Постанова № 42709404, 11.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 лютого 2015 року Справа № 910/14439/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Дунаєвської Н.Г. - головуючого,

Владимиренко С.В.,

Самусенко С.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та касаційну скаргу Прокуратури міста Києва на постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2014 року у справі № 910/14439/14 Господарського суду міста Києва за позовом Публічного акціонерного товариства акціонерний комерційний банк "Індустріалбанк", м. Запоріжжя, до Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк", м. Київ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Фізична особа Гордійчук Андрій Андрійович, Хмельницька область, Фізична особа Агарков Микола Миколайович, Рівненська область, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ, за участю Прокуратури міста Києва, про звернення стягнення на предмет застави,

за участю представників сторін:

ГПУ - Кузнецова Ю.В. (посв. № 023135 від 26.11.2013),

позивача - Миронова Л.О. (дов. № 90 від 04.06.2014),

відповідача - Діброва Л.С. (дов. № 413/03 від 14.08.2014),

- Цибуля О.В. (дов. № 479/03 від 14.11.2014),

третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - не з'явилися,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Цуканова С.Г. (дов. № 09-8839 від 03.10.2014),

в с т а н о в и в:

У липні 2014 року позивач ПАТ АКБ "Індустріалбанк" пред'явив у господарському суді позов до відповідача ПАТ "Брокбізнесбанк" про звернення стягнення на предмет застави.

Вказував, що 24.06.11 між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (кредитором) та ФО Гордійчуком А.А. (позичальником) був укладений кредитний договір № 3602/0300/4/11 (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти), згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 650 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних в строк до 23.06.14.

Зазначав, що 24.06.11, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 3602/0300/4/11, між ним (заставодержателем), ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодавцем) та ФО Гордійчуком А.А. (позичальником) був укладений договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11, згідно якого заставодавець передав йому в заставу право розпорядження грошовими коштами у розмірі 2 790 000 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 % річних та право вимоги за зобов'язаннями, що виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 24.06.11 № 1202/0100/1/11, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, в якому заставодавець є кредитором.

Також вказував, що 11.07.11 між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (кредитором) та ФО Агриковим М.М. (позичальником) був укладений кредитний договір № 3602/0301/1/11 (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти), згідно якого він зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 650 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних в строк до 10.07.14.

11.07.11, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 3602/0301/1/11, між ним (заставодержателем), ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодавцем) та ФО Агриковим М.М. (позичальником) був укладений договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0301/1/11, згідно якого заставодавець передав йому в заставу право розпорядження грошовими коштами у розмірі 2 790 000 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 % річних та право вимоги за зобов'язаннями, що виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 11.07.11 № 1202/0100/2/11, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, в якому заставодавець є кредитором.

Посилаючись на порушення позичальниками договірних зобов'язань в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, позивач просив звернути стягнення заставне майно, а саме: грошові кошти, що знаходяться на рахунках ПАТ "Брокбізнесбанк" в сумі 2 693 663,30 доларів США, 660 680,38 грн. для задоволення вимог за кредитним договором № 3602/0300/4/11 від 24.06.11 та в сумі 2 672 377,58 доларів США, 167 417,91 грн. для задоволення вимог за кредитним договором № 3602/0301/1/11 від 11.07.11, а всього - 5 366 040,88 доларів США та 828 098,29 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 22 жовтня 2014 року (колегія суддів у складі: Ващенко Т.М. - головуючий, Домнічева І.О., Головіна К.І.), залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2014 року (колегія суддів у складі: Шаптали Є.Ю. - головуючого, Гончарова С.А., Самсіна Р.І.), позов задоволено.

