Рішення № 42692462, 10.02.2015, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/315/15 Справа № 182/3045/14-ц Головуючий у 1 й інстанції - Багрова А. Г. Доповідач - Рудь В.В.

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:

Головуючого судді: Рудь В.В.

суддів: Ткаченко І.Ю., Повєткіна В.В.

при секретарі: Левцунову І.В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» на рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

В с т а н о в и л а :

У квітні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» звернулось з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості(а.с.1-2).

Позивач зазначав, що відповідно до укладеного договору №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року ОСОБА_3 отримав 04.04.2006 року кредит у розмірі 15 315,20 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 25,08% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Згоду на те, що підписана заява разом з Умовами надання кредиту фізичним особам(«Розстрочка»)(Стандарт) складає між ним і банком договір, ОСОБА_3 підтвердив підписом.

Згідно умов договору погашення заборгованості здійснюється в наступному порядку: щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати банку грошові кошти (щомісячний платіж) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, за відсотками, комісією, а також інші витрати згідно умов.

У зв'язку з порушеннями зобов'язань за кредитним договором відповідач станом на 09.04.2014 року має заборгованість 171 507,58 грн., яка складається із наступного: 63,81 грн. - заборгованість за кредитом; 54251,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 117192,61 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф(фіксована частина); 7716,32 грн. - штраф(процентна складова).

Посилаючись на викладені обставини, позивач просив за відрахуванням суми у розмірі 17 181,12 грн., яка була задоволена судовим наказом Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 17.11.2006 року, стягнути з ОСОБА_3 заборгованість за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року у сумі 162 542,78 грн. та судові витрати.

Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року позов задоволено частково(а.с.42-43).

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість за кредитом у розмірі 63,81 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 542,51 грн.; заборгованість по пені за користування кредитом - 1171,92 грн., всього 1778,24 грн., судові витрати у розмірі 243,60 грн. В іншому відмовлено.

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «Приватбанк» просить рішення суду скасувати, ухвалити нове рішення про задоволення позову ПАТ КБ «Приватбанк» про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 162542,78 грн., посилаючись на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права(а.с.46-51).

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.ст.526,527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст.548 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

За змістом ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання(неналежне виконання).

Згідно зі ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Задовольняючи позов частково та зменшуючи визначену позивачем суму заборгованості до зазначеної у судовому рішенні суми, суд виходив із положень ст.616 ЦК України, яка передбачає правові наслідки порушення зобов'язання з вини кредитора, зазначивши у судовому рішенні, що кредитор не вживав майже протягом восьми років заходів щодо зменшення суми заборгованості, чим сприяв її збільшенню за рахунок нарахування процентів та пені, що значно перевищує суму кредиту.

Однак такі мотиви щодо часткового задоволення позову не можна визнати обгрунтованими з огляду на наступне.

Так, по справі встановлено, що згідно заяви позичальника №DNH4KS26520174 від 04.04.2006 року та Умов надання споживчого кредиту між ВАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є ПАТ КБ «ПриватБанк»(а.с.13-16), та ОСОБА_3 укладено договір про надання кредиту, за умовами якого банк надав останньому кредит в розмірі 15 557,04 грн. на строк 42 місяці по 05.10.2009 року. Позичальник зобов'язався належним чином прийняти, використовувати і повернути банку отримані кошти, погашення заборгованості здійснювати в наступному порядку: щомісяця в період сплати, за який приймається період з «21» по «28» число кожного місяця, повинен надавати банку грошові кошти(щомісячний платіж) у сумі 563,03 грн. для погашення заборгованості за кредитом, яка складається із заборгованості за кредитом, відсотками, комісією, а також інші витрати згідно Умов(а.с.6).

При підписанні заяви ОСОБА_3 виразив свою згоду, що ця заява разом з запропонованими ПриватБанком Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам, Тарифами складає між ним та Банком кредитно-заставний договір, що підтверджується заявою позичальника ОСОБА_3 №DNH4KS26520174 від 04.04.2006 року(а.с.6).

Отже, наведені обставини свідчать, що сторони договору: ПАТ КБ "ПриватБанк" та ОСОБА_3 при укладанні кредитного договору визначили на свій розсуд умови надання та повернення кредиту, які були ними погоджені, що не протирічить ст.ст.6,627 ЦК України, на підставі якого між ними виникли цивільні права та обов'язки.

Із справи вбачається, що 17 листопада 2006 року Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області згідно заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» видано судовий наказ про стягнення з ОСОБА_3 17 181,12 грн. заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 року та судового збору у сумі 85,91 грн.(а.с.3).

Із заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» від 27.10.2006 року про видачу судового наказу, дослідженої в судовому засіданні апеляційної інстанції, вбачається, що заявник станом на 26.10.2006 року визначив у боржника ОСОБА_3 заборгованість у сумі 17 181,12 грн., яка складається із наступного: 15 262,64 грн. - заборгованість за кредитом; 1 767,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 150,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором(а.с.72-73).

Судовий наказ від 17 листопада 2006 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 року у розмірі 17 181,12 грн. та судового збору у сумі 85,91 грн., видано згідно вказаної заяви ЗАТ КБ «Приватбанк» та зазначених в ній складових заборгованості(а.с.3,72-73).

Як видно із справи, обгрунтовуючи позов, позивач просив суму 17 181,12 грн., яка стягнута з ОСОБА_3 вказаним судовим наказом, відрахувати від визначеної станом на 09.04.2014 року суми заборгованості у розмірі 171 507,58 грн. та стягнути 162542,78 грн., яка складається із наступного: 63,81 грн. - заборгованість за кредитом; 54 251,16 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 117 192,61 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором; штрафи відповідно до п.5.3 Умов та правил надання банківських послуг: 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); 7716,32 грн. - штраф (процентна складова), всього стягнути 162 542,78 грн. (а.с.1-2,4-5).

Із виписки по рахунку «29094500041434 ОСОБА_3» вбачається, що в період з 30.05.2006 року по 16.09.2014 року ОСОБА_3 сплачував відповідні суми на погашення кредиту від 04.04.2006 року, у тому числі погашення проводилось із пенсії на підставі виконавчого листа(а.с.31-32).

Із досліджених у судовому засіданні апеляційної інстанції довідки Управління Пенсійного фонду Україниу в м.Нікополі та Нікопольському районі Дніпропетровської області від 22.12 2014 року вбачається, що з пенсії ОСОБА_3 згідно виконавчого листа №2н-1130 від 17.11.2008 року, виданого Нікопольським міськрайонним судом, надісланого відділом державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції 08.12.2008 року вх.3781/06 на користь ПАТ «Приватбанк» з січня 2009 року по травень 2014 року було утримано та перераховано 17282,03 грн.(а.с.108-109).

В повідомленні Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції від 22.12.2014 року №91812 зазначено, що в провадженні Відділу державної виконавчої служби Нікопольського міськрайонного управління юстиції знаходиться виконавче провадження з виконання виконавчого листа №2н-1130 від 17.11.2008 року, виданого Нікопольським міськрайонним судом, про стягнення з ОСОБА_3 боргу в сумі 17 282,03 грн. на користь ПАТ КБ «Приватбанк», яке було відкрито 28.02.2008 року. В ході проведення виконавчих дій до Нікопольського УПФУ було надіслано постанову про звернення стягнення на пенсію боржника в розмірі 20% щомісяця до повного погашення боргу. Станом на 22.12.2014 року борг на користь ПАТ КБ «Приватбанк» погашено повністю, але не стягнуто в повному обсязі виконавчий збір, який складає 1728,20 грн.(а.с.104).

Отже, наведені обставини свідчать, що судовий наказ від 17 листопада 2006 року про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за кредитним договором від 04.04.2006 року у розмірі 17 181,12 грн., яка складається із наступного: 15 262,64 грн. - заборгованість за кредитом; 1 767,98 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 150,50 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, виконано. Тобто, погашена заборгованість за кредитом, заборгованість по процентам за користування кредитом та пеня, сума яких була визначена станом на 26.10.2006 року, у тому числі заборгованість за кредитом у сумі 63,81 грн.

Разом з тим, при розгляді справи суд не взяв до уваги, що сума 63,81 грн., яка зазначена в позовній заяві ПАТ КБ «Приватбанк» від 23.04.2014 року як заборгованість за кредитним договором(а.с.1-2), є складовою заборгованості за кредитом, визначеної у сумі 15 262,64 грн. станом на 26.10.2006 року(а.с.72-73), та сплачена боржником в порядку виконання судового наказу станом на травень 2014 року(а.с.103, 104, 108, 109), а відтак висновок суду про стягнення з боржника суми 63,81 грн., як заборгованості за кредитним договором, є помилковим.

Як видно із справи, заперечуючи проти позову, відповідач ОСОБА_3 просив застосувати строк позовної давності до вимог ПАТ КБ «Приватбанк»(а.с.25-26).

Згідно ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За правилами ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до положень ст.259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

За загальним правилом перебіг позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила - ч.1 ст.261 ЦК України. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання - ч.5 ст.261 ЦК України.

Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що наведені у ст.ст.252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи - ст.261 ЦК України, за змістом якої початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.5 ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

За змістом умов кредитного договору його складовою є Умови надання споживчого кредиту фізичним особам, про що зазначено в заяві позичальника ОСОБА_3 №DNH4KS26520174 від 04.04.2006 року, яка ним підписана(а.с.6). Пунктом 5.5 цих Умов позовну давність за вимогами про стягнення кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів за даним договором встановлено сторонами тривалістю п'ять років(а.с.8-11), що відповідає ч.1 ст.259 ЦК України. Тобто, позовна давність тривалістю п'ять років збільшена за домовленістю сторін.

Таким чином, з урахуванням заяви ОСОБА_3 про застосування наслідків спливу позовної давності та зазначених положень ЦК України, що регулюють питання позовної давності, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" в частині стягнення з ОСОБА_3 заборгованості по процентам за користування кредитом підлягають частковому задоволенню, а саме в межах позовної давності, яка визначена сторонами тривалістю п'ять років.

Згідно розрахунку ПАТ КБ "ПриватБанк" стосовно заборгованості ОСОБА_3 за договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року заборгованість по процентам за користування кредитом визначена за період з 21.05.2006 року станом на 09.04.2014 року у сумі 54 251,16 грн., з даним позовом до ОСОБА_3 ПАТ КБ "ПриватБанк" звернулось до суду 23.04.2014 року(а.с.1-2, 4-5).

Отже, заборгованість по процентам за користування кредитом в межах позовної давності тривалістю п'ять років, тобто за період з 09.04.2009 року по 09.04.2014 року згідно зазначеного розрахунку ПАТ КБ "ПриватБанк", становить 36 677,70 грн.(54 251,16 грн.-17573,46 грн.), інша сума заборгованості по процентам за користування кредитом знаходиться за межами позовної давності(а.с.4-5).

Що стосується вимог ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення передбачених п.5.3 Умов надання споживчого кредиту фізичним особам штрафів, а саме: 500,00 грн. - штраф(фіксована частина); 7716,32 грн. - штраф(процентна складова), то на думку колегії суддів зазначені суми штрафів також знаходяться за межами позовної давності, оскільки про порушення позичальником ОСОБА_3 грошових зобов'язань, передбачених кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року, кредитору, як видно із справи, було відомо ще при зверненні до суду 27.10.2006 року із заявою про видачу судового наказу(а.с.72-73).

В числі заявлених вимог позивач просив стягнути з ОСОБА_3 також пеню за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року, яка згідно зазначеного розрахунку ПАТ КБ "ПриватБанк", з урахуванням списаної суми 2750,85 грн., визначена у сумі 117 192,61 грн. за період з 01.06.2006 року станом на 09.04.2014 року(а.с.4-5).

Як встановлено по справі, вказана сума пені визначена у тому числі з урахуванням періоду, який знаходиться за межами позовної давності, сума заборгованості за кредитом позичальником сплачена, збитки банку станом на 09.04.2014 року складаються з суми заборгованості по процентам за користування кредитом.

Відповідно до положень ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення для справи.

Отже, ч.3 ст.551 ЦК України з урахуванням положень ст.3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч.4 ст.10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Такі висновки висловлені Верховним Судом України у постанові від 03.09.2014 року у справі №6-100цс14.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_3 пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року підлягають задоволенню частково в розмірі 300,00 грн.

Таким чином, з урахуванням наведених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі п.4 ст.309 ЦПК України, з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позову ПАТ КБ "ПриватБанк", яким стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року у розмірі 36 977,70 грн., яка складається із наступного: 36 677,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" про стягнення з ОСОБА_3 інших сум заборгованості по процентам за користування кредитом, пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, штрафів та суми кредиту 63,81 грн. задоволенню не підлягать з наведених мотивів.

На підставі ст.88 ЦПК України з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" підлягає стягненню 369,77 грн. на повернення сплаченого судового збору.

Керуючись ст.ст.303,307,309,316 ЦПК України колегія суддів,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» задовольнити.

Рішення Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 жовтня 2014 року скасувати.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №DNH4КS26520174 від 04.04.2006 року у розмірі 36 977,70 грн., яка складається із наступного: 36 677,70 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 300,00 грн. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк» судові витрати у розмірі 369,77 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -