Ухвала суду № 42686021, 29.01.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

і м е н е м У к р а ї н и

29 січня 2015 року

справа № 808/2119/14

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Поплавського В.Ю.

суддів: Сафронової С.В. Чепурнова Д.В.

за участю секретаря судового засідання: Надточія В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз»

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» до Державної реєстраційної служби Кам’ясько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області про визнання протиправним рішення та зобов’язання вчинити певні дії, -

встановив:

У березні 2014 року Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» звернулось до суду з позовом до Державної реєстраційної служби Кам’ясько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення № 11354418 від 04.03.2014 року про відмову у державній реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Котовського, м. Кам’янка-Дніпровська Запорізька область та зобов’язати відповідача здійснити державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, на підставі заяви.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погодившись із рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального права просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 03.03.2014 року Публічне акціонерне товариство з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» звернулось до Державної реєстраційної служби Кам'янсько-Дніпровського районного управління юстиції Запорізької області із заявою про державну реєстрацію припинення права оренди земельної ділянки, розташованої за адресою: вул. Котовського, м. Кам'янка-Дніпровська, кадастровий номер: 2322410100:01:005:0088.

Заявником було подано на державну реєстрацію заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (щодо іншого речового права) для реєстрації припинення права оренди земельної ділянки між Виконавчим комітетом Кам'янсько-Дніпровської міської ради Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області та Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" згідно Угоди про розірвання договору оренди землі № 1/К від 10.04.2009 укладеної між сторонами 31.12.2013р.

04 березня 2014 року державним реєстратором було прийнято рішення № 11354418 про відмову у проведені державної реєстрації іншого - право оренди земельної ділянки на земельну ділянку що розташована за адресою: Запорізька обл., Кам'янсько-Дніпровський район, м. Кам'янка-Дніпровська, вулиця Котовського, кадастровий номер земельної ділянки 2322410100:01:005:0088, за суб'єктом: Публічне акціонерне товариство по газопостачанню та газифікації "ЗАПОРІЖГАЗ", податковий номер 03345716.

Підставою для прийняття такого рішення стало те, що на земельну ділянку з кадастровим номером: 2322410100:01:005:0088, не було зареєстровано право власності за Кам'янсько-Дніпровською міською радою Кам'янсько-Дніпровського району Запорізької області, та інше речове право - право оренди за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Як вбачається з рішення, державним реєстратором, відповідно до вимог чинного законодавства, проведено пошук інформації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек та Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, та виявлено повну відсутність інформації щодо вказаної земельної ділянки та прав на неї у зазначених реєстрах.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що Рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень №11354418 від 04.03.2014 року є правомірним, оскільки всупереч вимогам чинного законодавства Позивач не надав документів, що підтверджують наявність у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно інформації про права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером: 2322410100:01:005:0088 за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз".

Апеляційний суд вважає обґрунтованим такий висновок суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі - Закон № 1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно визначається як офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; нерухомим майном у розумінні цього Закону є земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону України № 1952-IV обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, в тому числі право оренди земельної ділянки (п.2 ч.1 ст.4 Закону).

За правилами ч.2 ст.4 Закону № 1952-IV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин, речові права на нерухоме майно, зазначені в пунктах 2 і 3 частини першої цієї статті, є похідними і реєструються після державної реєстрації права власності на таке майно.

При цьому, як передбачено ч.4 ст.3 Закону № 1952-IV, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за умови, якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Частиною 6 ст.3 Закону № 1952-IV обумовлено, що будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до абз.3 п.3 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 11 лютого 2010 року №1878 "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України", до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності земельної ділянки проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 затверджено нову редакцію Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, яка діє з 12 лютого 2014 року. Абзацом 6 пункту 4 Порядку у чинній редакції прямо встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності, проводиться після державної реєстрації права власності на таке майно відповідно до вимог цього Порядку, крім випадків, коли державна реєстрація речового права, що є похідним від права власності, проводиться одночасно з державною реєстрацією права власності, а також коли державна реєстрація права власності проведена до 01 січня 2013 року відповідно до законодавства, що діяло на момент його виникнення.

Разом з тим, зазначені норми права не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки стосуються дій, щодо реєстрації виникнення речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності а не припинення таких прав.

В свою чергу реєстрація припинення речових прав на нерухоме майно, що є похідними від права власності можлива лише за наявності державної реєстрації такого права відповідно до Закону № 1952-IV в порядку що діє з 01.01.2013 року.

Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що державний реєстратор протиправно відмовив у державній реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, оскільки договір оренди земельної ділянки був зареєстрований відповідно до норм законодавства, що діяло до 01.01.2013 року є безпідставними та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.

Відповідно до п. 5-2 ч. 1 ст. 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев’ятою статті 15 цього Закону.

Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що державний реєстратор, виявивши під час розгляду заяви позивача щодо державної реєстрації припинення права оренди земельної ділянки, що розташована за адресою: вул. Котовського, м. Кам’янка-Дніпровська Запорізька область, відсутність реєстрації речового право - право оренди за Відкритим акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Запоріжгаз" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, правомірно відмовив у державній реєстрації припинення права оренди земельної ділянки.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції під час розгляду даної справи об’єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи, рішення суду першої інстанції у даній справі прийнято без порушення норм матеріального права, і тому постанову суду першої інстанції у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства з газопостачання та газифікації «Запоріжгаз» - залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту її постановлення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня виготовлення повного тексту.

Повний текст виготовлено 11 лютого 2015 року.

Головуючий: В.Ю. Поплавський

Суддя: С.В. Сафронова

Суддя: Д.В. Чепурнов