Рішення № 42691463, 11.02.2015, Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 201/12422/14-ц

2/201/774/2015

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2015 року м. Дніпропетровськ Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючого судді Демидової С.О.

при секретарі Пєронкові М.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі відділення "Трипільське" АТ "ОТП Банк" про повернення банківського вкладу, виплаті процентів, неустойки та стягнення моральної шкоди,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" про стягнення банківського вкладу (з урахуванням уточнених вимог), в обґрунтування яких зазначила, що 25червня 2008р. між нею та ПАТ "ОТП Банк" в особі Трипільського відділення АТ "ОТП Банк" укладено депозитний договір № 308/515/08 та ощадний договір № 308/516/08 із щорічною сплатою відсотків 6,25% на суму 578 560 грн. (45 200,00 доларів США). 02 вересня 2014р. вона звернулась в банк із заявою про повернення внесених коштів та відсотків згідно договорів, який одержаний банком 03 вересня 2014р. Так, 05 вересня 2014р. банк повинен був повернути вкладні кошти в сумі 45 200,00 дол.США, але не повернув, тому повинен сплатити проценти в сумі 18 872,57 дол.США, а всього 64 072,57 дол.США, що становить 1 010 815,00 грн., з урахуванням офіційного курсу долара 15,776 за 1 долар США, встановленого НБУ станом на 17 січня 2015р. Крім того, вважає, що банк на підставі ст. 1058 ЦК України повинен сплатити пеню за прострочення виконання зобов'язань по поверненню вкладу в сумі 67 800,00 дол.США (еквівалентно 1 069 619,20 грн.). Вважає, що вказаними діями банк спричинив їй моральну шкоду, яку вона оцінює у 45 200,00 дол. США (еквівалентно 730 079,49 грн.). Тому просить зазначені суми стягнути із відповідача.

Позивач та її представник в судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволенні позовних вимог. Надав заперечення на позов, в яких відзначив, що відповідно до п. 2.1.1 договору № 308/516/08 від 25 червня 2008р. про ощадний банківський вклад банк зобов'язався прийняти кошти від клієнта в сумі 45 200,00 дол.США шляхом списання з поточного рахунку клієнта НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" та зарахувати на вкладний рахунок НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк". 25 червня 2008р. банк отримав від позивача 45 200,00 доларів США для зарахування на депозит, що підтверджується заявою на переказ готівки № 15 від 25 червня 2008р. Позивач безпідставно зазначає, що грошові кошти та нараховані відсотки він не отримував, оскільки 03 вересня 2008р. договір із позивачем розірвано за ініціативою самої ОСОБА_1, що підтверджується її заявою від 03 вересня 2008р. Їй видано залишок грошових депозитних коштів у сумі 125 617,59 грн., що еквівалентно було 25 900,00 дол.США, вкладний рахунок було закрито, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1. Зазначає, що позивач безпідставно просить стягнути суму відсотків за договором, оскільки нібито він їх не отримував. Так, у провадженні СВ Індустріального РВ ДМУ ГУ МВС України знаходилося кримінальне провадження за № 12012040660000780, віднесене до ЄРДР 24 грудня 2012р. за ч 3 ст. 190 КК України, в якому досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1, скориставшись довірою ОСОБА_2, шляхом шахрайства прибула з нею до "Трипільське" АТ "ОТП Банк", де переслідуючи мету на заволодіння майном ОСОБА_2, отримала від останньої грошові розмірі 131 426,87 грн. та уклавши договір про ощадний банківський вклад поклала грошові кошти, що належать ОСОБА_2 на свій рахунок НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк". ОСОБА_1 за період з 2008р. по 03 вересня 2008р. зняла з рахунку грошові кошти в сумі 19 300,00 дол.США, що спростовує твердження позивача, що вона жодного разу не отримувала депозитного вкладу та відсотків за договором. Наразі дана справа розглядається судом. Тому просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Вислухавши сторін, оцінивши надані та добуті докази, перевіривши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги не обґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 3 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Згідно ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 124 Конституції Україниюрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судом встановлено, що 25 червня 2008р. між ОСОБА_1 та ПАТ "ОТП Банк" в особі Трипільського відділення банку укладено договір № 308/515/08 на відкриття та обслуговування банківського рахунку в іноземній валюті /а.с. 23 - 24/ та договір № 308/516/08 про ощадний банківський вклад з щорічною сплатою відсотків 6,25% /а.с. 25, 26/.

Відповідно до п. 2.1.1 договору № 308/516/08 від 25.06.2008р. про ощадний банківський вклад банк зобов'язався прийняти кошти від клієнта в сумі 45 200,00 дол.США шляхом списання з поточного рахунку клієнта НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк" та зарахувати на вкладний рахунок НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк". На виконання умов договору 25 червня 2008р. банк отримав від позивача 45 200,00 доларів США (що еквівалентно 219 206,44 грн.) для зарахування на депозит, що підтверджується заявою на переказ готівки № 15 від 25 червня 2008р. /а.с. 22/.

Як видно з матеріалів справи 03 вересня 2008р. позивачем до Трипільського відділення ЗАТ "ОТП Банк" подано власноруч підписану заяву, прийняту співробітником банку, про розірвання договору про ощадний банківський вклад № 308/516/08 від 25 червня 2008р. рахунок НОМЕР_1 та виплату нарахованих відсотків на поточний рахунок НОМЕР_1 з датою валютування 05 вересня 2008р. В заяві вказано, що ОСОБА_1 просить вважати дану заяву підставою для закриття вкладного рахунку /а.с. 95/.

Як видно з ухвал слідчого судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2013р. та від 17 грудня 2013р. у кримінальному провадженні № 12012040660000780, віднесеного до ЄРДР 24 грудня 2012р. за ч 3 ст. 190 КК України /а.с. 96 - 101/, досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_1, скориставшись довірою ОСОБА_2, шляхом шахрайства 25 червня 2008р. прибула з нею до "Трипільське" АТ "ОТП Банк", де переслідуючи мету на заволодіння майном ОСОБА_2, отримала від останньої грошові кошти в розмірі 131 426,87 грн. та уклавши договір про ощадний банківський вклад поклала грошові кошти, що належать ОСОБА_2 на свій рахунок НОМЕР_1 в АТ "ОТП Банк". ОСОБА_1 за період з 2008р. по 03 вересень 2008р. зняла з рахунку грошові кошти в сумі 19 300,00 дол.США.

Як вбачається із матеріалів справи рахунок НОМЕР_1 є вкладним рахунком ОСОБА_1

Статтею 1058 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.

Згідно із ч. 1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як встановлено в судовому засіданні, договір із позивачем було розірвано за ініціативою її самої 03 вересня 2008р., тобто вже після отримання нею коштів, які внесені шляхом заволодіння шахрайським способом (25.06.2008р.). Позивачу було видано залишок грошових депозитних коштів у сумі 125 617,59 грн., що еквівалентно було 25 900,00 дол.США, а вкладний рахунок було закрито, що підтверджується випискою по рахунку НОМЕР_1 сформовану за період з 25 червня 2008р. по 17 липня 2009р. /а.с. 52 , 53/.

Згідно ст.58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Відповідно до ч. 4 ст. 60 ЦПК Українидоказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Банком в судовому засіданні доведено належними доказами, що зобов'язання за договором щодо повернення вкладу та виплати відсотків виконані, договір з цих підстав розірвано.

Позивач, в свою чергу, не надав жодних доказів на підтвердження зворотного, тому суд не приймає її твердження про те, що банк повинен повернути внесені кошти, відсотки за вкладом та сплатити неустойку за невиконання договору.

За приписами ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. У зв'язку із відсутністю винних дій банку, безпідставними є вимоги позивача про стягнення моральної шкоди.

Враховуючи вищевикладене, суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1

Судові витрати розподілити на підставі ст.. 88 ЦПК України

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 10, 11, 57-61, 76, 88, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства "ОТП Банк" в особі відділення "Трипільське" АТ "ОТП Банк" про повернення банківського вкладу, виплаті процентів, неустойки та стягнення моральної шкоди - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська протягом 10 днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С.О.Демидова