Вирок № 42697029, 13.02.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5920/14-к

ВИРОК

іменем України

"13" лютого 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючої судді -- Домарєвої Н.В., суддів - Тустановського О.М., Дробинського О.Е.,

прокурора - Луценко С.В.,

секретаря судового засідання - Сиверин Л.А.,

обвинуваченого - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3,

потерпілого - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вознесенська кримінальне провадження № 12014150190002452 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 українця, громадянина України, уродженця с. Терни, Любенського району, Полтавської області, не працюючого, тимчасово проживаючий за адресою: АДРЕСА_1, раніше судимого: 1)19.05.2003 року Лубенським міським судом Полтавської області по ч. 3 ст. 185 КК України до 3-х років позбавлення волі, звільнився 03.03.2005 року згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на 10 місяців 26 днів, 2) 31.08.2010 року Лубенським міським судом Полтавської області за ч. 2 ст. 186 КК України до 4-х років позбавлення волі, звільнився 07.05.2012 року згідно ст. 81 КК України умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 28 днів,

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч.1 ст.115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

14.11.2014 року біля 03 години в АДРЕСА_1, ОСОБА_2 перебуваючи у приміщенні будинку за вказаною адресою, на підґрунті особистих неприязнених стосунків, з метою заподіяння умисних тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, застосовуючи ніж, наніс один удар в область лівої частини грудної клітини, тобто в область розміщення життєво важливого органа людини - серця, чим заподіяв проникаюче ножове поранення без пошкоджень внутрішніх органів. В результаті дій ОСОБА_2 ОСОБА_4 були заподіянні тяжкі тілесні ушкодження.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 в вчиненні даного злочину повністю підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, а саме:

Поясненнями обвинуваченого ОСОБА_2, який в судовому засіданні винним себе визнав, цивільний позов прокурора також визнав, але стверджує, що умислу на позбавлення життя потерпілого у нього не було. Обвинувачений пояснив суду, що 13.11.2014 року приблизно о 18 годині він прийшов до дому, о 20 годині того ж дня за власною ініціативою до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_5 згодом ОСОБА_6 з водкою, з метою з'ясування стосунків та його побиття, вони разом розпивали спиртні напої у веранді. Між обвинуваченим та всіма присутніми виникла сварка. Зокрема, ОСОБА_4 зауважував на тому, що він поганий з'ять, та обвинувачений пійшов в іншу кімнату спати, тоді зайшов ОСОБА_4 та звав продовжувати вживання спиртних напоїв та між ними знов виникла сварка, в результаті якої потерпілий вдарив обвинуваченого декілька разів в обличчя та той падав. Потім потерпілий схватив ніж, який був на столі та вказав обвинуваченому: «я тебе порішу», та цей ніж якось випав з рук потерпілого на стіл, тоді обвинувачений побачив, як ОСОБА_6 та ОСОБА_5 побігли до нього з палками, тоді він в свою чергу схватив цей ніж та махав ним з криком :«не підходь» та наніс тілесне ушкодження в бік потерпілому. Як саме це сталося він не розуміє, оскільки був переляканий та захищався, перебував в стані алкогольного сп'яніння. Дані події відбулися на кухні. При нанесені їм тілесного пошкодження потерпілому, окрім них інших присутніх не було. Потім тілесні ушкодження обвинуваченому наносили свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_5. Приїхала швидка допомога за викликом ОСОБА_5. Крім того, обвинувачений вказав, що примирився з потерпілим, приходив до нього до лікарні, до вказаних подій стосунки були нормальні, виникали словесні конфлікти; в судовому засіданні обвинувачений висловив жаль з приводу вчиненого.

Поясненнями потерпілого ОСОБА_4, який в судовому засіданні пояснив, що 14.11.2014 року він поїхав з ОСОБА_5 до ОСОБА_2, потім приїхав ОСОБА_6, всі разом вони розпивали спиртні напої. Між ним та ОСОБА_2 виникла сварки. Потім ОСОБА_2 пішов у кімнату, потерпілий зайшов за ним, де обвинувачений мовчки наніс тілесне ушкодження потерпілому в область серця та потерпілий вийшов з кімнати, зустрів його ОСОБА_5 Тоді ОСОБА_6 вибив у обвинуваченого ніж, наніс тілесні ушкодження обвинуваченому та витягнули обвинуваченого на вулицю. Стверджує, що ніяких тілесних ушкоджень ОСОБА_2 не наносив. Крім того, потерпілий вказував, що наступного дня свідок ОСОБА_5 повідомляв йому, що в день події злочину казав йому, що обвинувачений брав на кухні ніж. Десь через годину викликали швидку допомогу, оскільки кров не зупинялася. Крім того, пояснив, що претензій не має до обвинуваченого, має намір стягнути з нього матеріальну шкоду, пояснює, що не знає, чи був у обвинуваченого умисел на вбивство.

Поясненнями свідка ОСОБА_6, який пояснив суду, що з обвинуваченим ніяких стосунків не має, з потерпілим друзі. Свідок вказав, що 13.11.2014 року він разом з обвинуваченим ОСОБА_2, потерпілим ОСОБА_4, свідком ОСОБА_5 вживали спиртні напої на веранді. ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння сидів на полу та кричав, тоді потерпілий відправив його спати, та через пару хвилин пійшов подивитися чи ліг він спати, а коли повернувся, то по його одягу йшла кров. На питання, хто це зробив, потерпілий відповів, що ОСОБА_2, при цьому пояснював, він його мабуть подряпав. Тоді він зайшов в кімнату ОСОБА_2, який сидів з ножем на ліжку, та просив його відати ніж та піти подивитися, що він вчинив, на що той стрибав з ножем з криками: «йди сюди». Тоді свідок вибив палкою у обвинуваченого ніж та завдав удари по голові останньому та потягнув до веранди. Як обвинувачений наносив тілесні ушкодження потерпілому він не бачив.

Поясненнями свідка ОСОБА_5, який суду пояснив, що з обвинуваченим у нього стосунки нормальні, з потерпілим -- дружні. При цьому вказав, що він проживає з обвинуваченим, як орендар. З 13.11.2014 року на 14.11.2014 року він разом з обвинуваченим, потерпілим, потім із ОСОБА_6 вживали спиртні напої. Потім виник конфлікт між ОСОБА_2 та ОСОБА_4. ОСОБА_2 вдарив в бік потерпілого, той дав його запотиличник. Згодом обвинувачений сам пішов до кімнати. Та коли свідок пішов за ним, то побачив у нього ніж, тоді він був у кухні, та просив його відати ніж, але той не послухався. Тоді він пішов з будинку на вулицю та повідомив потерпілому, що у обвинуваченого у руках був ніж. ОСОБА_4 пішов до кімнати ОСОБА_2, а повернувся з тілесним ушкодженням в ділянці серця та вказав, що обвинувачений його вдарив ножем. Свідок зайшов до кімнати ОСОБА_2 за ватою, та бачив, як останній там сидів з ножем. Потім він дав дошку ОСОБА_6, на його проханням, та той вибив ніж у обвинуваченого при цьому він присутній не був. Стверджує, що обвинуваченому тілесні ушкодження наносив лише свідок ОСОБА_6 Ніяких погроз позбавити життя потерпілого зі сторони обвинуваченого він не чув.

Вина обвинуваченого також підтверджується дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами:

Протоколом огляду місця події від 14.11.2014 року та фото таблицями до нього, відповідно до якого оглянуто місце вчинення злочину, а саме територія домоволодіння, що розташоване по АДРЕСА_1, та зокрема вилучені 2 ножі, куртка чоловіча, джинси чоловічі з плямами бурого кольору (а.п.29-38); Висновком експерта № 577 від 12.12.2014 року, згідно якого експертиза проведена за матеріалами справи: за медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_4, відповідно до якої у лівій половині грудної клітини визначається рана 1х2 см, з рівними краями, без ревізії проникає у черевну порожнину. Пошкоджень внутрішніх органів не виявлено. Висновок: травматичне пошкодження нижньої долі лівої легені. У ОСОБА_4 виявлено 1) проникаюче ножове поранення лівої половини грудної клітини, без пошкодження внутрішніх органів; 2) враховуючи розміри рани і рівні края тілесні ушкодження виникли від дії предметів, які наділені колючо-ріжучими властивостями. Могли виникнути від удару вістрям клинка ножа до госпіталізації в Вознесенську ЦРЛ, куди поступив 14.11.2014 року о 3 годині 30 хвилин; 3) тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознакам небезпеки для життя; 4) враховуючи локалізацію рани, тілесні ушкодження знаходяться в ділянки серця (а.п.41-42); Висновком експерта № 142 від 12.12.2014 року, відповідно до якого надані на експертизу ножі, вилучені 14.11.2014 року в ході проведення огляду місця події за адресою: АДРЕСА_1, до холодної зброї не відноситься, дані ножі є кухонними ножами господарсько-побутового призначення, виготовлені промисловим способом (а.п.48-51). Висновком експерта № 540 від 12.12.2014 року, яким на підставі судово-медичного освідування та медичної карти ОСОБА_2 встановлено, що останній 14.11.2014 року отримав легкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середньої тяжкості по ознаку тривалості розладу здоров'я (а.п.43-45). Речовими доказами (а.п.63)

На підставі досліджених в судовому засіданні вищевказаних доказів, суд робить висновок про те, що обвинувачений ОСОБА_2 заподіяв ОСОБА_4 тяжкі тілесні ушкодження, небезпечні для життя в момент заподіяння. Суд вважає, що в діях обвинуваченого міститься склад злочину, передбачений ч.1 ст.121 КК України, тобто спричинення ОСОБА_4 умисного тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння, оскільки відповідно до ст. 15 КК та п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 р. № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» закінчений замах на умисне вбивство особи може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли винна особа усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання.

Дії ОСОБА_2 судом не можуть бути кваліфіковані за ч.2 ст.15, ч.1 ст.115 КК України, так як доказів того, що умисел ОСОБА_2 був направлений саме на умисне заподіяння смерті ОСОБА_4 суду не надано. Відповідно до висновку № 577 від 12.12.2014 року, згідно якого у стаціонарного хворого ОСОБА_4, у лівій половині грудної клітини визначається рана 1х2 см, з рівними краями, без ревізії проникає у черевну порожнину. Пошкоджень внутрішніх органів не виявлено. Травматичне пошкодження нижньої долі лівої легені, тілесні ушкодження виникли від дії предметів, які наділені колючо-ріжучими властивостями, тілесні ушкодження відносяться до тяжких тілесних ушкоджень по ознакам небезпеки для життя, тілесні ушкодження знаходяться в ділянки серця. Крім того, між обвинуваченим та потерпілим були родинні відносини, для потерпілого обвинувачений є зятем. Потерпілий ОСОБА_4 за власною ініціативою прийшов до місця проживання обвинуваченого з метою з'ясувати стосунки, де вони у компанії розпивали спиртні напої. Під час словесного конфлікту з потерпілим, до спричинення тілесного ушкодження та під час та після нанесення поранення потерпілому обвинувачений ніяких погроз вбивством не висловлював. Після нанесення одиничного проникаючого поранення припинив свої дії, залишився у кімнаті, при цьому знаряддя злочину продовжував тримати у руках, надав потерпілому можливість покинути приміщення та не намагався його переслідувати. Після вчинення злочину обвинувачений відвідував потерпілого у лікарні з продуктами харчування, домовився з потерпілим про надання допомоги. Дані обставини підтверджуються поясненнями обвинуваченого, потерпілого, свідків, наданими в судовому засіданні. На думку суду обвинувачений ОСОБА_2 не вчинив дії, направленні на закінчений замах на вчинення умисного протиправного заподіяння смерті людині (вбивство), тобто у обвинуваченого був відсутній умисел на замах на умисне вбивство потерпілого. А тому його дії необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ч. 1 ст. 121 КК України.

Обираючи міру покарання обвинуваченому суд враховує ступінь тяжкості, особу винного, пом'якшуючі та обтяжуючі обставини.

Обставиною, яка пом`якшує покарання обвинуваченому відповідно до ст. 66 КК України суд визнає щире каяття, визнання вини.

Обставиною, що обтяжує покарання відповідно до ст. 67 КК України обвинуваченому ОСОБА_2 суд визнає вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.

Також суд враховує, що за місцем мешкання обвинувачений характеризується посередньо, не працює, (а.п.59), співмешкає, проживає без реєстрації, на обліках у лікарів нарколога та психіатра не перебуває (а.п.60-61).

З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 повинно бути призначене покарання в виді позбавлення волі в межах санкції ч. 1 ст. 121 КК України, яке буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Суд не знаходить підстав для можливості призначення покарання ОСОБА_2 із застосуванням ст. ст. 69 та 75 КК України та також вважає, що він не знаходився у стані необхідної оборони. Суд вважає, що перевиховання обвинуваченого можливе лише в умовах ізоляції від суспільства.

Цивільний позов Вознесенського міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі фінансового управління Вознесенської міської ради про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі - 1039 гривень, 56 копійок підлягає повному задоволенню, як підтверджений матеріалами кримінального провадження, на підставі ст.128 КПК України та ст. 1206 ЦК України, яка передбачає, що особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ст.ст. 118, 124 КПК України судові витрати на залучення експерта для проведення експертизи також підлягають стягненню з обвинуваченого в повному обсязі.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 369-376 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років, 3 (трьох) місяців позбавлення волі.

Зарахувати в строк відбування покарання ОСОБА_2 строк затримання з 14.11.2014 року по 17.11.2014 року (а.п.17).

Строк відбування покарання обчислювати з дня затримання за вироком суду.

Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_2 до вступу вироку в закону силу залишати без змін -- домашній арешт.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь фінансового управління Вознесенської міської ради (р/р 31419544700007 в ГУДКУ Миколаївської області, м. Вознесенськ, ОКПО 23406957, код 24060300) витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_4 у розмірі - 1039 гривень, 56 копійок (а.п.9-10).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати за проведення експертизи № 142 у сумі - 245 грн. 70 коп. (а.п.47)

Речові докази - сліди, змиви, які знаходяться в кімнаті зберігання речових доказів у Вознесенському МВ УМВС - знищити (а.п.63-64).

Речовий доказ - ніж з рукояткою червоно-синього кольору, яким було спричинено тяжке тілесне ушкодження потерпілому ОСОБА_4, який знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів у Вознесенському МВ УМВС - знищити (а.п.63-64).

Речовий доказ: одяг та інший ніж - які знаходиться в кімнаті зберігання речових доказів у Вознесенському МВ УМВС - передати обвинуваченому ОСОБА_2, як власнику(а.п.63-64).

Апеляції на вирок можуть бути подані до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд на протязі 30 (тридцяти) днів з дня проголошення вироку, а обвинуваченим в той же строк, з моменту вручення копії вироку.

Головуюча суддя Н.В.Домарєва

Суддя О.М.Тустановський

Суддя О.Е.Дробинський