Ухвала суду № 42684524, 05.02.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.02.2015 р.Справа № 610/4465/14-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Тацій Л.В.

Суддів: Григорова А.М. , Подобайло З.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 02.12.2014р. по справі № 610/4465/14-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації

про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИЛА:

06.11.2014 року позивач, ОСОБА_1, звернувся до Балаклійського районного суду Харківської області з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації, в якому просив визнати дії відповідача протиправними та зобов'язати здійснити перерахунок щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, за 2014 рік,в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком та здійснити виплату.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 02.12.2014 р. по справі № 610/4465/14-а позов залишено без розгляду.

Позивач, не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, прийняти рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР) /далі Конвенція/. Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов'язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Колегія суддів також бере до уваги, що п. 1 ст. 6 § 1 Конвенції гарантує кожному право на звернення до суду. Таким чином, ця стаття проголошує "право на суд", одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов.

Отже, ст. 6 Конвенції детально описує процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі при розгляді позову в національному суді, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Стаття 13 Конвенції визначає, що кожна людина, права і свободи якої, викладені у цій Конвенції, порушуються, має ефективний засіб захисту у відповідному національному органі незалежно від того, що порушення було вчинене особами, які діяли в офіційній якості.

Колегія суддів бере до уваги та наголошує, що відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Порядок розгляду та вирішення справ адміністративним судом визначений КАС України.

Відповідно до вимог ч.1 ст. 6 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Водночас, на думку колегії суддів, суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, в порушення вимог статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України не звернув увагу та не надав належної юридичної оцінки обставині щодо пропуску позивачем строку звернення до суду, встановленого статтею 99 КАС.

Згідно із положенням ч.ч 1, 2 ст. 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

З урахуванням наведеного, для вирішення питання про правильність застосування судом строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід з'ясувати, яким саме рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені права цієї особи, коли розпочався перебіг цього строку.

Судом першої інстанції встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що предметом оскарження є бездіяльність відповідача, що стосується невиплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, за 2014 рік.

Суд першої інстанції, залишаючи позов без розгляду, виходив з того, що позивачу в квітні 2014 року нарахована та виплачена разова грошова допомога до 5 травня в сумі 400 грн., відповідно до повідомлення УПСЗН Балаклійської райдержадміністрації №5103 від 27.11.2014 року, виплата перерахована ОСОБА_1 через ВПЗ "Укрпошта" за платіжним дорученням №949 від 25.04.2014 року. Платіжне доручення оплачено УДКСУ у Балаклійському районі Харківської області 28.04.2014 року, що підтверджується банківською випискою по рахунках від 28.04.2014 року.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

З копії банківської виписки по рахунках вбачається, що нараховані суми на виплату щорічної грошової допомоги ветеранам війни та жертвам нацистських переслідувань за 2014 рік, проживаючим у Балаклійському районі.

Однак, в матеріалах справи не міститься даних про те, коли саме була отримана позивачем щорічна разова грошова допомога до 5 травня, за 2014 рік, в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком.

На вказані обставини суд належної уваги не звернув, та виніс ухвалу з помилковим застосуванням норм процесуального права, фактично обмеживши позивача у здійсненні прав, передбачених ст. 55 Конституції України.

Колегія суддів вважає доводи апеляційної скарги щодо неповноти з'ясування обставин у справі і порушення судом при постановленні ухвали норм процесуального права обґрунтованими.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.204 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 199, ст.ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Балаклійського районного суду Харківської області від 02.12.2014р. по справі № 610/4465/14-а скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Балаклійської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії направити до суду 1 інстанції для продовження розгляду справи зі стадії вирішення питання про відкриття провадження .

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною та оскарженню не підлягає.

.

Головуючий суддя Тацій Л.В.Судді Григоров А.М. Подобайло З.Г.