Постановлено звернути стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.11 № 1202/0100/1/11, укладеним між АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що є предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.11, для задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ФО Гордійчука А.А. за договором кредитним (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) № 3602/0300/4/11 від 24.06.11 в сумі 2 693 663,30 доларів США та 660 680,38 грн., які складаються із: суми неповернутого кредиту - 2 650 000 доларів США; суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14 по 02.07.14 включно - 43 663,30 доларів США; суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 310 560,30 грн.; суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 350 120,08 грн. шляхом відступлення ПАТ АКБ "Індустріалбанк" права вимоги грошових коштів з отримання вкладу (депозиту) в розмірі 2 790 000 доларів США та процентів за договором строкового гарантійного вкладу від 24.06.11 № 1202/0100/1/11. Звернути стягнення на права вимоги ПАТ "Брокбізнесбанк" до ПАТ АКБ "Індустріалбанк" за договором строкового гарантійного вкладу від 11.07.11 № 1202/0100/2/11, укладеним між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" та ПАТ "Брокбізнесбанк", що є предметом застави за договором застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0301/1/11 від 11.07.11, для задоволення вимог ПАТ АКБ "Індустріалбанк" до ФО Агрикова М.М. за договором кредитним (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти) № 3602/0301/1/11 від 11.07.11 в сумі 2 672 377,58 доларів США та 167 417,91 грн., які складаються із: суми неповернутого кредиту - 2 650 000 доларів США; суми несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.06.14 по 02.07.14 включно (період, за який нараховані проценти для пред'явлення вимоги кредитора) - 22 377,58 доларів США; суми пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 1 770,87 грн.; суми штрафу за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором - 165 647,04 грн. шляхом відступлення ПАТ АКБ "Індустріалбанк" права вимоги грошових коштів з отримання вкладу (депозиту) в розмірі 2 790 000 доларів США та процентів за договором строкового гарантійного вкладу від 11.07.11 № 1202/0100/2/11.

Постановлено стягнути з ПАТ "Брокбізнесбанк" на користь ПАТ АКБ "Індустріалбанк" 73 080 грн. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивовані посиланнями на порушення боржниками своїх грошових зобов'язань, що є підставою для задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна шляхом звернення стягнення на грошові кошти заставодавця в межах суми боргу за кредитними договорами, що становить 5 366 040,88 доларів США та 828 098,29 грн.

У касаційній скарзі ПАТ "Брокбізнесбанк", посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 203, 215, 241 ЦК України, ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

У касаційній скарзі Прокуратура міста Києва, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій приписів ст.ст. 3, 4, 45, 48, 49, ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" та ст. 4-2 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.

Розглянувши матеріали справи і доводи касаційних скарг, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 24.06.11 між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (кредитором) та ФО Гордійчуком А.А. (позичальником) був укладений кредитний договір № 3602/0300/4/11 (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти), згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 650 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних в строк до 23.06.14.

24.06.11, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 3602/0300/4/11, між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (заставодержателем), ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодавцем) та ФО Гордійчуком А.А. (позичальником) був укладений договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11, згідно якого заставодавець передав заставодержателю в заставу право розпорядження грошовими коштами у розмірі 2 790 000 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 % річних та право вимоги за зобов'язаннями, що виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 24.06.11 № 1202/0100/1/11, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, в якому заставодавець є кредитором.

11.07.11 між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (кредитором) та ФО Агриковим М.М. (позичальником) був укладений кредитний договір № 3602/0301/1/11 (фізичних осіб на споживчі цілі під заставу майнових прав на грошові кошти), згідно якого кредитор зобов'язався надати позичальнику кредит в сумі 2 650 000 доларів США, а позичальник - повернути отримані грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом в розмірі 9,5 % річних в строк до 10.07.14.

11.07.11, в забезпечення виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором № 3602/0301/1/11, між ПАТ АКБ "Індустріалбанк" (заставодержателем), ПАТ "Брокбізнесбанк" (заставодавцем) та ФО Агриковим М.М. (позичальником) був укладений договір застави майнових прав за договором строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0301/1/11, згідно якого заставодавець передав заставодержателю в заставу право розпорядження грошовими коштами у розмірі 2 790 000 доларів США, процентами з розрахунку 8,5 % річних та право вимоги за зобов'язаннями, що виникають із договору строкового гарантійного вкладу від 11.07.11 № 1202/0100/2/11, укладеного між заставодавцем та заставодержателем, в якому заставодавець є кредитором.

Судами встановлено, що позивачем обтяження заставлених майнових прав зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, що відповідає положенням ч. 3 ст. 577 ЦК України та ст. 11 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".

Відповідно до ст.ст. 11, 629 ЦК України договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України).

Статтею 530 ЦК України встановлено якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судами встановлено, що позивачем належним чином виконано свої договірні зобов'язання щодо перерахування позичальникам обумовлених договорами сум кредитних коштів, проте останніми в порушення зазначених норм матеріального права та умов укладених кредитних договорів, не виконано свої зобов'язання в частині строків повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, в зв'язку з чим за кредитним договором № 3602/0300/4/11 від 24.06.11 виникла заборгованість в сумі 2 650 000 доларів США неповернутого кредиту та 43 663,30 доларів США несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.05.14 по 02.07.14 включно, а за кредитним договором № 3602/0301/1/11 від 11.07.11 - 2 650 000 доларів США неповернутого кредиту та 22 377,58 доларів США несплачених процентів за користування кредитом за період з 01.06.14 по 02.07.14 включно.

Крім того, п. 8.1 кредитних договорів сторонами погоджено, що за порушення строків повернення кредиту та процентів позичальник сплачує кредитору пеню в розмірі 0,1 % від своєчасно несплаченої суми за кожний день прострочення платежу та штраф у розмірі 0,5 % від суми фактичної заборгованості на момент здійснення порушення (за кожен випадок порушення окремо).

Судами встановлено, що за порушення позичальниками своїх договірних зобов'язань позивачем здійснено нарахування пені в сумі 310 560,30 грн. та штрафу в сумі 350 120,08 грн. за кредитним договором № 3602/0300/4/11 від 24.06.11, а також 1 770,87 грн. пені та 165 647,04 грн. штрафу за кредитним договором № 3602/0301/1/11 від 11.07.11.

Загальна сума боргу за вказаними кредитними договорами становить 5 366 040,88 доларів США та 828 098,29 грн.

Приписами ст. 20 Закону України "Про заставу" та ч. 2 ст. 590 ЦК України встановлено, що заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

В силу ч. 2 ст. 589 ЦК України за рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 23 Закону України "Про заставу" встановлено, що при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права. Відповідно до встановленого законом способу реалізація предмета застави здійснюється шляхом відступлення на користь позивача права вимоги грошових коштів з отримання вкладу (депозиту) та процентів за договорами строкових гарантійних вкладів.

Відповідно до пунктів 4.2 договорів застави звернення стягнення на предмет застави здійснюється за вибором заставодержателя на підставі рішення суду або шляхом позасудового врегулювання відповідно до чинного законодавства України, а також придбання на свою користь заставодержателем права розпорядження майном (грошовими коштами) заставодавця по депозитному договору та придбання на свою користь права переводу на заставодержателя вимоги за зобов'язаннями, які виникають з депозитного договору (відступлення заставодержателю права вимоги за депозитним договором), а також шляхом договірного списання. У разі відмінності валюти депозиту за депозитним договором від валюти зобов'язання за кредитним договором, яке забезпечується, погашення заборгованості за кредитним договором у разі звернення стягнення здійснюється за офіційним курсом НБУ, який діє на день погашення.

У разі звернення стягнення на предмет застави до заставодержателя переходять в повному обсязі майнові права заставодавця, які вказані в п. 1.2 даних договорів, в зв'язку з відступленням заставодавцем заставодержателю прав вимоги з повернення суми депозиту за депозитними договорами. Момент зміни кредитора у зобов'язанні за депозитним договором, та переходу до заставодержателя прав заставодавця у вказаному зобов'язанні - заява заставодержателем вимоги про звернення стягнення (пункти 4.3 договорів застави).

Статтею 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" встановлено порядок реалізації предмета забезпечувального обтяження за рішенням суду.

Водночас судами встановлено, що відповідно до постанови Правління Національного банку України від 10.06.14 № 339 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк", дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 11.06.14 № 45 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначення уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" - провідного професіонала з питань врегулювання платоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Куреного Олександра Вікторовича на період з 11.06.14 до 10.06.15 включно.

ПАТ АКБ "Індустріалбанк" в порядку та в строк, встановлений ч. 5 ст. 45 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", подана вимога № 3439 від 03.07.14 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. на загальну суму 5 366 040,88 доларів США та 828 098,29 грн.

Заперечуючи проти позову, ПАТ "Брокбізнесбанк" посилається на те, що відповідно до ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заставодержатель має право, за погодженням з уповноваженою особою Фонду, звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна, проте звернення позивача до Уповноваженої особи Куреного О. В. щодо погодження звернення стягнення на заставлене майно надійшло 09.09.14 і на час звернення позивача з позовом ще не розглянуте.

Також відповідач посилаючись на ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", згідно якої правочини неплатоспроможного банку є нікчемними у зв'язку з тим, що банк прийняв на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність", вважає укладені договори застави майнових прав за договорами строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.11 та № 3602/Z01/0301/1/11 від 11.07.11 удаваними та нікчемними.

Судами попередніх інстанцій обґрунтовано не прийнято до уваги зазначені заперечення відповідача, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 3 ст. 52 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" заставодержатель має право, за погодженням з уповноваженою особою Фонду, звернути стягнення на заставлене майно у порядку, встановленому чинним законодавством або договором застави, та отримати задоволення своїх вимог за рахунок заставленого майна.

ПАТ АКБ "Індустріалбанк", на виконання вимог вказаної норми закону, листом № 3439 від 03.07.14 (т. 1, а.с. 144-146) звернувся до Уповноваженої особи Фонду з пропозицією погодити звернення стягнення на заставлене майно та просив письмово повідомити заставодержателя про акцептування його вимог.

Судами встановлено, що на час розгляду справи в суді першої інстанції, Уповноваженою особою Фонду не розглянуто вимоги позивача, що є порушенням його права на отримання задоволення невиконаного грошового зобов'язання за рахунок предмета застави.

Положеннями ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" унормовано, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня впровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Однією з підстав нікчемності правочинів (договорів) є прийняття банком на себе зобов'язання (застава, порука, гарантія, притримання, факторинг тощо) щодо забезпечення виконання грошових вимог у порядку іншому, ніж здійснення кредитних операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність" (ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб").

Тобто, Уповноважена особа Фонду наділена правом заявляти про нікчемність правочинів (договорів) протягом дії тимчасової адміністрації, яка була запроваджена в ПАТ "Брокбізнесбанк" відповідно до постанови Правління Національного банку України № 107 від 28.02.2014 з 03.03.14.

Між тим, судами встановлено, що рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 45 від 11.06.14 розпочато ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" та призначено Уповноважену особу Фонду на ліквідацію ПАТ "Брокбізнесбанк" Куреного О.В. на період з 11.06.14 по 10.06.15 включно.

Таким чином, станом на час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач вже знаходився в стадії ліквідації, а не тимчасової адміністрації, тому посилання останнього на ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" як на підставу до визнання договорів застави нікчемними є безпідставними, оскільки заявляти про їх нікчемність Уповноважена особа Фонду мала протягом дії тимчасової адміністрації.

Крім того, судами попередніх інстанцій правильно зазначено про те, що договори застави майнових прав були укладені 24.06.11 та 11.07.11, тобто за два роки і вісім місяців (для договору застави від 24.06.11) та за два роки і сім місяців (для договору застави від 11.07.11) до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, а положення ч. 2 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" допускають нікчемність правочинів (договорів) укладених протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку.

При укладенні вказаних договорів застави сторонами були дотримані всі вимоги, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 ЦК України, у зв'язку з чим відсутні правові підстави для визнання їх недійсними.

Враховуючи викладене, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що порушення боржниками своїх грошових зобов'язань є підставою для задоволення вимог кредитора за рахунок заставного майна шляхом звернення стягнення на грошові кошти заставодавця в межах суми боргу за кредитними договорами, що становить 5 366 040,88 доларів США та 828 098,29 грн.

За таких обставин, судами попередніх інстанцій на підставі встановлених фактичних обставин, з'ясовано дійсні права і обов'язки сторін та правильно застосовано матеріальний закон, що регулює спірні правовідносини.

Посилання касаційної скарги ПАТ "Брокбізнесбанк" на неправомірність висновків судів попередніх інстанцій щодо нікчемності договорів застави, не заслуговують на увагу суду, оскільки спростовуються вище викладеним.

Доводи Прокуратури міста Києва про порушення встановленого законом порядку задоволення вимог позивача за рахунок заставного майна, не спростовують висновків судів попередніх інстанцій про настання у відповідача обов'язку виконати свої зобов'язання за договорами застави майнових прав за договорами строкового гарантійного вкладу № 3602/Z01/0300/4/11 від 24.06.11 та № 3602/Z01/0301/1/11 від 11.07.11.

Суд дав оцінку наявним у справі доказам за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, що відповідає вимогам ст. 43 ГПК України, переоцінка доказів, відповідно до ст. 1117 ГПК України, не входить до меж перегляду справи в суді касаційної інстанції.

Постанова апеляційного господарського суду прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального законодавства, доводи касаційної скарги правильності викладених у ній висновків не спростовують, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України Вищий господарський суд України, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Брокбізнесбанк" та касаційну скаргу Прокуратури міста Києва залишити без задоволення.

2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 02 грудня 2014 року у справі № 910/14439/14 залишити без змін.

Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська

Судді: С.В. Владимиренко

С.С. Самусенко