Ухвала суду № 42704964, 15.01.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 січня 2015 року м. Київ К/9991/30151/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Рибченка А.О.

суддів: Блажівської Н.Є.

Карася О.В.

за участю секретаря судового засідання: Руденко А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року

у справі № 2а-16627/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп»

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Форум-Менеджмент Груп» (далі - ТОВ «Форум-Менеджмент Груп»; позивач) до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби (далі - ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС; відповідач) задоволено повністю. Скасовано податкові повідомлення-рішення № 0000442303 від 27 липня 2011 року та № 0000612303 від 14 жовтня 2011 року. Судові витрати в розмірі 28,23 грн. присуджено на користь ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» за рахунок Державного бюджету України.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями у справі, відповідач оскаржив їх в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України.

В поданій касаційній скарзі, ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

В запереченні на касаційну скаргу позивач просить залишити постановлені у справі судові рішення без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» з питань достовірності нарахування та своєчасності сплати сум податку на додану вартість при взаємовідносинах з Товариством з обмеженою відповідальністю «Сомаленд» за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року та Товариством з обмеженою відповідальністю «Альседо» за період з 01 грудня 2010 року по 28 лютого 2011 року на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Альседо» № 149/23-1/37256749 від 29 березня 2011 року за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та № 218/23-1/37256749 від 12 квітня 2011 року за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, а також на підставі актів про неможливість проведення зустрічних звірок ТОВ «Сомаленд» № 150/23-1/37256775 від 29 березня 2011 року за період з 01 листопада 2010 року по 31 грудня 2010 року та № 220/23-1/37256775 від 12 квітня 2011 року за період з 01 лютого 2011 року по 28 лютого 2011 року, за результатами якої складено акт № 316/23-3/35847749 від 11 липня 2011 року.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000442303 від 27 липня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 2 490 276,50 грн. (2 230 556,00 грн. - основний платіж, 259 720,50 грн. - штрафні (фінансові) санкції).

За наслідками адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000442303 від 27 липня 2011 року скасовано в частині збільшення товариству суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 7 708,75 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, що стало підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000612303 від 14 жовтня 2011 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 168/97-ВР), пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв'язку з неправомірним віднесенням до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених в ціні придбаних у ТОВ «Сомаленд» за договором № 202 від 01 жовтня 2010 року робіт із комплексного технічного обслуговування інженерних систем та комунікацій у приміщеннях, які знаходяться в управлінні позивача, а також у ТОВ «Альседо» за договором № 217 від 01 листопада 2010 року робіт із виготовлення та розміщення зовнішньої реклами.

Такий висновок податковим органом зроблено виключно з огляду на акти про неможливість проведення зустрічних звірок названих контрагентів ТОВ «Форум-Менеджмент Груп», в яких зазначено про відсутність у них необхідних умов для ведення господарської діяльності, зокрема, основних фондів, трудових та виробничих ресурсів, складських приміщень, транспортних засобів, неперебування підприємств за вказаним в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходженням, а також викладено думки про те, що укладені зазначеними юридичними особами з контрагентами правочини порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Задовольняючи адміністративний позов повністю, суди попередніх інстанцій виходили з наступних мотивів, з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону № 168/97-ВР податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Подібні за правовим регулюванням норми закріплено в пунктах 198.3, 198.6 статті 198 ПК України.

Згідно із статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Таким чином, підставою для виникнення у платника права на податковий кредит з податку на додану вартість є факт реального здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення відповідних операцій первинними документами, які містять достовірні відомості про їх обсяг та зміст.

Як з'ясовано судами, на підтвердження фактичного виконання обумовлених вказаними вище договорами робіт позивачем долучено до матеріалів справи кошториси вартості робіт та послуг, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), податкові накладні, платіжні доручення, відповідні фотоматеріали (фотографії об'єктів зовнішньої реклами товариства). При цьому відповідачем не заперечується, що понесені ТОВ «Форум-Менеджмент Груп» витрати безпосередньо пов'язані з його господарською діяльністю, а розглядувані операції здійснені за наявності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект.

Враховуючи викладене, а також з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника податку, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про протиправність оскаржуваних актів індивідуальної дії слід визнати правильним.

За наведених обставин, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року такими, що прийняті з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому суд касаційної інстанції не знаходить підстав, які могли б призвести до їх зміни чи скасування.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 січня 2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26 квітня 2012 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, встановленими главою 3 розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий Рибченко А.О.

Судді Блажівська Н.Є.

Карась О.В.