Ухвала суду № 42697496, 10.02.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/8682/14-ц 10.02.2015 10.02.2015 10.02.2015

Провадження №22-ц/784/240/15 Суддя по 1 інстанції - Разумовська О.Г.

Доповідач апеляційного суду - Шолох З.Л.

Ухвала

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого - Шолох З.Л.,

суддів - Довжук Т.С., Коломієць В.В.,

при секретарі судового засідання - Романенко Ю.О.,

за участю позивачки ОСОБА_2, представників відповідачки ОСОБА_3 - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, третьої особи - ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою

ОСОБА_2

на рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року у справі

за позовом

ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_6, ОСОБА_7, адміністрація Заводського району Миколаївської міської ради, Миколаївське відділення Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз, Комунальне підприємство Миколаївське міжміське бюро технічної інвентаризації», про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановила:

У вересні 2014 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні виділеною їй частиною земельної ділянки по АДРЕСА_1.

В обгрунтування позову зазначала, що вона з відповідачкою, а також і треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є співвласниками житлового будинку АДРЕСА_1.

Посилалась на те, що рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2008 року, визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 597 кв. м, за вказаною адресою, який відповідачка порушила.

Влітку 2014 року відповідачка самовільно перемістила огорожу на межі їх земельних ділянок та зайняла частину земельної ділянки, площею 5 кв. м, яка виділена рішенням суду в її (позивачки) користування.

Крім того, ливневі труби для відведення дощових вод у дворі, відповідачка облаштувала на виділеній їй земельній ділянці, заглибивши їх у землю.

Посилаючись на викладені обставини, позивачка просила усунути перешкоди у користуванні виділеною їй земельною ділянкою шляхом покладення зобов'язання на відповідачку звільнити самовільно зайняту земельну ділянку, встановити капітальну огорожу висотою 2 метри на межі їх палісадника, а також звільнити виділену їй земельну ділянку від ливневих труб для відведення дощових вод у дворі.

Заперечуючи проти позову відповідачка ОСОБА_3, а також треті особи ОСОБА_6 та ОСОБА_7, посилались на безпідставність позовних вимог.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року закрите провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування ливневих труб на підставі п. 2 ч. 1 ст. 205 ЦПК України, оскільки суд вважав, що є таке, що набрало законної сили рішення суду, постановлене з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року відмовлено у задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

В апеляційній скарзі позивачка, посилаючись на незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, просила його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити її позовні вимоги.

В суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 заявила клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи для підтвердження факту зайняття відповідачкою виділеної їй в користування земельної ділянки, а також облаштування на ній ливневих труб для відведення дощових вод у дворі.

При цьому посилалась на те, що судом першої інстанції не було роз'яснено їй право на проведення експертизи.

Відповідач та його представник заперечували проти проведення експертизи, посилались на те, що позивач безпідставно не реалізувала своє право в суді першої інстанції.

Як вбачається із матеріалів справи, рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2008 року, визначено порядок користування земельною ділянкою, площею 597 кв. м, по АДРЕСА_1 між співвласниками житлового будинку № 5 за вказаною адресою, а також визначені частки співвласників у праві власності на житловий будинок.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року виправлено описку, допущену в описовій та резолютивні частині рішення Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року (а.с. 92-95).

Зокрема, ОСОБА_2 на підставі вищезазначеного рішення у будинку № 5 належить 42/100 часток, а ОСОБА_3, яка є спадкоємцем ОСОБА_8 - 30/100 часток. До ОСОБА_3 також перейшло і право користування земельною ділянкою, в межах, визначених судом щодо ОСОБА_8

28/100 часток домоволодіння, які належали ОСОБА_9, він подарував 12 грудня 2007 року ОСОБА_6, яка 11 січня 2008 року подарувала 14/100 часток цього ж домоволодіння своїй дочці ОСОБА_7, які разом користуються земельною ділянкою, виділеною рішенням суду у користування ОСОБА_9 (а.с. 125-131).

Рішення суду щодо визначення порядку користування земельною ділянкою в примусовому порядку не виконувалось.

Ідеальні частки співвласників вказаного домоволодіння реально не виділені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, ОСОБА_2 вказувала, що ОСОБА_3 безпідставно користується частиною земельної ділянки, виділеної в її особисте користування вищезазначеним рішенням суду від 5 листопада 2007 року у відповідності до 2 варіанту судової технічно-будівельної експертизи, проведеної Миколаївським відділенням Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз 16 серпня 2007 року № 4132-4133 (а.с. 132-139). Проте, для з'ясування цих обставин необхідні спеціальні знання.

В порушення вимог ст.11 та ч. 4 ст. 10 ЦПК України, суд першої інстанції не роз'яснив позивачці її право заявити клопотання про призначення експертизи.

Колегія суддів вважає, що заявлене клопотання підлягає частковому задоволенню відповідно до ст. 143 ЦПК України, оскільки апеляційний суд хоча й переглядає справу лише в межах позовних вимог, заявлених в суді першої інстанції, проте для вирішення спору суттєве значення має з'ясування питання щодо фактичного землекористування сторін, для чого необхідні спеціальні знання.

Ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 10 лютого 2015 року скасована ухвала Заводського районного суду м. Миколаєва від 9 грудня 2014 року, а справа в частині позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтування ливневих труб для відведення дощових вод у дворі, направлена до суду першої інстанції на новий розгляд.

За такого, клопотання позивачки про те, щоб поставити на вирішення експертизи питання чи знаходиться належна ОСОБА_3 ливнева труба для відведення дощових вод у дворі, на виділеній їй у користування земельній ділянці, задоволенню не підлягає, оскільки зазначене є предметом розгляду суду першої інстанції.

З урахуванням викладеного та відповідно до вимог п. 5 ч.1 ст. 202 та ч.1 ст. 203 ЦПК України на час проведення експертизи слід зупинити провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 143,144, 202, 304 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Клопотання позивачки ОСОБА_2 задовольнити частково.

Призначити по справі судову будівельно-технічну експертизу, проведення якої доручити Миколаївському відділенню Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Попередити експертів про кримінальну відповідальність по ст. ст. 384, 385 КК України за відмову від надання висновку та завідомо неправдивий висновок.

На вирішення експертизи поставити такі питання:

Чи відповідає площа та межі земельних ділянок, які знаходяться у фактичному користуванні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (яка є правонаступником ОСОБА_8) по АДРЕСА_1, порядку користування земельною ділянкою, який визначений рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 листопада 2007 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 13 лютого 2008 року, з урахуванням ухвали Заводського районного суду м. Миколаєва від 5 березня 2013 року про виправлення описки ?

У розпорядження експерта надати матеріали цивільної справи № 22ц/784/240/15, яка знаходиться в провадженні апеляційного суду Миколаївської області, а також архівну справу № 2- 3764-2007 Заводського районного суду м. Миколаєва за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_9, ОСОБА_2 про визначення порядку користування земельною ділянкою.

Витрати на проведення експертизи покласти на позивачку ОСОБА_2

Провадження у справі на період проведення експертизи зупинити.

Ухвала апеляційного суду в частині зупинення провадження у справі може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий Судді: