Постанова № 42686366, 12.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 лютого 2015 р. Справа № 804/1705/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Власенка Д.О.,

при секретарі судового засідання Пасічнику Т.В.

за участю:

представника позивача Панишко А.О.,

представника відповідача Стецюри Т.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпропетровське обласне відділення фонду соціального захисту інвалідів (далі-позивач) звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позов про стягнення з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради (далі-відповідач) на користь позивача адміністративно-господарські санкції та пеню в сумі 165673,21 грн.

В обґрунтування позову зазначив, що відповідач не виконав вимоги Закону України Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", щодо працевлаштування інвалідів, внаслідок чого до нього були застосовані адміністративно-господарські санкції у розмірі 165640,08 грн. та які відповідач не сплатив до 15 квітня 2012 року. Крім того, за несвоєчасну сплату адміністративно-господарських санкцій застосовано пеню в розмірі 33,13 грн., яка також відповідачем не сплачена.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, надав суду письмові заперечення. Заперечуючи проти позову, відповідач посилається на те, що ним вжито вичерпних заходів щодо недопущення правопорушення, яке є підставою для застосування дот нього штрафних санкцій, визначених статтею 20 Закону № 875-XІI.

Дослідивши матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи.

Згідно зі статтею 19 Закону № 875-XІI для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.

Статтею 20 цього ж Закону передбачено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.

Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно з частиною четвертою статті 20 Закону України "Про зайнятість населення" підприємства, установи і організації незалежно від форми власності реєструються у місцевих центрах зайнятості за їх місцезнаходженням як платники збору до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, щомісяця подають цим центрам адміністративні дані у повному обсязі про наявність вільних робочих місць (вакансій), у тому числі призначених для працевлаштування інвалідів.

Відповідно до статті 181 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" рішення про визнання інваліда безробітним і взяття його на облік для працевлаштування приймається центром зайнятості за місцем проживання інваліда на підставі поданих ним рекомендації МСЕК та інших, передбачених законодавством, документів.

Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Судом встановлено, що на Комунальне підприємство «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради покладено обов'язок щорічно подавати відділенням Фонду соціального захисту інвалідів відомості про середню річну заробітну плату на підприємстві, середньооблікову чисельність штатних працівників облікового складу та про кількість працюючих інвалідів.

Згідно зі звітом за формою № 10-ПІ за 2011 рік, поданим відповідачем відділенню Фонду, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу Комунальньного підприємства «Жовтоводський водоканал» Дніпропетровської обласної ради в зазначений період склала 389. Відповідно, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених за вимогами статті 19 Закону № 875-XІI, складає 8 осіб, виходячи з того, що рядок 03 розрахований виходячи з фактичної кількості робочих місць, на яких не заборонена робота інвалідів - 209 осіб.

Відповідно до Звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2011 рік Форма № 10-ПІ, позивач зазначає, що відповідач за 6 робочих місць, призначених для працевлаштування на підприємстві інвалідів і не зайнятих ними, повинен був самостійно сплатити до 15 квітня 2012 року суму адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1872446,50 грн.

Згідно розрахунку суми позову заборгованість відповідача складає 165673,21 грн., з яких сума адміністративно-господарських санкцій -165640,08 грн., пеня -33,13 грн.

Судом досліджено, що відповідач надавав до Жовтоводського міського центру зайнятості звіт про наявність вакансій за формою 3-ПН станом на 2 грудня 2011 року, в якому заявлені вакантні посади для працівників, яким встановлена інвалідність, що підтверджується копією зазначеного звіту.

Жовтоводським міським центром зайнятості направлена 1 особа - ОСОБА_3, яка відмовилася від запропонованої вакансії, що підтверджується направленням на працевлаштування №04881106290024019 від 30 січня 2012 року.

З матеріалів справи не вбачається того, що відповідач безпідставно відмовляв у працевлаштуванні інвалідів.

За наведених обставин суд погоджується з доводами відповідача про вжиття ним вичерпних заходів щодо недопущення правопорушення, яке є підставою для застосування до нього штрафних санкцій, визначених статтею 20 Закону № 875-XІI, однак, лише в період за грудень 2011 року.

Разом з тим, на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. по справі № 804/1705/15, Дніпропетровським обласним центром зайнятості повідомлено, що підприємством відповідача протягом 2011 року до Жовтоводського міського центру зайнятості, де підприємство перебуває на обліку, було надано 21 звіт «Про наявність вакансій» за формою № 3-ПН та заявлено 38 вакансій. Із цього 21 звіту, лише у звіті станом на 19.10.2011 р. була зазначена 1 вакансія для можливого працевлаштування осіб з інвалідністю.

Також на виконання ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.01.2015 р. по справі № 804/1705/15 відповідачем надано, а судом досліджено - звіти про наявність вакансій станом на 04.01.11, 05.01.11, 10.01.11, 01.02.11, 08.02.11, 25.02.11, 10.03.11, 01.04.11, 20.04.11, 04.05.11, 01.06.11, 01.07.11 13.07.11, 02.09.11, 03.10.11, 10.10.11, 04.11.11, 21.11.11, в яких не зазначено підприємством наявність вакансій для можливого працевлаштування осіб з інвалідністю.

Таким чином, за період з січня по листопад 2011 року відповідачем не підтверджено ні факту подання відповідачем до Жовтоводського міського центру зайнятості звітів за формою №3-ПН з зазначенням наявності вакансій для працевлаштування інвалідів за вказаний період, ні факту виконання відповідачем в цей період нормативу зі створення робочих місць для працевлаштування інвалідів у повному обсязі.

Враховуючи встановлені обставини, а також те, що позовні вимоги стосуються річного періоду, який не підлягає поділу, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради» адміністративно-господарських санкцій.

Щодо стягнення пені суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки. Отже облікова ставка Національного банку України, з якої розраховується пеня, може бути визначена тільки на момент сплати (перерахування) підприємством коштів, в тому числі - за рішенням суду.

Оскільки на момент подання позову сплата адміністративно-господарських санкцій підприємством здійснена не була, розрахунок пені, заявлений до стягнення, є необґрунтованим, а вимоги щодо стягнення такої суми є такими, що не відповідають нормам Закону, у зв'язку з чим не підлягають задоволенню.

Спори, що виникають із правовідносин за статтями 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», вирішуються Фондом соціального захисту інвалідів або в судовому порядку.

Фонд соціального захисту інвалідів, його відділення мають право захищати свої права та законні інтереси, у тому числі в суді.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 2, 8-12, 69, 71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів до Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Жовтоводський водоканал Дніпропетровської обласної ради» (ЄДРПОУ 32182594) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції у розмірі 165 640,08 грн. (сто шістдесят п'ять тисяч шістсот сорок гривень 08 копійок).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Судові витрати по справі не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 13 лютого 2015 року

Суддя Д.О. Власенко