Рішення № 42686666, 10.02.2015, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2015 р. Справа № 923/38/15

Господарський суд Херсонської області у складі судді Остапенко Т.А. при секретарі Івлевій В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватного підприємства "Євроклас", місцезнаходження: 73035, м. Херсон, Кіндійське шосе, 17-А

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп", місцезнаходження: 73016, м. Херсон, вул. М. Фортус, 36

про стягнення заборгованості у сумі 174667 грн. за договором безпроцентної фінансової допомоги

за участю представників сторін:

від позивача - Димченко О.П. дов. № б/н від 15.01.2015 р.

від відповідача - не прибув

в с т а н о в и в:

Приватне підприємство "Євроклас", м. Херсон (далі-позивач) звернувся з позовом до ТОВ "Крес Автогруп", м. Херсон (далі-відповідач) про стягнення заборгованості у сумі 174667 грн. за договором безпроцентної фінансової допомоги.

Позивач підтримав позовні вимоги в повному обсязі, обґрунтовуючи їх порушенням відповідачем ст. ст. 193, 216, 217, 220 Господарського кодексу України, ст. ст. 525, 526, 530, 1046,1049 Цивільного кодексу України, договірних зобов'язань.

Відповідач, про час і місце судового засідання повідомлений належним чином, в судове засідання не з'явився, надіслав до суду заяву, якою визнає позовні вимоги в повному обсязі та просить суд розглянути справу без участі представника відповідача. До заяви додано витребувані судом документи.

Справу розглянуто в судовому засіданні 10 лютого 2015 року.

Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до розділу V ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь у судовому процесі.

Господарський суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Питання про належність доказів вирішується судом. Належними визнаються докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування. Письмовими доказами, в розумінні статті 36 ГПК України, є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору і повинні містити відомості, що мають значення для справи та виконані у формі, який дає змогу встановити достовірність документу.

Враховуючи викладене суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для прийняття рішення. В судовому засіданні після закінчення розгляду справи оголошено вступну та резолютивну частини рішення з роз'ясненням процедури оскарження рішення та набрання ним законної сили, повідомлено про дату підготовки повного рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

в с т а н о в и в:

08.10.2008 року між Приватним підприємством "Євроклас", (далі-позивач, займодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" (далі-відповідач, позичальник) укладений договір поворотної безпроцентної фінансової допомоги (а.с. 14).

Згідно з п. 1 Договору, позивач передає відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 445000 (чотириста сорок п'ять тисяч) гривень, а відповідач отримує і зобов'язується повернути таку ж суму на розрахунковий рахунок позикодавця в термін до 24 листопада 2012 р.

У відповідності до п. 3. договору, повернення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача здійснюється відповідачем в безготівковому порядку, поетапно (частинами), з кінцевим строком розрахунку в строки, передбачені п.1 Договору.

Пунктом 6 встановлено, що Договір вважається укладеним з моменту фактичного перерахування займодавцем першої суми поворотної фінансової допомоги на розрахунковий рахунок позичальника і діє до моменту, вказаного в п. 1 зазначеного Договору.

Відповідно до умов договору, позивач свої зобов'язання виконав належним чином: 09.10.2008 року згідно платіжного доручення № 139 на рахунок відповідача перерахував кошти в сумі 190000 грн., 24.11.2008 року згідно платіжного доручення № 167 на рахунок відповідача перерахував кошти в сумі 255000 грн. (а.с. 16).

Відповідач грошові кошти прийняв, проте всупереч умовам договору, не виконав обов'язку щодо повернення грошових коштів в повному обсязі, відповідачем повернуто позивачу кошти в сумі 270333 гривні.

Таким чином, на момент звернення позивача до суду, за відповідачем обраховується борг відповідно до умов договору у сумі 174667 грн. Заборгованість визнана відповідачем у повному обсязі, що підтверджується актом звірки розрахунків між позивачем та відповідачем станом на 05 січня 2015 року та заявою відповідача (а.с. 15, 19).

Отже, відповідачем умови договору щодо повернення грошових коштів в повному обсязі не виконані, що зумовило виникнення заборгованості за договором від 08.10.2008 р. в сумі 174667 грн.

Позовні вимоги у розмірі 174667,00 грн. стали предметом судового розгляду у даній справі.

Статтею 173 Господарського кодексу України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і в статті 526 Цивільного кодексу України.

Між сторонами виникли правовідносини позики, які врегульовані ст.ст.1046 - 1053 ЦК України.

Відповідно ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Проте, відповідачем зобов'язання щодо повернення грошових коштів в повному обсязі не виконані. На момент подання позову, сума заборгованості за договором безпроцентної фінансової допомоги становить 174667 грн.

Таким чином, аналіз зазначених норм права та фактичних обставин справи свідчить про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми заборгованості в розмірі 174667 грн. є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Крес Автогруп" (місцезнаходження: 73016, м. Херсон, вул. М. Фортус, 36; ідентифікаційний номер 32479587) на користь Приватного підприємства "Євроклас" (місцезнаходження: 73035, м. Херсон, Кіндійське шосе, 17-А; ідентифікаційний номер 32479681) 174667 грн. боргу та 3493,34 грн. судового збору.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 13.02.2015 р.

Суддя Т.А. Остапенко