Постанова № 42707039, 09.02.2015, Львівський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 лютого 2015 року Справа № 178894/12/9104

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

головуючого-судді Довга О.І.,

судді Костів М.В.,

судді Запотічний І.І.

розглянувши у порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по справі № 2а-1970/3182/12 за позовом Державної фінансової інспекції у Тернопільській області до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про скасування вимоги про усунення порушень фінансової дисципліни, -

В С Т А Н О В И В :

Державна фінансова інспекція в Тернопільській області звернулась з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, а саме, виконати п. 2 обов'язкових вимог Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 03.04.2012 року № 19-18-77-18/335.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідно до листа Гусятинського районного відділу Управління МВС України в Тернопільській області від 20.12.2012 року № 1612, постанови про призначення документальної позапланової ревізії від 16.02.2012 року, постанови Гусятинського районного суду від 16.02.2012 року про надання дозволу на проведення позапланової документальної ревізії та на підставі направлення на проведення ревізії від 01.03.2012 року № 29 Гусятинською міжрайонною державної фінансовою інспекцією було проведено позапланову документальну ревізію з питань законності призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в Управлінні праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації за період з 01.10.2006 року по 01.03.2012 року. За результатами ревізії складено акт від 20.03.2012 року № 18-22/31. Відповідно до статті 10 Закону України від 26 січня 1993 №2 939-ХІІ «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року, начальнику Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації направлено обов'язкові вимоги від 03.04.2012 року №19-18-11-18/335, відповідно до яких, Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації зобов'язане виконати вимоги підпункту 2 обов'язкових вимог Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції в Тернопільській області, зокрема: п. 2 - вжити заходів, щодо повернення коштів в сумі 82 069,32 грн. до державного бюджету, шляхом перерахування коштів на рахунок № 31114115700116 відкритий в УДКСУ в Гусятинському районі, МФО 838012, ідентифікаційний код 37373001, код платежу 24060300. Відповідач вимоги позивача не виконав, відтак останній звернувся з позовом в суд.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року позов задоволено. Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації виконати п. 2 обов'язкових вимог Гусятинської міжрайонної державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 03.04.2012 року № 19-18-77-18/335, а саме: вжити заходів, щодо повернення коштів в сумі 82 069 (вісімдесят двох тисяч шістдесят дев'яти) гривень 32 копійок до державного бюджету.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції відповідачем подано апеляційну скаргу. З посиланням на невірне застосування судом першої інстанції норм матеріального права апелянт просить постанову суду скасувати, та прийняти нову, якою у задоволені позову відмовити.

За відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки таку може бути вирішено на основі наявних у ній доказів (ч. 1 ст. 197 КАС України із змінами і доповненнями, внесеними згідно із Законом України від 07.07.2010 року N 2453-VI), що є достатнім для розгляду даної справи.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Гусятинською міжрайонною державною фінансовою інспекцією відповідно листа Гусятинського районного відділу Управління МВС України в Тернопільській області від 20.12.2012 року № 1612, постанови про призначення документальної позапланової ревізії від 16.02.2012 року, постанови Гусятинського районного суду від 16.02.2012 року про надання дозволу на проведення позапланової документальної ревізії та на підставі направлення на проведення ревізії від 01.03.2012 року № 29 Гусятинської міжрайонною державної фінансовою інспекцією було проведено позапланову документальну ревізію з питань законності призначення та виплати державної допомоги при народженні дитини та по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в Управлінні праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації за період з 01.10.2006 року по 01.03.2012 року, за результатами ревізії складено акт від 20.03.2012 року № 18-22/31.

За наслідками перевірки встановлено, що внаслідок незаконного призначення та виплати допомоги при народженні дитини та допомоги на дітей віком до 3-ох років державному бюджету завдано матеріальної шкоди (збитків) на загальну суму 82 069,28 грн.

На підставі ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» від 26.01.1993 року, начальнику Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області направлено вимоги від 03.04.2012 року № 19-18-11-18/335 про усунення виявлених ревізією порушень та встановлено термін виконання вимог до 03.05.2012 року. Згідно ст. 15 вищевказаного Закону України вимоги службових осіб органів державної контрольно-ревізійної служби є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що ревізуються. Станом на момент подання адміністративного позову пункт 2 - вжити заходів, щодо повернення коштів в сумі 82 069 (вісімдесят двох тисяч шістдесят дев'яти) гривень 32 копійок до державного бюджету, відповідачем у добровільному порядку не виконано.

Згідно з Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення про Держфінінспекцію, Держфінінспекція відповідно), зазначена інспекція є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення про Держфінінспекцію).

Відповідно до пункту 6 зазначеного Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням про Держфінінспекцію установлено, що у разі, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України від 26 січня 1993 року № 2939-ХІІ «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» (далі - Закон № 2939-ХІІ), згідно з якими державній контрольно-ревізійній службі надано право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання.

Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У справі, яка розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною.

Відтак, збитки стягуються у судовому порядку, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов.

З врахуванням викладеного колегія суддів вважає, що Державна фінансова інспекція в Тернопільській області обрала неналежний спосіб захисту свого права.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня та 13 травня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-89а14 відповідно).

Відповідно до вимог ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Керуючись ст. 160, ст.ст. 195,196, п.п. 3,4 ст. 198, п. 4 ст. 202, ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 205 ст.ст. 207,254 КАС України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Гусятинської районної державної адміністрації Тернопільської області задовольнити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 04.10.2012 року по справі № 2а-1970/3182/12 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Довга О.І.

Судді Костів М.В.

Запотічний І.І.