Постанова № 42685910, 12.02.2015, Харківський апеляційний господарський суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" лютого 2015 р. Справа № 917/2063/14

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Камишева Л.М.,

при секретарі Пляс Л.Ф.,

за участю представників сторін:

позивача - Шкабуро О.В., за довіреністю № 1 від 05.01.2015 р.;

відповідача - не з'явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 152П/1-28) на рішення Господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року у справі № 917/2063/14

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент" м.Запоріжжя;

до Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод", м. Кременчук Полтавської області;

про стягнення 250533,51 грн., -

ВСТАНОВИЛА:

У жовтні 2014 р. ТОВ "Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент" звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", в якій (з урахуванням зменшення позовних вимог) просив стягнути 250533,51 грн. по договорам поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН, у т.ч.: 203790,78 грн. основного боргу, 18186,00 грн. пені, 24682,42 грн. інфляційних нарахувань, 3874,81 грн. 3% річних.

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.11.2014 р. у справі № 917/2063/14 (суддя Іваницький О.Т.) позов задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача 250533,51 грн. заборгованості по договорам поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН та судові витрати в сумі 5010,67 грн.

Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на відсутність у відповідача підстав для здійснення оплати за отриманий товар, оскільки під час поставки товару позивач не виконав свій обов'язок щодо надання документів в підтвердження належної якості поставленого товару, який передбачений умовами договорів поставки товару, Цивільним кодексом України та порядком поставки на умовах СРТ в редакції «Інкотермс 2000».

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. у справі № 917/2063/14 апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження та призначено до розгляду на 10.02.2015 р.

Позивач у відзиві на апеляційну скаргу від 03.02.2015 р. вх. № 1641 та представник позивача в судовому засіданні 10.02.2015 р. не погоджується з доводами відповідача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх необґрунтованими, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції залишити без змін. Зазначає, що товар на загальну суму 203790,78 грн. був прийнятий позивачем без зауважень та претензій, в порядку, передбаченому договорами поставки товару.

Відповідач свого представника в судове засідання 10.02.2015 р. не направив, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення представнику відповідача копії ухвали Харківського апеляційного господарського суду від 15.01.2015 р. у справі № 917/2063/14 про прийняття апеляційної скарги до провадження та призначенння її до розгляду, яке долучене до матеріалів справи (т. 2 а.с. 22).

Враховуючи, що відповідач був повідомлений про час і місце судового засідання, його позиція достатньо повно викладена в апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про розгляд справи без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача в судовому засіданні, дослідивши доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду прийшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача, виходячи з наступного.

Як свідчать матеріали справи та вірно встановив суд першої інстанції, між ТОВ "Інструменти Продакт Лайфсайкл Менеджмент" (постачальником) та ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" (покупцем) були укладені договори поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН, за умовами яких постачальник зобов"язаний поставити та передати у власність покупцю визначений вказаними договорами товар, а покупець зобов"язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснити його оплату (т. 1 а.с. 35-38, 42-45).

Відповідно до п. 1.2 зазначених договорів, найменування, одиниця виміру, загальна кількість товару, що підлягає поставці за цими договорами, ціна за одиницю товару, його часткове співвідношення (асортимент, номенклатура), визначаються специфікаціями, які є додатками до цих договорів.

Сторони узгодили асортимент, кількість та ціну товару, підписавши відповідні специфікації по договорам поставки товару (т. 1 а.с. 39-41 та 46-47), а саме:

- по договору поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН: Специфікація № 1 (Додаток № 1 до цього договору), Специфікація № 2 (Додаткова угода № 1 від 21.06.2013 р. до цього договору) та Специфікація № 3 (Даткова угода № 2 від 29.08.2013 р. до цього договору);

- по договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0680-СН: Специфікація № 1 (Додаток № 1 до цього договору), Специфікація № 2 (Додаткова угода № 1 від 02.01.2014 р. до цього договору).

В розділі 2 Договорів поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН сторони встановили строки та порядок поставки товару, згідно якого поставка спец. інструменту (фрези, касети, ключі до них) здійснюється протягом 10 тижнів з дати отримання постачальником заявки покупця на замовлення товару, інший інструмент має бути поставлений протягом 20 календарних днів з дати отримання постачальником заявки покупця на замовлення товару. Відвантаження товару здійснюється автотранспортом за базисом поставки СРТ - м. Кременчук, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2000 року. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної або дати на товарно-транспортній накладній перевізника, або дата календарного штемпеля залізничної накладної чи квитанції про приймання вантажу.

На виконання Договору поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 104568,18 грн. по видатковим накладним: № 47 від 16.12.2013 р. на суму 74286,72 грн. та № 51 від 27.12.2013 р. на суму 30281,46 грн. (а.с. 48-49). Відповідач прийняв товар через свого представника - Плахотіна Артема Вікторовича, який діяв по довіреностям: від 09.12.2013 р. № 3568, що діяла до 18.12.2013 р., та від 26.12.2013 р. № 3827, що діяла до 04.01.2014 р.

