Ухвала суду № 42709156, 12.02.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 року

справа № 808/9477/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередниченко В.Є.,

суддів: Коршуна А.О., Кругового О.О.,

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2014 року у справі №808/9477/13-а за позовом товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області про скасування податкової вимоги та зобов'язання вчинити певні дії.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» 06 грудня 2013 року звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Комунарському районі м. Запоріжжя Головного управління Міндоходів у Запорізькій області згідно якого просить скасувати податкову вимогу відповідача від 27.11.2013 №8-22 на суму податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812 666 грн. 43 коп., та зобов'язати відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» щодо скасування податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812 666 грн. 43 коп.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що за результатами проведеної перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000182302, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 1 665 551 грн. 00 коп., визначено суму податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 651 634 грн. 00 коп., та суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 162 908 грн. 50 коп.; та податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000192302, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в розмірі 343 573 грн. 00 коп., в тому числі за основним платежем – 274 859 грн. 00 коп., за штрафними (фінансовими) санкціями - 68714 грн. 75 коп.

За результатами судового оскарження вказаних рішень, податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000182302 залишено без змін, а податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000192302 визнано протиправним та скасовано.

При цьому сума грошових зобов'язань в розмірі 814 542 грн. 50 коп., визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302, була сплачена ним в день прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2014 року адміністративний позов задоволено частково.

Суд визнав протиправною та скасував податкову вимогу відповідача від 27 листопада 2013 року №8-22 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 14 415 (чотирнадцять тисяч чотириста п'ятнадцять) грн. 00 (нуль) коп.

В задоволенні решти позову - відмовив.

Постанова суду мотивована тим, що відповідачем доведено правомірність спірної податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 798251 грн. 43 коп.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції позивач оскаржив її до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позов.

В апеляційній скарзі зазначає, що суд першої інстанції при прийнятті оскарженого рішення не врахував положень пп. 14.1.18. Податкового кодексу України. Крім того суд врахував лише судове рішення по справі № 2а-0870/12153/11, та не врахував рішення по справі № 2а-0870/12151/11 прийнятого на користь позивача

Згідно з запереченнями на апеляційну скаргу, відповідач посилаючись на необґрунтованість апеляційної скарги, просив у її задоволені відмовити, постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що відповідачем винесено податкову вимогу від 27.11.2013 №8-22 (а.с. 9), якою позивачу визначено суму податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями з податку на додану вартість в розмірі 812 666 грн. 43 коп.

З розрахунку заборгованості вбачається, що до складу податкового боргу, визначеного спірною податковою вимогою, увійшли наступні суми: 91138 грн. 57 коп. - сальдо на 01.10.2013 (переплата); 13563 грн. 00 коп. - декларація за вересень 2013 року до відшкодування (нараховано (-)); 814542 грн. 50 коп. - сплата ПДВ 15.10.2013 (сплачено); 162908 грн. 50 коп. - нараховано штрафні санкції за податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302 (нараховано); 1665551 грн. 00 коп. - зменшено заявлене бюджетне відшкодування за податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302 (нараховано); 96549 грн. 00 коп. - заявлено до відшкодування по декларації за жовтень 2013 року (нараховано (-)); сума недоїмки - 812666 грн. 43 коп (а.с. 59).

Наявність переплати на користь позивача в розмірі 91138 грн. 57 коп. станом на 01.10.2013 року сторонами не оспорюється.

Відображена в розрахунку сума в розмірі 13563 грн. 00 коп. визначена в поданій позивачем до контролюючого органу податковій декларації за вересень 2013 року (а.с. 95) (рядок 23 Сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню; рядок 23.1 на рахунок платника у банку). Щодо даної суми бюджетного відшкодування, визначеної у податковій декларації, у сторін також відсутній спір.

Щодо наявності у розрахунку суми в розмірі 814542 грн. 50 коп. (сплата), судом першої інстанції встановлено наступне.

На підставі акта перевірки від 26.05.2011 №840/2305/3398:999 контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000182302, яким визначено суму завищення бюджетного відшкодування в розмірі 1 665 551 грн. 00 коп., в тому числі: не відшкодовано на момент перевірки 1 013 917 грн. 00 коп.; відшкодовано на момент перевірки 651 634 грн. 00 коп.; штрафні (фінансові) санкції – 162 908 грн. 50 коп. (а.с. 25).

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2012 позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.06.2011 №0000182302 залишено без задоволення (а.с. 32).

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 15.10.2013 апеляційну скаргу позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін (а.с. 33).

В матеріалах справи наявне платіжне доручення від 15.10.2013 №551, згідно якого позивач сплатив в день прийняття рішення судом апеляційної інстанції суму в розмірі 814542 грн. 50 коп. (а.с. 75), яка була визначена податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302. Сума в розмірі 814542 грн. 50 коп. відображена в розрахунку в графі «сплачено».

Відносно відображення в розрахунку суми в розмірі 162908 грн. 50 коп. суд встановив, що вона являється сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначених згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302, та відображена в графі «нараховано».

Сума в розмірі 1665551 грн. 00 коп. відображена в розрахунку в графі «нараховано», та являється сумою завищення бюджетного відшкодування згідно з податковим повідомленням-рішенням від 25.06.2011 №0000182302.

Зазначена в розрахунку сума в розмірі 96549 грн. 00 коп. являється сумою, що підлягає бюджетному відшкодуванню згідно з поданою платником податків податковою декларацією за жовтень 2013 року (а.с. 106), та відображена в графі «нараховано».

Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що сума боргу згідно з розрахунком та, відповідно, спірної податкової вимоги, становить: 91138 грн. 57 коп. + 13563 грн. 00 коп. = 104701 грн. 57 коп. (переплата); 104701 грн. 57 коп. + 814542 грн. 50 коп. = 919244 грн. 07 коп. (переплата); 919244 грн. 07 коп. - 162908 грн. 50 коп. = 756335 грн. 57 коп. (переплата); 1665551 грн. 00 коп. - 756335 грн. 57 коп. = 909215 грн. 43 коп. (недоїмка); 909215 грн. 43 коп. - 96549 грн. 00 коп. = 812666 грн. 43 коп. (недоїмка).

Правомірність винесеної контролюючим органом податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22, до складу якої входять узгоджені суми грошових зобов'язань є предметом спору переданого на вирішення суду.

Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідачем доведено правомірність спірної податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 798251 грн. 43 коп.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при винесенні оскарженої постанови, виходить з наступного.

Згідно з приписами підпункту 14.1.153 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України), податкова вимога - письмова вимога контролюючого органу до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання;

Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Отже суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що податкова вимога формується контролюючим органом виключно на суми грошових зобов'язань, які набули статусу узгоджених (податкового боргу).

При цьому судом першої інстанції вірно встановлено, що за результатами судового оскарження податкових повідомлень-рішень від 25.06.2011 №0000182302 та №0000192302, останнє визнано протиправним та скасовано, а тому контролюючим органом внесено до облікової картки платника податків лише ті суми, які були визначені першим податковим повідомленням-рішенням, оскільки такі суми набули статусу узгоджених. Суми, які були віднесені позивачем до податкового кредиту не відображаються в обліковій картці платника податків.

За приписами підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Отже, в обліковій картці платника податків відображаються суми, заявлені до відшкодування, при чому такий платник податків самостійно приймає рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 ПК України. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. У разі прийняття такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних звітних (податкових) періодів.

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Посилання позивача на те, що суми податку на додану вартість, сплачені під час ввезення обладнання на митну територію України за договорами оренди (оперативного лізингу) були правомірно віднесені до податкового кредиту, не тягне за собою наслідку відображення таких сум в обліковій картці як сум бюджетного відшкодування.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

Крім того, сума бюджетного відшкодування в розмірі 1665551 грн. 00 коп. була використана підприємством.

Отже, враховуючи те, що згідно з облікової картки платника податків (а.с. 73) вбачається, що розмір недоїмки станом на 20.12.2013 становить 798251 грн. 43 коп. Суд першої інстанції вірно встановив розбіжність між сумою недоїмки, визначеної в обліковій картці, та сумою боргу, встановленою згідно з спірною податковою вимогою, в розмірі 14415 грн. 00 коп. (798251 грн. 43 коп. - сума недоїмки згідно облікової картки; 812666 грн. 43 коп. - сума боргу згідно податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22) (812666 грн. 43 коп. - 798251 грн. 43 коп. = 14415 грн. 00 коп.). Тобто, сума недоїмки згідно облікової картки платника податків є меншою ніж сума боргу згідно з податковою вимогою.

Враховуючи те, що до облікової картки платника податків були внесені зміни в бік зменшення суми недоїмки, оскільки сума різниці в розмірі 14415 грн. 00 коп. не набула статусу узгодженої. При цьому контролюючим органом прийнято податкові повідомлення-рішення від 11.04.2013 №0000501510, яким встановлено завищення позивачем бюджетного відшкодування на суму в розмірі 11667 грн. 00 коп. (а.с. 125), та від 18.07.2013 №0002231510, яким встановлено завищення бюджетного відшкодування на суму в розмірі 2748 грн. 00 коп. (а.с. 126). За цими рішеннями сума завищення бюджетного відшкодування становить: 11667 грн. 00 коп. + 2748 грн. 00 коп. = 14415 грн. 00 коп.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність скасування податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 14415 грн. 00 коп.

Враховуючи те, що вказана сума податкового боргу в розмірі 14415 грн. 00 коп., вже відображена в обліковій картці платника податків, та відповідачем доведено правомірність спірної податкової вимоги від 27.11.2013 №8-22 в частині визначення суми податкового боргу в розмірі 798251 грн. 43 коп., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо відмови у задоволені позову в іншій частині позовних вимог, а саме щодо зобов'язання відповідача внести зміни до картки особового рахунку платника податків позивача щодо скасування податкового боргу з податку на додану вартість в розмірі 812666 грн. 43 коп.

На підставі зазначеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об'єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому постанову суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись: пунктом 1 частини 1 статті 198, статтями 205, 206 КАС України, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Босал-ЗАЗ» - залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 11 січня 2014 року у справі №808/9477/13-а - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлений 13 лютого 2015 року.

Головуючий: В.Є. Чередниченко

Суддя: А.О. Коршун

Суддя: О.О. Круговий