Ухвала суду № 42707481, 03.02.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р.м.ОдесаСправа № 815/6004/13-а

Категорія: 10.2 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І. В.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого: - Яковлєва О.В.,

суддів: - Бойка А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, у справі за позовом Одеського міського центру зайнятості до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю,-

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року, позов Одеського міського центру зайнятості про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості з виплаченої допомоги по безробіттю - задоволено.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що висновок суду першої інстанції не відповідає встановленим обставинам справи, так як відповідач хоча і перебуває у статусі фізичної особи-підприємця, проте не отримує жодних прибутків від цієї діяльності та задовго до моменту звернення до центру зайнятості ним подано заяву про припинення підприємницької діяльності.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 22 червня 2012 року відповідач звернувся до Одеського міського центру зайнятості із заявою, відповідно до якої просив надати йому статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю.

У заяві відповідач зазначив, що він не зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається та інших доходів не має.

Відповідно до наказу № НТ120622 від 22 червня 2012 року, відповідачу призначено та виплачено допомогу по безробіттю, за період з 22 червня 2012 року по 16 червня 2013 року, на суму 25798,43 грн.

Центром зайнятості встановлено факт подання відповідачем недостовірних даних, що мали місце під час одержання ним допомоги по безробіттю, зокрема: під час отримання допомоги по безробіттю ОСОБА_4 був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності.

На підставі встановлених обставин центром зайнятості видано наказ № НТ130701 від 01 липня 2013 року про повернення виплачених коштів відповідачу.

Листом № 2653/19/06 від 08 липня 2013 року Одеський міський центр зайнятості направив відповідачу претензію про необхідність повернення виплаченої йому допомоги по безробіттю, яка не виконана у добровільному порядку.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про стягнення виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття з ОСОБА_4, через подання останнім недостовірних відомостей при зверненні до центру зайнятості за отриманням вищезазначеної допомоги, з чим погоджується судова колегія, з наступних підстав.

Згідно ч. 3 ст. 1 ЗУ "Про зайнятість населення", в Україні до зайнятого населення належать громадяни, зокрема, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, осіб, зайнятих індивідуальною трудовою діяльністю, творчою діяльністю, члени кооперативів, фермери та члени їх сімей, що беруть участь у виробництві, а також члени особистих селянських господарств, діяльність яких здійснюється відповідно до Закону України "Про особисте селянське господарство".

Відповідно до ст. 2 ЗУ "Про зайнятість населення", безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані в державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно ч. 2 ст. 11 ЗУ "Про зайнятість населення", особи визнані у встановленому порядку безробітними, мають право на одержання допомоги по безробіттю.

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 36 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 46 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Судовою колегією встановлено, що підставою для стягнення виплаченої допомоги по безробіттю з відповідача є наказ Одеського міського центру зайнятості № НТ130701 від 01 липня 2013 року, який видано внаслідок виявлення факту подання недостовірних даних відповідачем при складанні заяви на отримання допомоги по безробіттю, а саме ним не зазначено що він має статус фізичної особи-підприємця, через що не має права на отримання зазначеної допомоги.

З матеріалів справи вбачається, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований фізичною особою-підприємцем та взятий на облік ДПІ у Приморському районі м. Одеси Одеської області ДПС 05 вересня 2007 року та станом на 17 червня 2013 року запис про припинення підприємницької діяльності відсутній.

Отже, на момент звернення до центру зайнятості з заявою про призначення допомоги по безробіттю відповідач перебував у статусі фізичної особи-підприємця та не мав право на отримання вищезазначеної допомоги, проте ним не повідомлено про дані обставини центр зайнятості, що спричинило до безпідставного надання йому статусу безробітного та виплати відповідної допомоги.

Крім того, відповідачем оскаржено наказ Одеського міського центру зайнятості № НТ130701 від 01 липня 2013 року, на підставі якого з нього стягується виплачена допомога по безробіттю та визнано його правомірним, згідно постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 21 липня 2014 року, у справі № 521/14241/13-а, яка залишена без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2014 року.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає, що суд першої інстанції при вирішенні справи не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2013 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: О.В. Яковлєв

Судді: А.В. Бойко

Т.М. Танасогло