Рішення № 42700129, 02.02.2015, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_____________________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2015 р.Справа № 916/5116/14

Господарський суд Одеської області у складі:

судді В.С. Петрова

при секретарі Н.В. Комендатенко

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, ОСОБА_2,

від відповідача - Глущенко Р.І.,

від третьої особи - Пономарьова Т.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регран", про скасування змін у реєстрі власників іменних цінних паперів, припинення юридичної особи та проведення її ліквідації, -

ВСТАНОВИВ:

В засіданні суду 26.01.2015 р. оголошувалась перерва до 02.02.2015 р. в порядку ч. 3 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

ОСОБА_1 звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Закритого акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод" про скасування змін у "Реєстрі власників іменних цінних паперів", внесених ТОВ „Регран" (ліцензія АЕ 286597 від 10.10.2013 р.) на підставі договорів купівлі-продажу акцій після 30.04.2011 року з порушенням чинного законодавства; припинення юридичної особи - ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" та проведення її ліквідації. В обґрунтування позовних вимог позивач послався на наступне.

Згідно виписки депозитарної установи ТОВ „Регран" про стан рахунку в цінних паперах на 26.11.2014 р. позивач володіє 49 простими іменними акціями АТ „Одеський автоскладальний завод", яке зареєстровано 16 вересня 1994 р. рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Одеси. Вказана виписка підтверджує права позивача як учасника (акціонера) товариства, однак остання не містить повного найменування товариства, а скорочене найменування не відповідає вимогам язикової граматики та п. 4 ст. 3 ЗУ „Про акціонерні товариства".

Як зазначає позивач, 29 жовтня 2008 року був прийнятий ЗУ „Про акціонерні товариства", який набрав чинності 30 квітня 2009 року. Відповідно п. 5 „Прикінцевих та перехідних положень" вказаного Закону, статути та інші внутрішні документи акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягали приведенню у відповідність до його норм не пізніш, ніж протягом 2 років від дня набрання чинності Законом, а саме - до 30.04.2011 р. Наразі позивач зауважує, що внесення змін і доповнень до статуту або прийняття його в новій редакції є виключною компетенцією загальних зборів акціонерів, тому керівництво ЗАТ „ОдАЗ" мало завчасно потурбуватися про приведення статуту у відповідність до вимог Закону.

Так, позивач вказує, що до 30.04.2011 р. в Україні існували чотири типи акціонерних товариств: відкриті й закриті акціонерні товариства, які діяли згідно з вимогами Закону „Про господарські товариства", а також публічні й приватні акціонерні товариства, які діяли згідно із Законом „Про акціонерні товариства". Після вказаного терміну діяльність відкритих й закритих акціонерних товариств законодавством не передбачено, хоча останні загальні збори ЗАТ „ОдАЗ" проходили майже 14 років тому 27.04.2001 р., після цього збори не проводились всупереч вимогам п. 5 ст. 159 ЦК України, ст. 45 Закону України „Про господарські товариства", ст. 32 Закону України „Про акціонерні товариства" в редакціях до 30.04.2009 р., п. 2 ст.32 ЗУ „Про акціонерні товариства" діючої редакції, за якими Товариство зобов'язано щороку скликати загальні збори (річні загальні збори), тому ані перереєстрація, ані статут, ані внутрішні документи відповідача не приведені у відповідність.

29 липня 2014 р. позивач звернувся із заявою до керівництва ЗАТ „ОдАЗ" про ознайомлення з діями керівництва у напрямі приведення статуту та внутрішніх документів у відповідність до вимог Закону, користуючись приписами п. 4 ст. 25, ч.2 п. 2 ст. 78 ЗУ „Про акціонерні товариства", за якими учасник (акціонер) має право на отримання інформації про господарську діяльність акціонерного товариств та право на ознайомлення у приміщенні товариства з передбаченими частиною першою цієї статті документами за умови повідомлення виконавчого органу не пізніше ніж за п'ять робочих днів. Проте, в порушення зазначених вище норм, як і вимог ст.20 ЗУ „Про звернення громадян", відповіді позивач не отримав.

При цьому позивач вказує, що з 2012 року розпочалася купівля-продаж акцій ЗАТ „ОдАЗ" у суттєвих розмірах, хоч до цього часу руху акцій майже не було. Також позивач пояснив, що обіг та реєстрація правочинів купівлі-продажу на фондовому ринку чи іншим засобом і реєстрація правочинів у „Реєстрі власників іменних цінних паперів" по скуповуваним акціям, які не підпадають під загальновідоме поняття цінних паперів - є незаконною діяльністю, оскільки діючим законодавством України тип акціонерного товариства „закрите" - не передбачено і акцій такого товариства не може існувати. Такі порушення повинні тягнути за собою скасування згаданих правочинів та реєстрації змін в реєстрі за період з 30.04.2011 р. до сьогоднішнього часу.

Так, на думку позивача, відсутність загальних зборів з метою приведення товариства у відповідність до законодавства з мотивів неможливості забезпечення кворуму цілком задовольняє керівництво та надає йому змогу при відсторонених від керівництва учасниках (акціонерах) діяти, не підкоряючись ніяким нормам взагалі.

Як вказує позивач, останні загальні збори ЗАТ „ОдАЗ" пройшли ще 27.04.2001 р., а відповідно витягу з протоколу цих зборів головою правління був обраний ОСОБА_6 на підставі приписів статуту, зареєстрованого 16 вересня 1994 р. рішенням виконкому Ленінської районної Ради м. Одеси.

Відповідно ст.159 ЦК України, ст. 41 Закону України „Про господарські товариства", п.5 ст. 59 Закону України „Про акціонерні товариства" (в редакції того періоду), п. 7.2.6. та п.7.7.3. статуту відповідача у новій редакції, що зареєстрована Ленінською райадміністрацією Одеського міськвиконкому за №0444 від 08 червня 2001 р., до компетенції Загальних зборів належить обрання і відкликання голови і членів правління, голова правління обирається на Загальних зборах товариства терміном на 5 років.

Однак, як стверджує позивач, всупереч зазначених приписів у якості голови правління і на даний час діє Горін Едуард Олексійович, який привласнення посади вмотивовує рішенням „Наглядової Ради" товариства про його призначення Головою, викладеним у Протоколі Ради від 06.11.2003 року.

Позивач зазначив, що останнє обрання загальними зборами Наглядової ради ЗАТ „ОдАЗ" сталося 21 травня 1999 року, а термін повноважень голови і членів наглядової ради не може перевищувати 3 роки, тому неможливо визнати законним призначення нелегітимною „Наглядовою радою" голову Правління.

При цьому позивач стверджує, що 30.04.2011 р. ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" втратило дієздатність і веде діяльність поза межами діючого законодавства України, адже вид такого товариства не передбачається ніякими законодавчими актами.

Як зазначає позивач, акції товариства з 30.04.2011 р. не підпадають під статус „цінні папери" і не можуть виступати предметом купівлі-продажу. Закрите акціонерне товариство з 30.04.2011 р. не підлягає обслуговуванню депозитарними установами та не повинно знаходитись на обліку у „Реєстрі власників іменних цінних паперів".

Крім того, на думку позивача, ЗАТ з 30.04.2011 р. не повинно знаходитись на обліку в „Реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців реєстраційної служби Одеського міського управління юстиції як товариство, що не передбачене діючим законодавством України.

Таким чином, позивач просить суд скасувати зміни у реєстрі власників іменних цінних паперів, припинити юридичну особу відповідача та провести її ліквідацію у зв'язку з тим, що законодавство України не передбачає існування акціонерних товариств закритого типу (закритих акціонерних товариств) та у зв'язку з непроведенням зазначеним товариством загальних борів акціонерів 13 років поспіль.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 22.12.2014 р. позовну заяву ОСОБА_1 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 916/5116/14, при цьому розгляд справи призначено в засіданні суду. Також вказаною ухвалою суду до участі у справі залучено ТОВ „Регран" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача.

Відповідач позовні вимоги не визнає з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву (а.с. 46). Так, відповідач зазначає, що ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" щороку проводило скликання загальних зборів. Відповідно до ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" підставами для постановляння судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль. З огляду на те, що ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" щороку скликались загальні збори товариства, відповідно вказані положення ст. 38 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" не можуть бути застосовані у даному випадку. Наразі відповідач вказує, що в законодавстві відсутня норма, яка б передбачала припинення або ліквідацію всіх суб'єктів господарювання, що мають організаційно-правову форму у вигляді закритого акціонерного товариства. Також, на думку відповідача, у даному спорі відсутній правовий зв'язок між правами та охоронюваними законом інтересами позивача і обраним позивачем способом захисту цих прав.

Третя особа проти позову заперечує з підстав, зазначених у письмових поясненнях по справі (а.с. 107). Так, ТОВ „Регран" вказує, що є професійним учасником ринку цінних паперів та здійснює депозитарну діяльність депозитарної установи на підставі ліцензії НКЦПФР серія АЕ №286597, строк дії ліцензії з 12.10.2013 необмежений. ТОВ „Регран" здійснює депозитарний облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень, обіг цінних паперів на рахунках у цінних папе рів власників, зокрема, власників іменних цінних паперів закритого акціонерного товариства „Оде ський автоскладальний завод". Цінні папери ЗАТ „ОДАЗ" включені до державного реєстру випусків цінних паперів, ведення якого здійснює НКЦПФР (свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів №101/15/1/98 від 10.06.1998 р., видане Одеським територіальним управління НКЦПФР 09.07.2013 р.). Також цінні папери ЗАТ „ОДАЗ" внесені в реєстр кодів цінних паперів, який веде Публічне ак ціонерне товариство „Національний депозитарій України". На теперішній час не існує будь-яких рішень державних органів, зокрема НКЦПФР, щодо обме ження в обігу цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ". Тому за зверненням власників іменних цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ" ТОВ „Регран" здійснює депозитарні операції з цінними паперами зазначеного еміте нта, зокрема за договорами купівлі-продажу. Так, протягом всього періоду ведення депозитарного обліку цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ" здійс нені операції за договорами купівлі-продажу в кількості 102 шт. (перший квартал 2014 р. - 0, другий квартал 2014 р. - 41 договір, третій квартал 2014 р. - 13 договорів, четвертий квартал 2014 р. - 48 договорів). Загальна кількість цінних паперів за зазначеними договорами складає 4,3% від кількос ті емітованих ЗАТ „ОДАЗ" цінних паперів. Документи щодо купівлі-продажу цінних паперів відповідають чинному законодавству, зокрема, ч. 8 ст. 17 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок". Усі операції з цінними паперами ЗАТ „ОДАЗ" здійснені на законних підставах. Поряд з цим третя особа зазначає, що інформація, яка міститься у системі депозитарного обліку, є інформаці єю з обмеженим доступом, охороняється законом та не підлягає розголошенню, крім випадків, передбачених ЗУ „Про депозитарну систему України". Зазначений закон вимагає від професійних учасників депозитарної системи України забезпечувати нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку. Крім цього, працівники професійного учасника депозитарної си стеми України під час призначення на посаду дають письмове зобов'язання про нерозголошення інформації, що міститься у системі депозитарного обліку.

Заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов до наступних висновків.

Як вбачається з виписки депозитарної установи ТОВ „Регран" про стан рахунку в цінних паперах станом на 26.11.2014 р., ОСОБА_1 володіє 49 простими іменними акціями АТ „Одеський автоскладальний завод".

29 липня 2014 р. позивач звернувся до керівництва ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" із заявою про надання можливості ознайомитися з протоколами засідання правління ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" за період з 01.06.2013 р. до дати останнього засідання 2014 р. Подання вказаної заяви позивач обґрунтовує необхідністю ознайомлення з діями керівництва у напрямі приведення статуту та внутрішніх документів у відповідність до вимог Закону України„Про акціонерні товариства".

Проте, як вказує позивач, відповіді на вказану заяву він не отримав, що стало підставою для звернення до суду із заявленим позовом про захист своїх прав.

Наразі, як з'ясовано судом, за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач значиться за організаційно-правовою формою як закрите акціонерне товариство.

Згідно положень п. 7.2.6. та п.7.7.3. статуту ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" у новій редакції, що зареєстрована Ленінською райадміністрацією Одеського міськвиконкому за № 0444 від 08 червня 2001 р., до компетенції загальних зборів належить обрання і відкликання голови і членів правління; голова правління обирається на загальних зборах товариства терміном на 5 років.

Відповідно до витягу з протоколу загальних зборів ЗАТ „ОдАЗ" № 7 від 27.04.2001 р. головою правління був обраний ОСОБА_6 на підставі приписів статуту, зареєстрованого 16 вересня 1994 р. рішенням виконкому Ленінської районної ради м. Одеси.

Відповідно до протоколу засідання Спостережної ради" ЗАТ „ОдАЗ" № 7 від 06.11.2003 року за рішенням вказаної Ради головою правління обрано Горіна Едуарда Олексійовича, який значиться керівником Товариства за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на теперішній час. При цьому у вказаному протоколі № 7 зазначено про покладення обов'язків голови правління акціонерного товариства на Горіна Е.О. до проведення загальних зборів товариства.

В п. 7.8.1 статуту ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" в редакції від 08.06.2001 р. передбачено, що засідання правління і прийняті рішення оформлюються протоколом і підписуються головою правління. Книга протоколів повинна у будь-який час бути надана акціонерам; на їх вимогу видаються засвідчені витяги з книги протоколів.

Статтею 10 Закону України "Про господарські товариства" унормовано, що учасники товариства мають право, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства. На вимогу учасника товариство зобов'язане надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти товариства про його діяльність, протоколи зборів.

Згідно з ст. 116 ЦК України учасники господарського товариства мають право у порядку, встановленому установчим документом товариства та законом, зокрема, одержувати інформацію про діяльність товариства у порядку, встановленому установчим документом.

Крім того, ст. 88 ГК України також встановлює право учасника товариства одержувати інформацію про товариство. Як зазначено у вказаній нормі, на вимогу учасника товариство зобов'язано надати йому для ознайомлення річні баланси, звіти про фінансово-господарську діяльність товариства, протоколи ревізійної комісії, протоколи зборів органів управління товариства тощо.

Поряд з цим відповідно до ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Отже, вказаними нормами та положеннями статуту відповідача передбачено право акціонера товариства на отримання інформації засідань правління товариства, які оформлюються протоколом, та передбачено обов'язок товариства надати акціонеру витяг з книги протоколів засідань правління.

Так, на думку позивача, ухилення відповідача від виконання вказаного обов'язку свідчить про приховування керівництвом товариства діяльності, яка не ґрунтується на вимогах діючого законодавства. Наразі позивач вказує, що законодавство України не передбачає існування акціонерних товариств закритого типу (закритих акціонерних товариств), тим більш зазначеним відповідачем не проводились загальні збори акціонерів 13 років поспіль. З огляду на положення Закону України „Про акціонерні товариства" позивач стверджує, що з 30.04.2011 р. (два роки після набрання вказаним Законом чинності для приведення акціонерними товариством своєї діяльності у відповідність з чинним законодавством) ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" втратило свою дієздатність, акції товариства не підпадають під статус „цінних паперів" та не можуть виступати предметом купівлі-продажу. Наразі позивач вказує, що ЗАТ "Одеський автоскладальний завод" з 30.04.2011 р. не підлягає обслуговуванню депозитарними установами та не повинно знаходитись на обліку у реєстрі власників іменних цінних паперів.

З вказаних обставин, позивач просить скасувати зміни у реєстрі власників іменних цінних паперів, припинити юридичну особу відповідача та провести її ліквідацію у зв'язку з тим, що законодавство України не передбачає існування акціонерних товариств закритого типу (закритих акціонерних товариств) та у зв'язку з непроведенням зазначеним товариством загальних зборів акціонерів 13 років поспіль. Звертаючись до суду із заявленими вимогами, позивачем зазначено, що позов подано ним як акціонером відповідача.

За приписами ч. 2 ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

У відповідності до рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 р. N 15-рп/2002 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів) право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів.

Отже, позов до господарського суду може бути поданий лише за наявності порушеного права.

При вирішенні корпоративного спору господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або законного інтересу, на захист якого подано позов, а також з'ясувати питання про наявність чи відсутність факту їх порушення або оспорювання (п. 11 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13).

Також у вирішенні спорів, що виникають з корпоративних відносин, слід з'ясовувати чи були порушені корпоративні права позивача внаслідок недотримання товариством норм законодавства або вимог установчих документів (п. 2.2 рекомендацій Президії Вищого господарського суду України від 28.12.2007 р. № 04-5/14).

Рішенням Конституційного Суду України від 01.12.2004 р. N 18-рп/2002 щодо офіційного тлумачення окремих положень частини першої статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) визначено, що акціонер може захищати свої права та охоронювані законом інтереси шляхом звернення до суду у випадку їх порушення, оспорювання чи невизнання самим акціонерним товариством, учасником якого він є, органами чи іншими акціонерами цього товариства. Порядок судового захисту порушених будь-ким, у тому числі третіми особами, прав чи охоронюваних законом інтересів акціонерного товариства, які не можуть вважатися тотожними простій сукупності індивідуальних охоронюваних законом інтересів його акціонерів, визначається законом.

Однак, у даному позові, предметом якого є скасування змін у реєстрі власників іменних цінних паперів та припинення юридичної особи відповідача, позивачем не доведено в чому полягає порушення або оспорення його корпоративних прав як акціонера відповідача.

Водночас законодавством України не передбачено, що акціонерне товариство може бути припинено судом за позовом акціонера в разі, якщо загальні збори акціонерів не проводились 13 років поспіль.

Слід зазначити, що порядок припинення юридичної особи за судовим рішенням передбачений ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Згідно ст. 33 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам у результаті злиття, приєднання, поділу, перетворення (реорганізації) або в результаті ліквідації за рішенням, прийнятим засновниками (учасниками) юридичної особи або уповноваженим ними органом, за судовим рішенням або за рішенням державного органу, прийнятим у випадках, передбачених законом. Юридична особа є такою, що припинилася, з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення юридичної особи.

При цьому відповідно до ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підставами для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи, зокрема є: визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом; провадження нею діяльності, що суперечить установчим документам, або такої, що заборонена законом; невідповідність мінімального розміру статутного капіталу юридичної особи вимогам закону; неподання протягом року органам доходів і зборів податкових декларацій, документів фінансової звітності відповідно до закону; наявність в Єдиному державному реєстрі запису про відсутність юридичної особи за вказаним її місцезнаходженням; визнання судом юридичної особи - емітента такою, що відповідає ознакам фіктивності; неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом; нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль; неутворення органів акціонерного товариства протягом року з дня реєстрації Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку звіту про результати приватного розміщення акцій серед засновників акціонерного товариства.

Таким чином, з аналізу наведених норм права вбачається, що перелік підстав для постановлення судового рішення щодо припинення юридичної особи, що не пов'язано з банкрутством юридичної особи регламентований Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" та є вичерпним. Наразі така підстава для припинення підприємницької діяльності юридичної особи як відсутність у діючому законодавстві акціонерних товариств закритого типу законодавцем у вказаний перелік не внесена.

Більш того, слід зазначити, що пунктом 2 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства", на який посилається позивач, передбачено, що через два роки з дня набрання чинності цим Законом втрачають чинність статті 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств.

Вказаний Закон України "Про акціонерні товариства" був опублікований в офіційному друкованому виданні - газеті "Урядовий кур'єр" N 202 від 29.10.2008 року та набрав чинності 30.04.2009 року.

Пунктом 5 розділу XVII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що статути та внутрішні положення акціонерних товариств, створених до набрання чинності цим Законом, підлягають приведенню у відповідність із нормами цього Закону не пізніше ніж протягом двох років з дня набрання чинності цим Законом (тобто в термін до 30.04.2011 року).

Приведенням діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", у відповідність із цим Законом є здійснення таких дій:

1) внесення змін до статуту товариства, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого або закритого акціонерного товариства на публічне акціонерне товариство чи з відкритого або закритого акціонерного товариства на приватне акціонерне товариство за умови, що кількість акціонерів на дату внесення таких змін не перевищує 100 осіб, а також виконання всіх інших вимог цього Закону у статуті товариства;

2) приведення внутрішніх положень товариства у відповідність із вимогами цього Закону.

Датою приведення діяльності акціонерних товариств, створених до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства", у відповідність із вимогами цього Закону є дата державної реєстрації змін до статуту, які в тому числі передбачають зміну найменування акціонерного товариства з відкритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство або закритого акціонерного товариства на публічне або приватне акціонерне товариство.

Часткове виконання вимог абзацу першого цього пункту не є виконанням вимог цього Закону.

З огляду на зазначене, всі акціонерні товариства, створені до набрання чинності Закону України "Про акціонерні товариства", та які в термін до 30.04.2011 р. не привели свою діяльність у відповідність з Законом (тобто не зареєстрували в установленому порядку зміни до статуту) мають у своїй діяльності з 01.05.2011 року керуватись положеннями Закону України "Про акціонерні товариства", а також положеннями статуту та внутрішніми положеннями акціонерних товариств у частині, що не суперечить положенням Закону.

Акціонерні товариства, створені до набрання чинності Законом України "Про акціонерні товариства" та які в термін до 30.04.2011 (включно) не привели свою діяльність у відповідність із цим Законом, порушили вимоги Закону України "Про акціонерні товариства", та відповідно, вчинили правопорушення на ринку цінних паперів.

Відповідно до статті 5 Цивільного кодексу України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності. Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він пом'якшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Враховуючи зазначене, до дій, пов'язаних зі скликанням і проведенням загальних зборів акціонерного товариства, яке не привело свій статут і внутрішні положення у відповідність із нормами Закону, якщо такі дії були розпочаті до 30.04.2011 (включно), застосовуються вимоги законодавства, що діяло на момент початку вчинення таких дій, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Інші дії щодо скликання і проведення загальних зборів акціонерного товариства мають здійснюватись відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства". Вказаний порядок застосування окремих положень Закону України "Про акціонерні товариства" у зв'язку з втратою чинності статей 1 - 49 Закону України "Про господарські товариства" у частині, що стосується акціонерних товариств, надано у роз'ясненнях Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку від 20.05.2011 р. N 7.

При цьому у вказаних роз'ясненнях ДКЦПФР зазначено, відповідно до частини першої статті 1 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" емісія - установлена законодавством послідовність дій емітента щодо випуску та розміщення емісійних цінних паперів.

Статтею 28 Закону України "Про цінні папери та фондовий ринок" встановлена послідовність дій емітента у разі здійснення відкритого (публічного) та закритого (приватного) розміщення цінних паперів.

Відповідно до пункту першого частини першої та пункту першого частини другої цієї статті першим етапом відкритого (публічного) та закритого (приватного) розміщення відповідно є прийняття рішення про розміщення цінних паперів органом емітента, уповноваженим приймати таке рішення.

Таким чином, оскільки емісія цінних паперів це встановлена законодавством послідовність дій, то всі визначені законодавством етапи емісії цінних паперів мають здійснюватись відповідно до законодавства, що діяло на дату прийняття рішення про розміщення цінних паперів уповноваженим органом емітента.

Отже, якщо уповноваженим органом акціонерного товариства, яке не привело свою діяльність у відповідність до Закону України "Про акціонерні товариства", прийнято рішення до 30.04.2011 р. (включно) про емісію цінних паперів акціонерного товариства, то така емісія здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на дату прийняття такого рішення.

Частиною другою статті 113 Цивільного кодексу України встановлено, що господарські товариства можуть бути створені у формі повного товариства, командитного товариства, товариства з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерного товариства.

Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України "Про акціонерні товариства" повне найменування акціонерного товариства українською мовою повинне містити назву його типу (публічне чи приватне) і організаційно-правової форми (акціонерне товариство).

Відповідно до статті 25 Закону України "Про господарські товариства" до акціонерних товариств належать: відкрите акціонерне товариство, акції якого можуть розповсюджуватися шляхом відкритої підписки та купівлі-продажу на біржах; закрите акціонерне товариство, акції якого розподіляються між засновниками і не можуть розповсюджуватися шляхом підписки, купуватися та продаватися на біржі.

Статтею 24 Закону України "Про акціонерні товариства" встановлено, що акції публічного акціонерного товариства можуть купуватися та продаватися на фондовій біржі. Акції приватного акціонерного товариства не можуть купуватися та/або продаватися на фондовій біржі, за винятком продажу шляхом проведення на біржі аукціону.

Отже, організаційно-правовою формою юридичної особи є акціонерне товариство, яке залежно від законодавчого регулювання порядку обігу акцій товариства поділяється на відкрите або закрите відповідно до Закону України "Про господарські товариства" та приватне або публічне відповідно до Закону України "Про акціонерні товариства".

Таким чином, враховуючи законодавче регулювання порядку обігу акцій товариства, положення Закону України "Про акціонерні товариства", які стосуються виключно публічних акціонерних товариств мають застосовуватись лише до відкритих акціонерних товариств, а положення Закону, які стосуються виключно приватних акціонерних товариств мають застосовуватись лише до закритих акціонерних товариств.

Як з'ясовано судом, ТОВ „Регран" на підставі ліцензії НКЦПФР серія АЕ №286597 (строк дії ліцензії з 12.10.2013 р. необмежений) здійснює депозитарний облік цінних паперів, прав на цінні папери та їх обмежень, обіг цінних паперів на рахунках у цінних папе рів власників, зокрема, власників іменних цінних паперів Закритого акціонерного товариства „Оде ський автоскладальний завод". Цінні папери ЗАТ „ОДАЗ" включені до державного реєстру випусків цінних паперів, ведення якого здійснює НКЦПФР (свідоцтво про реєстрацію випуску цінних паперів №101/15/1/98 від 10.06.1998 р., видане Одеським територіальним управління НКЦПФР 09.07.2013 р.). Також цінні папери ЗАТ „ОДАЗ" внесені в реєстр кодів цінних паперів, який веде Публічне ак ціонерне товариство „Національний депозитарій України". На теперішній час не існує будь-яких рішень державних органів, зокрема НКЦПФР, щодо обме ження в обігу цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ". Тому за зверненням власників іменних цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ" ТОВ „Регран" здійснює депозитарні операції з цінними паперами зазначеного еміте нта, зокрема за договорами купівлі-продажу. Так, протягом всього періоду ведення депозитарного обліку цінних паперів ЗАТ „ОДАЗ" здійс нені операції за договорами купівлі-продажу в кількості 102 шт. (перший квартал 2014 р. - 0, другий квартал 2014 р. - 41 договір, третій квартал 2014 р. - 13 договорів, четвертий квартал 2014 р. - 48 договорів). Загальна кількість цінних паперів за зазначеними договорами складає 4,3% від кількос ті емітованих ЗАТ „ОДАЗ" цінних паперів. Документи щодо купівлі-продажу цінних паперів відповідають чинному законодавству, зокрема, ч. 8 ст. 17 ЗУ „Про цінні папери та фондовий ринок".

Доказів проведення ТОВ „Регран" усіх операцій з цінними паперами ЗАТ „ОДАЗ" з порушенням чинного законодавства позивач не надав, а тому його вимоги про скасування змін у реєстрі власників іменних цінних паперів", внесених ТОВ „Регран" на підставі договорів купівлі-продажу акцій після 30.04.2011 року, є необґрунтованими і безпідставними.

Щодо посилань позивача на непроведення відповідачем 13 років поспіль загальних зборів як на підставу припинення юридичної особи відповідача суд зазначає наступне.

Так, наявні в матеріалах справи докази свідчать про скликання відповідачем на протязі 2013 -2014 рр. зборів акціонерів ЗАТ „Одеський автоскладальний завод". Зокрема, згідно переліку акціонерів, які зареєструвалися для участі у річних загальних зборах акціонерів збори проводились 25.04.2013 року, 25.04.2014 року.

При цьому наявна в матеріалах справи копія реєстру (переліку) власників іменних цінних паперів для повідомлення акціонерів про проведення річних загальних зборів, та переліку акціонерів, яким надсилатиметься письмові повідомлення про проведення загальних зборів акціонерного товариства від 18.03.2014 року, свідчать про повідомлення акціонерів про проведення ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" загальних зборів акціонерів. Крім того, оголошення про проведення ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" загальних зборів акціонерів на 19.04.2013 р. і на 25.04.2014 р., до порядку яких були включені питання саме з приводу приведення статуту та внутрішніх положень товариства у відповідність до вимог Закону України "Про акціонерні товариства", опубліковувались у Бюлетені „Цінні папери України" № 55 (1559) від 21.03.2013 р. та № 50 (1803) від 14.03.2014 р. відповідно.

До того ж обізнаність і повідомлення позивача про проведення ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" загальних зборів акціонерів у квітні 2013 року свідчать заяви позивача від 02.04.2013 р. про внесення пропозицій до порядку денного загальних зборів акціонерів ,призначених на 25.04.2013 року, та про надання документів для підготовки до вказаних загальних зборів. На останню заяву позивача ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" листом від 05.04.2013 року № 126/04 було надано відповідь.

Відповідно до протоколу підсумків реєстрації учасників річних загальних зборів акціонерів ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" від 25.04.2013 року (а.с. 62) для участі у загальних зборах зареєструвалися 11 фізичних осіб, які в сукупності володіють 289518 голосуючими акціями, що складає 20,0 % голосуючих акцій.

Статтею 41 Закону України "Про акціонерні товариства" передбачено, що наявність кворуму загальних зборів визначається реєстраційною комісією на момент закінчення реєстрації акціонерів для участі у загальних зборах акціонерного товариства. Загальні збори акціонерного товариства мають кворум за умови реєстрації для участі у них акціонерів, які сукупно є власниками не менш як 60 відсотків голосуючих акцій.

Так, з огляду на неявку всіх акціонерів ЗАТ „Одеський автоскладальний завод", які мають прямий вплив на наявність кворуму, реєстраційною комісією було зафіксовано відсутність кворуму та визнано збори такими, що не відбулися.

На повторно призначені загальні збори акціонерів на 25.04.2014 р., до порядку денного яких аналогічно були включені питання щодо приведення установчих документів у відповідність з нормами Закону України "Про акціонерні товариства", повідомлені належним чином про їх проведення акціонери товариства у достатній кількості не з'явились, у зв'язку з чим реєстраційною комісією повторно зафіксовано відсутність кворуму та визнано збори такими, що не відбулися. Зокрема, відповідно до протоколу підсумків реєстрації учасників річних загальних зборів акціонерів ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" від 25.04.2014 року (а.с. 63) для участі у загальних зборах зареєструвалися 10 фізичних осіб, які в сукупності володіють 297165 голосуючими акціями, що складає 20,5 % голосуючих акцій.

Поряд з цим ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" згідно листа від 29.04.2014 року № 25/04 надсилало до Одеського територіального управління НКЦПФР річні звіти за 2013 рік та протоколи підсумків реєстрації учасників за 2014 рік.

Вказані обставини спростовують доводи позивача про наявність визначених ч. 2 ст. 38 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" підстав, які можуть тягнути за собою постановлення судового рішення про припинення юридичної особи, а саме нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль. До того ж зазначеної позивачем такої підстави для припинення юридичної особи як непроведення товариством загальних зборів акціонерів поспіль 13 років (більше 2 років) законом не передбачено, в законі йде річ саме про нескликання зборів акціонерів.

Поряд з цим ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" згідно листа від 29.04.2014 року № 25/04 надсилало до Одеського територіального управління НКЦПФР річні звіти за 2013 рік та протоколи підсумків реєстрації учасників за 2014 рік.

Також згідно з річною інформацією емітента цінних паперів за 2013 рік (а.с. 65) ЗАТ „Одеський автоскладальний завод" опубліковувалась річна інформація про діяльність Товариства у бюлетені „Цінні папери України" № 79 від 29.04.2014 року та в мережі Інтернет odaz.prat.ua від 29.04.2014 року, також відповідні дані були розміщенні 16.05.2014 року у загальнодоступній інформаційній базі даних Комісії. Відтак, доводи позивача про приховану діяльність відповідача є такими, що не відповідають дійсності.

Окрім того суд зазначає, що статтею 8 Закону України "Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні" передбачені повноваження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, зокрема в п. 31-1 цієї статті зазначено, що Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку має право звертатися до суду з позовом (заявою) про припинення акціонерного товариства внаслідок:

- неподання акціонерним товариством протягом двох років поспіль Національній комісії з цінних паперів та фондового ринку інформації, передбаченої законом;

- нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль.

Тобто вказане свідчить, що у разі встановлення НКЦПФР фактів нескликання акціонерним товариством загальних зборів акціонерів протягом двох років поспіль саме Комісія наділена повноваженнями на усунення вказаних порушень, виявлених у діяльності товариства. Натомість позивач як акціонер такими повноваженнями не наділений, він може захистити свої порушені корпоративні права у встановлений законом спосіб. Так, положеннями ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України визначені способи захисту порушеного права. Водночас, заявлені позивачем вимоги у будь-кому випадку не можуть захистити порушені корпоративні права позивача у обраний ним спосіб навіть у разі встановлення таких порушень.

В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами корпоративних спорів" від 24.10.2008 р. № 13 вказано на неможливість застосування таких способів захисту прав та законних інтересів осіб, що не передбачені чинним законодавством, зокрема ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, та не випливають із положень законодавства. При цьому, встановивши, що предмет позову не відповідає встановленим законом способам захисту прав, господарський суд повинен відмовити в позові.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оцінюючи надані позивачем докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 не відповідають фактичним обставинам справи і вимогам чинного законодавства, тому не підлягають задоволенню.

У зв'язку з тим, що рішення відбулось не на користь позивача, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, відносяться за рахунок позивача.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Закритого акціонерного товариства „Одеський автоскладальний завод", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю „Регран", про скасування змін у реєстрі власників іменних цінних паперів, припинення юридичної особи та проведення її ліквідації відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 09 лютого 2015 р.

Суддя В.С. Петров