Рішення № 42684564, 11.02.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 27/144/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.02.2015 Справа № 908/5687/14

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія" (87513 Донецька область, м. Маріуполь, вул. 26 квартал, буд. 5, кв. 25)

до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод" (84293 Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка, вул. Октябрська, 12)

про стягнення 13 621 грн. 99 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: Ярошенко О.О., б/н від 12.01.2015р.

від відповідача: не з'явився

Господарським судом Запорізької області розглядається позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія", Донецька область, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка про стягнення 13 621 грн. 99 коп. заборгованості за договором на поставку металевого прокату № 101212-150 3/12-13 від 30.10.2012р.

Відповідно до Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України № 30 від 26.11.2010р., автоматичним розподілом справ між суддями від 11.12.2014р., справу № 908/5687/14 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 12.12.2014р. позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі № 908/5687/14, присвоєно справі номер провадження 27/144/14 та призначено судове засідання на 19.01.2015р.

Ухвалою суду від 19.01.2015р. розгляд справи відкладався на 11.02.2015р., у зв'язку з неявкою у судове засідання представника відповідача.

11.02.2015р. продовжено розгляд справи № 908/5687/14.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 11.02.2015р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві.

Просить суд стягнути з відповідача 13 621 грн. 99 коп. заборгованості за договором на поставку металевого прокату № 101212-150 3/12-13 від 30.10.2012р.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 19.01.2015р. та 11.02.2015р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, юридичною адресою відповідача - Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод" є: 84293 Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка, вул. Октябрська, 121-А.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 19.01.2015р. було направлено на адресу відповідача, зазначену позивачем у позовній заяві.

Ухвалу суду про відкладення розгляду справи на 11.02.2015р. надіслано на юридичну адресу відповідача: 84293 Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка, вул. Октябрська, 121-А, зазначену у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві" - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. "Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 13, ч. 1, 2 ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.

Цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов'язковим для неї.

Вирішуючи спір, суд враховує наступне. Відповідно до ст. 4-1 ГПК України господарські суди вирішують спори у порядку позовного провадження.

Позов - це вимога позивача про захист порушеного або оспорюваного суб'єктивного права чи охоронюваного законом інтересу, яка здійснюється у визначеній законом процесуальній формі. Згідно з господарським процесуальним законодавством предмет позову це матеріально - правова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен винести рішення. Матеріально-правова вимога позивача повинна опиратися на певні обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а саме на підставу позову.

Згідно з ст. 20 ГК України право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Згідно статті 42 Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку (ст. 42 Господарського кодексу України).

Підприємницька діяльність здійснюється суб'єктами господарювання, підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Господарським судом встановлено, що 30.10.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія" (продавець) та Публічним акціонерним товариством "Кіндратівський вогнетривкий завод" (покупець) укладено договір поставки № 101212-150.

Відповідно до п. 1.1 договору продавець зобов'язується поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (товар) на умовах, передбачених цим договором.

Товар поставляється в номенклатурі і кількості, зазначених у рахунках на оплату, складених на підставі заявок покупця і Специфікацій, за взаємно узгодженими термінами і способами відвантаження ( п. 1.2 договору).

На виконання умов договору, згідно договору та Специфікації № 1 від 18.12.2012р, позивач виконав поставку товару «Лист сталь 20Х товщиною 80мм», що підтверджується видатковою накладною № 50 від 13.02.2013р. на суму 13 621 грн. 99 коп.

Товар був прийнятий представником відповідача по довіреності № 149 від 06.02.2013р., без будь-яких заперечень щодо якості або кількості товару, про що свідчить підпис представника відповідача на видатковій накладній № 149 від 06.02.2013р.

Відповідно до п. 2 Специфікації № 1 від 18.12.2012р. 100 % оплата товару здійснюється протягом 20 календарних днів після поставки його на склад покупця.

Згідно п. 3 Специфікації № 1 від 18.12.2012р. строк поставки товару - 31.12.2013р.

13.02.2013р. відповідачу був виставлений рахунок на оплату № 82 на суму 13 621 грн. 99 коп.

Відповідач суму за поставлений товар в повному обсязі не сплатив, встановлену за договором № 101212-150 3/12-13 від 30.10.2012р. та Специфікації № 1 від 18 грудня 2012р., в результаті чого заборгованість відповідача перед позивачем складає 13 621 грн. 99 коп.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, згідно ч. 1 статті 627 Цивільного кодексу України.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, на підставі ч. 1 статті 628 Цивільного кодексу України.

Правовідносини сторін врегульовано договором поставки.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона -постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини другої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою для виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно у власність другій стороні (покупцю), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач прийняті на себе зобов'язання виконав належним чином та поставив відповідачу товар, відповідно до умов договору № 101212-150 3/12-13 від 30.10.2012р. та Специфікації № 1 від 18 грудня 2012р.

Оскільки відповідачем зобов'язання з оплати поставленого товару не були виконані у повному обсязі та погоджені строки, позивач звернувся з претензіями № 05/02-1 від 05.02.2014р. та № 20/02-1 від 20.02.2014р. сплатити заборгованість.

Претензії позивача залишені відповідачем без відповіді та задоволення.

Отже, за відповідачем рахується заборгованість у сумі 13 621 грн. 99 коп.

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

З урахуванням наведеного, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія" 13 621 грн. 99 коп. заборгованості.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, ст. 34 ГПК України.

На підставі статті 85 ГПК України - 11.02.2015року прийнято рішення про задоволення позовних вимог.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія", Донецька область, м. Маріуполь до Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод", Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка задовольнити.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Кіндратівський вогнетривкий завод" (84293 Донецька область, смт. Олексієво-Дружківка, вул. Октябрська, 12, ідентифікаційний код юридичної особи 00191767) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговельний будинок "Славія" (87513 Донецька область, м. Маріуполь, вул. 26 квартал, буд. 5, кв. 25, ідентифікаційний код юридичної особи 31674361) 13 621 (тринадцять тисяч шістсот двадцять одна) грн. 99 коп. заборгованості, 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 12.02.2015р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.