На виконання Договору поставки товару від 13.12.2013 р. № 0680-СН позивач передав відповідачеві товар на загальну суму 99222,6 грн. по видатковим накладним: № 1 від 21.01.2014 р. на суму 4810,32 грн., № 3 від 07.02.2014 р. на суму 66752,94 грн. та № 5 від 19.02.2014 р. на суму 27659,34 грн. (а.с. 50-52). Відповідач прийняв товар через свого представника - Плахотіна Артема Вікторовича, який діяв по довіреностям: від 20.01.2014 р. № 211, що діяла до 29.01.2014 р., від 04.02.2014 р. № 423, що діяла до 13.02.2014 р. та від 18.02.2014 р. № 594, що діяла до 27.02.2014 р.

Всього відповідачеві було передано товар на загальну суму 203790,78 грн.

Згідно ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

В ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України встановлений обов'язок покупця щодо оплати товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Посилання апелянта на відсутність документів в підтвердження належної якості поставленого товару як на підставу для звільнення від оплати за отриманий товар є безпідставним, оскільки товар був прийнятий відповідачем по видатковим накладним на підставі узгоджених сторонами специфікацій, без зауважень.

Відповідно до п. 3.1, 3.2 Договорів поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН, підтвердженням якості та комплектності товару з боку постачальника є сертифікат якості, сертифікат відповідності. Якість поставленого товару має відповідати нормативній документації, що діє на підприємстві виробника товару, та вимогам ГОСТУ, ДСТУ, ТУ, при їх наявності на даний вид товару.

В п. 4.1 Договорів поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН сторони передбачили обов'язок покупця щодо виклику представника постачальника для складання двостороннього акту, у випадку виявлення виробничих дефектів у товарі при його прийманні, а також при монтажі, налагоджуванні та експлуатації, у період гарантійного строку.

Акти та інші докази в підтвердження виявлення виробничих дефектів або невідповідності якості поставленого товару нормативній документації в матеріалах справи відсутні.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.ст. 525-526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

В п. 5.1, 5.2 Договорів поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН сторони визначили порядок розрахунків по вказаним договорам, відповідно до якого розрахунки за товар здійснюються протягом 30 календарних днів з дати поставки, шляхом переказу покупцем коштів на рахунок постачальника.

Відповідач не виконав свій обов'язок щодо внесення оплати за отриманий товар по видатковим накладним № 47 від 16.12.2013 р., № 51 від 27.12.2013 р. № 1 від 21.01.2014 р., № 3 від 07.02.2014 р. та № 5 від 19.02.2014 р. на загальну суму 203790,78 грн.

Враховуючи вищезазначене, позовна вимога про стягнення з ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" 203790,78 грн. основного боргу по Договорам поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ч. 1 ст. 610 та п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного Кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема - сплата неустойки.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежного виконання зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В пункті 9.5 Договорів поставки товару від 24.01.2013 р. № 0075-СН та від 13.12.2013 р. № 0680-СН сторони передбачили відповідальність покупця за порушення строків розрахунку за поставлений товар у вигляді неустойки в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла під час порушення грошового зобов'язання від суми заборгованості за кожний день прострочення.

На підставі зазначеного, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені в сумі 18186,00 грн. за порушення строків розрахунку за поставлений товар по видатковим накладним № 47 від 16.12.2013 р., № 51 від 27.12.2013 р. № 1 від 21.01.2014 р., № 3 від 07.02.2014 р. та № 5 від 19.02.2014 р. на загальну суму 203790,78 грн., колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що наданий позивачем розрахунок не суперечить вимогам чинного законодавства, нарахований вірно, з урахуванням чого позовна вимога в частині стягнення з відповідача 18186,00 грн. пені підлягає задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційні нарахування в сумі 24682,42 грн. та 3% річних в сумі 3874,81 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищезазначене та перевіривши здійснений позивачем розрахунок заявлених до стягнення з відповідача інфляційних нарахувань та 3% річних, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача інфляційних нарахувань в сумі 24682,42 грн. та 3% річних в сумі 3874,81 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до п. 5 ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний викласти в позовній заяві обставини, на яких ґрунтуються його вимоги, надати докази, що підтверджують позов.

На підставі зазначеного, колегія суддів апеляційної інстанції прийшла до висновку, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги на це це рішення відсутні.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Полтавської області від 13 листопада 2014 року у справі № 917/2063/14 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого Господарського Суду України через Харківський апеляційний господарський суд.

Повний текст постанови складений та підписаний 13.02.2015 року.

Головуючий суддя Пелипенко Н.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Камишева Л.М.