штрафних санкцій.

В судовому засіданні 05.02.2015 року представником відповідача заявлено клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом задоволено.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.02.2015 року суд продовжив строк вирішення спору.

У судовому засіданні 05.02.2015 року оголошувалася перерва до 12.02.2015 року.

12.02.2015 року через відділ діловодства господарського суду Київської області позивач подав заяву про зменшення позовних вимог, в якій просив суд стягнути 378 000,00 грн. основного боргу у зв'язку з частковою оплатою відповідачем боргу та неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати поставленого товару за договором №54-к купівлі-продажу від 12.11.2008 року.

Через канцелярію суду 12.02.2015 року відповідач надав заяву, в якій визнав позов у повному обсязі.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

12.11.2008 року між Публічним акціонерним товариством «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» (покупець) було укладено договір №54-к купівлі-продажу (договір), за умовами якого продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити крупи в асортименті (далі - товар) згідно специфікацій та на умовах даного договору.

Згідно п. 4.2. договору, порядок оплати: 30% вартості товару, вказаної в специфікації протягом 3-х (трьох) банківських днів з моменту отримання товару покупцем; 70% вартості товару, протягом 15 (п'ятнадцяти) банківських днів з моменту отримання товару покупцем, шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця.

Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання зобов'язань (п. 9.1. договору).

На виконання умов договору позивачем у період з 13.08.2012 року по 16.01.2013 року поставлено відповідачу товар на загальну суму 398 000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №557 від 13.08.2012 року на суму 141 000,00 грн. з терміном оплати до 02.09.2012 року включно, видатковою накладною №581 від 03.09.2012 року на суму 138 000,00 грн. з терміном оплати до 23.09.2012 року включно та видатковою накладною №6 від 16.01.2013 року на суму 121 000,00 грн. з терміном оплати 05.02.2013 року включно, копії, яких наявні в матеріалах справи.

Проте, відповідач за отриманий від позивача товар на суму 398 000,00 грн. розрахувався частково, що підтверджується матеріалами справи і має заборгованість перед останнім у сумі 378 000,00 грн.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з поставки товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 378 000,00 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Відповідач у заяві, поданій через канцелярію суду 12.02.2015 року визнав позов у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 78 ГПК України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 655. ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 692. ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 378 000,00 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

05.02.2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» подало до суду заяву №б/н (вх. №2603/15 від 05.02.2015р.) про розстрочку виконання рішення суду у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Пунктом 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України суду при прийнятті рішення надано право відстрочити або розстрочити його виконання. При цьому слід ураховувати приписи статті 121 Господарського процесуального кодексу України про те, що за наявності обставин, які ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення. Натомість суду не надано право, ухвалюючи рішення, змінювати спосіб і порядок його виконання. Також відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України у резолютивній частині рішення вказуються строк сплати грошових сум у разі відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Як зазначено в ч. 1 п. 7.1. ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», господарський суд на підставі статті 121 Господарського процесуального кодексу України має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно пп. 7.1.2. п. 7.1 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

Як передбачено п. 7.2 ст. 7 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

З урахуванням викладеного вище, суд встановив, що позивачем не надано належних та допустимих доказів скрутного фінансового становища та дійшов висновку щодо відсутності у даному випадку виняткових обставин, що надавали б можливість вважати наявними підстави для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» №б/н (вх. №2603/15 від 05.02.2015р.) про розстрочку виконання рішення суду у справі №911/5275/14.

Судовий збір у розмірі 7 560,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Згідно статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року , в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» станом на 1 січня 2015 року мінімальна заробітна плата у місячному розмірі становить 1 218,00 грн.

Згідно п.п. 2 п. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а із позовних заяв немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовних заяв поданих у 2014 році в господарському суді майнового характеру становить не менше 1 827,00 грн. та не більше 73 080,00 грн.

Оскільки позивачем пред'явлено позовну вимоги про стягнення 378 000,00 грн. з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, то судовий збір мав бути сплачений в розмірі 7 560,00 грн.

Проте, позивачем подане платіжне доручення №1863 від 02.12.2014 року, з якого вбачається, що судовий збір сплачено в розмірі 11 548,48 грн., тобто у більшому розмірі ніж передбачено законом.

Пункт 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» встановлює, що сплачена сума судового збору повертається в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, зайво сплачений позивачем судовий збір в сумі 3 988,48 грн. підлягає поверненню позивачу.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Август-Кий» (08290, Київська обл., м. Ірпінь, смт. Гостомель, вул. Леніна, буд. 68, код 24582550) на користь Публічного акціонерного товариства «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (75822, Херсонська обл., смт. Мирне, вул. Елеваторна, буд. 5, код 00952344) 378 000 (триста сімдесят вісім тисяч) грн. 00 коп. основного боргу, 7 560 (сім тисяч п'ятсот шістдесят) грн. 00 коп. судового збору.

На підставі даного рішення повернути Публічному акціонерному товариству «Каланчацький комбінат хлібопродуктів» (75822, Херсонська обл., смт. Мирне, вул. Елеваторна, буд. 5, код 00952344) з Державного бюджету України зайво сплачений судовий збір в розмірі 3 988 (три тисячі дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 48 коп., що перерахований платіжним дорученням №1863 від 02.12.2014 року. Оригінал платіжного доручення №1863 від 02.12.2014 року залишити в матеріалах справи господарського суду Київської області №911/5275/14.

Після вступу рішення в законну силу видати накази.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено:14.02.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак