Рішення № 42705975, 03.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 19/178/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03.02.2015 Справа № 908/5954/14

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14)

до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 25)

про стягнення 1517769,97 грн.

Суддя Давиденко І.В.

Представники:

Від позивача: Мінько І.В. - представник за довіреністю № б/н від 13.01.15.; Божко В.В. - директор (наказ № 72 від 05.12.13.)

Від відповідача: Михальчевська Т.М. - представник за довіреністю № 32-2015 від 16.01.15.

Рішення прийнято 03.02.15. після оголошеної на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, перерви з 28.01.15. до 03.02.15.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Запорізької області 18.12.14. звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії про стягнення 1517769,97 грн. за Договором добровільного страхування транспортного засобу (сільськогосподарської техніки) № К-0007295 від 12.12.13., з яких: 1450548,00 грн. - суми страхового відшкодування, 26447,66 грн. - 3% річних, 34813,15 грн. - втрат від інфляції.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в зв'язку з настанням страхового випадку, відповідач не виконав умови Договору та не відшкодував завдані позивачу в результаті настання страхового випадку збитки.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 22.12.14. порушено провадження у справі № 908/5954/14, справі присвоєно номер провадження 19/178/14, судове засідання призначено на 14.01.15. о 12-40.

Від відповідача через канцелярію господарського суду 09.01.15. на підставі ст. 15 Господарського процесуального кодексу України надійшло клопотання про передачу справи за підсудністю до Господарського суду міста Києва за місцезнаходженням відповідача, оскільки Бердянська філія Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Груп» не є юридичною особою.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.01.15. на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи на відкладено на 28.01.15. о 12-00.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 28.01.15. в порядку ст. 15 Господарського процесуального кодексу України судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про передачу справи за підсудністю.

Відповідно до ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 28.01.15. було оголошено перерву до 03.02.15. о 12-30.

Представники позивача в судовому засіданні 03.02.15. підтримали позовні вимоги, просили суд позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» задовольнити повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні 03.02.15. заперечив проти задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт», надав суду письмовий відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначив, що даний випадок не можна визнати страховим, оскільки пожежа сталась внаслідок порушення правил технічної експлуатації трактора, а саме - не встановлення додаткового захисту, передбаченого програмою поліпшення продукції фірми «New Holland».

Також відповідач в судовому засіданні 03.02.15. подав клопотання, відповідно до якого просив суд викликати в судове засідання спеціалістів та свідків, які підтвердять доводи відповідача та витребувати у викликаних осіб інформацію щодо встановлення додаткового захисту та технічних характеристик, передбаченого програмою поліпшення продукції фірми «New Holland» - на трактор «New Holland» Т.8390, заводський № ZBRC05812, двигун № 000012463.

Розглянувши вказане вище клопотання відповідача, суд залишив його без задоволення, виходячи з наступного:

Згідно з ч. 1 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в судовому процесі можуть брати участь посадові особи та інші працівники підприємств, установ, організацій, державних та інших органів, коли їх викликано для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи. Ці особи мають право знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, брати участь в огляді та дослідженні доказів.

Слід зазначити, що метою участі посадових осіб та інших представників підприємств, установ, організацій, державних та інших органів є вирішення питань щодо обставин справи, дослідження наявних у справі доказів чи збирання нових доказів, інших питань, що виникають під час судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Судом встановлено, що докази, які містяться в матеріалах справи є достатніми для вирішення даного спору.

Крім того, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Слід зазначити, що двохмісячний строк вирішення спору закінчується, а клопотання сторін про продовження строку вирішення спору в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, судом відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про виклик в судове засідання спеціалістів та свідків, та витребування у викликаних осіб інформацію щодо встановлення додаткового захисту та технічних характеристик.

За результатами дослідження доказів, наявних в матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, у відповідності до ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ухвалив рішення у справі № 908/5954/14.

Розглянувши подані матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

На підставі заяви на страхування транспортного засобу від 12.12.13., між Приватним акціонерним товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (Страховик) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (Вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 від 12.12.13. (Договір).

Відповідно до вказаного вище Договору, об'єктом страхування є трактор колісний «New Holland» Т.8390, номер кузова (шасі) ZBRC05812, реєстраційний номер 12769АР, рік випуску 2011, об'єм двигуна 8700 см3 (п. 5 Договору).

Згідно з п. 3 Договору встановлено, що Вигодонабувачем є Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», в сумі заборгованості за Кредитним договором № 187/07/04-2012/к від 18.12.12. (далі - Кредитний договір) в забезпеченні якого надано в заставу застрахований транспортний засіб по договору застави № 187/07/04-2012/к/2з від 18.12.12.

Пунктом 9 Договору передбачено, що сума страхового відшкодування складає 1465200,00 грн.

Згідно з п. 11 Договору встановлено, що страховий платіж складає 20512,80 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рахунку № К-0007294-97 від 12.12.13. позивач перерахував відповідачу страховий платіж в сумі 76867,20 грн., в т.ч. 20512,80 грн. по даному Договору, що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 13.12.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Пунктом 13.4 Договору встановлено, що франшиза при пожежі (вибуху) складає 1 % від страхової суми.

Позивач посилається на те, що 07.09.14. під час польових робіт поблизу с. Нововасилівка, Вільнянського району Запорізької області сталась пожежа, внаслідок якої майно позивача було знищено.

В зв'язку з чим 08.09.14. позивач звернувся до відповідача з заявою про настання страхового випадку та виплату страхового відшкодування.

Позивач вказує на те, що виключне право на отримання страхового відшкодування в розмірі суми заборгованості за Кредитним договором № 187/07/04-2012/к від 18.12.12. мав Вигодонабувач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», або за його письмовим дозволом Страхувальник, але в зв'язку з тим, що позивачем 22.10.14. повністю були виконані зобов'язання за Кредитним договором, право вимоги на отримання страхового відшкодування належить позивачу, що підтверджується листом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» № 515013/11/755 від 26.11.14., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що враховуючи умови Договору, відповідач мав сплатити суму страхового відшкодування в строк до 20.10.14.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 7383 від 10.11.14., відповідно до якого відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що даний випадок не можна визнати страховим, оскільки пожежа сталась внаслідок порушення правил технічної експлуатації трактора «New Holland» Т.8390, реєстраційний номер 12769АР, копія даного листа відповідача міститься в матеріалах справи.

У вказаному вище листі, відповідач посилається на те, що ним було направлено свого представника та спеціаліста науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області з приводу проведення дослідження обставин пошкодження даного транспортного засобу.

В зв'язку з чим, відповідно до висновку № 2 експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькі області від 30.10.14. встановлено, що причиною пожежі трактора послужило займання парів дизельного палива від теплової енергії розжареної вихлопної системи через відсутність додаткової захисної ізоляції передбаченою програмою поліпшення продукції фірми «New Holland», також зазначено, що осередок пожежі знаходився з правої сторони трактору в районі паливного баку та вихлопної системи. Належним чином завірена копія даного висновку міститься в матеріалах справи.

Також технічним висновком Вільнянського районного сектору Головного управління ДСНС у Запорізькій області з причини пожежі, що сталась 07.09.14. у тракторі марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР встановлено, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі у тракторі є несправність паливної системи. Належним чином завірена копія даного висновку міститься в матеріалах справи.

Таким чином, в зв'язку з викладеним вище, позивач вказує на те, що посилання відповідача щодо невідповідності предмета страхування вимогам Правил дорожнього руху та/або з порушенням правил технічної експлуатації транспортного засобу, відповідно до нормативної документації заводу-виробника, а також на те, що події, які спричинили збитки є результатом поломки, відмови в роботі, виходу з ладу вузлів та агрегатів транспортного засобу в результаті зносу або заводського браку є безпідставними.

Крім того, позивач зазначає, що твердження відповідача щодо неналежного виконання позивачем своїх обов'язків за Договором, ненадання відповідачу повної інформації про всі відомі обставини, що мають істотне значення для оцінки страхового ризику є хибними, оскільки предмет страхування на час виникнення страхового випадку був у задовільному стані, про що свідчать технічні огляди предмету страхування в 2014 р. без виявлення суттєвих недоліків, про що свідчать акти прийому-передачі наданих послуг від 20.05.14., 12.07.14., 27.08.14., належним чином завірені копії яких містяться в матеріалах справи та огляд транспортного засобу представниками відповідача, про що свідчить акт огляду від 12.12.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи.

Позивач посилається на те, що пожежа трактору марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР виникла внаслідок ненавмисного самозаймання та без зовнішнього втручання в роботу паливної системи транспортного засобу, в зв'язку з чим, на думку Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт», у відповідача відсутні причини та підстави для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - пожежі застрахованого трактору марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР, що є предметом страхування.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач не оплатив Товариству з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» суму страхового відшкодування з врахуванням франшизи в розмірі 1 %, чим порушив умови Договору та вимоги чинного законодавства України, в зв'язку з чим борг відповідача перед позивачем станом на день звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» до суду з даним позовом склав 1450548,00 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню повністю з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Як визначено абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування», страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

Згідно зі ст. 352 Господарського кодексу України, страхування це діяльність спеціально уповноважених державних організацій та субєктів господарювання (страховиків), повязана з наданням страхових послуг юридичним особам або громадянам (страхувальникам) щодо захисту їх майнових інтересів у разі настання визначених законом чи договором страхування подій (страхових випадків), за рахунок грошових фондів, які формуються шляхом оплати страхувальниками страхових платежів. Страхування може здійснюватися на основі договору між страхувальником і страховиком (добровільне страхування) або на основі закону (обовязкове страхування).

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 629 Цивільного кодексу України закріплено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З матеріалів справи вбачається, що 18.12.12. між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (Банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (Позичальник) укладено Кредитний договір № 187/07/04-2012/к, відповідно до п. 1.1 якого Банк відкрив Позичальникові відновлювальну відкличну кредитну лінію (кредит) в розмірі 2.000.000,00 грн. а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом.

На виконання умов п. 2.1 Кредитного договору № 187/07/04-2012/к від 18.12.12., для забезпечення виконання Позичальником зобов'язань за Кредитним договором, у заставу прийнято майно, зокрема, колісний трактор марки «New Holland» Т8.390, реєстраційний № 12769 АР, заводський № ZBR2143BX, 2007 р. випуску, об'єм двигуна 8700 см.куб, 2011 року випуску, що належить Позичальнику; також між Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» укладено Договір № 187/07/04-2012/к 18.12.12. застави транспортного засобу.

Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про страхування», страхування може бути добровільним або обов'язковим.

Страхування наземного транспорту (крім залізничного), відповідно до п. 6 ч. 4 ст. 6 Закону України «Про страхування», є видом добровільного страхування.

В частині 1 ст. 6 Закону України «Про страхування» зазначено, що добровільне страхування це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Як було встановлено вище, між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії (Страховик), Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (Страховик) та Публічним акціонерним товариством акціонерний банк «Укргазбанк» (Вигодонабувач) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу (сільсько-господарської техніки) К-0007295 від 12.12.13. (Договір).

Відповідно до п. 14 Договору встановлено, що Договір діє з 18.12.13. до 17.12.14.

Слід зазначити, що ч. 4 ст. 631 Цивільного кодексу України передбачено, що закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Таким чином, закінчення 17.12.14. дії Договору не звільняє відповідача від відповідальності за його порушення.

З матеріалів справи вбачається, що Страхувальником виконано свої зобов'язання щодо сплати страхових платежів, що підтверджується платіжним дорученням № 806 від 13.12.13., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, з якого вбачається, що на підставі рахунку № К-0007294-97 від 12.12.13. позивач перерахував відповідачу страховий платіж в сумі 76867,20 грн., в т.ч. 20512,80 грн. по даному Договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 354 Господарського кодексу України встановлено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Частиною 2 ст. 8 Закону України «Про страхування» передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

За договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що 07.09.14. під час польових робіт поблизу с. Нововасилівка, Вільнянського району Запорізької області стався страховий випадок, а саме: пожежа, внаслідок якої, як встановлено в акті, пожежею знищено: застрахований транспортний засіб - трактор марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР, про що зазначено в акті про пожежу Вільнянського районного сектору Головного управління ДСНС України в запорізькій області від 07.09.14., належним чином завірена копія якого мітиться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 19.7.10 Договору передбачено, що Страховик зобов'язаний після настання події, що має ознаки страхового випадку вжити у межах розумної доцільності всіх можливих заходів щодо рятування майна, повідомити компетентні органи та діяти у відповідності з правилами дорожнього руху та вимогами чинного законодавства, зокрема, не пізніше двох діб, за винятком вихідних, святкових, неробочих днів, письмово повідомити Страховика про таку подію.

Пунктом 5 ч. 1 ст. 21 Закону України «Про страхування» встановлено, що Страхувальник зобов'язаний повідомити страховика про настання страхового випадку в строк, передбачений умовами страхування.

В зв'язку з чим, 08.09.14. позивач надав відповідачу заяву про настання страхової події та передбачені п.п. 22.2.1, 22.2.5 Договору документи для встановлення обставин страхового випадку та визначення розміру збитків.

Виключне право на отримання страхового відшкодування в розмірі суми заборгованості за Кредитним договором № 187/07/04-2012/к від 18.12.12. мав Вигодонабувач - Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк» або за його письмовим дозволом Страхувальник.

Статтею 636 Цивільного кодексу України встановлено, що договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Виконання договору на користь третьої особи може вимагати як особа, яка уклала договір, так і третя особа, на користь якої передбачено виконання, якщо інше не встановлено договором або законом чи не випливає із суті договору.

З моменту вираження третьою особою наміру скористатися своїм правом сторони не можуть розірвати або змінити договір без згоди третьої особи, якщо інше не встановлено договором або законом.

Якщо третя особа відмовилася від права, наданого їй на підставі договору, сторона, яка уклала договір на користь третьої особи, може сама скористатися цим правом, якщо інше не випливає із суті договору.

В зв'язку з тим, що позивачем 22.10.14. повністю були виконані зобов'язання за Кредитним договором, право вимоги на отримання страхового відшкодування належить позивачу, що підтверджується листом Публічного акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» № 515013/11/755 від 26.11.14., належним чином завірена копія якого міститься в матеріалах справи, що надає право позивачу на отримання суми страхового відшкодування а отже Вигодонабувач не заперечує проти виплати суми страхового відшкодування за Договором на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт».

З матеріалів справи вбачається, що 22.10.14. між Публічним акціонерним товариством «Укргазбанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» укладено Угоду про розірвання Кредитного договору № 187/07/04-2012/к від 18.12.12., відповідно до умов якої вбачається що Кредитний договір розірваний 22.10.14., належним чином завірена копія Угоди міститься в матеріалах справи.

Відповідно до п. 22.5 Договору сторонами узгоджено, що за страховими ризиками, зазначеними в п.п. 13.1-13.5 цього Договору, Страховик протягом 30 робочих днів після одержання всіх необхідних документів приймає рішення про виплату страхового відшкодування, складає страховий акт та здійснює виплату страхового відшкодування, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і письмово повідомляє Страхувальника з обґрунтуванням причини відмови.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач надіслав на адресу позивача лист № 7383 від 10.11.14., відповідно до якого відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» у виплаті страхового відшкодування, посилаючись на те, що даний випадок не можна визнати страховим, оскільки пожежа сталась внаслідок порушення правил технічної експлуатації трактора «New Holland» Т.8390, реєстраційний номер 12769АР, копія даного листа відповідача міститься в матеріалах справи.

У вказаному вище листі, відповідач посилається на те, що ним було направлено свого представника та спеціаліста Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькій області з приводу проведення дослідження обставин пошкодження даного транспортного засобу.

В зв'язку з чим, відповідно до Висновку № 2 експертного дослідження Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України в Запорізькі області від 30.10.14. вбачається, що причиною пожежі трактора послужило займання парів дизельного палива від теплової енергії розжареної вихлопної системи через відсутність додаткової захисної ізоляції передбаченою програмою поліпшення продукції фірми «New Holland», також зазначено, що осередок пожежі знаходився з правої сторони трактору в районі паливного баку та вихлопної системи. Належним чином завірена копія даного висновку міститься в матеріалах справи.

Також Технічним висновком Вільнянського районного сектору Головного управління ДСНС у Запорізькій області з причини пожежі, що сталась 07.09.14. у тракторі марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР встановлено, що найбільш вірогідною причиною виникнення пожежі у тракторі є несправність паливної системи. Належним чином завірена копія даного висновку міститься в матеріалах справи.

Статтею 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, судом не приймаються до уваги подані докази, з яких не встановлено причину пожежі, а зазначено лише про вірогідність, що є припущенням, а отже судом в якості належних доказів не можуть прийматись припущення.

Отже, відсутність винних дій позивача, які полягають у порушенні правил безпеки при проведенні ремонтно-технічних робіт та/або обслуговування, та/або користування пальним, та/або вибухонебезпечними речовинами тощо.

Враховуючи вищевикладене, належними доказами підтверджено факт пожежі, факт знищення та пошкодження майна позивача та відсутність доказів умисного або грубого порушення законодавства з боку позивача, яке мало наслідком виникнення цієї пожежі.

Порівняльний аналіз фактичних обставин виникнення пожежі та вимог нормативно-правових актів показує, що в даній надзвичайній ситуації порушення вимог правил та норм пожежної безпеки, які могли б бути причетні до даної події, відсутні.

Крім того, в матеріалах справи містяться належним чином завірені копії яких, які свідчать про те, що предмет страхування на час виникнення страхового випадку був у задовільному стані, про що свідчать технічні огляди предмету страхування в 2014 р. без виявлення суттєвих недоліків, а саме: акти прийому-передачі наданих послуг від 20.05.14., 12.07.14., 27.08.14., та огляд транспортного засобу представниками відповідача, про що свідчить акт огляду від 12.12.13.

Відповідно до ч. 1 ст. 991 Цивільного кодексу України встановлено, що страховик має право відмовитися від здійснення страхової виплати у разі: навмисних дій страхувальника або особи, на користь якої укладено договір страхування, якщо вони були спрямовані на настання страхового випадку, крім дій, пов'язаних із виконанням ними громадянського чи службового обов'язку, вчинених у стані необхідної оборони (без перевищення її меж), або щодо захисту майна, життя, здоров'я, честі, гідності та ділової репутації; вчинення страхувальником або особою, на користь якої укладено договір страхування, умисного злочину, що призвів до страхового випадку; подання страхувальником завідомо неправдивих відомостей про об'єкт страхування або про факт настання страхового випадку; одержання страхувальником повного відшкодування збитків за договором майнового страхування від особи, яка їх завдала; несвоєчасного повідомлення страхувальником без поважних на те причин про настання страхового випадку або створення страховикові перешкод у визначенні обставин, характеру та розміру збитків; наявності інших підстав, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 991 Цивільного кодексу України, ст. 26 Закону України «Про страхування» договором страхування можуть бути передбачені також інші підстави для відмови здійснити страхову виплату, якщо це не суперечить закону.

Слід зазначити, що така причина для виплати страхового відшкодування, як пожежа предмету страхування передбачена Договором страхування.

Пунктом 18.1.4 Договору встановлено, що страховими ризиками за цим Договором визнаються певні події, на випадок яких здійснюються страхування і які мають ознаки ймовірності та випадковості настання. До страхового ризику за Договором відносяться, зокрема, пожежа вибух - пошкодження чи знищення ТЗ та/або ДО внаслідок пожежі вибуху (незалежно від місця їх виникнення, як у застрахованому ТЗ, так і поза ним, за винятком вибухів, що відбуваються під час робочого процесу в двигунах внутрішнього згорання та внаслідок протиправних дій третіх осіб) чи самозаймання.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що пожежа виникла внаслідок ненавмисного самозаймання та без зовнішнього втручання в роботу паливної систем транспортного засобу, в зв'язку з чим, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що у відповідача відсутні причини та підстави для відмови позивачу у виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - пожежі трактору марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що причини та підстави для відмови Страхувальнику у виплаті страхового відшкодування внаслідок настання страхового випадку - пожежі, яка сталась 07.09.14., в результаті якої згорів застрахований транспортний засіб - трактор марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР у страхової компанії відсутні, а тому відмова відповідача в у виплаті страхового випадку позивачу є необґрунтованою та неправомірною.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про страхування» передбачено, що страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Відповідно до ч. 17 ст. 9 Закону України «Про страхування», страхове відшкодування не може перевищувати прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

Пунктом 19.2.1 Договору передбачено, що Страхувальник має право на отримання страхового відшкодування в межах страхової суми, з врахуванням умов визначених у цьому Договорі та обраної програми страхування.

Частиною 1 ст. 990 Цивільного кодексу України, страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника (його правонаступника) або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта (аварійного сертифіката).

Як було встановлено вище, позивач 08.09.14. звернувся до відповідача з заявою про настання страхової події.

Відповідно до п. 22.5 Договору сторонами узгоджено, що за страховими ризиками, зазначеними в п.п. 13.1-13.5 цього Договору, Страховик протягом 30 робочих днів після одержання всіх необхідних документів приймає рішення про виплату страхового відшкодування, складає страховий акт та здійснює виплату страхового відшкодування, або приймає рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування і письмово повідомляє Страхувальника з обґрунтуванням причини відмови.

Таким чином, з наведеного вище вбачається, що крайній строк виплати страхового відшкодування - 20.10.14.

Згідно з приписами п. 19.6.3 Договору встановлено, що Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити виплату страхового відшкодування в передбачений цим Договором строк.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про страхування» вказано, що при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Враховуючи вищенаведене, оцінивши всі надані сторонами докази, документи та пояснення в їх сукупності, доведеність позивачем настання страхового випадку, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» щодо стягнення 1465200,00 грн. суми страхового відшкодування в зв'язку з несплатою відповідачем суми матеріальної шкоди, завданої в результаті настання 07.09.14. страхового випадку виникнення пожежі, в результаті якої згорів застрахований транспортний засіб трактор марки «New Holland» Т8.390 Д.Н. 12769 АР.

Суд зазначає, що відповідач в порушення строків, встановлених п. 22.5 Договору надіслав на адресу позивача лист № 7383 від 10.11.14., відповідно до якого відмовив Товариству з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» у виплаті страхового відшкодування.

Відповідно до п.п. 22.9, 22.10.1 Договору встановлено, що сума страхового відшкодування по страховому випадку не може перевищувати розмір прямого збитку та/або ліміт відповідальності Страховика, в розмірі страхової суми з вирахуванням попередніх виплат страхових відшкодувань по даному об'єкту страхування.

Виплата страхового відшкодування по страховому випадку здійснюється з вирахуванням безумовної франшизи, визначеної у розділі 13 та п.п. 19.7.10, 22.22, 22.23 цього Договору.

Як було зазначено вище, п. 9 Договору передбачено, що сума страхового відшкодування складає 1465200,00 грн.

Таким чином, враховуючи умови Договору страхування, лімітом страхового відшкодування в даному випадку є сума в розмірі 1465200,00 грн., яка встановлена Договором.

Слід зазначити, що сторонами в Договорі не передбачено іншого розміру страхової суми.

Відповідно до п. 13.4 Договору встановлено, що франшиза при пожежі (вибуху) складає 1 % від страхової суми.

Пунктом 18 ст. 9 Закону України «Про страхування» встановлено, що франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, сума страхового відшкодування, яка підлягає виплаті позивачу складає 1450548,00 грн.

Судом встановлено, що відповідачем не сплачена сума страхового відшкодування, а отже, зобов'язання за Договором та чинним законодавством України не виконані.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, судом встановлено, що сума страхового відшкодування Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» становить 1450548,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів повної оплати суми відшкодування, про яку заявлено в позовній заяві, відповідачем до матеріалів справи не надано.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення 1450548,00 грн. суми страхового відшкодування в повному обсязі.

В зв'язку з тим, що відповідач припустився прострочення по платежах, позивач на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України просить суд стягнути з відповідача на свою користь за період з 21.10.14. по 09.12.14. суму в розмірі 5961,16 грн. - 3 % річних та 34813,15 грн. - збитків від інфляції.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача за період з 21.10.14. по 09.12.14. підлягають стягненню 5961,16 грн. - 3 % річних та 34813,15 грн. - збитків від інфляції (за обґрунтованим розрахунком позивача).

Також позивач на підставі п. 24.2 Договору просить суд стягнути з відповідача 26447,66 грн. - пені за період з 21.10.14. по 09.12.14.

Пунктом 24.2 Договору встановлено, що за невиконання або неналежне виконання умов Договору Сторони несуть відповідальність, відповідно до законодавства України. За несвоєчасну виплату страхового відшкодування винна сторона сплачує іншій стороні пеню в розмірі облікової ставки НБУ, яка діє під час виникнення заборгованості від суми, що підлягає сплаті, за кожен день затримки, але не більше 10 % заборгованості.

Статтею 992 Цивільного кодексу передбачено, що в разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ч. 2 ст. 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ст. 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п. 1 ст. 218 Господарського кодексу України, підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.96. зі змінами та доповненнями передбачено, що розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню пеня в розмірі 26447,66 грн. за період з 21.10.14. по 09.12.14. (за обґрунтованим розрахунком позивача).

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжна Вієнна Іншуранс Групп» в особі Бердянської філії (71100, Запорізька область, м. Бердянськ, вул. Мазіна, 25, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Розагропродукт» (70300, Запорізька область, Розівський район, смт. Розівка, вул. Вокзальна, 14, код ЄДРПОУ 30082229) 1450548 (один мільйон чотириста п'ятдесят тисяч п'ятсот сорок вісім) грн. 00 коп. - страхового відшкодування, 26447 (двадцять шість тисяч чотириста сорок сім) грн. 66 коп. - пені, 5961 (п'ять тисяч дев'ятсот шістдесят одну) грн. 16 коп. - 3 % річних, 34813 (тридцять чотири тисячі вісімсот тринадцять) грн. 15 коп. - збитків від інфляції, 30355 (тридцять тисяч триста п'ятдесят п'ять) грн. 40 коп. - судового збору.

3. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 09.02.14.

Суддя І.В. Давиденко