Ухвала суду № 42691224, 13.02.2015, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

РІШЕННЯ Справа №200/11834/14-ц

Іменем України Провадження 2/200/3132/14

27 жовтня 2014 року Бабушкінський районний суд м.Дніпропетровська в складі:

головуючого судді - Решетніка М.О.

при секретарі - Тиханській О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" "Про визнання договору недійсним", -

Встановив:

До Бабушкінського райсуду м.Дніпропетровська надійшов вищезазначений позов ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" "Про визнання договору недійсним". В обґрунтування своїх вимог позивачка у позовній заяві посилається на те, що 24.09.2008р. між нею та відповідачем, був укладений кредитний договір №014/153126/3174/14, згідно якого вона отримала від відповідача 50000 доларів США на умовах у ньому викладених. Вважає, що відповідачем було грубо порушено ряд норм і положень чинного законодавства України та порушені права і її законні інтереси, що полягають у наступному: при підписанні вищевказаного договору ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" не повідомило їй у письмовій формі про кредитні умови, що є наслідком грубого порушення відповідачем чинного законодавства України щодо надання споживачу інформації про умови кредитування. Крім того, відповідно до п.1.1.5.1 вищевказаного кредитного договору вона отримала від відповідача 50000 доларів, однак насправді та відповідно до заяви на видачу готівки №OFKІ57385 від 14.09.2008р. їй було видано 49250 доларів США, тобто відповідач видав за чисту cуму кредиту більшу суму, аніж є насправді. Також вважає, що сторони не досягли взаємної згоди про такі істотні умови кредитного договору, як сума кредиту, відсоткова ставка та платежі на погашення кредиту та інших грошових зобов'язань позичальника, а відповідач ввів її в оману щодо реальної відсоткової ставки, абсолютного значення здорожчання кредиту та кінцевої загальної суми кредиту. В зв'язку з викладеним просила суд визнати вищевказаний кредитний договір недійсним та стягнути з відповідача судові витрати по справі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив його задовольнити посилаючись на обставини, викладені в заяві.

Представник відповідача позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладених в запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов ОСОБА_3 задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом встановлено, що 24.09.2008р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффазен Банк Аваль" був укладений кредитний договір №014/153126/3174/14, згідно якого позивачка отримала від відповідача 50000 доларів США строком до 24.09.2028р. зі сплатою 13,85% річних (а.с.4-7).

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити Цивільному Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчинила правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Згідно до ч.ч.1,3 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст.203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В позовній заяві ОСОБА_1 вказує, що банком не було доведено повної інформації про умови надання кредиту. Однак відповідно до Анкети-заяви на видачу кредиту від 11.09.2008р. ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами надання кредиту, в тому числі і з його сукупною вартістю та вартістю послуги з оформлення договору, з його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адміністративні витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо, варіанти повернення кредиту, включаючи кількість платежів, їх частоту та обсяги, можливість дострокового повернення кредиту та його умови, інші умови, своїм підписом підтвердила ознайомлення з його умовами, а отже розуміла можливість настання відповідних наслідків (а.с.48-49,50,51).

Статтею 627 ЦК України визначено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначені умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Представником позивача не надано доказів тому, що воля останньої не була вільною на укладення спірного договору та визначення його умов, таких обставин не встановлено і судом, а як зазначалось вище, позивачка з умовами договору ознайомилася іще до його підписання - майже за два тижні до його укладення, а саме 11.09.2008р., мала можливість їх проаналізувати та достатньо часу прийняти рішення щодо укладення договору, або ж відмовитись від цього, як і для отримання кредиту за інших умов, в тому числі і в іншій банківській установі.

Крім того, відповідно до п.15.7 Кредитного договору, позичальник підтверджує, що перед укладання цього договору він повідомлений в письмовій формі про всі умови споживчого кредитування в "Райффайзен Банк Аваль" та орієнтовну сукупну вартість кредиту (відповідно до ст.11 Закону України "Про захист прав споживача" та Правил надання банками інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою НБУ №168 від 10.05.2007р.), що підтверджується ознайомленням позичальника з Умовами кредитування, які є невід'ємною частиною цього договору, та не має зауважень, претензій щодо надання інформації. Надана позивальнику інформація є повною, необхідно, доступною, достовірною та своєчасною.

Відповідно до ч.2 ст.1056 ЦК України позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання. Тобто, з 11.09.2008р. по день укладення спірного договору, а саме до 24.09.2008р., ОСОБА_1 мала право відмовитись від одержання кредиту, чого не вчинила.

Так серед загальних засад цивільного законодавства, згідно ст.3 ЦК України, як зазначалось вище, є свобода договору.

Відповідно до п.1.1.1 Кредитного договору, позичальник отримала 50000 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером №bn від 24.09.2008р. (а.с.54).

ОСОБА_1, як позичальником, була сплачена комісія за надання кредиту у розмірі 750 доларів США, відповідно до п.1.3.1 Кредитного договору.

А тому твердження ОСОБА_1, що відповідач ввів її в оману щодо суми кредиту, нічим не підтверджується.

Крім того, в своєму позові ОСОБА_1 вказує, що розмір процентної ставки було змінено з 13,85% річних до 14% річних.

Судом встановлено, що 28.11.2011р. між ОСОБА_1 та ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" було укладено Додаткову угоду №014/153126/3174/74/3 до Кредитного договору №014/153126/3174/74 від 24.09.2008р., відповідно до умов якої, а саме п.2.1, сторони домовились, що з дати укладання цієї Додаткової угоди проценти за користування кредитом розраховуються на основі Процентної ставки в розмірі 14,5% річних (а.с.41-43).

Таким чином в задоволені позову ОСОБА_1 необхідно відмовити в повному обсязі, в зв'язку з чим, відповідно до ст.88 ЦПК України, з неї підлягає стягненню судовий збір в сумі 243грн.60коп., оскільки при подачі позову такий вона не оплачувала.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.3,10,11,57,60,212-215 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" "Про визнання договору недійсним" - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 243грн.60коп. на розрахунковий рахунок Управління Державного Казначейства у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська №31210206700004, код платежу 22030001, банк отримувача: ГУДКУ в Дніпропетровській області, ЄДРПОУ суду 02891368, МФО банку 805012.

Строк апеляційного оскарження рішення - 10 днів.

Суддя