Рішення № 42697026, 10.02.2015, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/5948/14-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючого - судді Вуїва О.В., при секретарі Заблоцькій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вознесенську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

В грудні 2014 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в якому (з врахуванням уточненого позову зі зменшеними позовними вимогами) вказував, що 19 лютого 2008 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) та відповідачем був укладений кредитний договір б/н, відповідно до якого банк надав останньому кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 8 000 грн. з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту, а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредитні кошти шляхом щомісячного повернення чергової частини кредиту, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 30 % річних від суми залишку заборгованості, щорічну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 375 грн. (з 2010 року - 500 грн.) та комісію за надання додаткових банківських послуг.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплачувати банку проценти за підвищеною ставкою - 60 % річних від простроченої суми, а також сплатити неустойку: при виникненні порушених зобов'язань - пеню в розмірі 1 % від заборгованості (з 01 лютого 2013 року - пеню, розраховану, як базова процентна ставка по договору /30 + 50 грн.), а при порушенні будь-якого з передбачених грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів - штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього, в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Однак відповідач умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 30 листопада 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 30 червня 2011 року в розмірі 16 453,52 грн., в тому числі 7 437,29 грн. заборгованості за кредитом, 7 785,11 грн. заборгованості по процентам, 1 261,12 грн. заборгованості по штрафам.

Проте ОСОБА_1 судове рішення не виконав, продовжує порушувати виконання умов договору в зв'язку з чим станом на 30 листопада 2014 року виникла заборгованість по процентам - 9 959,04 грн., заборгованість по сплаті комісії - 500 грн., нарахована пеня за порушення умов договору в розмірі 1 620,59 грн..

Вказану заборгованість позивач просив стягнути з ОСОБА_1 на свою користь в повному обсязі.

В судове засідання представник позивача не з'явився, направивши на адресу суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, відповідно до ч. 5 ст. 74 ЦПК України вважається належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи за місцем його реєстрації, причину неявки суду не повідомив.

Суд вважає за необхідне ухвалити заочне рішення, оскільки представник позивача в своїй заяві не заперечує проти такого вирішення справи.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних в ній доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема судом встановлено, що 19 лютого 2008 року ЗАТ КБ «ПриватБанк» (правонаступником якого є позивач) уклав у письмовій формі з ОСОБА_1 кредитний договір б/н в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов та Правил надання банківських послуг (далі -Умов), Правил користування платіжною картою, банківських тарифів, діє з моменту його укладення до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань.

Відповідно до договору банк надав ОСОБА_1 кредит у вигляді встановленого на платіжну карту кредитного ліміту в розмірі 8 000 грн. з можливістю односторонньої зміни кредитодавцем розміру ліміту (заява, п.п. 3.2, 3.3, 5.3 Умов), а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредитні кошти шляхом щомісячного повернення чергової частини кредиту, а також щомісячно сплачувати проценти за користування ним в розмірі 2,5 % на місяць (30 % річних) від суми залишку заборгованості, щорічну комісію за обслуговування кредиту в розмірі 375 грн. (з 2010 року - 500 грн.) та комісію за надання додаткових банківських послуг.

Наслідками порушення договору в частині своєчасного виконання зобов'язань позичальником є обов'язок останнього сплачувати банку проценти за підвищеною ставкою - 5 % на місяць (60 % річних) від простроченої суми, а також сплатити неустойку: при виникненні порушених зобов'язань - пеню в розмірі 1 % від заборгованості (з 01 лютого 2013 року - пеню, розраховану, як базова процентна ставка по договору /30 + 50 грн.), а при порушенні будь-якого з передбачених грошових зобов'язань більше ніж на 30 днів - штраф в розмірі 250 грн. + 5% від суми позову.

Крім цього, в разі порушення позичальником взятих на себе зобов'язань, банк наділений правом вимоги дострокового повернення кредиту.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Положення ст.ст. 546, 548-551 ЦК України вказують на те, що сторони зобов'язання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобов'язання забезпечується неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в законі або договорі.

Відповідно до ст. 611, ч. 2 ст. 612, ст.ст. 623-625, ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцю позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення позики або її чергової частини (прострочення боржника) він не звільняється від обов'язку виконання зобов'язання, зокрема повинен достроково повернути суму позики разом з процентами та іншими нарахуваннями, відшкодувати позикодавцю збитки та сплатити неустойку.

Судом встановлено, що відповідач умови договору в частині вчасного повернення кредиту, сплати процентів за користування ним та комісії належним чином не виконував в зв'язку з чим рішенням Вознесенського міськрайонного суду від 30 листопада 2011 року з нього на користь банку стягнуто борг, що виник станом на 30 червня 2011 року в розмірі 16 453,52 грн., в тому числі 7 437,29 грн. заборгованості за кредитом, 7 785,11 грн. заборгованості по процентам, 1 261,12 грн. заборгованості по штрафам.

Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Підстави припинення зобов'язання передбачені ст.ст. 599-601, 604-609 ЦК України.

Зокрема, відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Тому наявність рішення суду про стягнення боргу за грошовим зобов'язанням, що не було виконане вчасно, не може свідчити про припинення між сторонами зобов'язання до дня його фактичного виконання.

Оскільки з матеріалів справи вбачається, що відповідач судове рішення про стягнення боргу не виконав, а тому зобов'язання між сторонами не припинилося.

Таким чином ПАТ КБ «ПриватБанк» правомірно продовжував нараховувати ОСОБА_1 проценти за користування кредитом, комісію, пеню за порушення умов договору в період з 30 червня 2011 року по 30 листопада 2014 року.

Станом на 30 листопада 2014 року заборгованість по процентам становить 9 959,04 грн., заборгованість по сплаті комісії - 500 грн., що повністю підтверджується наданим розрахунком боргу та випискою з рахунку позичальника.

Водночас в матеріалах справи відсутні жодні докази, що б спростували доводи банку щодо наявності та розміру боргу, докази щодо повного або часткового погашення відповідачем вказаної заборгованості, а також докази щодо наявності передбачених законом чи договором підстав, які б повністю, частково або тимчасово звільняли позичальника від виконання взятих на себе зобов'язань.

В зв'язку з встановленим та на підставі ст.ст. 526, 530 ЦК України вказана заборгованість підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» в повному обсязі.

Що стосується неустойки (пені за порушення зобов'язань), то суд виходить з того, що вона нарахована позивачем підставно, проте частково поза межами встановленої законом позовної давності.

Згідно ст. 526 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України).

До вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) законом встановлено позовну давність в один рік (п.1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).

Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 3 вересня 2014 року ухвалив постанову у справі № 6-100цс14, предметом якої був спір про стягнення заборгованості за договором позики.

Зі змісту постанови Верховного Суду України слідує, що позовна давність по вимогам про стягнення неустойки підлягає застосуванню судом незалежно від наявності заяви сторони про її застосування та незалежно від обумовлення сторонами в договорі іншого, більш тривалого строку. При цьому, виходячи з правової природи пені, яка нараховується за кожен день прострочення, право на позов про стягнення пені за кожен окремий день виникає щодня на відповідну суму, а позовна давність за позовом про стягнення пені відповідно до статті 253 ЦК України обчислюється по кожному дню, за який нараховується пеня, окремо, починаючи з дня, коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

За таких обставин з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає стягненню неустойка (пеня) в межах річного строку до дня звернення до суду (22 грудня 2014 року), однак в межах позовних вимог, а саме за період з 22 грудня 2013 року по 30 листопада 2014 року, що становить 550 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача згідно розміру задоволених вимог також підлягають стягненню понесені останнім судові витрати, а саме 243,60 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 88, 209, 212, 213, 214, 215, 226, 228, 233 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 19 лютого 2008 року, що утворилася станом на 30 листопада 2014 року, а саме заборгованість по процентам за користування кредитом - 9 959 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 04 копійки, заборгованість по сплаті комісії - 500 (п'ятсот) гривень, пеню за порушення умов договору - 550 (п'ятсот п'ятдесят) гривень, а всього в загальному розмірі 11 009 (одинадцять тисяч дев'ять) гривень 04 копійки, перерахувавши кошти на розрахунковий рахунок (р/р 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570), а також в повернення 243 (двісті сорок три) гривні 60 копійок судових витрат, перерахувавши вказану суму на розрахунковий рахунок (р/р 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570).

Заочне рішення може бути переглянуте за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом десяти днів з дня отримання ним копії рішення.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Миколаївської області через міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Вуїв