ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 січня 2015 року м. Київ К/9991/62993/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого судді Пилипчук Н.Г.
суддів Ланченко Л.В.
Цвіркуна Ю.І.
розглянувши у попередньому судовому засіданні
касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011
у справі № 2-а-15614/10/2670
за позовом Приватного підприємства «ВВ»
до Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва
про визнання незаконними дій та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -
ВСТАНОВИВ:
ПП «ВВ» звернулося до суду з позовом про визнання незаконними дій Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва щодо проведення планової перевірки та скасування рішення від 01.10.2010 № 0008902305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61900 грн.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.02.2010 в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 скасовано постанову суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову про скасування рішення від 01.10.2010 № 0008902305 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 61900 грн., позов в цій частині задоволено. У решті постанову суду першої інстанції залишено без змін.
ДПІ у Голосіївському районі м. Києва подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказану постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі постанову суду першої інстанції. Посилається на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права: п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, ст.ст. 9, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ДПІ у Голосіївському районі м. Києва здійснено перевірку щодо дотримання позивачем порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, за результатами якої складено акт від 20.09.2010 № 0889/26/50/23/30383296.
Вказаним актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог п. 2.6 ст. 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320, що полягало у неоприбуткуванні готівки від продажу товарів за період: з 26.08.2010 по 20.09.2010 в сумі 12380 грн. Таке порушення встановлено у зв'язку з виявленим фактом помилкового здійснення запису в книзі ОРО щодо оприбуткування готівки за вказаний період в графах 4 «службова видача», 5 «загальна».
На підставі акту перевірки складено рішення від 01.10.2010 № 0008902305 про застосування до позивача відповідно до ст. 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 штрафних (фінансових) санкції в сумі 61900 грн.
При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.
Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (далі - Положення), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).
Відповідно до п. 7.5. Порядку реєстрації та ведення книг обліку розрахункових операцій і розрахункових книжок, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 01.12.2000 № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.02.2001 за № 106/5297, визначено, що використання книги ОРО, зареєстрованої на РРО, передбачає, зокрема щоденне виконання записів про рух готівки та суми розрахунків.
Виходячи з того, що законодавством під «оприбуткуванням готівки» у разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО розуміється своєчасне (у день одержання готівкових коштів) здійснення обліку таких коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО, то не здійснення відповідних записів у книзі обліку розрахункових операцій згідно із Z-звітом у день одержання готівкових коштів у порядку, встановленому законодавством, не може вважатися «оприбуткуванням готівки».
У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО оприбуткуванням готівки є сукупність дій з фіксації повної суми фактичних надходжень готівки у фіскальних звітних чеках РРО (даних розрахункової книги) та відображення на їх підставі готівки у книзі обліку розрахункових операцій. При цьому невідображення готівки у книзі обліку розрахункових операцій після їх проведення із застосуванням РРО є порушенням порядку оприбуткування готівки.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем було оприбутковано готівкові кошти за період: з 26.08.2010 по 20.09.2010 в повній сумі їх фактичного надходження шляхом здійснення записів в Книзі обліку розрахункових операцій, однак при цьому була допущена помилка - помилково здійснено запис щодо оприбуткування готівки в графах 4 «службова видача» та 5 «загальна» книги ОРО, що не є підставою для висновку про неоприбуткування готівки в касі підприємства.
Враховуючи наведене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 07.09.2011 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою через Вищий адміністративний суд України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук
Судді Л.В. Ланченко
Ю.І. Цвіркун
Судове рішення № 42705121, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України) було прийнято 19.01.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-15614/10/2670. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: