Постанова № 42686866, 12.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" лютого 2015 р. Справа № 5021/1791/2011

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А., суддя Шевель О.В.

при секретарі Литвиновій К.О.

за участю представників сторін:

апелянта - не з'явився,

УПФУ в м.Конотоп - не з'явився,

боржника - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області (вх. 589 С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014р. у справі № 5021/1791/2011

за заявою Управління Пенсійного фонду України в м. Конотоп, м. Конотоп,

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м. Конотоп,

про визнання банкрутом,

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 18.12.2014р. (суддя Яковенко В.В.) у задоволенні заяви кредитора Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції до боржника - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про визнання кредиторських вимог в сумі 6603,23 грн. відмовлено.

Конотопська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Сумській області з ухвалою суду не погодилась та звернулась до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014р. у справі №5021/1791/2011 про відмову у задоволенні кредиторських вимог, як таку, що не відповідає вимогам закону та передати справу на розгляд до місцевого господарського суду.

Скарга обґрунтована тим, що суд безпідставно дійшов висновку про необґрунтованість кредиторських вимог Конотопської ОДПІ, оскільки вони підтверджуються самостійно поданою боржником декларацією з плати за землю за 2011р. відповідно до діючого законодавства. Боржник протягом 2011р. продовжував користуватися земельною ділянкою, договір оренди не був розірваний. Користування землею в України є платним.

10.02.2015р. до суду від арбітражного керуючого надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. №2103), в якому ліквідатор проти апеляційної скарги заперечував, посилаючись на те, що з моменту введення ліквідаційної процедури настає один з найістотніших правових наслідків визнання боржника банкрутом- припинення усіх зобов'язань за участю боржника. Тобто, після введення ліквідаційної процедури у боржника не можуть виникати нові зобов'язання. В зв'язку з чим просив відмовити Конотопській ОДПІ в задоволенні апеляційної скарги. Також просив розглянути та прийняти рішення без його присутності.

11.02.2015р. до суду від апелянта надійшов лист (вх. №2194), в якому Конотопська ОДПІ підтримала свою апеляційну скаргу та просила її задовольнити. Також просила у зв'язку з відсутністю фінансування на службові відрядження розглянути справу без участі її представника.

Учасники провадження у справі у судове засідання не з'явились.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні докази по справі, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду встановила.

Ухвалою господарського суду Сумської області від 03.08.2011р. порушено провадження у справі № 5021/1791/2011 про банкрутство ФОП ОСОБА_2 відповідно до ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Постановою господарського суду Сумської області від 15.08.2011р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

08.12.2014р. до суду звернувся кредитор - Конотопська об'єднана державна податкова інспекція з заявою № 8388/9/10 від 28.11.2014р. про визнання кредиторських вимог, що виникли за період з серпня по грудень 2011р. у розмірі 6603 грн.23 коп. по орендній платі за землю.

Арбітражний керуючий у відзиві на апеляційну скаргу (вх. №16293 від 16.12.2014р.) просив суд відмовити у визнанні кредиторських вимог Конотопської ОДПІ в повному обсязі.

18.12.2014р. господарським судом Сумської області прийнято оскаржувану ухвалу, якою у задоволенні заяви Конотопської ОДПІ відмовлено.

Колегія суддів дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального та матеріального права приходить до висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги виходячи з наступного.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) кредитор - юридична або фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника, а також органи державної податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю справляння єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів). Конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство та вимоги яких не забезпечені заставою майна боржника. До конкурсних кредиторів відносяться також кредитори, вимоги яких до боржника виникли внаслідок правонаступництва за умови виникнення таких вимог до порушення провадження у справі про банкрутство. Поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до ч.3 п.1 статті 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції діючій до набрання чинності змінами внесеними Законом України №4212-VI від 22.12.2011р.) з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури строк виконання всіх грошових зобов'язань банкрута та зобов'язання щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів), повернення коштів Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності вважається таким, що настав.

Згідно з листом Вищого господарського суду України від 05.02.2010р. №05-06/520/78 "Щодо деяких питань розгляду справ про банкрутство" відповідно до статті 23 Закону про банкрутство у зв'язку з визнанням боржника банкрутом в такої особи виникає особливий статус, який є значно відмінним від статусу боржника. Виходячи з аналізу положень статей 23, 25, 30, 31 Закону про банкрутство, в ліквідаційній процедурі нові зобов'язання у банкрута в особі його органу управління - ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть виникати виключно у випадках, прямо передбачених Законом про банкрутство. Такими випадками є зобов'язання з оплати комунальних і експлуатаційних витрат та інших витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідаційної процедури (ч.9 статті 30 Закону про банкрутство).

Як вбачається з розрахунку кредиторських вимог Конотопської ОДПІ заборгованість складається із заборгованості по податковому боргу по сплаті орендної плати за землю за період з серпня по грудень 2011 р. у розмірі 6603 грн. 23 коп.

Колегія суддів зазначає, враховуючи, що ФОП ОСОБА_2 визнано банкрутом постановою господарського суду Сумської області від 15.08.2011р., Конотопська ОДПІ звернулась з заявою про визнання кредиторських вимог у розмірі 6603,23 грн. за серпень-грудень 2011р., тобто витратами, які виникли після визнання боржника банкрутом, дані вимоги ОДПІ не мають характеру поточних у розумінні ст.1 Закону, оскільки були заявлені після введення ліквідаційної процедури, під час якої не виникає будь-яких нових зобов'язань, тому дані вимоги є необґрунтованими та нараховані Конотопською ОДПІ неправомірно, а відтак висновок місцевого господарського суду про відмову у визнанні цих вимог є правомірним та обґрунтованим.

Така правова позиція викладена і в постанові Верховного Суду України у справі №5021/321/12 від 13.05.2014р.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необґрунтованою і не може бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали по даній справі, тому ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014р. у справі № 5021/1791/2011 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись статтями 91, 99, 101, 102, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Конотопської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Сумській області залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 18.12.2014р. у справі № 5021/1791/2011 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 13.02.2015р.

Головуючий суддя Білоусова Я.О.

Суддя Пуль О.А.

Суддя Шевель О.В.