Рішення № 42708833, 09.02.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 лютого 2015 р. Справа № 923/1758/14

Господарський суд Херсонської області у складі судді Александрової Л.І. при секретарі Кудак М.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн", м. Львів

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Херсон

про стягнення 105000 грн. та зобов'язання повернути товар

за участю представників сторін:

від позивача - Коваленко О.В., представник, дов. № 210 від 10.11.2014 року;

від відповідача - не прибув.

Строк вирішення спору продовжено до 12.02.2015 року ухвалою суду від 19.01.2015 року за клопотанням позивача.

В судовому засіданні згідно з приписами ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення після закінчення розгляду справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (позивач) звернулось до господарського суду Херсонської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (відповідач), яким, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 20 від 02.02.2015 р. (а.с. 43), просить стягнути 105000 грн. за неналежне виконання договору поставки №НХС-331 від 15.02.2012 року, з яких 75 000 грн. штрафу та заставну вартість тари з ПДВ у розмірі 30000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на положення ст.ст. 509, 525,759, 782 Цивільного кодексу України, ст.ст. 181, 193, 283 Господарського кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 15, 22, 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою господарського суду Херсонської області від 01.12.2014 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 22.12.2014 р. Ухвалами суду від 22.12.2014 р. та 19.01.2015 р. розгляд справи відкладався.

Представник позивача підтримує заявлені позовні вимоги, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог № 20 від 02.02.2015 р., у повному обсязі та просить суд їх задовольнити повністю з зазначених у позовній заяві підстав.

Відповідач, належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, витребувані судом документи не надав.

Так, ФОП ОСОБА_1 отримує поштову кореспонденцію за своїм місцем проживання: 73000, м. Херсон, вул. 10 Східна, буд. 30, що вказана у всіх наявних матеріалах справи (в тому числі витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 16.12.2014 р.), а тому і ухвали про призначення розгляду даної справи в суді від 01.12.2014 р., від 22.12.2014 р. були повернуті до суду без вручення адресату з позначкою зв'язку "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до роз'яснень Вищого господарського суду України, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Таким чином, коли фактичне місцезнаходження учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України № 2453-VI від 07.07.2010 року), ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місяця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю представника ФОП ОСОБА_1 за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

15.02.2012 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 був укладений договір поставки №НХС-331 (далі-Договір), відповідно до якого постачальник зобов'язується передавати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується приймати та оплачувати товар у порядку, визначеному умовами цього Договору. Товар у відповідності з умовами даного Договору постачається партіями.

Пунктом 3.6 Договору поставки встановлено, що тара, в якій поставляється товар (ящики, кеги, вуглекислі балони, піддони), є зворотною тарою, яка повинна бути повернена в повному обсязі, у термін не більш ніж сім календарних днів, з моменту отримання товару з тарою.

Так, на виконання умов Договору поставки, за товарно-транспортною накладною № НХН-062063 від 29.08.2012 р., товарно-транспортною накладною № НХН-064538 від 05.09.2012 р., товарно-транспортною накладною № НХН-077985 від 17.10.2012 р., товарно-транспортною накладною № НХН-098004 від 22.12.2012 р. та товарно-транспортною накладною № НХН-087009 від 06.06.2014 р. Постачальник поставив покупцю товар в зворотній тарі. Всього, покупцю разом з товаром, була передана зворотна тара в кількості 34 кеги, об'ємом 50 літрів кожна кега.

Відповідач, поставлений позивачем товар оплатив в повному обсязі, але зворотну тару повернув частково. Відповідачем було повернено всього 9 кег, по 50 літрів кожна кега.

В розпорядженні відповідача залишилось 25 кег., по 50 літрів кожна.

Позивач належним чином виконував умови договору, проте відповідач, в порушення умов договору, не повернув зворотну тару в повному обсязі.

Позивач на адресу відповідача скерував претензію щодо сплати 91240 грн. заборгованості, повернення зворотної тари за вих. № 149 від 21.07.2014 р.

Факт надсилання та отримання претензії відповідачем підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з проставленою датою та підписом уповноваженої особи про одержання (а.с. 22).

Однак відповіді на претензію відповідач не надіслав, борг не сплатив, зворотну тару не повернув.

Згідно з ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 7.5 Договору поставки передбачено, що у відповідності з Постановою № 888 "Про затвердження Положення про поставки продукції виробничо-технічного призначення, Положення про поставки товарів народного споживання та загальних умов регулювання договірних відносин при виконанні експертно-імпортних операцій" за втрату, пошкодження, неповернення або прострочення повернення зворотної тари, після закінчення термінів, передбачених п. 3.6 даного Договору, покупець сплачує штраф в розмірі 150%, від вартості зворотної тари, а в разі прострочення більше п'ятнадцяти календарних днів - 300%, від вартості зворотної тари.

Пунктом 7.6 Договору поставки передбачено, що в разі втрати, пошкодження або неповернення тари, покупець крім штрафу сплачує постачальнику також заставну вартість та ПДВ, виходячи з наступного:

- вартість однієї кеги (50 літрів) складає 1200 грн., включаючи ПДВ;

- вартість однієї кеги (30 літрів) складає 1080 грн., включаючи ПДВ;

- вартість однієї кеги (20 літрів) складає 960 грн., включаючи ПДВ;

- вартість одного вуглекислого балону (5 л., 7 л., 10 л.) складає 1120 грн., включаючи ПДВ.

Таким чином, на підставі вищезазначених норм чинного законодавства та умов договору позивач нарахував відповідачу 75000 грн. штрафу та 30000 грн. заставної вартості тари.

Розрахунок штрафу здійснено вірно. Судом перевірено.

За правилами ч. 1 ст. 32, ст. 33 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 43 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду зазделегіть встановленої сили.

Таким чином, дослідивши матеріали даної справи, оцінивши відповідно до вимог ст. 43 ГПК України надані сторонами докази та проаналізувавши їх згідно з вимогами діючого законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позову. До стягнення з відповідача на користь позивача підлягає 75000 грн. штрафу та 30000 грн. заставної вартості тари.

При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 49 ГПК України, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору.

У пункті 4.7. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" висловлено правову позицію згідно якої зазначена норма виступає процесуальною санкцією, яка застосовується господарським судом незалежно від того, чи заявлялося відповідне клопотання заінтересованою стороною.

У такому застосуванні суду слід виходити з широкого розуміння даної норми, маючи на увазі, що передбачені нею наслідки можуть наставати і в разі неправомірної бездіяльності винної особи, яка не вжила заходів до поновлення порушених нею прав і законних інтересів іншої особи (зокрема, ухилялася від задоволення її заснованих на законі вимог), що змусило останню звернутися за судовим захистом. Так, якщо зменшення позивачем розміру позовних вимог пов'язане з частковим визнанням та задоволенням позову відповідачем після подання позову, то судовий збір у відповідній частині покладається на відповідача. Або у разі коли в позові відмовлено, але з обставин справи вбачається, що спір доведено до судового розгляду внаслідок ухилення відповідача від розгляду претензії позивача, якщо вона пред'являлася (статті 6 - 8 ГПК), то судовий збір також покладається на відповідача.

Згідно вказаної вище правової позиції, суд покладає судові витрати позивача по сплаті судового збору в сумі 2100 грн. на відповідача.

Позивачу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" має бути повернуто з державного бюджету 1827 грн. надлишково сплаченого судового збору.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355, офіс 325, ідентифікаційний код 37171990) - 75000 грн. штрафу, 30000 грн. заставної вартості тари та 2100 грн. витрат по сплаті судового збору.

3.Повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Партнер Дістрібьюшн" (79040, м. Львів, вул. Городоцька, буд. 355, офіс 325, ідентифікаційний код 37171990) з державного бюджету надлишково сплачений судовий збір у сумі 1827 грн.

4.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 16.02.2015 р.

Суддя Л.І. Александрова