Ухвала суду № 42708854, 11.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 754/12702/14-а Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.

Суддя-доповідач: Гром Л.М.

У Х В А Л А

Іменем України

11 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого-судді - Гром Л.М.,

суддів - Бєлової Л.В.,

Міщука М.С.,

при секретарі судового засідання: Мотилю В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва на постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов'язання перерахувати пенсію,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року позов задоволено частково, визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва щодо нарахування та виплати ОСОБА_3 додаткової пенсії у розмірі меншому, ніж передбачено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Деснянському районі м. Києва здійснити перерахунок щомісячної додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю ОСОБА_3 у розмірі не нижче 30 % мінімальної пенсії за віком з 29.02.2014 року по 03.08.2014 року за виключенням проведених виплат.

Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, позивач та відповідач подали апеляційні скарги, в яких просять його скасувати. Позивач просить постанову суду першої інстанції скасувати в частині відмови в задоволенні позову та задовольнити позов в повному обсязі. Відповідач просить постанову суду першої інстанції скасувати та винести нову про відмову в задоволенні позову.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з`явились у судове засідання, перевіривши за матеріалами справи наведені у апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи в 1986 році, 2 категорії. З 24.06.2009 року перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію за віком із зменшенням пенсійного віку як особа яка приймала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у 1986 році відповідно до ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Відповідно до розпорядження Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва № 860166 від 19.08.2014 року загальний страховий стаж позивача становить 22 роки 3 місяці 20 днів.

11.06.2014 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва з заявою про перерахунок пенсії на підставі положень Закону України «Про статус у соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з визначенням середньомісячного заробітку для обчислення розміру пенсії виходячи з норм Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Можливість подібного обчислення пенсії передбачена п.2 ст.27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Листом від 03.07.2014 позивачу було відмовлено в перерахунку пенсії.

Вважаючи такі дії відповідача неправомірними, позивач звернувся до суду.

Приймаючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з наступних мотивів, з чим погоджується колегія суддів.

Відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 01 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 01 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів, пенсії надаються зі зменшенням пенсійного віку на 10 років, а учасникам ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року в зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку до 5 років.

Статтею 51 Закону (в редакції, що діяла до прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 28.12.2007 року) визначено, що особам, віднесеним до категорії 2, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

На виконання вимог пункту 3 Прикінцевих положень Закону України "Про державний бюджет України на 2012 рік", Кабінет Міністрів прийняв постанову "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 1210 від 23 листопада 2011 року, що набрала чинності з 01 січня 2012 року, якою затверджено порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС.

Пунктом 4 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" передбачено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.

Згідно із абзацом 8 пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України № 3-рп/2012 від 25.01.2012 року нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, якими регулюються бюджетні відносини, зокрема питання соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, є складовою бюджетного законодавства відповідно до пункту 5 частини першої статті 4 Бюджетного кодексу України. Отже, суди загальної юрисдикції України під час вирішення справ щодо соціального захисту прав громадян повинні застосовувати нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України, прийняті на підставі і на виконання Бюджетного кодексу України, інших законів України, в тому числі закону про Державний бюджет України на відповідний рік.

З 01 січня 2014 року, Закон України "Про державний бюджет України на 2014 рік" в редакції від 16 січня 2014 року не містив норми, яка б обмежувала у 2014 року пряме застосування Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема статті 51 даного Закону.

25.03.2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову № 112 "Про внесення змін до деяких Постанов Кабінету Міністрів України з питань пенсійного забезпечення", якою внесено зміни до пункту 13 Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, відповідно до яких щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: 1) особам, що належать до категорії 1: з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС: інвалідам I групи - 474,5 гривні; інвалідам II групи - 379,6 гривні; інвалідам III групи - 284,7 гривні; для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні; 2) особам, що належать до категорій 2-4: особам, що належать до категорії 2, - 170,82 гривні; особам, що належать до категорії 3, - 113,88 гривні; особам, що належать до категорії 4, - 56,94 гривні.

Постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 року № 1210, із змінами та доповненнями від 25.03.2014 року № 112, прийнята без обмеження терміну її дії, встановлені нею розміри соціальних виплат такими, що не відповідають наявним фінансовим ресурсам Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2014 рік, - не визнано.

Виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами при вирішенні даного спору, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсії, передбачених ст.ст. 49, 51 Закону № 796-ХІІ підлягають застосуванню розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого в Законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

31.07.2014 року до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" були внесені зміни Законом України № 1622-VII, зокрема: доповнено Прикінцеві положення п.67, відповідно до яких установлено, що у 2014 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 13, ст. 178 із наступними змінами), статей 5 та 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" (Відомості Верховної Ради України, 2005 р., № 4, ст. 94 із наступними змінами), Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., № 15, ст. 111 із наступними змінами), статей 14, 22, 37 та 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб"(Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 29, ст. 399 із наступними змінами), пункту "ж" частини першої статті 77 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 4, ст. 19 із наступними змінами), статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (Відомості Верховної Ради України, 1993 р., № 45, ст. 425 із наступними змінами), статті 43 Гірничого закону України (Відомості Верховної Ради України, 1999 р., № 50, ст. 433 із наступними змінами), статей 6-1, 6-2, 6-3 та 6-4 Закону України "Про жертви нацистських переслідувань" (Відомості Верховної Ради України, 2000 р., № 24, ст. 182 із наступними змінами) застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на 2014 рік.

Закон України № 1622-VII від 31.07.2014 року, яким внесено зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" та відповідно до якого встановлено інші розміри виплати для осіб на яких поширюється Закон України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" набрав чинності з 03.08.2014 року.

Враховуючи зазначене вище, суд першої інстанції вірно встановив, що позивач має право на одержання щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком.

Щодо іншої частини позовних вимог необхідно зазначити, що страховий стаж згідно до положень ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Статтями 25, 27 зазначеного Закону визначено формулу за якою розраховується основний розмір державної пенсії.

На підставі статті 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» розмір пенсії за віком визначається шляхом множення заробітку для розрахунку пенсії на коефіцієнт страхового стажу. Коефіцієнт страхового стажу розраховується за формулою, визначеною статтею 25 цого Закону, та визначається із округленням до п'яти знаків після коми: Кс = См х Вс /100% х 12, де Кс - коефіцієнт страхового стажу, См - сума місяців страхового стажу, Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу, та дорівнює 1,35%.

Статтею 40 вказаного Закону визначено порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії.

Таким чином для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.

У разі подання застрахованою особою для обчислення розміру пенсії даних про заробітну плату (дохід) за період до 1 січня 1992 року при визначенні коефіцієнта заробітної плати (доходу) середня заробітна плата за рік (квартал) у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою (доходом) в Україні, з якої сплачено страхові внески, відповідного року (кварталу).

У разі відсутності на момент призначення пенсії даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за попередні місяці для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується щомісячна середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за наявний попередній місяць з наступним перерахунком коефіцієнта заробітної плати (доходу) після отримання даних про щомісячну середню заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за місяць (місяці), що передує зверненню за призначенням пенсії.

При обчисленні коефіцієнта заробітної плати (доходу) за періоди сплати страхових внесків за застрахованих осіб, зазначених у пунктах 8, 13 і 14 статті 1 цього Закону та за періоди, які включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, враховується мінімальний розмір заробітної плати.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески згідно з цим Законом за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність і обрали особливий спосіб оподаткування своїх доходів (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та членів їхніх сімей, що беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за відповідною формулою.

Під час визначення доходу члена сім'ї фізичної особи - підприємця для обчислення коефіцієнта заробітної плати (доходу) враховується сума податку, внесена за одного члена сім'ї, на яку відповідно до законодавства збільшується відповідний податок зазначеної фізичної особи - підприємця.

При обчисленні заробітної плати (доходу), з якої фактично сплачено страхові внески за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу) для застрахованих осіб, які сплачують страхові внески у фіксованому розмірі, у тому числі членів їхніх сімей, які беруть участь у здійсненні підприємницької діяльності, а також для осіб, зазначених в абзаці першому частини дев'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", отриманий ними дохід за відповідний місяць визначається за відповідною формулою.

Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, при призначенні пенсії загальний страховий стаж відповідача становив 22 роки 3 місяці 20 днів, однак позивачем обраховується стаж у розмірі 27 років. З наведеного вбачається, що позивачем обчислюється основний розмір пенсії і доплату до пенсії за понаднормовий стаж в розмірі 7% заробітку, що є помилковим.

За таких обставин підстав для задоволення апеляційних скарг судова колегія не вбачає.

Отже, судова колегія визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, враховуючи відповідні правові норми та встановлені обставини, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про застосування статті 200 КАС України.

Керуючись статтями 195, 196, 200, 205, 206 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційні скарги ОСОБА_3, Управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Києва - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 08 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий:

Судді:

Ухвала складена у повному обсязі 14.02.2015р.

Головуючий суддя Гром Л.М.

Судді: Бєлова Л.В.

Міщук М.С.