Постанова № 42685546, 05.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ05 лютого 2015 р. Справа № 804/18813/14 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіБоженко Наталії Василівни при секретаріТалаш Д.В. за участю: представника позивача представника відповідача Номировського В.І., Гавріш О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області, третя особа ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Державна фінансова інспекція в Дніпропетровській області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області, в якому просить зобов'язати Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області виконати певні дії, а саме: виконати вимоги Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції від 07.07.2014 року № 840-15/1005 на загальну суму 1 164 288,54 грн. шляхом, визначеним у вимозі.

Позов вмотивований тим, що за результатами ревізії позивача складений Акт від 06.06.2014 року № 840-51/077 про результати ревізії фінансово-господарської діяльності Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області за період з 01.01.2013 року по 01.03.2014 року, висновки відповідача в Акті ревізії та відповідне висування обов'язкових вимог ґрунтуються на завищенні вартості послуг з інвентаризації земель на загальну суму 1164 288,54 грн., що є порушенням чинного законодавства та які до цього часу є невиконаними.

Ухвалою суду від 21 листопада 2014 року залучено у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державне підприємство «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою».

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив позов задовольнити з підстав зазначених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що результат виконаних робіт за договором був внесений до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру, витрати підтвердженні первинними документами, тому позов є необґрунтованим.

Представник третьої особи в судове засідання призначене на 05.02.2015 року не з'явився про дату, час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, згідно вимог Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення третьої особи належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

На виконання п.11.2, п.12.1 постанови Кабінету Міністрів України від 01.03.2014 року № 65 «Про економію державних коштів та недопущення втрат бюджету», п.4 Порядку проведення перевірок державних закупівель Державною фінансовою інспекцією та її територіальними органами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.2013р. №631, ст.5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993р. №2939-ХІІ, зі змінами та на підставі направлення від 23.04.2014р. № 113, виданого в. о. начальника Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції, державним фінансовим інспектором Дніпропетровської об'єднаної державної фінансової інспекції Круц A.B. проведено перевірку державних закупівель Управління Держземагентства у Синельниківському районі Дніпропетровської області за період з 01.01.2013 по 01.03.2014 роки.

Результати ревізії оформлені актом від 06 червня 2014 року № 840-51/077, в якому зафіксовано виявлені порушення.

В ході ревізії проведена перевірка правильності визначення вартості робіт з інвентаризації земель на підставі кошторису на проектні (вишукувані) роботи.

Перевіркою встановлено, що послуги з інвентаризації земель прийнято відповідачем від інституту землеустрою згідно актів приймання-передачі наданих послуг за договором на загальну суму 1816634,63 грн..

В ході ревізії з урахуванням висновку експерта встановлено, що інститутом землеустрою зайво включено до кошторису на виконання інвентаризації земель технічне завдання у сумі 1 006,95 грн. Відповідно до п. 11 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513, до договору додається технічне завдання на виконання робіт з інвентаризації земель за формою згідно з додатком до постанови.

Під час перевірки проведено перерахунок вартості підготовчих робіт та робіт з вирахування площ контурів земельних угідь і складання експлікацій через завищення індексу інфляції, що привело до завищення вартості робіт на суму 1 298,18 гривень.

За наданими первинними документами та висновком експерта витрати на горизонтальну зйомку, створення цифрових планів і карт, внесення відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру, виготовлення копій технічного звіту, виконання яких не підтверджено склали 331848,33 грн., 241939,88 грн., 719,25 грн. та 978,18 грн. відповідно. Перевіркою управління встановлено, що на кадастрових планах земельних ділянок є штампи та печатки державного реєстратора управління про внесення даних до Державного земельного кадастру, що свідчить про виконання роботи по внесенню відомостей до бази даних Автоматизованої системи ведення державного кадастру працівниками управління, а не інститутом землеустрою.

Перевіркою кошторису на проекті (вишукувальні) роботи встановлено, що при розрахунку вартості робіт з прокладання теодолітних ходів, визначення координат з допомогою GPS було застосовано коефіцієнт 8,32, при розрахунку робіт з опрацювання GPS спостережень - коефіцієнт 7,77, які визначені наказом Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 01.07.2008р. № 297 «Про індекси визначення кошторисної вартості проектно-вишукувальних робіт та показники цієї вартості в розрахунку на один людино-день» та є додатком до Правил визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для будівництва, що здійснюється на території України ДБН Д.1.1-7-2000, затверджених наказом Держбуду України від 14.12.2000 № 285 із змінами. Ці будівельні норми встановлюють основні правила визначення вартості проектно-вишукувальних робіт для нового будівництва, розширення, реконструкції та технічного переоснащення підприємств, будівель і споруд, ремонту житла, об'єктів соціальної сфери і комунального призначення та благоустрою, а також реставрації пам'яток архітектури і містобудування.

Застосування коефіцієнту 8,32 до робіт з прокладання теодолітних ходів, вартість яких визначається в гривнях на підставі "Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг", затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 № 97/298/124 не передбачено.

