Ухвала суду № 42701506, 14.02.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

14.02.2015Справа № 910/11197/14За позовом Державного підприємства "Укрветсанзавод"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Грузовик Транс Сервіс"

про стягнення 4 000,00 грн.

Суддя Головатюк Л.Д.

Представники: не викликались

Обставини справи:

Позивач звернувся до господарського суду м. Києва з позовною заявою про стягнення з відповідача помилково перерахованої суми коштів в сумі 4000,00 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 12.06.2014 порушено провадження у справі №910/11197/14.

Рішенням суду від 08.07.2014 по справі № 910/11197/14 позов позовні вимоги задоволено повністю, а саме стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "Грузовик Транс Сервіс" (01034, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 4-а, кв. 27, код ЄДРПОУ 36265045) на користь Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, оф. 604, код ЄДРПОУ 38519326) суму попередньої оплати в розмірі 4 000 (чотири тисячі) грн. 00 коп., судовий збір в розмірі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Позивач звернувся до суду з заявою про винесення додаткового рішення, оскільки судом не було задоволено його позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних збитків.

Судом встановлено, що при виготовленні тексту рішення у справі № 910/11197/14 судом помилково не задоволено позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних збитків.

У зв'язку з наведеним, суд вирішив винести додаткове рішення в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Грузовик Транс Сервіс" трьох відсотків річних та інфляційних збитків на користь Державного підприємства "Укрветсанзавод".

У своїй заяві «про ухвалення додаткового рішення» від 23.01.2015 Державне підприємство "Укрветсанзавод" просить суд стягнути з відповідача 81,20 грн. інфляційних збитків та 122,30 грн. 3% річних. Розрахунок даних санкцій позивач здійснює з лютого по грудень 2014 року.

Проте суд зазначає, що позивач подав докази звернення до відповідача про повернення помилково перерахованої суми - 30.04.2014.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Якщо врахувати найкоротший строк надходження листа до відповідача в три дні, то обов'язок повернути отримані кошти у відповідача виник з 11.04.2014, з урахування строку визначеного ст. 530 ЦК України. Саме з цієї дати і мають розраховуватися зазначені позивачем санкції.

Рішення по справі № 910/11197/14 було винесене 08.07.2014, а отже по цей строк мають бути нараховані санкції. Все що нараховано позивачем понад даний строк є предметом окремого позову і в рамках справи № 910/11197/14 розглядатися не може.

У зв'язку з наведеним, судом розраховано три відсотки річних та інфляційні збитки, що мають бути стягнути з відповідача, які становлять:

- 3% річних: 4000,00 грн. * 3 /100/365*58 = 19,07 грн.

- інфляційні збитки розраховані судом становлять 193,52 грн., проте оскільки суд не може виходити за межі позовних вимог, то задоволенню підлягають заявлені позивачем до стягнення інфляційні збитки в сумі 81,20 грн.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

- з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

- не вирішено питання про розподіл господарських витрат.

У пунктах 13-15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року N 6 «Про судове рішення» зазначено наступне:

Прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо).

Про відхилення заяви сторони чи прокурора щодо прийняття додаткового рішення виносяться ухвала (стаття 86 ГПК).

Додаткове рішення і ухвала про відхилення заяви щодо його прийняття можуть бути оскаржені у порядку, передбаченому розділами XII і XII 1 ГПК. Якщо на рішення суду подано апеляційну або касаційну скаргу і водночас подано заяву про прийняття додаткового рішення, суд повинен спочатку розглянути відповідну заяву, а потім надіслати справу для перегляду до суду вищої інстанції.

Господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111 10 ГПК).

ГПК не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

В даному випадку питання про стягнення з відповідача інфляційних збитків та 3% річних було предметом розгляду в засіданні господарського суду 08.07.2014, однак з технічних причин не було відображено в судовому рішенні, а відтак в силу статті 88 ГПК України суд має право винести додаткове рішення з цього приводу.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 88 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Заяву Державного підприємства "Укрветсанзавод" про винесення додаткового рішення по справі № 910/11197/14 задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Грузовик Транс Сервіс" (01034, м. Київ, вул. Булгакова, буд. 4-а, кв. 27, код ЄДРПОУ 36265045) на користь Державного підприємства "Укрветсанзавод" (01001, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, буд. 16-22, оф. 604, код ЄДРПОУ 38519326) інфляційні збитки в розмірі 81 (вісімдесят одна) грн. 20 коп., 3% річних в розмірі 19 (дев'ятнадцять) грн. 07 коп.

3. В іншій частині заяви Державного підприємства "Укрветсанзавод" про винесення додаткового рішення по справі № 910/11197/14 - відмовити.

4. Видати наказ.

5. Копію додаткового рішення розіслати сторонам.

Суддя Головатюк Л.Д.