Постанова № 42709715, 11.02.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 р. Справа №904/8586/14

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Науменка І.М. (доповідач),

суддів: Кощеєва І.М., Кузнецова В.О.,

секретар судового засідання - Петровська А.В.

за участю представників:

від відповідача: Гетьман І.Г., представник, довіреність №672 від 27.11.14;

Представники відповідача та третьої особи в судове засідання не з'явились, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014р. у справі №904/8586/14

за позовом ОСОБА_3, м.Орджонікідзе Дніпропетровської області

до відповідача Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м.Орджонікідзе Дніпропетровської області

третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський

без самостійних рудоремонтний завод"

вимог на предмет

спору на стороні

відповідача

про визнання недійсним правочину,

ВСТАНОВИВ

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014р. (суддя Золотарьова Я.С.) у справі №904/8586/14 в задоволенні позову відмовлено повністю.

Прийняте рішення господарський суд першої інстанції обґрунтовує відсутністю передбачених ст.203 ЦК України підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Не погодившись з зазначеним вище рішенням місцевого господарського суду, Приватне акціонерне товариство "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" звернулось до апеляційної інстанції зі скаргою, в якій наполягає на тому, що дане рішення суперечить вимогам чинного законодавства України, а саме, висновки господарського суду першої інстанції не відповідають наявним у справі матеріалам та фактичним обставинам, є безпідставними та необґрунтованими.

Зокрема, в апеляційній скарзі апелянт стверджує, що факт підписання сторонами Акту приймання-передачі послуг за договором новації №1 від 23.06.2014р. та, відповідно, настання правових наслідків, місцевим господарським судом не встановлений, порушення оспорюваним правочином прав позивача, як акціонера, доведено належними доказами у справі тощо. Таким чином, за результатами апеляційного перегляду скаржник просить рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014р. - скасувати та прийняти у справі нове рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі шляхом визнання недійсним договору новації №1 від 23.06.2014р., як такого, що не відповідає вимогам ст.203 Цивільного кодексу України.

В свою чергу, в додаткових письмових поясненнях на апеляційну скаргу акціонер ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_3 з викладеними в апеляційній скарзі запереченнями повністю погоджується, вважає оскаржуване рішення таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства України, а отже, підлягає скасуванню.

З іншого боку, у письмових поясненнях на апеляційну скаргу Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" викладені в останній твердження повністю відхиляє, наполягає на правомірності оскаржуваного судового рішення та, як наслідок, відсутності правових підстав для його скасування. Зокрема, на думку ТОВ Орджонікідзевський рудоремонтний завод", укладенням оспорюваного правочину корпоративні права позивача порушені не були, доказів зворотного позивачем суду не надано, а отже - відсутній і предмет спору у даній справі. Окрім того, оспорюваний правочин спрямований на настання реальних наслідків, що доведено підписаним сторонами Актом приймання-передачі та сплатою відповідних податків до державного бюджету, у зв'язку з чим передбачені ст.203 ЦК України підстави для визнання його недійсним - відсутні.

Згідно зі ст.101 ГПК України, в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Отже, перевіривши законність та обґрунтованість рішення господарського суду, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні учасників провадження у справі, колегія суддів дійшла висновку щодо обґрунтованості викладених в апеляційній скарзі заперечень, з огляду на викладене нижче:

Як вбачається з матеріалів справи, 23.06.2014р. між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" (боржник) було укладено договір новації №1 (а.с.11 том 1).

Відповідно до п.1.1 договору, зобов'язання, яке виникає між сторонами на підставі цього правочину, замінює собою зобов'язання, що виникло між сторонами за договорами позики №3 від 12.03.2014р., №4 від 26.03.2014р., №5 від 02.04.2014р., №6 від 08.04.2014р., №7 від 18.04.2014р. (первісні договори), які укладені між Приватним акціонерним товариством "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ("позикодавець") в особі голови правління ОСОБА_4, що діє на підставі Статуту, та ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ("позичальник"), в особі директора ОСОБА_5, що діє на підставі Статуту.

Пунктом 1.2 договору встановлено, що згідно первісних договорів позики боржник зобов'язаний повернути надану йому позику в розмірі 480 000,00 грн. до 12.06.2014р., 500 000,00 грн. до 30.06.2014р., 401 000,00 грн. до 02.07.2014р., 810 000,00 грн. до 08.07.2014р., 500 000,00 грн. до 18.06.2014р.

Згідно з п.1.3 договору новації, сума зобов'язання боржника за первісними договорами складає 2 691 000,00 грн.

Відповідно до п.1.4 договору новації, зобов'язання сторін, що виникли з первісних договорів, з набранням чинності цим договором - припиняються.

Пунктом 1.5 договору новації також встановлено, що зобов'язання боржника за первісними договорами замінюються на зобов'язання надати кредитору такі послуги: надати креслення, технічні умови виробництва екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих, надати консультації з питань експортних поставок екскаваторів та дробарок, запчастин, комплектуючих контрагентам-покупцям, що є нерезидентами України, а також, контактні дані покупців цієї продукції, які має боржник на умовах установлених цим договором.

Згідно з п.1.7 договору новації, ціна послуг за ним становить 2 691 000,00 грн. з урахуванням ПДВ.

Оплатою кредитором ціни послуг вважається сума зобов'язання боржника, зазначена в п.1.3. договору новації (пункт 1.8).

Відповідно до п.2.1 договору новації, боржник зобов'язаний надати кредитору послуги протягом 30 календарних днів з моменту укладення цього правочину. Можливе дострокове надання послуг боржником.

В свою чергу, п.2.2 договору новації передбачено, що факт надання боржником послуг кредитору підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг.

Згідно з п.2.3 договору новації, акт приймання-передачі послуг складається боржником і має бути підписаній представниками сторін договору, які підписали даний договір.

Акт приймання-передачі послуг підписується сторонами після фактичної перевірки кредитором кількості та якості наданих боржником послуг та свідчить, пре те, що кредитора задовольняє їх кількість та якість (п.2.4).

Отже, в якості підстав для визнання спірного договору недійсним позивач зазначив, що шляхом укладення оспорюваного правочину було порушено його корпоративні права.

В свою чергу, в обґрунтування правових мотивів відмови в задоволенні позовних вимог, господарський суд першої інстанції поклав наступні висновки: -факт укладення та настання правових наслідків за оспорюваним правочином №1 від 23.06.2014р. підтверджений Актом приймання-передачі послуг від 03.07.2014р., сплатою відповідних податків в державний бюджет; -твердження позивача про відсутність у сторін оспорюваного правочину мети настання реальних наслідків від його укладення належними доказами не доведено; -відсутні докази порушення оспорюваним правочином корпоративних прав позивача тощо.

Проте, з такими висновками господарського суду колегія суддів погодитись не може, з огляду на викладене нижче:

Так, в ході апеляційного провадження у справі апеляційним господарським судом встановлено відсутність в матеріалах справи Акту приймання-передачі послуг від 03.07.2014р. до договору новації №1 від 23.06.2014р. чи/або належним чином засвідченої копії останнього. З огляду на наведене, висновок господарського суду першої інстанції щодо підтвердження даним Актом факту укладення та настання правових наслідків за оспорюваним правочином №1 від 23.06.2014р. колегія суддів вважає помилковим.

Слід звернути увагу також на той факт, що внаслідок вчинення оспорюваного правочину ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" понесено збитків на суму майже 3 000 000,00 грн., що підтверджено наявним в матеріалах справи Звітом про фінансові результати за 2014р. Як наслідок, відсутність у товариства чистого прибутку та можливості платити позивачеві дивіденди, що є порушенням корпоративних прав останнього.

Суперечать наявним в матеріалах справи первинним документам також висновки господарського суду першої інстанції щодо сплати ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" всіх відповідних податків в державний бюджет, адже зобов'язання товариства внаслідок укладення оспорюваного договору новації становлять 2 691 000,00 грн., тоді як податкова накладна №1 від 03.07.2014р. задекларована на суму лише 2 242 500,00 грн.

