Ухвала суду № 42704703, 13.02.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

13 лютого 2015 року Справа № 910/12311/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді Коробенка Г.П.

суддів Прокопанич Г.К.

Шаргала В.І.,

розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року

у справі № 910/12311/14 господарського суду міста Києва

за позовом прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи "

про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 210 262,18 грн.

за зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи "

до прокурора Личаківського району міста Львова в інтересах держави в особі Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради

Львівської міської ради

про стягнення заборгованості у розмірі 614 992,07 грн. та визнання незаконним нарахування орендної плати,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року первісний позов задоволено; у задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Не погоджуючись з постановленими судовими актами, товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" звернулось до Вищого господарського суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року і прийняти нове рішення.

Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з таких підстав.

Відповідно до ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги повинні додаватися докази сплати судового збору.

Згідно ч. 2 ст. 44 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до підпункту 1 пункту 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Підпунктом 5 пункту 2 ч. 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору, який підлягає сплаті за подання касаційної скарги, становить 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми.

Зазначені ставки судового збору підлягають застосуванню незалежно від того, коли - до набрання Законом чинності чи після цього - подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.

В даному випадку спір є як майновим, так і немайновим та сума позову становить 826 106,85 грн., товариство з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року повністю, прийняти нове рішення, яким у задоволенні первісних позовних вимог, а саме, у стягненні заборгованості з орендної плати у розмірі 210 262,18 грн. відмовити в повному обсязі, а зустрічний позов про стягнення з Управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради фактично сплаченої ним орендної плати у розмірі 614 992,07 грн. та визнання незаконним нарахування орендної плати за користування будівлею за адресою: м. Львів, вул. І. Федорова, буд. 28 за період з 19.08.2011 року по 28.09.2011 року та у період з 01.08.2012 року до моменту набуття законної сили рішенням суду у даній справі - задовольнити повністю, за таких обставин скаржнику потрібно було сплатити суму судового збору у відповідності до вказаних норм Закон України "Про судовий збір".

Разом з тим, до касаційної скарги заявником додано платіжне доручення № 6 від 15.12.2014 року про сплату судового збору у розмірі 7 002,53 грн., дана сума є меншою, ніж визначено вказаними нормами Закону України "Про судовий збір".

Виходячи з наведеного, скаржником сплачено судовий збір не в повному обсязі.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 86, 110, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

У Х В А Л И В :

1. Повернути касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українські інвестиційні системи" на рішення господарського суду міста Києва від 10.09.2014 року та постанову Київського апеляційного господарського суду від 02.12.2014 року у справі № 910/12311/14 (з доданими до неї документами).

2. Справу № 910/12311/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Г.П. Коробенко

Судді Г.К. Прокопанич

В.І. Шаргало