Рішення № 427078, 08.02.2007, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.02.2007 Справа № 7/3-2007

за позовом Державної податкової інспекції у Виноградівському районі, м. Виноградів

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлекс”, м. Виноградів

до відповідача Приватного підприємця ОСОБА_1, м. Івано -Франківськ

 про визнання недійсною угоди

Суддя С. Швед

від позивача -Олаг Т.Е., ст..держподатінспектор

від відповідача 1 -

від відповідача 2 -

ВСТАНОВИВ:

18 грудня 2006 року Державна податкова інспекція у Виноградівському районі звернулася до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Орлекс” та до Приватного підприємця ОСОБА_1 про визнання недійсним укладеного між ними договору купівлі - продажу лісопродукції від 26.10.2005р. НОМЕР_1 із застосуванням наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що за наслідками укладеного між сторонами договору одна із сторін договірних зобов'язань, а саме - приватне підприємство „Орлекс” мало намір на ухилення від сплати податків шляхом декларування податкового кредиту по ПДВ по обсягах цієї операції, оскільки факту здійснення приватним підприємцем ОСОБА_1 вказаної господарської операції та відображення її по податковому обліку із визначенням належних до сплати податкових зобов'язань не було, що є однозначною підставою для визнання спірного договору недійсним як такого, що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства.

Відповідачі письмового пояснення по суті спору не подали, представників для участі в судовому засіданні не направили, хоча належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи(поштові повідомлення НОМЕР_2, НОМЕР_3 а.с.1-1, 1-2), тому справа розглянута за наявними в ній та достатніми для судового розгляду матеріалами

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд констатує наступне:

26 жовтня 2006 року між приватним підприємцем ОСОБА_1, м. Івано - Франківськ та приватним підприємством „Орлекс”, м. Виноградів був укладений договір купівлі -продажу лісопродукції у кількості 100 мі на загальну суму 46000 грн. На виконання зазначеного договору проведена документально господарська операція поставки лісопродукції на загальну суму 101516,35 грн. (в т.ч. ПДВ 48223,0 грн.) згідно з податковими накладними, копії яких долучені до матеріалів справи (а.с. 9-15)., з оплатою в готівковій формі (копії квитанцій, а.с. 16-19 ).

За даними органу державної податкової служби за місцезнаходженням приватного підприємця ОСОБА_1 (інформаційна довідка ДПІ у м. Івано-Франківську від 16.03.2006р. НОМЕР_4, лист від 03.04.2006р. НОМЕР_5), а також заяви ОСОБА_1 від 28.03.2006р. приватний підприємець за період з 27.10.2005р. по 28.03.2006р. підприємницьку діяльність не здіснював, доходів не отримував та ніяких господарських операцій та взаєморозрахунків з ПП „Орлекс” не мав.

Дані податкової звітності приватного підприємця по ПДВ за спірний період (податкові декларації з ПДВ, а.с. 20-25) свідчать про відсутність будь -яких оподатковуваних операцій по спірному договору та сплати відповідних сум податкових зобов'язань до держбюджету. Так само і у звітності підприємця по єдиному податку вартісні показники спірної господарської операції свого відображення не знайшли.

Наведені обставини свідчать про фіктивність спірного договору, оскільки при його укладенні не передбачалося його реальне виконання та настання правових наслідків (ст. 235 Цивільного кодексу України).

Відповідно до пункту 11 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу" на державну податкову інспекцію, крім інших, покладено функцію подавати до господарських судів позови до підприємств, установ, організацій про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами.

В даному випадку позивачем по справі заявлені вимоги про визнання недійсним договору як такого, що суперечить інтересам держави, на підставі ст. 207 Господарського кодексу України (далі -ГК України), якою передбачено, що господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978р. №3 „Про судову практику в справах про визнання угод недійсними” передбачено, що при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст. 49 Цивільного кодексу України 1963р. (в даному випадку - ст. 207 Господарського кодексу України) судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону колективної, державної або чиєїсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Наявні у матеріалах справи докази дають підстави для висновку про укладення спірного договору купівлі -продажу з метою суперечною інтересам держави та суспільства та наявність у діях Відповідача 1 умислу на ухилення від сплати податків та легалізації незаконно отриманої лісопродукції, тому договір купівлі - продажу лісопродукції від 26.10.2005р., укладений між відповідачами, підлягає визнанню недійсним на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

Що стосується вимог податкового органу про застосування до спірної ситуації наслідків, передбачених ст. 208 Господарського кодексу України, то суд в даному випадку виходить з того, що укладена сторонами угода, в зв'язку з її фіктивністю, не була реалізована, тобто юридичні наслідки (поставка лісопродукції та оплата її вартості) за вказаним договором не настали, що виключає можливість і стягнення в доход держави одержавного сторонами за зобов'язанням на підставі ст. 208 Господарського кодексу України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 4, 33, 34, 43, 49, 75, 82 - 85, 115 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Визнати недійсним укладений між приватним підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_6) та приватним підприємством „Орлекс” (м. Виноградів, вул. Північна, 25, код 33129856) договір купівлі - продажу лісопродукції від 26.10.2005р. НОМЕР_1 та оформлені на його виконання податкові накладні від 26.10.2005р. НОМЕР_7, від 28.10.2005р. НОМЕР_8, від 09.11.2005р. НОМЕР_9, від 10.11.2005р. НОМЕР_10, від 18.11.2005р. НОМЕР_11, від 26.11.2005р. НОМЕР_12, від 09.12.2005р. НОМЕР_13 на загальну суму 101516,35 грн. (в т.ч. ПДВ 16919,77 грн.) на підставі ст. 234 Цивільного кодексу України та ст. 207 Господарського кодексу України.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

 4. Стягнути з приватного підприємства „Орлекс” (м. Виноградів, вул. Північна, 25, код 33129856):

- в доход державного бюджету суму 85 грн. державного мита.

- на користь ДП „Судовий інформаційний центр”, (м. Київ, пр. Перемоги, 44, р/р 26002014180001 у Львівській філії ВАТ „Банк Універсальний”, м. Львів, МФО 325707, код ЄДРПОУ 30045370) суму 118 грн. витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили і підлягає обовязковому виконанню на території України після закінчення 10 - денного строку з дня його постановлення.

Суддя С.Швед