Постанова № 42686045, 24.06.2014, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

24 червня 2014 рокусправа № 808/3854/13-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сафронової С.В.

суддів: Поплавського В.Ю. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року

у адміністративній справі № 808/3854/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозахист" до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкового повідомлення-рішення від 26.03.2013 №0000032214, -

В с т а н о в и л а :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від від 03 червня 2013 року визнано протиправним та скасовано прийняте Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби податкове повідомлення-рішення № 0000032214 від 26.03.2013 року, яким позивачу донараховано податок на додану вартість за березень 2012 року в сумі ПДВ 16 375,00 грн., в частині визнання протиправними дій відповідача щодо виявлення в діях ТОВ "Енергозахист" порушень: ст.1, п. 2 ст.3, п.1 ст.9, Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 р. № 996 (із змінами та доповненнями); пп. 1.1 п.1, пп.1.2 п.1, п. 2.16 ст. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим Наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88 та зареєстрованим у Мін'юсті України 05.06.1995 р. за № 168/704; п.п.14.1.181 п. 14.1 ст.14, п. 201.10 ст. 201, п.п. 198.1, п.п. 198.3, п. 198.4, п. 198.6 ст. 198, ПКУ від 02.12.2010 р. № 2755-ІV; Наказу ДПА України від 10.01.2011 р. № 969 "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення", та заниження податку на додану вартість за березень 2012 року у сумі ПДВ 16 375,00 грн. - судом відмовлено.

Зазначена постанова суду першої інстанції оскаржена відповідачем по справі в частині задоволення вимог позивача з підстав порушення норм матеріального права, та не врахування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору по суті, зокрема, того, що товари та послуги від ПП "Сітал" фактично позивачу не поставлялися, і відповідно сума ПДВ по цим операціям не повинна бути віднесена до складу податкового кредиту позивача відповідного податкового періоду. За вказаних обставин, просить скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні вимог позивача в повному обсязі.

Апеляційний суд, переглядаючи постанову суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, визначених статтею 195 КАС України, дійшов висновку про необґрунтованість рішення суду першої інстанції, а тому дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване у цій справі позивачем податкове повідомлення-рішення було прийнято на підставі акту перевірки 04.03.2013 року №27/22-14/37056635, складеного за результатом проведеної в період з 15.02.2013 року по 22.02.2013 року документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Енергозахист" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійснені фінансово-господарських операцій з ПП "Сітал" за період березня 2012 року, під час якої податковим органом було встановлено, та в акті перевірки зафіксовано, що ТОВ "Енергозахист" за період з 01.03.2012 р. по 31.03.2012 р. задекларовано податковий кредит по податку на додану вартість у сумі 54 640 грн., який виник по взаємовідносинами позивача з ПП "Сітал" з приводу придбання матеріалів та послуг.

На підставі наданих позивачем до перевірки документів по контрагенту ПП "Сітал" (податкових та видаткових накладних), та аналізу "Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" і фінансово-господарської діяльністі ПП "Сітал" - податковим органом встановлено завищення відображеного позивачем показника в р.10.1 Декларації на суму 16 375 грн. Зазначені висновки податковий орган обґрунтовує відсутністю ПП "Сітал" за місцезнаходженням станом на 21.06.2012 року, що унеможливило проведення зустрічної звірки з метою підтвердження його господарських відносин з іншими платниками податків за період з 01.12.2011 р. по 30.05.2012 р., та відсутністю у ПП "Сітал" основних засобів, виробничого обладнання, транспортного та торгівельного обладнання, матеріалів (сировини), товарних запасів, трудових ресурсів (чисельність працюючих 1 особа), що свідчить про здійснення ним фінансово-господарської діяльністі поза межами правового поля та про фіктивність правочинів вчинених зокрема з позивачем по цій справі без наміру створення правових наслідків, які обумовлювались цими правочинами.

Крім того, податковий орган як в суді першої інстанції, так в апеляційній скарзі на постанову суду першої інстанції акцентував увагу на те, що під час проведення почеркознавчої експертизи підписів, здійснений від імені ОСОБА_1, було встановлено, що: в довіреності від 12 грудня 2011 р.; в рішенні власника №44/11 "ПП Сітал" від 09 грудня 2011 р.; в реєстраційній картці Форма №3 "ПП "Сітач" від 12.12.2011 р. - були виконані 1-ю особою, а підписи від імені гр. ОСОБА_2 в: в картці реєстрації електронної заяви на посшений сертифікат підписувана ЕПЦ; в заяві на видачу довідки 4-ОПП, виконані 2-ю особою, а підпис від імені гр. ОСОБА_1 в статуті ПП "Сітал" (нова редакція) від 09.12.2011 р., виконаний 3-ю особою.

Як випливає зі змісту підпункту 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК), податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно пунктом 198.3 цієї ж статті ПК податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу вимог пункту 198.6 статті 198 ПК не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що умовами реалізації права платника на податковий кредит є фактичне придбання товарів (робіт, послуг) з господарською метою та наявність первинних документів (зокрема, податкових накладних), оформлених у відповідності з вимогами чинного законодавства.

Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Недійсність податкових накладних та інших первинних документів, складених від імені директора ПП «Сітал», податкова інспекція обумовлює їх підписанням невстановленою особою з огляду на невідповідність підпису на цих документах справжньому підпису директора цього Приватного підприємства ОСОБА_1

Втім обов'язок зі складення податкової накладної, яка є підставою для формування покупцем податкового кредиту, та відображення у ній відомостей, визначених у пункті 201.1 статті 201 ПК, покладається на продавця. Відповідно, при дотриманні контрагентом вказаних вимог щодо оформлення необхідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, що свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

А відтак у розглядуваному випадку та обставина, що первинні документи від імені контрагента підписані невстановленою особою, що підтверджується почеркознавчою експертизою та відсутністю контрагента за місцем реєстрації дає підстави про відсутність фактичного здійснення спірних господарських операцій з поставки послуг позивачеві, про здійснення операцій без ділової мети, облік операцій безвідносно до їх дійсного економічного змісту, а також про необережність та необачливість позивача при вчиненні правочинів за спірним контрагентом, що не виконує своїх податкових зобов'язань.

З урахуванням вищенаведеного, оцінюючи обставин справи в їх сукупності, колегія суддів приходить до переконливого висновку про те, що вимоги позивача є безпідставними і необґрунтованими, через що заявлений позов не підлягає до задоволення з вищевикладених мотивів.

З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Керуючись п.2 ч.1 ст.198, ст.201, ст.205, ст.207 КАС України, судова колегія -

П о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Запоріжжя Запорізької області Державної податкової служби - задовольнити.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 03 червня 2013 року - скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергозахист" в повному обсязі.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили судового рішення апеляційної інстанції

Головуючий: С.В. Сафронова

Суддя: В.Ю. Поплавський

Суддя: Д.В. Чепурнов