До робіт з визначення координат з допомогою GPS та робіт з опрацювання GPS спостережень, вартість яких визначається на підставі Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 19.02.2003 № 29/м, застосовуються Індекси до кошторисної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт, затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.07.2007р. № 330 в розмірі 1,8888 та 2,1829 відповідно.

Завищення вартості робіт з прокладання теодолітних ходів, з визначення координат з допомогою GPS та робіт з опрацювання GPS спостережень внаслідок застосування непередбачених законодавством коефіцієнтів склало 1 200 638,83 гривень.

Завищення витрат на метрологічне забезпечення за перерахунком вартості робіт з прокладання теодолітних ходів та визначення координат з допомогою GPS склало 73 529,85 гривні.

Відповідно до первинних документів не підтверджено витрати на транспорт та відрядження, які включено до кошторису та склали 6 100,00 гривень.

Сума завищення вартості послуг з інвентаризації земель по договору без змін на площу земель 15143,15 га складає на загальну суму 2 230 091,76 грн. ( в тому числі сума без ПДВ - 1 858 409,80 грн.).

За проведеним в ході перевірки перерахунком вартості послуг з інвентаризації земель встановлено її завищення на загальну суму 1164 288,54 грн. в порушення вимог п. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 № 996, п. 11 Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 р. № 513, «Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг», затвердженого спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001 № 97/298/124, Збірника укрупнених кошторисних розцінок на топографо-геодезичні та картографічні роботи, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 19.02.2003 № 29/м, Індекси до кошторисної вартості топографо-геодезичних і картографічних робіт,затверджені наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 16.07.2007 № 330.

Управлінням протягом жовтня-листопада 2013 перераховано кошти на загальну суму 1 262 885,00 грн., кредиторська заборгованість станом на 01.03.2014 року складає 553 749,63 грн. Відповідно до актів вартість проведених 01.03.2014 року робіт складає 1 816 634,63 грн., згідно з розрахунком сума завищення вартості послуг з інвентаризації земель становить 1 164 288,54 гривень. В результаті чого, управлінням зайво перераховано кошти до Державного підприємства «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» на суму 610 538,91 гривень. Внаслідок завищення вартості послуг з інвентаризації земель відповідачу завдано збитки на суму 610538,91 грн. та завищено кредиторську заборгованість на суму 553749,63 грн..

Відповідно до п.7 ст.10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», листом від 07.07.2014 року №840-15/1005 позивачем виставлено та направлено обов'язкові вимоги, якими зобов'язала усунути порушення, що були виявлені в ході перевірки державних закупівель Управління Держземагенства у Синельниковському районі Дніпропетровської області, які на суму 1164288,54 грн. залишаються не усунутими.

При вирішенні даного адміністративного позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (надалі - Закон № 2939-XII) здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Президентом України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011 (далі - Положення, Держфінінспекція відповідно), визначено, що Держфінінспекція є центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю.

Держфінінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, містах або міжрайонні, об'єднані в районах та містах територіальні органи, головних інспекторів у районах та містах (пункт 7 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція має право в установленому порядку, зокрема: пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (підпункт 15); у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (підпункт 18); при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України (підпункт 21).

Положенням установлено, що Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб і, у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми узгоджуються з положеннями статті 10 Закону № 2939-ХІІ, якою визначено права органу державного фінансового контролю. Зокрема, пунктом 7 передбачено право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Згідно з пунктом 10 статті10 Закону № 2939-ХІІ органу державного фінансового контролю надано право звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, а відповідно до пункту 13 цієї норми - при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Відповідно до частини другої статті 15 Закону № 2939-XII законні вимоги службових осіб органу державного фінансового контролю є обов'язковими для виконання службовими особами об'єктів, що контролюються.

Таким чином, орган державного фінансового контролю здійснює державний фінансовий контроль за використанням коштів державного і місцевих бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства має право пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного суд дійшов висновку про наявність у органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки.

У справі, що розглядається, Інспекція пред'явила вимоги, які вказують на виявлені збитки, їхній розмір та їх стягнення.

Зважаючи на те, що збитки стягуються у судовому порядку за відповідним позовом органу державного фінансового контролю, вони не можуть бути стягнуті за адміністративним позовом про зобов'язання вчинити певні дії.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постановах від 15 квітня 2014 року (справи №№ 21-40а14, 21-63а14), 13 травня 2014 року (справа № 21-89а14,) 20 травня 2014 року (справа № 21-93а14), 28 жовтня 2014 року (справа №21-462а14).

Таким чином, з урахуванням правових висновків викладених вище, суд приходить висновку, що позов не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 71, 86, 94, 160-163, 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову Державної фінансової інспекції в Дніпропетровській області до Управління Держземагенства у Синельниківському районі Дніпропетровської області, третя особа ДП «Дніпропетровський науково-дослідний та проектний інститут землеустрою» про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено згідно ч.3 ст.160 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Н.В. Боженко