Ухвала суду № 42687151, 10.02.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/15830/14 Головуючий у 1-й інстанції: Погрібніченко І.М. Суддя-доповідач: Борисюк Л.П.

У Х В А Л А

Іменем України

10 лютого 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді суддів при секретарі за участю: представника позивача представника відповідачаБорисюк Л.П., Петрика І.Й., Собківа Я.М. Чайка О.С. Силкіної В.С. Морозова П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень в частинах, -

ВСТАНОВИВ:

В жовтні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 11.07.2014 № 0000203710, № 0000213710 та від 25.07.2014 № 0000233710 в частинах.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від № 0000203710 від 11 липня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33 340,00 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000213710 від 11 липня 2014 року в частині зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників № 0000233710 від 25 липня 2014 року в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн. та нарахування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 93 171,00 грн.

Відповідач, не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно з'ясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в зв'язку з чим просить скасувати постанову суду та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 02.06.2014 по 20.06.2014 відповідачем було проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» (код ЄДРПОУ 32657656) правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за березень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014 (далі - Акт № 656/28-10-37-20/32657656).

В ході перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем вимог:

- п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708 (відповідно до періоду виписки податкової накладної), п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» завищено суму податкового кредиту: за лютий 2014 року у сумі 116 923 грн.; за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації): за лютий 2014 року у сумі 116 923 грн.; за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого, позивачем завищено суму бюджетного відшкодування за березень 2014 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 335 199 грн., яка підлягає зменшенню.

02 липня 2014 року позивач до контролюючого органу подав заперечення на Акт № 656/28-10-37-20/32657656.

11 липня 2014 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на підставі Акта перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014 прийняло податкові повідомлення-рішення:

- № 0000203710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 133 360 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 33 340 грн.;

- № 0000213710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, пунктом 58.1 статті 58, пунктом 76.1 статті 76 розділу II Податкового кодексу України та згідно з п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України за порушення вимог п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 розділу V Податкового кодексу України, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 186 342 грн.

Крім цього, в період з 27.06.2014 по 10.07.2014 відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Авіаційна компанія «Роза вітрів» (код ЄДРПОУ 32657656) правомірності нарахування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту та суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за результатами якої складено Акт № 717/28-10-37-20/32657656 від 11.07.2014 (далі - Акт № 717/28-10-37-20/32657656).

В ході проведення перевірки контролюючим органом встановлені порушення позивачем вимог:

- п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 17.12.2012 № 1340, п. 5 Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 25.11.2013 № 708 (відповідно до періоду виписки податкової накладної), п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, в результаті чого, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» завищено суму податкового кредиту: за березень 2014 року в сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- п. 200.1, п. 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, чим завищено суму від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту (рядок 19 податкової декларації): за березень 2014 року у сумі 186 342 грн., та підлягає зменшенню;

- пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до завищення суми бюджетного відшкодування за квітень 2014 року на рахунок платника в банку на загальну суму ПДВ 186 342 грн., яка підлягає зменшенню.

25 липня 2014 року Міжрегіональне головне управління Міндоходів - Центральний офіс з обслуговування великих платників на підставі Акта перевірки № 717/28-10-37-20/32657656 від 11.07.2014 прийняло податкове повідомлення-рішення № 0000233710, яким згідно з пунктом 54.3 статті 54, п. 58.1 статті 58, пп. 78.1.8 п. 78.1 ст. 78 розділу II Податкового кодексу України за порушення вимог пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, п. 198.2 ст. 198, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі: 186 342 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції (штрафи) в розмірі 93 171 грн.

Зазначені податкові повідомлення-рішення №№ 0000203710, 0000213710 від 11.07.2014 та № 0000233710 від 25.07.2014 оскаржені позивачем в порядку процедури адміністративного оскарження до Державної фіскальної служби України, яка своїм рішенням про результати розгляду скарги від 12 вересня 2014 року № 3358/6/99-99-10-01-15 податкові повідомлення-рішення Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників від 11.07.2014 №№ 0000203710, 0000213710 та від 25.07.2014 № 0000233710 залишила без змін, скарги - без задоволення.

Не погоджуючись з вказаними податковими повідомленнями-рішеннями відповідача від 11.07.2014 №№ 0000203710, 0000213710 та від 25.07.2014 № 0000233710 в частинах, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно пп. «а» п. 198.1, п. 198.2, абз.1 п. 198.3 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, крім іншого, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п. 198.6 ст. 198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 Кодексу.

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1 ст. 200 ПК України).

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом (п. 200.2 ст. 200 ПК України).

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (п. 200.3 ст. 200 ПК України).

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п. 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Приписами п. 201.4 ст. 201 ПК України передбачено, що податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 Кодексу).

Податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань (п. 201.7 ст. 201 Кодексу).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому, форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику (п. 201.2 ст. 201 ПК України).

Так, наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379 на виконання положень ст. 201 ПК України затверджено Порядок заповнення податкової накладної, який набрав чинності 16.12.2011 та втратив чинність 01.03.2014 (далі - Порядок № 1379).

Відповідно до п. 16 Порядку № 1379, усі примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати постачання товарів/послуг, та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів/послуг і не скріплюється його печаткою.

Податкова накладна, складена філією чи іншим структурним підрозділом платника податку, скріплюється печаткою платника податку - продавця, яка, крім реквізитів такого платника податку, може містити найменування філії чи іншого структурного підрозділу, що заповнив таку накладну.

Для скріплення податкових накладних може бути виготовлена окрема печатка «Для податкових накладних».

Згідно з п. 16 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.01.2014 № 10, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.01.2014 за № 185/24962, податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

У разі якщо частка товару/послуги не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної (додаток 1) і в повній вартості враховується у податковій накладній та загальних податкових зобов'язаннях (додаток 1 складається у двох примірниках, один з яких видається покупцю, а інший залишається у продавця).

У разі постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, у графі 4 додатка 1 до податкової накладної вказується код таких товарів згідно з УКТ ЗЕД.

За висновками відповідача, позивачем завищено податковий кредит, який сформований по податковим накладним від контрагентів-постачальників за лютий 2014 року на суму 184 601,26 грн., крім того ПДВ 36 920,25 грн. та за березень 2014 року на суму 7 794,32 грн., крім того ПДВ 1 558,86 грн., який підлягає зменшенню.

Так, відповідач зазначає, що податкові накладні за лютий 2014 року: від 31.12.2013 № 477 від постачальника ПАТ «Міжнародний аеропорт Сімферополь», від 28.02.2014 № 1677 від постачальника ДП «МА «Бориспіль», від 28.02.2014 № 50 від ПП «Дніпро», від 31.01.2014 № 135 від постачальника ТОВ «Катерінг Дніпро» та за березень 2014 року: від 25.09.2013 № 22 від постачальника ТОВ «Роял Технік», виписані із порушенням Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 № 1379, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за № 1333/20071, а саме не вказані всі обов'язкові реквізити (не вказані дата і номер цивільно-правового договору), чим, на думку контролюючого органу порушено вимоги пп. «и» п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи -продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Системний аналіз вказаних норм дає підстави колегії суддів дійти висновку, що в Податковому кодексі України передбачено єдину підставу для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку належно оформленої податкової накладної.

Таким чином, коли на момент перевірки платника податків, суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, відповідають зазначеним сумам у податкових накладних, податковий кредит покупця вважається підтвердженим податковими накладними, за умови, що вони не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка видала податкову накладну, містять, зокрема, відомості про придбані товари (роботи, послуги), їх вартість, дату здійснення операції та відповідну суму податку на додану вартість. Тобто, недоліки форми в заповненні податкової накладної, зокрема, незазначення виду цивільно-правового договору, не свідчить про її неналежність та недопустимість як доказу та не впливає на розмір податкового кредиту покупця.

Номер та дата договору, що опосередковує відповідну господарську операцію, не містяться серед обов'язкових реквізитів податкової накладної, визначеними пунктом 201.1 статі 201 Податкового кодексу України.

Натомість, підпунктом «и» пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що до числа обов'язкових реквізитів податкової накладної належить вид цивільно-правового договору. Зазначений реквізит повинен сприяти визначенню змісту вчиненої платниками податку господарської операції і не може ототожнюватися з формальними реквізитами відповідного договору, якими є дата його укладення та номер.

Таким чином, номер та дата договору не є обов'язковими реквізитами податкової накладної.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України в адміністративній справі № К/800/7790/13 від 17 липня 2013 року.

З огляду на те, що номер та дата договору не належать до обов'язкових реквізитів податкової накладної, а також те, що їх відсутність або неправильне зазначення саме собою не призводять до неможливості ідентифікації факту та змісту господарської операції (за умови належного заповнення інших реквізитів податкової накладної), помилкове зазначення в податковій накладній невірних дати та номеру договору повинно розглядатися як окремий недолік податкової накладної, що не тягне втрати нею статусу належного податкового документу.

Таким чином, висновок відповідача про те, що податкові накладні, заповнені із порушенням порядку їх заповнення, а відтак позбавляє позивача права на податковий кредит, не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Разом з тим, в акті перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 вказано те, що в податкових накладних на суму 18 346,13 грн., крім того ПДВ 2 782,04 грн. за лютий 2014 року та на суму 7 315,60 грн., крім того ПДВ 508,05 грн. за березень 2014 року, в графі «вид цивільно-правового договору» зазначено «договір»; зазначені в податкових накладних договори в письмовій формі не укладалися; дата зазначена в податковій накладній в графі «Вид цивільно-правового договору» є датою виписки рахунку - фактури.

Як вбачається з наявних в матеріалах справи податкових накладних, у графі «вид цивільно-правового договору» зазначено не тільки слово «договір», а певний вид зобов'язання, а саме: «договір поставки» чи «договір про надання послуг».

Підпунктом «и» п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України передбачено обов'язкове заповнення рядка «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної.

Абзацом другим пункту 4 Порядку заповнення податкової накладної № 10 визначено, що у графі «Вид цивільно-правового договору» податкової накладної зазначається вид цивільно-правового договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України.

Види зобов'язань викладені в розділі III Книги п'ятої Цивільного кодексу України (зокрема, договори купівлі-продажу, поставки, дарування, найму (оренди), підряду тощо).

Такого виду договірних зобов'язань як «усний договір» Цивільний кодекс України не передбачає.

Згідно ч. 1 ст. 205 Цивільного кодексу України, правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Тобто, усною може бути лише форма договору, а не його вид.

Тому у зазначених податкових накладних було вказано вид договору згідно з видом договірних зобов'язань, визначених Цивільним кодексом України, виходячи з сутності господарської операцій, яка здійснювалася за усною домовленістю з оформленням рахунку-фактури, що свідчить про відсутність з боку позивача порушень вимог пп. «и» п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Таким чином, висновки відповідача про порушення ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів» чинного податкового та іншого законодавства України та неправомірне завищення суми податкового кредиту за лютий 2014 року в сумі ПДВ 2 782,04 грн. та за березень 2014 року в сумі ПДВ 508,05 грн. через порушення вимог оформлення податкових накладних є помилковими.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів перевірки (Акт № 656/28-10-37-20/32657656), суму податкового кредиту підприємством завищено за лютий 2014 р. на суму ПДВ 76 778,30 грн., за березень 2014 р. на суму ПДВ 182 570,42 грн. через те, що податкові накладні/паперовий носій постачальників підписував бухгалтер або менеджер, а в Єдиному реєстрі податкових накладних накладав цифровий підпис головний бухгалтер.

Відповідно до п. 5 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі - Порядок № 1246), продавець складає податкову накладну та/або розрахунок коригування у форматі (відповідно до стандарту), затвердженому Державною податковою службою, з використанням спеціалізованого програмного забезпечення.

Після складення податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронній формі на них накладається електронний цифровий підпис посадових осіб платника податку у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис головного бухгалтера (бухгалтера) або електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

За відсутності у продавця посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податку накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис керівника; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Продавець, що є фізичною особою - підприємцем, накладає електронний цифровий підпис у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис фізичної особи - підприємця; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Для делегування права підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування іншій посадовій особі, продавець отримує засоби електронного цифрового підпису в акредитованих центрах сертифікації ключів для такої особи та подає податковому органові за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи. У такому разі електронні цифрові підписи посадових осіб продавця накладаються у такому порядку: першим - електронний цифровий підпис посадової особи, якій делеговано право підпису податкової накладної та/або розрахунку коригування; другим - електронний цифровий підпис, що є аналогом відбитка печатки продавця.

Тобто, нормами абзацу п'ятого п. 5 Порядку № 1246 законодавцем обумовлюється право делегування іншій посадовій особі електронного цифрового підпису. Іншими словами, продавець, який володіє електронним цифровим підписом, може делегувати свої повноваження й іншій посадовій особі. При цьому особа, яка делегує підпис, подає податковому органу за місцем реєстрації посилені сертифікати електронного цифрового підпису зазначеної особи.

При цьому, податковим законодавством не передбачено норм, які б забороняли продавцю формувати податкову звітність за допомогою електронного підпису, та звичайного підпису за наявності таких повноважень у посадової особи.

На запит позивача до постачальників, які вказані в Акті № 656/28-10-37-20/32657656 (перелічені на сторінці 22), надати інформацію про уповноважену особу для виписки податкових накладних, постачальники надали відповіді, в яких повідомляється, що особи, які виписали та підписали податкові накладні, є уповноваженими особами, згідно з наказами по підприємству, та узгоджені з ДПІ, в яких обслуговуються платники податків, шляхом відправлення інформаційних повідомлень.

З наявних в матеріалах справи довіреностей та наказів по підприємствах вбачається, що керівниками підприємств прийняті рішення щодо поділу повноважень на підписання паперових та електронних податкових накладних між різними особами (бухгалтерами тощо) або ці ж повноваження покладені на одну й ту ж особу, що є цілком обґрунтованим, а отже, - правомірним.

Таким чином, висновки відповідача про позбавлення права платника податків на податковий кредит через різні підписи на податкових накладних у паперовому вигляді та електронній формі без посилань на наявність відповідних наказів по підприємству є передчасними та необґрунтованими.

Щодо порушень платником податків податкового законодавства, викладених в Акті № 717/28-10-37-20/32657656, то при складанні акту перевірки від 11.07.2014 № 717/28-10-37-20/32657656 перевіряючим були використані дані документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Авіаційна компанія «Роза вітрів», задокументовані актом перевірки № 656/28-10-37-20/32657656 від 20.06.2014, які в даній адміністративній справі вище були спростовані.

Разом з тим, встановивши під час розгляду справи неправомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту за лютий 2014 року суми ПДВ в розмірі 442 грн. по авіаквиткам, які позивач придбавав своїм співробітникам, які на дату відправлення були у відпустці (накладна № 46987 від 04.10.2013; № 46196 від 16.09.2013; № 46388 від 20.09.2013) та неправомірність віднесення до складу податкового кредиту за березень 2014 року суми ПДВ в розмірі 1 705,16 грн. по авіаквитку № 2402136134, який був включений до податкового кредиту за жовтень 2013 року та авіаквиткам № 2402213119, № 2402175173, № 2402175175, № 2402213301, № 2402212956, № 2400971566, які були включені до податкового кредиту за листопад 2013 року, що в сумі складає - 2 147,16 грн. та враховуючи заяву про уточнення позовних вимог, подану представником позивача 19.11.2014, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, викладених у вказаній заяві.

Виходячи з вищевикладеного, податкові повідомлення-рішення відповідача № № 0000203710, 0000213710 від 11 липня 2014 року, № 0000233710 від 25 липня 2014 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню в частинах, відповідно: зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 132 918,00 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 33 340,00 грн.; зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн.; зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 184 636,84 грн. та нарахування штрафних санкцій у розмірі 93 171,00 грн.

Згідно зі ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міндоходів - Центрального офісу з обслуговування великих платників на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19 листопада 2014 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя суддя суддя Л.П. Борисюк І.Й. Петрик Я.М. Собків

Повний текст ухвали складено та підписано - 13.02.2015

Головуючий суддя Борисюк Л.П.

Судді: Петрик І.Й.

Собків Я.М.