Передчасними колегія суддів вважає також твердження місцевого господарського суду про недоведення позивачем фактів порушення оспорюваним правочином його прав, як акціонера товариства». Так, колегією суддів встановлено наявність у ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" передбачених ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» ознак заінтересованої особи до вчинення оспорюваного правочину. Зокрема, матеріалами справи підтверджений факт знаходження директора ТОВ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_5 та члена Наглядової ради ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_7 у родинних стосунках (рідні брати) та підтверджено належність ОСОБА_5 частки статутного капіталу ТОВ «Орджонікідзевський рудоремонтний завод» в розмірі 50%. Ситуація, що склалась, за вимогами ч.2 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» вимагала інформування (протягом 3-х днів з моменту виникнення заінтересованості) виконавчий орган та Наглядову раду ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", розгляду спірного питання на засіданні Наглядової ради або, у випадку неприйняття рішення Наглядовою радою, винесення даного питання на розгляд Загальних зборів товариства.

Натомість, матеріали справи доказів погодження оспорюваного правочину ані членами Наглядової Ради, ані Загальними зборами ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", не містять, що в свою чергу порушує вимоги ч.2 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» та п.10 Статуту товариства, який регулює порядок погодження та укладення правочину, до вчинення якого є заінтересованість.

З наведеного вище колегія суддів робить висновок, що в даному випадку у голови Правління ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" ОСОБА_4 були відсутні повноваження діяти самостійно з приводу укладення договору новації №1 від 23.06.2014р. без відповідного схвалення Наглядовою радою чи/або Загальними зборами товариства.

Згідно з ч.1 ст.72 Закону України «Про акціонерні товариства», правочин, вчинений з порушенням вимог ст.71 зазначеного вище закону, може бути визнано недійсним.

При цьому, про право акціонера (учасника) товариства оспорити вчинений господарським товариством договір, за умов обґрунтування порушення його корпоративних прав, зазначив в своїй постанові від 21.01.2015р. Верховний Суд України.

Так, на думку Верховного Суду України, аналіз ст.167 Господарського кодексу України та п.51 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008р. №13 «Про практику розгляду судами корпоративних спорів», положень Статуту товариства, а також, частка позивача в Статутному фонді товариства дає підстави для висновку про можливість акціонера (учасника) оспорити вчинений господарським товариством договір, як такий, що не відповідає вимогам ст.203 ЦК України, за умов якщо цей договір порушує корпоративні права акціонера (учасника) і цьому є належні докази та обґрунтування.

Відповідно ж до реєстру власників іменних цінних паперів від 12.08.2014р., позивач є акціонером ПрАТ "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" й володільцем 5 353 990 цінних паперів, що становить 32,2530% статутного капіталу та внаслідок збитковості оспорюваного правочину позбавлений можливості отримувати дивиденди з чистого прибутку, що підтверджено Звітом про фінансові результати за 2014р.

Наведене колегія суддів вважає безумовним порушенням корпоративних прав позивача та, за умов недотримання контрагентами під час укладення даного правочину ч.2 ст.71 Закону України «Про акціонерні товариства» та п.10 Статуту товариства, вважає правомірними твердження позивача з приводу невідповідності оспорюваного договору новації №1 від 23.06.2014р. вимогам ст.203 Цивільного кодексу України.

Проте, на зазначені вище обставини, що мають значення для повного та об'єктивного вирішення спору, господарський суд першої інстанції уваги не звернув, належної правової оцінки наявним у справі доказам - не надав, що у підсумку призвело до прийняття неправомірного рішення про відмову в задоволенні позову за наявності правових підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним.

Враховуючи задоволення апеляційної скарги, витрати на апеляційне оскарження, згідно вимог ст.49 ГПК України, покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод".

З огляду на викладене вище, керуючись ст.ст.101-103, 105-106 ГПК України, суд,-

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод", м.Орджонікідзе Дніпропетровської області, - задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 17.12.2014р. у справі №904/8586/14 - скасувати.

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсним договір новації №1 від 23.06.2014р. з моменту вчинення.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" 609,00 грн. на користь Приватного акціонерного товариства "Орджонікідзевський рудоремонтний завод" витрат на апеляційне оскарження.

Видати наказ.

Видачу наказу доручити господарському суду Дніпропетровської області.

Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у двадцятиденний строк.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 16.02.2015р.

Головуючий суддя І.М. Науменко

Суддя І.М. Кощеєв

Суддя В.О. Кузнецов