Постанова № 42686747, 03.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 лютого 2015 р. Справа № 820/18477/14Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Катунова В.В.

Суддів: Ральченка І.М. , Старостіна В.В.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 820/18477/14

за позовом Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів

про скасування повідомлення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач- ПАТ "Луганськтепловоз", звернувся до суду з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування повідомлення від 07.07.2014 № 7414 Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про відсутність права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п.200.18 ст. 200 ПКУ з причин невідповідності критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним п. 200.19 ст. 200 ПК України, а саме: сума податкового боргу: 255879,91 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014 року адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті постанови, норм матеріального та процесуального права, а саме: п.200.18, п.200.21 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.

У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.

Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Публічне акціонерне товариство "Луганськтепловоз" зареєстроване Виконавчим комітетом Луганської міської ради 03.10.1995 року за № 82/4642 за адресою: 91005, м. Луганськ, вул. Фрунзе, 107. Відповідач перебуває на обліку в Спеціалізованій ДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів, код 05763797.

ПАТ "Луганськтепловоз" надано до СДПІ з обслуговування ВП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів податкову декларацію з податку на додану вартість за травень 2014 року в якій заявлено до відшкодування суму ПДВ в розмірі 61525452,00 грн., у відповідності до вимог ст. 46 Податкового кодексу України.

Повідомленням від 07.07.2014 року №7424 відповідач повідомив позивача про те, що він не має права на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість відповідно до п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, оскільки не відповідає критеріям на автоматичне бюджетне відшкодування, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, а саме: сума податкового боргу (ПБ=0): 255879,91 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом безпідставно відмовлено ПАТ "Луганськтепловоз" у праві на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість.

Між тим, такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, не відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи.

Відповідно до підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені ст. 200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.6 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що платник податку може прийняти самостійно рішення про зарахування в повному обсязі належної йому суми бюджетного відшкодування або її частини у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних звітних (податкових) періодів, за наявності умов, передбачених пунктом 200.4 цієї статті. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за результатами звітного (податкового) періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті.

Згідно з п. 200.18 ст. 200 Податкового кодексу України, платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті, подали відповідну заяву та відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 цієї статті, мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку.

Критерії, яким повинні відповідати платники ПДВ для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, визначені п.200.19 ст.200 Податкового кодексу України.

Пунктом 200.19 статті 200 Податкового кодексу України встановлено, що право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку мають платники податку, які відповідають одночасно всім критеріям, що визначені зазначеною нормою цього Кодексу.

Крім того, п. 200.20 ст. 200 Податкового кодексу України визначено, що порядок визначення відповідності платника податку критеріям, зазначеним у пункті 200.19 цієї статті, затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику.

Так, пунктом 2 Порядку визначення відповідності платника податку критеріям, які дають право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 10.12.2013 №781 ( тут і надалі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин ), передбачено, що для отримання права на автоматичне бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платник податку повинен відповідати одночасно критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 розділу V Кодексу. Критерії оцінки платника, відповідність яким надає такому платнику податку право на отримання автоматичного бюджетного відшкодування сум ПДВ, побудовані на аналізі даних його звітних показників та наявної податкової інформації.

Підпунктом 7 пункту 3 вказаного Порядку встановлено, що для формування такого критерію, як податковий борг (ПБ), використовуються зведені показники загальної суми податкового боргу платників податків до бюджетів усіх рівнів (із врахуванням суми боргу за основним платежем, пені, за штрафними (фінансовими) санкціями) на перше число місяця, другого за звітним періодом.

Разом з тим, пунктом 200.21 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що у разі невідповідності за висновком контролюючого органу платника податку визначеним цією статтею критеріям та відсутності в такого платника права на автоматичне бюджетне відшкодування податку контролюючий орган зобов'язаний протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомити платника податку про відповідне рішення та надати детальні пояснення і розрахунки за критеріями, значення яких не дотримано. Відповідне рішення може бути оскаржене платником податку у встановленому порядку.

Також варто зазначити, що відповідно до пункту 7 Порядку орган державної податкової служби протягом 17 календарних днів після граничного терміну подачі звітності повідомляє платника податку шляхом надіслання/вручення письмового повідомлення про невідповідність критеріям, визначеним у Податковому кодексі, які дають право на автоматичне бюджетне відшкодування, з наданням детального пояснення і розрахунків за критеріям, значення яких не дотримано (за формою згідно з додатком до цього Порядку, яка формується на підставі даних переліку платників податку, які не відповідають критеріям, визначеним у Кодексі та не мають права на автоматичне бюджетне відшкодування ПДВ).

Отже, вказаним Порядком визначена форма, відповідно до якої, податковий орган повідомляє платника податку про відсутність у останнього права на автоматичне бюджетне відшкодування з зазначенням критеріїв яким не відповідає підприємство для отримання такого права.

Як вбачається з матеріалів справи, Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів було складено та направлено до ПАТ "Луганськтепловоз" повідомлення з зазначенням критеріїв, яким не відповідає позивач для отримання автоматичного бюджетного відшкодування, а саме: наявність податкового боргу (ПБ=0): 255879,91 грн. Отже, вказана форма повідомлення містить в собі пояснення з приводу критеріїв, яким не відповідає платник податків та додаткових пояснень не потребує. Не чітке розуміння позивачем вказаного повідомлення не підтверджує той факт, що податковим органом у встановлені строки не надано пояснень та розрахунки.

Таким чином, повідомлення СДПІ ВПП у м. Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів від 07 липня 2014 р. №7414 було оформлено згідно з встановленою Порядком форми.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм права, які призвели до неправильного вирішення справи, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень довів обґрунтованість своїх висновків і правомірність прийнятого на їх підставі рішення, що має наслідком скасування рішення суду першої інстанції.

В силу пункту 3 частини 1 статті 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Враховуючи встановлене порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вбачає підстави для скасування оскаржуваної постанови суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.12.2014р. по справі № 820/18477/14 скасувати.

Прийняти нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Луганськтепловоз" до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Луганську Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування повідомлення - відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя Катунов В.В.Судді Ральченко І.М. Старостін В.В.