Постанова № 42686860, 11.02.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" лютого 2015 р. Справа№ 910/19243/14

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Білецькому Л.І.,

за участю представників сторін:

від позивача - Грабова І.А. (дов. №3619/18 від 25.11.2014 року);

від відповідача - Лаюк А.М. (дов. №б/н від 05.01.2015 року);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року

у справі №910/19243/14 (суддя В.І. Пінчук)

за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування", м. Київ

до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім", м. Київ

про стягнення 4 455, 96 грн. -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2014 року приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства "Київський страховий дім" про стягнення 4 455, 96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що в повідомленні про ДТП (Європротоколі) не зазначені свідки події, не відображено розташування транспортних засобів на момент настання ДТП, не зазначена винна особи, що скоїла ДТП, з огляду на що відсутній страховий випадок у розумінні статті 6 Закону України " Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Не погодившись із вказаним рішенням, приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АХА Страхування" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року по справі №910/19243/14 та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги мотивовано тим, що допущені при оформленні Європротоколу неточності не перешкоджають встановленню дійсних обставин події та не тягнуть за собою визнання такого Европротоколу недостатнім доказом для визначення обставин дорожньо-транспортної пригоди.

Також до апеляційної скарги приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" додано клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/19243/14.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.12.2014 року клопотання приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" про відновлення пропущеного процесуального строку для подання апеляційної скарги на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/19243/14 задоволено, відновлено пропущений процесуальний строк, прийнято апеляційну скаргу до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Мальченко А.О., Чорногуз М.Г. та призначено розгляд справи на 28.01.2015 року.

В судове засідання, призначене на 28.01.2015 року, з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

В судовому засіданні 28.01.2015 року оголошено перерву до 11.02.2015 року на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

11.02.2015 року до канцелярії Київського апеляційного господарського суду надійшли заперечення вих.№100 від 10.02.2015 року приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім» на апеляційну скаргу.

В судове засідання, призначене на 11.02.2015 року з'явились представники сторін, надали усні пояснення по суті спору, відповіли на запитання суду.

Представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги; представник відповідача заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 21.01.2014 року у м. Києві трапилась дорожньо - транспортна пригода, внаслідок якої відбулося зіткнення автомобіля «Toyota» ( д. н. АА 6592 ОЕ ), під керуванням водія Кирилова Андрія Олександровича та автомобіля «Hyundai» (д. н.АА5506 НМ), під керуванням водія Марчевського Іллі Володимировича.

Внаслідок вказаної дорожньо-транспортної пригоди були завдані механічні пошкодження автомобілю «Toyota» (д. н. АА 6592 ОЕ), який був застрахований у приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «АХА Страхування», згідно договору добровільного страхування наземного транспорту № ТП326998 Га/13к від 12.12.2013 року (а.с. 18-22).

Позивач у позовній заяві посилається на те, що дорожньо - транспортна пригода відбулася з вини водія автомобіля «Hyundai» (д. н.АА5506 НМ) - Марчевського Іллі Володимировича.

Згідно рахунку-фактури №2014000327 від 27.01.2014 року (а.с. 38), вартість відновлювального ремонту пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіля «Hyundai» (д. н.АА5506 НМ) становить 4 965,96 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору добровільного страхування наземного транспорту №ТП326998 Га/13к від 12.12.2013 року, на підставі заяви страхувальника, рахунку - фактури № 2014000327 від 27.01.2014 року, розрахунку суми страхового відшкодування, а також на підставі страхового акту №:1.002.14.00310/VESKO2693 від 28.01.2014 року (а.с. 40) приватне акціонерне товариство «Страхова компанія АХА Страхування» виплатило страхувальнику страхове відшкодування в розмірі 4 965,96 грн., що підтверджується платіжним дорученням №86430 від 29.01.2014 року (а.с. 41).

Колегією суддів встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля «Hyundai» (д. н.АА5506 НМ) за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля «Hyundai» (д. н.АА5506 НМ), згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АС/2381724 застрахована у приватного акціонерного товариства «Київський страховий дім».

Спір у справі виник, на думку позивача, у зв'язку з тим, що виплативши страхове відшкодування за договором майнового страхування, до останнього перейшло право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме до відповідача у сумі 4455,96 грн.

Договір страхування зумовлює виникнення цивільно-правових відносин, порядок здійснення яких визначається Цивільним кодексом України, Законом України "Про страхування" і іншими нормативно - правовими актами, що регулюють такий вид відносин.

Відповідно до статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Дана норма кореспондується з статтею 979 Цивільного кодексу України, якою унормовано, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, вищезазначена дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (Європротоколом).

Під правове регулювання Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" підпадають правовідносини, пов'язані з виплатою страхового відшкодування у порядку статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" за участю двох страховиків. Оскільки, положення Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" регулюють правовідносини з виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів як потерпілому, так і особі, яка має право на отримання такого відшкодування. Так, статтею 36.4 вищезазначеного Закону встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього Закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

З набранням чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування» від 17.02.2011, яким внесено зміни та доповнення до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", що дозволило учасникам дорожнього руху при скоєнні дорожньо-транспортної пригоди за наявності встановлених п. 33.2 ст. 33 наведеного Закону обставин спільно складати повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду («європротокол») без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання.

Статтею 33.2 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.

Пунктом 2.11. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України «Про правила дорожнього руху» №1306 від 10.10.2001 року, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка.

Моторним (транспортним) страховим бюро України встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11.08.2011 №274/2011 інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).

Відповідно до вказаної вище Інструкції, у европротоколі зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, інформація про страхувальника згідно з даними полісу та інше. Виправлення у повідомленні категорично забороняються, та замість зіпсованого бланку заповнюється інший.

Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

При цьому, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.

Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.

Наведені обставини не можуть бути підставою для відмови в задоволенні відповідного позову, оскільки цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи в цьому, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.

Таким чином, при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин по виплаті страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку оформлення учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання суд повинен самостійно, на підставі визначених в такому повідомленні даних (в т.ч. схеми дорожньо-транспортної пригоди), визначити особу, відповідальну за заподіяння шкоди.

Слід враховувати, що у випадку існування дефектів заповнення "європротоколу", які унеможливлюють встановлення винної у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди особи, такий "європротокол" не породжує будь-яких прав і обов'язків для учасників відповідної дорожньо-транспортної пригоди та не може застосовуватися у вирішенні спору щодо відшкодування завданої шкоди.

Як вбачається з наявних матеріалів справи, повідомлення про дорожно-транспортну пригоду складено з порушенням умов заповнення визначених в Інструкції, оскільки не містить таких даних:

- в пунктах 1,2 не вказано точний час настання ДТП та місця ДТП;

- в пункті 5 не зазначено відомості про свідків ДТП та не зроблено запис, що свідки ДТП не встановлені або відсутні;

- у пункті 13 не відображено розташування транспортних засобів А і В на момент настання ДТП, стрілками напрям їх руху, не відображено дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг, не відображено позначення автомобілів, не використано зображення роздільних смуг, перехрестків та вулиць;

- у пункті 11 некоректно зазначено видимі пошкодження кожного транспортного засобу, зокрема вказано кузов, а не конкретні його складові;

- у пункті 10 стрілкою некоректно вказані напрями і місце початкового удару (первинного контакту);

- в пункті 4 не вказано вірне твердження щодо шкоди заподіяної майну та об'єктам, крім шкоди заподіяної транспортним засобам ДТП.

Статтею 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність

якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю та/або

майну потерпілого.

У відповідності до ст. 37.1.3. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», підставою для відмови у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) є невиконання потерпілим або іншою особою, яка має право на отримання відшкодування, своїх обов'язків, визначених цим Законом, якщо це призвело до неможливості страховика (МТСБУ) встановити факт дорожньо-транспортної пригоди, причини та обставини її настання або розмір заподіяної шкоди.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказана дорожньо-транспортна пригода не є страховим випадком у розумінні ст. 6 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Крім того, в матеріалах справи наявний Консультативний висновок спеціаліста за результатами дослідження причин та обставин дорожньо-транспортної пригоди, що трапилася за участю автомобіля TOYOTA CAMRY д.н. АА 6592 ОЕ та автомобіля HYUNDAI SANATA FE д.н. АА 5506 НМ (вих. №0020 від 04.11.2014 року) (а.с.73-79). З вказаного висновку вбачається, що Європротокол складений з недотриманням Інструкції щодо її заповнення, містить не точні та суперечливі дані, не містить відомостей, що дорожньо-транспортна пригода сталася внаслідок порушення когось з водіїв Правил дорожнього руху України чи відомостей про визнання останнім вини в ДТП. За вище заявлених обставин, зроблено висновок, що не можливо встановити винного у вказаній дорожньо-транспортній пригоді.

Згідно зі ст.ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на викладене вище, колегія суддів дійшла до висновку про те, що місцевий господарський суд, виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини справи, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні місцевого господарського суду повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Таким чином, колегія суддів встановила, що обставини, на які посилається скаржник, не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/19243/14.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "АХА Страхування" на рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/19243/14 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.11.2014 року у справі №910/19243/14 залишити без змін.

3. Справу №910/19243/14 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз