КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/17661/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
У Х В А Л А
Іменем України
12 лютого 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу,-
В С Т А Н О В И Л А :
Позивач, ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Державної реєстраційної служби України, Головного управління юстиції у місті Києві про:
- визнання протиправним та скасування наказу Державної реєстраційної служби України про звільнення ОСОБА_2 №1160/к від « 27» жовтня 2014 року;
- визнання протиправним та скасування наказу Головного управління юстиції у місті Києві про звільнення ОСОБА_2 №2616/03 від « 27» жовтня 2014 року;
- поновлення ОСОБА_2 на посаді заступника начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві;
- допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі ОСОБА_2 на посаді заступника начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві, і зобов'язати Головне управління юстиції у місті Києві внести відповідні зміни до трудової книжки Позивача;
- стягнунення з Головного управління юстиції у місті Києві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня винесення наказу про звільнення по день прийняття судом рішення про поновлення на посаді.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 грудня 2014 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано наказ Державної реєстраційної служби України про звільнення ОСОБА_2 №1160/к від « 27» жовтня 2014 року. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління юстиції у місті Києві про звільнення ОСОБА_2 №2616/03 від « 27» жовтня 2014 року. Поновлено ОСОБА_2 на посаді заступника начальника реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві з 27 жовтня 2014 року та внести відповідні зміни до трудової книжки ОСОБА_2. Стягнуто з Головного управління юстиції у м. Києві суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу, починаючи з дня винесення наказу про звільнення по день прийняття судом рішення про поновлення на посаді.
Відповідач, Головне управління юстиції у місті Києві, звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із заявою про роз'яснення судового рішення, так як відповідачу незрозуміло яким чином має бути здійснено нарахування позивачеві заробітної плати за минулий період, за який не здійснено нарахування та сплату податків до відповідних бюджетів.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятою ухвалою представник Головного управління юстиції у м. Києві подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, осіб, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвала суду підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.
Згідно зі ст.ст. 199 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що заява відповідача про роз'яснення судового рішення не підлягає задоволенню.
Відмовляючи в роз'ясненні рішення, суд першої інстанції виходив з того, що винесена постанова є зрозумілою і такою, що не потребує роз'яснення. Крім того, відповідачем не наведено обставин, що свідчать про неможливість чи ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності його резолютивної частини.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції зважаючи на наступне.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли недотримані вимоги ясності, визначеності такого судового рішення адміністративного суду. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.
При цьому не можливо не зауважити наступне:
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а зі змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Дослідивши текст постанови суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що дане судове рішення є зрозумілим, оскільки не містить положень, стосовно яких можуть виникнути суперечності щодо його розуміння.
Разом з тим, колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на ту обставину, що йому не зрозуміло яким чином здійснити нарахування за минулий період, за який не здійснено нарахування та сплату податків до відповідних бюджетів, так як дана обставина не є підставою для роз'яснення судового. Крім того, відповідачем не наведено обставин, що свідчать про неможливість чи ймовірність неправильного виконання рішення внаслідок неясності його резолютивної частини.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для роз'яснення рішення у розумінні ст. 170 КАС України.
Крім того, колегія суддів зазначає, що подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання, а тому, на думку колегії суддів, подання заяви про роз'яснення судового рішення свідчить про наявність наміру у відповідача відстрочити виконання судового рішення.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Головного управління юстиції у м. Києві - залишити без задоволення.
Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 13 лютого 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Межевич М.В.
Горбань Н.І.
Судове рішення № 42687768, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.02.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 826/17661/14. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: