Ухвала суду № 42705098, 05.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 лютого 2015 року м. Київ К/800/32560/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддів Зайця В.С. (суддя-доповідач), Голяшкіна О.В., Єрьоміна А.В.,розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві про скасування припису, -

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2013 року ОСОБА_4 пред'явив позов до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві (далі - Інспекція ДАБК у м. Києві) про скасування припису від 20 листопада 2013 року та постанови від 29 листопада 2013 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року, скасовано припис Інспекції ДАБК у місті Києві від 20 листопада 2013 року та постанову Інспекції ДАБК у місті Києві № 586/13/1/7/26-107/2911/03 від 29 листопада 2013 року.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів, скаржник оскаржив їх.

У касаційній скарзі Інспекція ДАБК у м. Києві, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

Перевіривши доводи касаційної скарги та матеріали справи колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга задоволенню не підлягає.

Судами встановлено, що 12 вересня 2013 року головним державним інспектором проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, за результатами якої складено акт перевірки.

12 вересня 2013 року Інспекцією ДАБК у місті Києві складено протокол про вчинення позивачем правопорушення у сфері містобудівної діяльності, на підставі якого відповідачем винесено припис від 12 вересня 2013 року з вимогою про усунення позивачем в термін до 12 листопада 2013 року порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

За результатами розгляду справи про правопорушення в сфері містобудівної діяльності відповідачем винесено постанову від 20 вересня 2013 року № 41 8/13, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 3 пунктом 4 частини 2 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено на нього штраф в розмірі 41292,00 грн.

Вказана постанова було оскаржена позивачем в судовому порядку, та постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1 5676/13-а від 07 листопада 2013 року позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 до Інспекції ДАБК у місті Києві, задоволено, визнано протиправним і скасовано припис Інспекції ДАБК у місті Києві від 12 вересня 2013 року; визнано протиправною і скасовано постанову Інспекції ДАБК у місті Києві від 20 вересня 2013 року № 41 8/13 про накладення на позивача штрафу в розмірі 41292,00 грн..

20 листопада 2013 року відповідачем проведено чергову перевірку, за результатами, якої складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, на підставі якого 20 листопада 2013 року відповідачем за невиконання припису від 12 вересня 2013 року позивачу винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, у якому зазначено, що вимоги пункту 1 припису від 12 вересня 2013 року в частині усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому законодавством порядку не виконано, в зв'язку із чим приписом від 20 листопада 2013 року вимагалося усунути порушення шляхом знесення самовільно збудованої рампи та навісу над рампою.

За результатами розгляду матеріалів перевірки, відповідачем винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року, якою визнано позивача винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абзацом 2 пункту 1 частини 6 статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» за що накладено штраф сумі 11470,00 грн..

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що винесені відповідачем припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 20 листопада 2013 року та постанова № 586/13/1/7/26-107/2911/03 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 29 листопада 2013 року прийняті відповідачем необґрунтовано, без урахування всіх обставин справи.

Судом першої інстанції зазначено, що відповідачем притягнено позивача до відповідальності за невиконання припису від 12 вересня 2013 року, який визнано неправомірним та скасовано в судовому порядку постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/15676/13-а від 07 листопада 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду України від 25 лютого 2014 року.

Суд апеляційної інстанції із таким висновком суду першої інстанції погодився та залишив постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України із правовою позицією суду апеляційної інстанції погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 7 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що державне регулювання у сфері містобудування здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою та Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування, а також спеціально уповноваженими органами з питань містобудування та архітектури, іншими органами в порядку, встановленому законодавством.

Згідно статті 8 Закону України «Про основи містобудування» державне регулювання, зокрема, полягає в контролі за дотриманням законодавства у сфері містобудування, державних стандартів і норм, вимог вихідних даних, затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів, раціональним використанням територіальних і матеріальних ресурсів при проектуванні та будівництві.

Статтею 15 Закону України «Про основи містобудування» передбачено, що компетенція центрального спеціально уповноваженого органу з питань містобудування та архітектури визначається положенням, яке затверджується відповідно до закону. Окремі функції органів з питань містобудування та архітектури визначаються законодавством.

Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що державний архітектурно-будівельний контроль це сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється інспекціями державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю (далі - Порядок № 553), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553.

Згідно пункту 1 Порядку державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.

Відповідно до Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за територіальним принципом (у межах областей) у порядку проведення планових та позапланових перевірок.

Пунктом 17 Порядку № 553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт (далі - припис)

Як вбачається із матеріалів постановою Окружного адміністративного суду міста Києва, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного суду України від 25 лютого 2014 року, у справі № 826/1 5676/13-а від 07 листопада 2013 року визнано протиправним і скасовано припис Інспекції ДАБК у місті Києві від 12 вересня 2013 року та постанову Інспекції ДАБК у місті Києві від 20 вересня 2013 року № 418/13 про накладення на позивача штрафу в розмірі 41292,00 грн..

Враховуючи викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій повно і всебічно встановили обставини справи, дали їм належну юридичну оцінку, правильно застосували норми матеріального і процесуального права та прийшли до правильного висновку про скасування припису від 20 листопада 2013 року та постанови від 29 листопада 2013 року, оскільки вони прийняті за невиконання позивачем припису Інспекції ДАБК у місті Києві від 12 вересня 2013 року, який скасований постановою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/1 5676/13-а від 07 листопада 2013 року.

Доводи, викладені в касаційній скарзі, не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанції та встановлених обставин справи.

Відповідно до частини 1 статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій, підстав для задоволення касаційної скарги немає.

Керуючись статтями 220, 222, 223, 224, 230, 231 КАС України, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 лютого 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 15 травня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: