Ухвала суду № 42705067, 10.02.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 року м. Київ К/800/52577/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Маринчак Н.Є. Муравйов О.В.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дніпропетровської обласної ради

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р.

у справі № 804/7661/13-а

за позовом Новомосковської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби

до Дніпропетровської обласної ради

третя особа: Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго»

про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В :

Новомосковська об'єднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області Державної податкової служби (далі - позивач, Новомосковська ОДПІ) звернулась до суду з позовом до Дніпропетровської обласної ради (далі - відповідач) про стягнення заборгованості.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 р. у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 р. скасовано. Прийнято нову постанову, якою позов задоволено. Стягнуто з Дніпропетровської обласної ради Дніпропетровської області податкову заборгованість Дочірнього підприємства обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» з податку на додану вартість у розмірі 364478 грн. 48 коп. на користь державного бюджету та 3636 грн. 26 коп. податку на прибуток на користь місцевого бюджету.

У касаційній скарзі Дніпропетровська обласна рада, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р., а постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21.06.2013 р. залишити в силі.

У письмовому запереченні на касаційну скаргу Новомосковська ОДПІ, посилаючись на те, що касаційна скарга є необґрунтованою, просить залишити її без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Дочірнє підприємство обласного комунального підприємства «Дніпротеплоенерго» «Перещепинетеплоенерго» зареєстровано 28.09.2001 року та перебуває на податковому обліку в Новомосковській об'єднаній державній податковій інспекції. Відповідно до статуту підприємство засноване на спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Дніпропетровської області і знаходиться в управлінні Дніпропетровської обласної ради.

Станом на час звернення з позовом за відповідачем рахується податковий борг з податку на прибуток підприємств в сумі 3636, 26 грн. та податку на додану вартість у розмірі 364478, 48 грн.

Податковим органом відповідачу були направлені перша податкова вимога № 1/331 та друга податкова вимога № 2/204 у 2001 та 2002 році відповідно.

26.04.2013 року податковий орган звернувся до Дніпропетровської обласної ради в порядку ст. 96 ПК України з вимогою про прийняття одного з передбачених цією нормою рішень для погашення податкового органу.

Отримавши подання податкового органу Дніпропетровська обласна рада жодне з можливих рішень, передбачених ст. 96 ПК України не прийняла. А у відповідь на вказане подання зазначила про відсутність повноважень на розірвання контракту з керівником «Перещепинетеплоенерго».

Відповідно до п. 96.1 ст. 96 Податкового кодексу України у разі якщо сума коштів, отримана від продажу внесеного в податкову заставу майна комунального підприємства, не покриває суму його податкового боргу і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням публічних торгів, або у разі відсутності у такого боржника власного майна, що відповідно до законодавства України може бути внесено в податкову заставу та відчужено, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до органу місцевого самоврядування чи органу виконавчої влади, до сфери управління якого належить майно такого платника податків, з поданням щодо прийняття рішення про: виділення коштів місцевого бюджету на сплату податкового боргу такого платника податків. Рішення про фінансування таких витрат розглядається на найближчій сесії відповідної ради; затвердження плану досудової санації такого платника податків, який передбачає погашення його податкового боргу; ліквідацію такого платника податків та призначення ліквідаційної комісії; прийняття сесією відповідної ради рішення щодо порушення справи про банкрутство платника податків.

Згідно п.96.3 ст.96 Податкового кодексу України відповідь щодо прийняття одного з вищезазначених рішень надсилається органу державної податкової служби протягом тридцяти календарних днів з дня направлення звернення.

У разі неотримання зазначеної відповіді у визначений цим пунктом строк або отримання відповіді про відмову у задоволенні його вимог, орган державної податкової служби зобов'язаний звернутися до суду із позовною заявою про звернення стягнення податкового боргу на кошти державного органу, в управлінні якого перебуває таке державне (комунальне) підприємство або його майно.

З матеріалів справи вбачається, що податковим органом вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу. Також податковий орган 28.01.2013 року звертався до відповідача з вимогою про виділення майна, з метою його подальшої реалізації в рахунок погашення податкового боргу, яка залишилася без відповіді.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що вимога податкового органу про звернення стягнення податкового боргу на кошти Дніпропетровської обласної ради є обґрунтованою.

Таким чином, саме за вищевказаних обставин справи, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, з яким погоджується колегія суддів касаційної інстанції, щодо обґрунтованості заявлених позивачем вимог.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Дніпропетровської обласної ради відхилити.

2.Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 08.07.2014 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Маринчак

О.В. Муравйов