Постанова № 42687008, 10.02.2015, Вінницький апеляційний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 802/1560/14-а

Головуючий у 1-й інстанції: Альчук М.П.

Суддя-доповідач: Совгира Д. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 лютого 2015 року

м. Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Совгири Д. І.

суддів: Білої Л.М. Курка О. П.

за участю:

секретаря судового засідання: Бондаренко С.А.,

представника позивача: Гринчук О.І.,

представника відповідача: Мавродій Р.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів України на постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВетСервіс" до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів ,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів.

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

Не погоджуючись з даною постановою суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

В судовому засіданні представник позивача заперечувала проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просила суд залишити її без задоволення, а постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - без змін.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги та просила суд задовольнити її.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, які прибули в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що приватне підприємство "О.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" зареєстроване за ідентифікаційним кодом 33437883 Шаргородською районною державною адміністрацією Вінницької області 18.04.2005 року за адресою: вул. Леніна, буд. 272В, м. Шаргород, Вінницька область.

З наданих до суду доказів слідує, що у відповідності до контракту № 01-OLKAR від 15.01.2014 року фірма "INDUSTRIAL VETERINARIA" як продавець зобов'язується продати, а покупець ПП "О.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" купляє та оплачує на умовах СІР-Шаргород ветеринарні препарати. Згідно до додатку за № 1 до вищезазначеного контракту, покупець зобов'язується прийняти ветеринарний препарат : "Ганаміновіт".

На виконання процедури щодо ввезення на територію України даного товару, позивачем надано дозвіл Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України від 09.04.2013 року № 15-9-2-2-11/12043 на ввезення на митну територію України тварин, продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів та електронну митну декларацію № 401040000/2014/000389 від 16.04.2014 року на товар "Ганаміновіт" у формі порошку для орального застосування коням, свиням та домашньої птиці як допоміжна терапія при онорексії, анемії, виснаженні; дефіциті вітамінів та амінокислот; стресах, зниження м'ясної та яєчної продуктивності (товар № 8 згідно наданої декларації) код УКТ ЗЕД 3004501000-ветеринарні препарати (група 3004).

Для підтвердження відповідності заявленого коду до вищезазначеного товару, відповідачем направлено запит № 21/2 від 16.04.2014 року до Вінницької митниці з метою вирішення складного випадку класифікації товару № 8. Причина запиту: спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за наявних в ЄАІС ДМСУ інформації за результатами спрацювання АСАУР можлива класифікація товару № 8 в товарній позиції 2309.

Відповідно до відомостей бази даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор-2006" Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС), зокрема рішення Київської регіональної митниці "Про визначення коду товару" № КТ-100270000-2013-0219 від 03.10.2013 року препарат "Ганаміновіт" (упак. 1 кг) являє собою суміш продуктів, що зберігають здоров'я тварин, що містять молочні продукти (лактоза), вітаміни, амінокислоти, без вмісту крохмалю, глюкози або сиропу глюкози, мальтодекстрину або сиропу мальтодекстрину. Препарат для орального застосування (діюча речовина - вітамін А, Д3) серія: F-023, "ганаміновіт" (упак. 25 кг.) порошок для орального застосування (діюча речовина - вітамін А, Д3) серія - Е-005. Виробник: "INVESA INDUSTRIAL VETERINARIA S.A", ES. Торгівельна марка: "INVESA". Код товару 2309907000.

Крім того, відповідно до інформації, яка розміщена на офіційному сайті фірми-виробника, препарат "Ганаміновіт" знаходиться в розділі "Нутрицептик".

Згідно Фармацевтичної енциклопедії термін "нутрицептики" означає ідентичні природним хімічні речовини тваринного, рослинного, синтетичного або біохімічного походження що призначені для вживання одночасно з їжею або введення у склад харчових продуктів. Нутрицевтики застосовуються для ліквідації дефіциту ессенціальних харчових речовин (вітамінів, мінералів, амінокислот тощо), підвищення імунітету та резистентності організму, спрямування зміни метаболізму речовин, зв'язування та виведення ксенобіотиків. Тобто, нутрицевтики не призначені для лікування хвороб.

З урахуванням даних обставин, 16.04.2014 року Вінницькою митницею винесено рішення про визначення коду товару № КТ-401000003-0008-2014. Даним рішенням змінено код товару УКТ ЗЕД для препарату "Ганаміновіт" з "ветеринарних препаратів" (група 30 фармацевтична продукція, товарна позиція 3004) на "продукти, що зберігають здоров'я тварин, що містять молочні продукти" (група 23 "залишки", товарна позиція 2309) та оформлено декларацію № 4014000/2014/00394, де змінено код УКТ ЗЕД на 2309907000.

В зв'язку зі зміною коду товару позивачем надміру сплачено до бюджету суму ПДВ - 2776,90 грн. (нараховане на суму мита, яке включене в ціну товару) та мито - 13884,96 грн.

Розглядаючи даний позов суд першої інстанції дійшов висновку про те, що рішення Вінницької митниці Міністерства доходів України № КТ- 401000003-0008-2014 від 16.04.2014 року про визначення коду товару є протиправним та необґрунтованим. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 5 Митного кодексу України (далі - МК України) визначено, що державна митна політика - це система принципів та напрямів діяльності держави у сфері захисту митних інтересів та забезпечення митної безпеки України, регулювання зовнішньої торгівлі, захисту внутрішнього ринку, розвитку економіки України та її інтеграції до світової економіки. Державна митна політика є складовою частиною державної економічної політики.

Згідно ч. 1 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 1 ст. 67 МК України, українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) складається на основі Гармонізованої системи опису та кодування товарів та затверджується Законом України "Про митний тариф". Ведення УКТ ЗЕД здійснює центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України у відповідності до ч.1 ст. 68 Митного кодексу України.

Положення частин 1,2,3 ст. 69 МК України визначають, що товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД. Митні органи здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД. На вимогу посадової особи митного органу декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У відповідності до Закону України "Про митний тариф", під митним тарифом розуміють систематизований згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності перелік ставок ввізного мита, яке справляється з товарів, що ввозяться на митну територію України. Товарною номенклатурою Митного тарифу України є Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТЗЕД), яка базується на Гармонізованій системі опису та кодування товарів.

Тобто, визначення коду УКТ ЗЕД є правовою підставою для декларування товарів та як наслідок сплати державного мита.

Як свідчать матеріали справи, позивачем при декларуванні товару "Ганаміновіт" визначено код УКТ ЗЕД 300450000 - ветеринарні препарати.

Згідно реєстраційного посвідчення від 17.12.2012р. за № АА-01215-01-12 виданого державною ветеринарною та фітосанітарною службою України на препарат "Ганаміновіт" у формі порошку для орального застосування виробником якого є Інвеса Індустріал Ветерінаріа, дійсного до 16.12.2017р., фармакологічними властивостями вказаного препарату є дія окремих компонентів (вітамінів та амінокислот), які сприяють нормалізації обміну речовин в організмі, позитивно впливають на продуктивність, збережність та відтворні функції сільськогосподарських тварин і птиці, застосовують препарат коням, свиням та свійським птицям для поповнення вітамінів амінокислот, як додаткова терапія при анорексії, анемії, виснаженні, стресі, зниження м'ясної та яєчної продуктивності.

Так, у разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів митний орган має право самостійно класифікувати такі товари. Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються митними органами виключно у разі, якщо прийняте митним органом рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення. Рішення митних органів щодо класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими. Такі рішення оприлюднюються у встановленому законодавством порядку. У разі незгоди з рішенням митного органу щодо класифікації товару декларант або уповноважена ним особа має право оскаржити це рішення у порядку, встановленому главою 4 цього Кодексу. Висновки інших органів, установ та організацій щодо визначення кодів товарів згідно з УКТ ЗЕД при митному оформленні мають інформаційний або довідковий характер, що передбачено ч.ч.4-8 ст. 68 Митного кодексу України.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що обов'язковою підставою для перегляду коду УКТ ЗЕД є встановлення відповідачем "складного випадку", тобто встановлення випадку, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо. Доказами таких суперечностей в суді можуть бути випадки різного застосування кодів УКТ ЗЕД щодо одних і тих самих товарів, в минулих періодах на митній території України, або у країнах-експортерах цих товарів тощо.

Згідно з ч. 1 ст. 357 МК України, взяття проб (зразків) товарів здійснюється посадовими особами митного органу в рамках процедур митного контролю та митного оформлення з метою встановлення характеристик, визначальних для: 1) класифікації товарів згідно з УКТ ЗЕД; 2) перевірки задекларованої митної вартості товарів; 3) встановлення країни походження товарів; 4) встановлення належності товарів до наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів, прекурсорів, сильнодіючих чи отруйних речовин; 5) встановлення належності товарів до предметів, що мають художню, історичну чи археологічну цінність; 6) встановлення належності товарів до таких, що виготовлені з використанням об'єктів права інтелектуальної власності, що охороняються відповідно до закону.

Положення п. 4 Розділу ІІІ "Порядку роботи відділу митних платежів, підрозділу митного оформлення митного органу та митного поста при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України", затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 650 (надалі - Порядок) передбачають, що контроль правильності класифікації товарів здійснюється шляхом перевірки відповідності: опису товару в митній декларації процедурі декларування згідно з вимогами статті 257 Кодексу; відомостей про товар та коду товару згідно з УКТ ЗЕД, заявлених у митній декларації, відомостям про товар (найменування, опис, визначальні характеристики для класифікації товарів тощо), зазначеним у наданих для митного контролю документах, шляхом перевірки дотримання вимог Основних правил інтерпретації УКТ ЗЕД, з врахуванням Пояснень до УКТ ЗЕД, рекомендацій, розроблених центральним органом виконавчої влади у сфері митної справи відповідно до вимог статті 68 Кодексу; заявленого коду товару відомостям, наведеним у базі даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС. При цьому така відповідність поділяється на три категорії: а) ідентичні товари; б) подібні (аналогічні) товари; в) товари, які не підпадають під вимоги підпунктів "а" та "б" абзацу четвертого цього пункту, але мають схожі: характеристики, які є визначальними для класифікації товару; призначення або принцип дії яких є основним для класифікації товару; перевірки відповідності заявленого опису товару та коду товару згідно з УКТ ЗЕД відомостям, наведеним у ПРК, у разі якщо до митного контролю та митного оформлення разом з пакетом документів надається ПРК.

Відповідно до листа Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок № 2121-к/05 від 17.06.2013 року препарат "Ганаміновіт" (у формі порошку для орального застосування) РП: АА-01215-01-12 від 17.12.2012 року застосовується для лікування і профілактики гіповітамінозів сільськогосподарських тварин і птиці, відноситься до групи ветеринарних препаратів.

Положення Закону України "Про ветеринарну медицину" визначають поняття "ветеринарних препаратів", зокрема це ветеринарні лікарські засоби, ветеринарні імунобіологічні засоби, антисептики, дезінфектанти, інсекто-акарициди, дератизациди, діагностикуми, що використовуються у ветеринарній медицині та тваринництві.

Тобто вказаним листом фактично підтверджено відповідність заявленого коду товару "Ганаміновіт" УКТ ЗЕД.

Крім того, суд не приймає до уваги посилання представника відповідача, на відомості з бази даних "Класифікаційні рішення" програми "Інспектор 2006" ЄАІС під час прийняття оскаржуваного рішення, у зв'язку з наступним.

Відповідно до п. 5 Розділу ІІІ Порядку визначено, що в разі неможливості однозначно перевірити правильність класифікації товару на підставі задекларованих відомостей відповідно до вимог статті 69 Кодексу декларант або уповноважена ним особа письмово повідомляється про необхідність надання додаткових документів чи відомостей, необхідних для підтвердження задекларованого ним коду товару згідно з УКТ ЗЕД. У разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей посадовою особою митного органу здійснюються митні формальності за наявними документами та відомостями з використанням довідкової інформації. При проведенні цих митних формальностей або підтверджується код товару, або надається відмова в митному оформленні та за наявності достатньої інформації виноситься Рішення, що передбачає п.6 Розділу ІІІ Порядку.

Тобто, імперативність даних норм полягає в тому, що використання довідкової інформації можливе лише у разі відмови у наданні декларантом або уповноваженою ним особою додаткових документів чи відомостей.

В ході судового розгляду, докази, які б вказували на звернення митного органу до позивача про надання додаткової інформації для визначення коду за УКТЗЕД, чи доказів відмови позивача у наданні додаткової інформації (документів) не надано.

Разом з тим колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині позовної вимоги про стягнення з Державного бюджету України на користь ПП "О.L.KAR-АгроЗооВет-Сервіс" зайво сплачену суму коштів на митне оформлення товару у розмірі 17917,64 грн. шляхом їх безспірного списання органом Державної казначейської служби України.

Відповідно до частини шостої статті 264 МК у разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у місячний термін з дня прийняття рішення у порядку, передбаченому законодавством.

Так, саме Порядок повернення визначає процедуру повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу як передоплата, і митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, у тому числі у випадках, зазначених у статті 264 МК.

Відповідно до абзаців першого, другого пункту 1, пунктів 2, 3, 4 розділу ІІІ

Порядку повернення для повернення з Державного бюджету України митних та інших платежів, помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється митними органами, платником податків до загального відділу митного органу, яким здійснювалось оформлення митної декларації, подається заява довільної форми, яка підписується керівником і головним бухгалтером суб'єкта господарської діяльності або фізичною особою.

Заява може бути подана не пізніше 1095-го дня, наступного за днем зарахування коштів до Державного бюджету України.

Заява, зареєстрована в загальному відділі, після розгляду керівником (заступником керівника) митного органу разом з пакетом документів передається до відділу митних платежів митного органу (далі - Відділ) для перевірки обґрунтованості повернення заявлених сум.

Відділ перевіряє факт перерахування митних та інших платежів з відповідного рахунку до Державного бюджету України та наявність переплати.

Для підготовки висновку про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи (далі - Висновок про повернення), форма якого наведена в додатку 1 до Порядку взаємодії, керівництвом Відділу за потреби ініціюється проведення перевірки в митному органі щодо правильності митного оформлення із залученням відповідних підрозділів митного органу. Порядок і форма складання документа, у якому відображатимуться результати перевірки, визначаються наказом Державної митної служби України.

Разом з тим взаємовідносини митних органів та органів Державного казначейства України в процесі повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи, регламентувалися Порядком взаємодії.

Відповідно до пункту 2 вказаного Порядку повернення помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів здійснюється на підставі висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації. Зазначений висновок оформляється відповідно до заяви платника, яка подається до митного органу, що здійснював оформлення митної декларації.

Згідно з пунктом 7 Порядку взаємодії на підставі отриманого Висновку про повернення відповідний орган Державного казначейства України готує платіжні документи на перерахування коштів з рахунку з обліку доходів державного бюджету на рахунок, зазначений у Висновку про повернення, та протягом п'яти робочих днів від дати отримання Висновку про повернення здійснює повернення коштів з бюджету.

Таким чином, за Порядком взаємодії основною умовою повернення коштів є обов'язкова їх сплата та зарахування на рахунки відповідного бюджету.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 15 квітня 2014 року у справі № 21-21а14. Також, колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України визнала, що законодавством відповідно до частини шостої статті 264 МК визначено механізм повернення платникам податків коштів, що обліковуються на відповідних рахунках митного органу чи помилково та/або надмірно сплачених до бюджету, а тому на підставі аналізу наведених вище норм права дійшла такого правового висновку.

У разі якщо після сплати декларантом податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, буде прийнято рішення про застосування митної вартості, заявленої декларантом, сума надміру сплачених податків і зборів (обов'язкових платежів) повертається декларанту у порядку, передбаченому Порядком повернення та Порядком взаємодії, на підставі його заяви та у місячний термін з дня прийняття висновку митного органу, що здійснював оформлення митної декларації, про повернення з Державного бюджету України помилково та/або надмірно зарахованих до бюджету митних та інших платежів, контроль за справлянням яких покладається на митні органи.

У відповідності до ч. 1 ст. 244-2 КАС України рішення Верховного суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

Відповідно до ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду суд апеляційної інстанції має право, зокрема, змінити постанову суду.

За ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргуВінницької митниці Міністерства доходів і зборів України задовольнити частково .

Постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом приватного підприємства "O.L.KAR-АгроЗооВетСервіс" до Вінницької митниці Міністерства доходів і зборів, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, стягнення коштів змінити в частині позовних вимог про стягнення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "О.L.КАR-АгроЗооВет-Сервіс" зайво сплачену суму коштів з митного оформлення товару.

Абзац третій резолютивної частини постанови Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року викласти у наступній редакції:

"Зобов'язати Вінницьку митницю Міндоходів вирішити питання про повернення з Державного бюджету України на користь приватного підприємства "О.L.КАR-АгроЗооВет-Сервіс" зайво сплачену суму коштів на митне оформлення товару"

В решті постанову Вінницького окружного адміністративного суду від 11 грудня 2014 року - залишити без змін .

Постанова суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст. 212 КАС України.

Постанова суду буде складена в повному обсязі протягом п'яти днів з дня закінчення розгляду справи.

Головуючий Совгира Д. І.

Судді Біла Л.М.

Курко О. П.