Постанова № 42687479, 05.02.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 лютого 2015 року № 826/19068/14

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Гарник К.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Модуль С" до треті особи Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011» Товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг» Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман»про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві (далі по тексту - відповідач), за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011», Товариство з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг», Товариство з обмеженою відповідальністю «Гетьман», в якому просить скасувати податкове повідомлення - рішення № 161526552208 від 24 листопада 2014 року.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24 грудня 2014 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/19068/14, закінчено підготовче провадження та призначено до розгляду у судовому засіданні на 22 січня 2015 року.

У судовому засіданні 22 грудня 2014 року представник позивача підтримав адміністративний позов, просив суд задовольнити його. Представник третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011» адміністративний позов підтримав, просив суд задовольнити його. Представники третіх осіб Товариства з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Гетьман» у судове засідання не з'явились, хоча про дату, час та місце судового засіданні були повідомлені належним чином.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, у період з 20 жовтня 2014 року по 03 листопада 2014 року, на підставі наказу від 20 жовтня 2014 року № 3056 та повідомлення від 20 жовтня 2014 року № 743/26-55-22-08, згідно з підпунктом 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України, Державною податковою інспекцією у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011» (код 37703015), Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг» (код 23236024), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьман» (код 32416270) за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року, за результатом якої складено акт перевірки від 03 листопада 2014 року № 1037/26-55-22-08/37703110.

Як висновок проведеної перевірки встановлено порушення пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 116833,00 грн., у тому числі по періодах: за липень 2014 року на суму 116833,00 грн.

Також, у висновках акту перевірки зазначено, що з урахуванням статті 57 Податкового кодексу України остаточні висновки щодо повноти відображення та своєчасності сплати податку на прибуток підприємств за 9 місяців 2014 року в частині формування витрат, що обраховуються при визначенні об'єкту оподаткування за рахунок здійснення фінансово-господарських операцій з Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011» (код 37703015), Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг» (код 23236024), Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьман» (код 32416270) на загальну суму 584 165 грн., будуть зроблені після декларування та відповідно подачі до ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві декларації з податку на прибуток підприємств за результатами діяльності 2014 року.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24 листопада 2014 року № 161526552208 Товариству з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 146041,00 грн., в тому числі: за поносним платежем - 116833,00 грн., за штрафними санкціями - 29208,00 грн.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятими на його підставі податковим повідомленням - рішенням та податковою вимогою й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження нереальності господарських відносин між ним та ТОВ «Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман».

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 03 листопада 2014 року № 1037/26-55-22-08/37703110.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

З аналізу статті 198 Податкового кодексу України вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є відповідність податкової накладної порядку її заповнення та подальше використання придбаних товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за липень 2014 року на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман» у зв'язку з придбанням товару.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Вирішуючи питання про реальність операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Техно-Торг 2011» й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Матеріали справи свідчать, що 01 липня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Техно-Торг 2011» (Постачальник) укладено Договір № 010714-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію, найменування, асортимент, комплектність, та загальна кількість якої зазначені в Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору, надалі - Продукція , а Покупець - прийняти і оплатити цю продукцію на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до розділу 3 Договору якість продукції повинна відповідати вимогам діючих нормативних актів, вимогам нормативно-технічної документації, що встановлені на дану продукцію, що фіксується в Додатках до Даного Договору. Гарантійний термін на продукцію становить 12 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше, як 18 місяців від дати поставки. Приймання продукції за кількістю та якістю проводиться згідно з інструкціями П-6, П-7 (П-6 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 року, П-7 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 року).

Додатками до Договору №№ 1-5 від 03 липня 2014 року, 16 липня 2014 року, 21 липня 2014 року, 25 липня 2014 року, 31 липня 2014 року визначено кількість, комплектність, номенклатура та ціна продукції, а саме з зазначених документів вбачається, що позивачем замовлялись стелажи для акумуляторів, кабельний цоколь, провод ПВ-3 95, щит постійного оперативного струму, тощо.

На підтвердження отримання вищезазначених товарів позивачем надано копії видаткових накладних № РН-0000285 від 03 липня 2014 року, № РН-0000286 від 16 липня 2014 року, № РН-0000278 від 21 липня 2014 року, № РН-0000267 від 25 липня 2014 року, № РН-0000288 від 31 липня 2014 року та рахунків фактур № СФ-0000365 від 03 липня 2014 року, № СФ-0000636 від 16 липня 20141 року, № СФ-0000637 від 21 липня 2014 року, № СФ-0000597 від 25 липня 2014 року на суму 296000,00 грн., № СФ-0000638 від 31 липня 2014 року.

В свою чергу, ТОВ «Техно-Торг 2011» виписано на адресу позивача податкові накладні № 63 від 03 липня 2014 року на суму 50852,00 грн., № 64 від 16 липня 2014 року на суму 54148,00 грн., № 64 від 21 липня 2014 року на суму 45000,00 грн., № 25 від 25 липня 2014 року на суму 296000,00 грн., № 66 від 31 липня 2014 року на суму 55000,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують матеріали справи та не спростовується висновками акту перевірки.

Матеріали справи місять лист ТОВ «Техно-Торг 2011» від 24 листопада 2014 року, згідно якого останній підтверджує реальність Договору поставки № 010714-1 від 01 липня 2014 року та повідомляє, що ТОВ «Техно-Торг 2011» І» зареєстровано Головним управлінням юстиції у місті Києві 26 травня 2011 року та має діюче свідоцтво платника ПДВ від 01 квітня 2014 року за номером 200167203.

Судом встановлено, що 03 липня 2014 року, 16 липня 2014 року та 31 липня 2014 року директором ТОВ «СП Модуль С» на найманому транспортному засобі марки Daewoo, модель LanosD4LM 500, 2004 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер 63375КТ за адресою: вул. Сортувальна, 22 отримано придбаний позивачем товар.

24 липня 2014 року директором ТОВ «СП Модуль С» отримано за адресою: м. Київ, вул. Сортувальна, 22 для проходження тестування «Щит постійного оперативного струму типу ШОТ-220-30-105-S-1-2-16-/0/0/8/0/8/0/0. Даний щит був поміщений в малогабаритний вантажний автомобіль, який був наданий ФОП ОСОБА_1 та доставлений на адресу позивача офісу, а саме: м. Київ, вул.. Перемоги, 9.(копія рахунку-фактури № 141 від 24 листопада 2014 року (транспортні послуги були надані по Києву), акт здачі-прийняття виконаних робіт додані до матеріалів справи).

У судовому засіданні повідомлено, що протягом одного дня даний щит проходив тестування, тобто перевірявся. 25 липня 2014 » було здійснено оплату згідно рахунку № 597, а ТОВ «Техно-Торг 2011» передано директору ТОВ «СП Модуль С» технічну документацію на вказаний прилад, яка міститься в матеріалах справи.

Обґрунтовуючи подальше використання придбаного у ТОВ «Техно-Торг 2011», позивачем зазначено, що 22 липня 2014 року, між ТОВ «СП Модуль С» та ТОВ «Елтехкомплекс» був укладений Договір № 220714-2 на поставку продукції, за умовами якого Постачальник зобов'язувався поставити та передати у власність Покупця продукцію, найменування, асортимент, комплектність та загальна кількість якої зазначено в Додатках, що є невід'ємною частиною Договору, а Покупець прийняти і оплатити цю Продукцію на умовах визначених даним Договором.

Таким чином, продукцію, яку було отримано у ТОВ «Техно-Торг 2011» у подальшому було реалізовано ТОВ «Елтехкомплекс». На підтвердження надано видаткову накладну № 14 від 23 вересня 2014 року із зазначенням найменування товару та його вартості.

Слід звернути увагу, що суд не приймає як обґрунтовані посилання відповідача на акт № 2716/26-55-22-08/37703015 від 05 вересня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Техно-Торг 2011» в інформаційний системі «Податковий блок» показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, задекларованих ТОВ «Техно-Торг 2011» за липень 2014 року» оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

До того ж, судом враховано, що постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 жовтня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправними дії ДПІ у Печерському районі щодо зміни на підставі акту від 05 вересня 2014 року № 2716/26-55-22-08/37703015 в інформаційні системі "Податковий блок" показників податкових зобов'язань та податкового кредиту ТОВ «Техно-Торг 2011», та зобов'язано відновити такі дані, шляхом внесення показників, зазначених позивачем у податкових деклараціях за період з 01 червня 2014 року по 31 липня 2014 року.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Техно-Торг 2011», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими.

Вирішуючи питання про реальність операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Матадор Трейдінг» й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

01 липня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Матадор Трейдінг» (Постачальник) укладено Договір № 010714-2, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію, найменування, асортимент, комплектність, та загальна кількість якої зазначені в Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору, надалі - Продукція , а Покупець - прийняти і оплатити цю продукцію на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до розділу 3 Договору якість продукції повинна відповідати вимогам діючих нормативних актів, вимогам нормативно-технічної документації, що встановлені на дану продукцію, що фіксується в Додатках до Даного Договору. Гарантійний термін на продукцію становить 12 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше, як 18 місяців від дати поставки. Приймання продукції за кількістю та якістю проводиться згідно з інструкціями П-6, П-7 (П-6 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 року, П-7 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 року).

Додатками до Договору №№ 1-2 від 15 липня 2014 року та 24 липня 2014 року визначено кількість, комплектність, номенклатура та ціна продукції, а саме з наданих документів вбачається, що позивачем придбано: провід ПВ-3, 95, панель монтажна, кабельний цоколь, рейка монтажна, шина монтажна, джутики, шино утримувач універсальний, шина мідна, кабельний ввід120/25, кабельний відсік, панель вимірювальних приладів, решітки вентиляційні, кришка вентиляційна, стінка задня 2000 мм, дно, лицьова панель, кабельна маркировка, підігрівач 100ВТ230В, екран захисний.

На підтвердження отримання вищезазначених товарів позивачем надано копії видаткових накладних № 88 від 15 липня 2014 року, № 89 від 24 липня 214 року та рахунків - фактур № 150714 від 15 липня 2014 року, № 240714 від 24 липня 214 року.

В свою чергу, ТОВ «Матадор Трейдінг» виписано на адресу позивача податкові накладні № 88 від 15 липня 2014 року на суму 56400,00 грн., № 89 від 24 липня 2014 року на суму 44600,00 грн.

Оплата за надані послуги здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують матеріали справи та не спростовується висновками акту перевірки.

Листом ТОВ «Матадор Трейдінг» від 28 листопада 2014 року, адресованого на ім'я директора ТОВ «СП Модуль С», контрагентом підтвердження реальність Договору постачання від 01 липня 2014 року № 010714-2, та повідомлено, що основним видом діяльності підприємства є торгівля електротоварами та устаткуванням для обслуговування електричних мереж. Діяльність на підприємстві веде безпосередньо його директор Тимофеєнко В.О. На період здійснення вказаної господарської операції, ТОВ «Матадор Трейдінг» мало діюче свідоцтво платника ПДВ.

У судовому засіданні представником позивача зазначено, що 15 липня 2014 року та 24 липня 2014 року у ТОВ «Матадор Трейдінг» було придбано провід ПВ-3, 95, панель монтажна, кабельний цоколь, рейка монтажна, шина монтажна, джутики, шино утримувач універсальний, шина мідна, кабельний ввід120/25, кабельний відсік, панель вимірювальних приладів, решітки вентиляційні, кришка вентиляційна, стінка задня 2000 мм, дно, лицьова панель, кабельна маркировка, підігрівач 100ВТ230В, екран захисний. Дана продукція була придбана за адресою підприємства: м. Київ, вул. Шовковична/Липський провулок, буд. 13/2. Даний товар був придбаний директором ТОВ «СП Модуль С» особисто та доставлений на найманому транспортному засобі марки Daewoo, модель LanosD4LM 500, 2004 року випуску, бежевого кольору, реєстраційний номер 63375КТ і» до орендованого складського приміщення ТОВ «СП Модуль С» за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 9.

Щодо орендованого приміщення за адресою: м. Київ, вул. Перемоги, 9 судом встановлено, що 13 травня 2013 року між Товариством обмеженою відповідальністю «Аларітпром» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» був укладений Договір суборенди № 103. Відповідно до умов якого, в порядку та на умовах, визначених цим Договором, орендар зобов'язується передати Суборендарю, а Суборендар зобов'язується прийняти у тимчасове платне користування не житлові (виробничі) приміщення, визначені у цьому Договорі, а також зобов'язується сплачувати орендну плату. Пунктами 1.2. та 1.3. встановлено, що приміщення, яке передається в суборенду за цим Договором знаходиться за адресою: м. Київ, вул.. Перемоги, 9 та загальна площа приміщень, що орендується становить 43 м кв.(копія Договору та акту приймання - передачі міститься в матеріалах справи).

Слід звернути увагу, що суд не приймає як обґрунтовані посилання відповідача на акт № 2726/26-55-22-08/23236024 від 08 вересня 2014 року «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Матадор Трейдінг» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за липень 2014 року», оскільки юридична відповідальність має індивідуальний характер, тому позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Матадор Трейдінг», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими.

Вирішуючи питання про реальність операцій позивача із Товариством з обмеженою відповідальністю «Гетьман» й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

025 липня 2014 року між позивачем (Замовник) та ТОВ «Гетьман» (Постачальник) укладено Договір № 250714-1, за умовами якого Постачальник зобов'язується поставити та передати у власність Покупця продукцію, найменування, асортимент, комплектність, та загальна кількість якої зазначені в Додатках, що є невід'ємною частиною даного Договору, надалі - Продукція , а Покупець - прийняти і оплатити цю продукцію на умовах, визначених даним Договором.

Відповідно до розділу 3 Договору якість продукції повинна відповідати вимогам діючих нормативних актів, вимогам нормативно-технічної документації, що встановлені на дану продукцію, що фіксується в Додатках до Даного Договору. Гарантійний термін на продукцію становить 12 місяців з дня введення в експлуатацію, але не більше, як 18 місяців від дати поставки. Приймання продукції за кількістю та якістю проводиться згідно з інструкціями П-6, П-7 (П-6 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 15.06.1965 року, П-7 затверджена постановою Державного арбітражу при Раді міністрів СРСР від 25.04.1966 року).

Згідно Додатку № 1 від 29 липня 2014 року позивачем замовлялось продукція для облаштування електричних мереж.

На підтвердження отримання вищезазначених товарів позивачем надано копію видаткової накладної № 25 від 29 липня 2014 року та рахунку фактур № 25 від 29 липня 2014 року.

В свою чергу, ТОВ «Гетьман» виписано на адресу позивача № 25 від 30 липня 2014 року на суму 99000,00 грн.

Листом ТОВ «Гетьман» від 28 листопада 2014 року, адресованого на ім'я директора ТОВ «СП Модуль С», контрагентом підтверджено реальність Договору постачання від 25 липня 2014 року №250714-1.

Обґрунтовуючи подальше використання придбаного у ТОВ «Гетьман», позивачем зазначено, 20 червня 2014 року, між ТОВ «СП Модуль С» та ТОВ «Західні енергетичні транзити» був 5асладений Договір купівлі-продажу обладнання № КПО20062014, за умовами якого Продавець зобов'язується передати у власність Покупця, а Покупець в порядку та на умовах, визначених цим Договором, зобов'язується прийняти й оплатити Обладнання, кількість, технічні та інші характеристики якого визначаються згідно Специфікації, що діє Додатком № 1, який в свою чергу є невід'ємною частиною цього Договору (Договір міститься в матеріалах справи).

Додатку № 1 до вище вказаного Договору обладнання, що належить до поставки за даною Специфікацією, схема компонування обладнання, схема щита постійного струму.

Таким чином ТОВ «СП Модуль С» необхідно було виконати умови Договору купівлі-продажу обладнання від 20 червня 2014 року, а саме доставити комплектний низьковольтний пристрій ЩПС/ПЗС-220/380.

30 липня 2014 року, за адресою вул. Предславинська, 39 у м. Києві директором ТОВ «СП Модуль С» був придбаний Блок Сигнальний БС-210. У судовому засіданні представником позивача зазначено, що даний блок був перевезений на орендованому автомобілі транспортний засіб марки Сhery, модель QQ, 2012 року випуску, оранжевого кольору, який має реєстраційний номер НОМЕР_1 та доставлений до офісу ТОВ «СП Модуль С» за адресою: м. Київ, вул.. Перемоги, 9.

На виконання умов Договору купівлі-продажу обладнання № КПО20062014 від 20 червня 2014 року, а саме комплектного низьковольтного пристрою ЩПС/ПЗС-220/380, до складу якого і входить Блок Сигнальний БС-210 (копія малюнку додана до матеріалів справи), ФОП ОСОБА_1 був доставлений вантаж до м. Івано-Франківська.

На підтвердження надано рахунок-фактуру № 171 від 30 липня 2014 року (транспортні послуги Київ-Калуш (Івано-Франківська обл.); акт № 171 здачі-прийняття робіт (надання послуг); видаткова накладна № 171 від 30 липня 2014 року. Підтвердженням отримання ТОВ «Західні енергетичні транзити» вище вказаного товару є акт приймання передачі від 31 липня 2014 року.

Матеріали справи свідчать, що 03 лютого 2014 року, між ТОВ «СП Модуль С» та ФОП ОСОБА_1 був укладений Договір перевезення вантажів та транспортної експедиції № М-3, за умовами якого Експедитор бере на себе зобов'язання за плату, силами свого представника, виконати для Клієнта транспортно-експедиційні послуги по перевезенню вантажів, доставити Вантаж в місце призначення та здати його Вантажоотримувачу на умовах даного Договору, в рамках зареєстрованих видів діяльності. На підставі вище вказаного Договору, були видані: рахунок-фактура № 54 від 09 липня 2014 року (транспортні послуги були надані по Києву); акт № 54 здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунок-фактури № 141 від 24 липня 2014 року (транспортні послуги були надані по Києву); акт № 141 здачі-прийняття робіт (надання послуг); рахунок-фактура № 171 від 30 липня 2014 року (транспортні послуги Київ-Калуш (Івано-Франківська обл.); акт № 171 здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Враховуючи викладене, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Гетьман», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців".

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман» були зареєстровані як юридичні особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат та формування податкового кредиту. Разом з тим, у справі, що розглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.

В акті вказано, що для проведення перевірки ТОВ «СП Модуль С» з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ «Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року було використано документи, надані ТОВ «СП Модуль С» листом від 13 жовтня 2014 року № 13014-1 на письмовий запит ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 17 вересня 2014 року № 46098/10/26-55-22-08-10. В ході проведення перевірки на повторний письмовий запит ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві від 31.10.2014 року № 54069/10/26-55-22-08-10 ТОВ «СП Модуль С» інших первинних документів по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року не надано.

Разом з тим, у судовому засіданні представник позивача зазначено, що підприємство не мало змоги надати відповідь на повторний письмовий запит, оскільки ІНФОРМАЦІЯ_1 померла директора ТОВ «СП Модуль С» та головний бухгалтер ТОВ «СП Модуль С» - ОСОБА_3, до цього часу перебувала в край тяжкому стані (свідоцтво про смерть додано до матеріалів справи).

Судом прийняті вищезазначені доводи як обґрунтовані, а тому при вирішенні справи по суті судом враховані надані позивачем докази по фінансово-господарських взаємовідносинах з ТОВ Техно-Торг 2011», ТОВ «Матадор Трейдінг», ТОВ «Гетьман» за період з 01 липня 2014 року по 31 липня 2014 року.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24 листопада 2014 року № 161526552208 підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 24 листопада 2014 року № 161526552208.

3. Судові витрати в сумі 361,46 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СП Модуль С» за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник