Ухвала суду № 42707711, 11.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 658/2223/14-а

Категорія: 12.3 Головуючий в 1 інстанції: Марків Т.А. Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федусик А.Г.,

суддів - Шевчук О.А. та Зуєвої Л.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 вересня 2014 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И Л А :

У травні 2014 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до виконавчого комітету Каховської міської ради Херсонської області (далі Виконком) про визнання незаконним звільнення з посади головного спеціаліста юридичного відділу Каховської міської ради за появу на роботі 23 вересня 2013 року у нетверезому стані, відповідно до п.7 ст.40 КЗпП України, та розпорядження міського голови Каховської міської ради від 01 листопада 2013 року №287-к, зобов'язання Виконкому поновити ОСОБА_2 на роботі, стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 01 листопада 2013 року по день прийняття постанови по справі, стягнення моральної шкоди у розмірі 5000,00 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що спірне розпорядження є незаконним, оскільки факт появи ОСОБА_2 на роботі у нетверезому стані 23 вересня 2013 року не доведено належними та допустимими доказами, а тому відсутні підстави для звільнення позивача.

Постановою Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 вересня 2014 року в задоволенні позовних вимог було відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначається, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 з 24 травня 2004 року працював на посаді головного спеціаліста юридичного відділу Каховської міської ради.

23 вересня 2013 року посадовими особами Виконкому було складено акт про факт появи ОСОБА_2 на роботі в нетверезому стані, та одночасно ОСОБА_2 було запропоновано пройти медичний огляд в умовах наркологічного диспансерного відділення Каховської ЦРЛ. В той же день, об 11:05 год. позивача було оглянуто лікарем

наркологічного диспансерного відділення Каховської ЦРЛ, про що складено відповідний

протокол медичного огляду для встановлення факту вживання психоактивної речовини та

стану сп'яніння.

26 вересня 2013 року Каховський міський голова звернувся до профкому Виконкому із поданням про надання згоди на розірвання трудового договору з ОСОБА_2 відповідно до п. 7 ч.1 ст.40 КЗпП України.

22 жовтня 2013 року на засіданні профспілкового комітету вирішено надати згоду на розірвання трудового договору з головним спеціалістом юридичного відділу міської ради ОСОБА_2, відповідно до вказаних положень.

01 листопада 2013 року Каховським міським головою видано розпорядження №287-к про звільнення ОСОБА_2, головного спеціаліста юридичного відділу Каховської міської ради, за появу 23 вересня 2013 року на роботі у нетверезому стані.

Винесення вказаного Розпорядження і стало підставою для звернення ОСОБА_2 з позовом до суду.

Вирішуючи справу та відмовляючи в задоволенні вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні підстави для визнання незаконним та скасування розпорядження про звільнення позивача, одночасно відсутні підстави і для задоволення вимог ОСОБА_2 в частині стягнення на його користь грошової суми в відшкодування моральної шкоди.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.

Положеннями ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що крім підстав, передбачених вказаним законом, Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" та іншими законами України служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначеному Кодексом законів про працю України (далі КЗпП України).

Приймаючи спірне Розпорядження та звільняючи позивача з посади головного спеціаліста юридичного відділу Виконкому, відповідач посилався на появу 23 вересня 2013 року ОСОБА_2 на роботі у нетверезому стані.

Відповідно до ч.7 ст.40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом у випадку появи (працівника) на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що 23 вересня 2013 року о 9:30 год. посадовими особами Виконкому складено акт, про те що ОСОБА_2, головний спеціаліст юридичного відділу, перебуває на робочому місті з явними зовнішніми ознаками алкогольного сп'яніння.

Після складання зазначеного акта позивачу було запропоновано пройти медичний огляд в умовах наркологічного диспансерного відділення Каховської центральної районної лікарні, що підтверджується відповідним направленням.

Відповідно до п.2 Тимчасової інструкції про порядок медичного огляду для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння, затвердженої 01 вересня 1988 року за № 06-14/33-14 (далі Інструкція) медичний огляд для встановлення факту вживання алкоголю і стану сп'яніння проводиться в спеціалізованих кабінетах наркологічних диспансерів (відділень) лікарями психіатрами-наркологами або у лікувально-профілактичних закладах лікарями психіатрами-наркологами та лікарями інших спеціальностей, які пройшли підготовку, як безпосередньо в установах, так і з виїздом в спеціально обладнаних для цієї мети автомобілях.

Згідно п.7 Інструкції основою медичного висновку з питання станів, пов'язаних зі споживанням алкоголю, повинні служити дані всебічного медичного огляду. Після його завершення проводиться відбір повітря, що видихається або біологічних рідин організму для дослідження їх на наявність алкоголю.

Лабораторні дослідження (повітря, що видихається, сечі, слини) при проведенні огляду є обов'язковими. Кров для аналізів на алкоголь слід брати у виняткових випадках тільки за медичними показаннями (наприклад, важкі травми, отруєння і т.п.).

На підставі медичного огляду формулюється висновок, в якому повинно бути чітко охарактеризовано стан оглянутого на момент обстеження (п.13 Інструкції).

З метою встановлення наявності/відсутності особи в стані алкогольного сп'яніння 23 вересня 2013 року об 11:00 год. лікарем Каховської ЦРЛ Вєрік О.І. проведено огляд позивача, за наслідком якого складено протокол від 23 вересня 2013 року.

Медичним оглядом встановлено та в протоколі зазначено, що настрій позивача під час огляду був млявий, загальмований (п.4); міміка - млява, під час ходьби ОСОБА_2 похитувався (п.8); у позивача був присутній запах перегару (п.11). За наслідком проведення огляду Вєрік О.І. було встановлено наявність у позивача залишкових ознак алкогольного сп'яніння (легка ступінь сп'яніння). Крім того, шляхом дослідження видихуваного повітря алкотестером "Drager" було встановлено наявність алкоголю в крові позивача в обсязі - 0,6 ‰.

Отже, враховуючи все вищенаведене у сукупності колегія суддів приходить до висновку, що факт перебування позивача 23 вересня 2013 року на робочому місці в нетверезому стані - доведений, підтверджений належними доказами та обставинами, а тому вважає звільнення позивача на підставі п.7 ч.1 ст.40 КЗпП України шляхом винесення відповідного розпорядження правомірними та таким, що узгоджується з діючи законодавством, що регулює проходження служби в органах місцевого самоврядування, в тому числі і КЗпП України.

Додатково колегія суддів зазначає, що факт вживання алкоголю на передодні робочого дня та появу на робочому місці з характерним запахом внаслідок такого вживання, підтверджено самим позивачем у письмових поясненнях.

Отже, постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству.

При цьому колегія суддів не може погодитися з посиланням апелянта на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, тому що всі норми, передбачені законодавством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.

За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.

Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення, а постанову Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 29 вересня 2014 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає чинності через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: А.Г. Федусик Суддя: Суддя: Л.Є. Зуєва О.А. Шевчук